І. Перелік питань, що виносяться на екзамен з дисципліни «безпека життєдіяльності»

 

Змістовий модуль 1 – „Основи охорони праці”

1. Розкрийте зміст поняття "виробниче середовище".

2. Розкрийте зміст поняття "умови праці". Які фактори впливають на формування умов праці?

3. Назвіть суть і завдання охорони праці.

4. Назвіть елементи умов праці. Наведіть приклади.

5. Дайте визначення санітарних норм. Яка їхня роль під час аналізу умов праці?

6. Назвіть завдання і мету управління умовами праці.

7. Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві?

8. За якими методиками оцінюються умови праці на підприємстві?

9. Розкрийте зміст та опишіть процедуру атестації робочих місць за умовами праці.

10. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?

11. Розкрийте суть поняття "виробничі шкідливості". Наведіть приклади шкідливих виробничих факторів.

12. Який вплив мікроклімату на людину та які існують засоби по зниженню його негативного впливу?

13. Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?

14. Назвіть засоби захисту від випромінювання.

15. Назвіть заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.

16. Які небезпечні та шкідливі фактори мають місце при роботі на комп’ютері?

17. Як здійснюється техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці?

18. Розкрийте суть понять "професійні захворювання" та наведіть їхню класифікацію".

19. Розкрийте суть понять "виробничі травми" та наведіть їхню класифікацію".

20. Охарактеризуйте стан профзахворюваності і травматизму в Україні.

21. Назвіть основні причини травматизму на виробництві.

22. Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.

23. Назвіть методи дослідження травматизму та їх особливості.

24. Які соціально-економічні наслідки травматизму.

25. Ким і за рахунок яких коштів здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві?

26. Назвіть основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.

27. Назвіть основні причини профзахворювань.

28. Розкажіть про технічні засоби безпеки щодо запобігання травматизму.

29. Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

30. Які страхові виплати з Фонду страхування від нещасних випадків передбачені законодавством на користь потерпілих?

31. Який вплив на умови і безпеку праці має науково-технічний прогрес.

32. Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих.

33. Назвіть засоби індивідуального захисту працюючих.

34. В чому полягає професійний добір працюючих?

35. У чому полягає соціальне-економічне значення охорони праці?

36. Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.

37. Які права на охорону праці має працівник під час роботи на підприємстві?

38. На які пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці має право працівник?

39. Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?

40. Які державні та громадські органи здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці?

41. Назвіть основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.

42. Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?

43. Розкрийте зміст Закону України "Про охорону праці".

44. На яких роботах та кому видається безкоштовно спецодяг та інші засоби індивідуального захисту?

45. Назвіть та охарактеризуйте соціально-економічні заходи щодо охорони праці.

46. Назвіть та охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.

47. Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.

48. Назвіть та охарактеризуйте лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.

49. Які вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про колективні договори і угоди" передбачені щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці?

50. Назвіть нормативи з охорони праці.

51. Назвіть завдання, функції та права Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

52. Роль профспілок у сфері охорони праці. Яким чином вони можуть виконувати поставлені завдання?

53. Формування та використання державного фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Хто управляє діяльністю фонду?

54. Охарактеризуйте систему фінансування охорони праці.

55. Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

56. В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?

57. Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.

58. Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

59. В чому полягає аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві?

60. Назвіть обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.

61. Які обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці?

62. Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).

63. Визначення чисельності працівників служби охорони праці.

64. Завдання та права комісії з питань охорони праці.

65. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.

66. Для чого служить оцінювання стану охорони праці на підприємстві? Які показники для цього застосовуються?

67. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.

68. Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.

69. Опишіть процедуру укладання колективного договору.

70. Як визначається розмір одноразової допомоги в разі смерті потерпілого.

71. Назвіть цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.

72. Назвіть основні принципи економічного стимулювання охорони праці.

73. Охарактеризуйте механізм витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.

74. Як оцінити вплив заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва?

75. Які існують методи економічного оцінювання соціальної та соціально-економічної ефективності поліпшення умов праці?

76. Розкрийте суть механізму встановлення доплати до заробітної плати за несприятливі умови праці.

77. Інформацію на які питання рекомендується одержати, оцінюючи стан умов праці на підприємстві (організації)?

78. В яких документах можуть бути викладені умови праці?

79. Хто несе відповідальність на підприємстві за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків?

80. Назвіть документи, які є доказом вини власника підприємства за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання?

81. За рахунок яких джерел здійснюється фінансування заходів з охорони праці на підприємстві?

82. Назвіть права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

Змістовий модуль 2 – „Безпека життєдіяльності”

1. Дисципліна “Безпека життєдіяльності”, її завдання, мета вивчення, об’єкт і предмет дослідження.

2. Поняття про “аксіому потенційної небезпеки”.

3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.

4. Біогеоценоз, його характеристика і компоненти.

5. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.

6. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.

7. Природні явища – джерела небезпечних факторів.

8. Джерела небезпечних факторів побутового середовища.

9. Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.

10. Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.

11. Фізичні небезпечні фактори.

12. Хімічні небезпечні фактори.

13. Біологічні небезпечні фактори.

14. Принципи нормування небезпечних факторів.

15. Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.

16. Небезпечні хімічні речовини.

17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.

18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.

19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.

20. Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.

21. Шум. Негативна дія шуму на людину.

22. Інфразвук та його негативна дія на людину.

23. Ультразвук та його вплив на людину.

24. Поняття про іонізуючі випромінювання.

25. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.

26. Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

27. Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

28. Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.

30. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.

31. Джерела радіоактивної небезпеки.

32. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.

33. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.

34. Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно зараженій території.

35. Хімічно небезпечні об’єкти та їх характеристика.

36. Фактори ураження, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

37. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.

38. Поняття “стійкості” небезпечної хімічної речовини.

39. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

40. Фактори ураження, що утворюються при пожежах та вибусі на об’єктах, які містять паливо мастильні матеріали.

41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.

42. Особливості сучасного тероризму.

43. Вибух як засіб терору.

44. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.

45. Характерні риси сучасної війни.

46. Поняття про ядерну зброю. Фактори ураження ядерного вибуху.

47. Запобігання ураження та захист від дії факторів ураження ядерного вибуху.

48. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Фактори ураження хімічної зброї.

49. Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.

50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.

51. Принципи захисту від біологічної зброї.

52. Призначення засобів колективного захисту людей у надзвичайних ситуаціях, їх класифікація за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.

53. Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.

54. Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.

55. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.

56. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.

57. Поняття про протибактеріальні засоби.

58. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.

59. Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.

60. Поняття про кровотечі. Артеріальні, венозні, капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів. Принципи припинення кровотечі. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).

61. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.

62. Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.

63. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.

64. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

 

Змістовий модуль 3 – „Цивільний захист”

 

1. Поняття про надзвичайну ситуацію. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

3. Надзвичайні ситуації воєнного часу.

4. Зона надзвичайної ситуації. Її характеристика.

5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.

6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.

7. Надзвичайні ситуації регіонального рівня.

8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.

9. Аварія як подія техногенного характеру.

10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.

11. Об’єкт підвищеної небезпеки.

12. Гідродинамічно-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнувань дамб та гребель.

13. Заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

14. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

15. Комплекс заходів ліквідації надзвичайних ситуацій.

16. Зона можливого ураження.

17. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

18. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

19. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.

20. Спостереження і контроль за обстановкою і територією: мета, порядок організації та здійснення.

21. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.

22. Порядок входу (виходу) у сховище (із сховища) в умовах радіоактивного зараження місцевості.

23. Порядок входу (виходу) у сховище (із сховища) в умовах хімічного зараження місцевості.

24. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.

25. Послідовність загальної евакуації населення у заміську зону.

26. Послідовність часткової евакуації населення у заміську зону.

27. Заходи інженерного захисту населення і територій.

28. Заходи медичного захисту населення у надзвичайній ситуації.

29. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервації.

30. Радіаційний захист населення і територій.

31. Хімічний захист населення і територій.

32. Організація хімічного контролю на об’єкті господарської діяльності.

33. Прогнозування масштабів і наслідків аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

34. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.

35. Прогнозування масштабів і наслідків аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин.

36. Оцінка хімічної обстановки на об’єкті.

37. Оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті.

38. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принцип дії, порядок застосування.

39. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.

40. Єдина державної система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

41. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

42. Режими функціонування об’єкта господарської діяльності.

43. Режим підвищеної готовності об’єкта господарської діяльності.

44. Режим надзвичайної ситуації на об’єкті господарської діяльності.

45. Об’єктові формування, їх призначення. Приведення об’єктових формувань в готовність до дій у надзвичайних ситуаціях.

46. Заходи підвищення „стійкості” об’єкту у надзвичайних ситуаціях.

47. Планування захисту персоналу об’єкту у сховищах.

48. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об’єкті у надзвичайній ситуації.

49. Організація радіаційної та хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

50. Організація дозиметричного контролю на об’єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта хімічними речовинами.

52. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта радіоактивними речовинами.

53. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об’єкта біологічними засобами.

54. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.

55. Дезактивація майна об’єкта.

56. Дезактивація території об’єкта.

57. Дегазація майна об’єкта.

58. Дегазація території об’єкта.

59. Дезинфекція майна об’єкта.

60. Дезинфекція території об’єкта.

61. Матеріальне та фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій об’єкта у надзвичайній ситуації.

62. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу персоналу об’єкту в умовах надзвичайної ситуації.

63. Сили Цивільного захисту України.

64. Формування Цивільного захисту об’єкта господарювання.

 

II. Типові завдання (питання), що виносяться на іспит

 

1. Розкрийте зміст понять: «виробниче середовище», «умови праці». Які фактори впливають на формування умов праці?

2. Задача. Користуючись даними наведеними в таблиці, розрахувати за кожен рік коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму, а також показник непрацездатності внаслідок травматизму (коефіцієнт виробничих витрат). Покращився чи погіршився стан охорони праці у 2008 році?

Рік
Середньоспискова чисельність працюючих за рік
Кількість врахованих нещасних випадків за рік
Кількість днів непрацездатності внаслідок всіх нещасних випадків за рік

 

3. Предмет, мета та завдання курсу “Безпека життєдіяльності”.

4. Тест № 1. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

 

№ з/п	Відповідь	Так - +, Ні - –
	Непритомність - це гостра судинна недостатність з короткочасним порушенням мозкового кровообігу
	Непритомність може виникнути при психічних травмах, сильних болях і кровотечах, різких рухів хворого
	При непритомності з'являється загальна слабкість, запаморочення, дзенькіт у вухах, потемніння в очах, утрата свідомості на кілька секунд чи хвилин
	При непритомності хворий втрачає спроможність стояти або рухатись, має блідий пітливий шкіряний покрив, слабкий пульс - 40...60 ударів у хвилину
	При непритомності хворий падає, відзначається почервоніння обличчя, пітливість, пульс слабкий – 90...120 ударів у хвилину	_
	При непритомності хворий падає, відзначається почервоніння обличчя, пітливість, пульс сильний – 90...120 ударів у хвилину	_
	При непритомності хворий втрачає спроможність стояти або рухатись, має блідий шкіряний покрив, пульс відсутній	_
	При наданні першої допомоги хворого варто: укласти з піднятими ногами (голова не повинна знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, треба почати штучне дихання.
	При наданні першої допомоги хворого варто: укласти з піднятою головою (ноги не повинні знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя теплою (гарячою) водою, дати понюхати сірчаного ефіру. Якщо непритомність не проходить, треба почати робити непрямий масаж серця.	_
	При наданні першої допомоги хворого варто накрити ковдрою та дати тепле питво

III. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного, підсумкового та екзаменаційного оцінювання знань студентів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

 

3.1. Поточний контроль знань студентів

3.1.1. Мета поточного контролю

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період і здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських, практичних занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Поточний контроль знань студентів оцінюється від 50 до 0 балів за наведеною схемою:

 

№ з/п	Вид роботи	Зміст роботи	Максимальна оцінка, бали
	Обов’язкові завдання. Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок.
а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань;	Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуальних і групових завдань
б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль;	Правильність та повнота відповідей
в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.;	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій
	г) модульний контроль	Якість виконання модульних завдань
	Вибіркові завдання. Виконання завдань для самостійного опрацювання.
1) підготовка та захист рефератів;	Оцінювання якості підготовлених матеріалів
2) підготовка та захист домашніх (розрахункових, аналітичних або творчих завдань);	Оцінювання якості підготовлених матеріалів
3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.)	Оцінювання якості підготовлених матеріалів
4) підготовка доповідей на науковій студентській конференції, участь в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни.	Оцінювання якості доповідей на науковій студентській конференції, участі в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни

Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських та практичних заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Рівень знань студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях оцінюється від 30 до 0 балів.

Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни «Безпека життєдіяльності» студенти пишуть один модуль, який включає питання з усіх змістових модулів. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 10—8—6—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати теоретичні питання, тестові завдання так і розрахункові задачі різного рівня складності.

Самостійна робота студентів включає:

· опрацювання лекційного матеріалу;

· вивчення окремих тем, винесених на самостійну роботу;

· підготовку до семінарських та практичних занять;

· підготовку до модульних і міні тестових робіт;

· виконання індивідуальних завдань;

· підготовку презентацій та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

· відповідність змісту реферату обраній темі;

· глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;

· самостійність у написанні реферату;

· уміння коротко і, водночас, глибоко розкрити зміст теми реферату;

· уміння відповідати при захисті реферату на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 7 — 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 20 аркушів.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.

Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

· обрати питання та погодити його з викладачем;

· систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);

· підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 4—6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.

Науково-дослідна робота студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

 

3.1.2. Форми поточного контролю

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

3.1.3. Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю

Об’єктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:

· активність роботи студентів, якість виконання завдань та участь усемінарських (практичних) заняттях– дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо;

· якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні або тест-контролю знань;

· виконання модульних завдань;

· підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, рефератів, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;

· участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 50 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок.

 

3.1.4. Оцінювання активності роботи студента протягом семестру

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських, практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттяхпередбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 18 занять, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення семінарів-дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Таких практичних занять проводиться 9 (кожне з яких оцінюється в діапазоні від 0 до 1, 2, 3 балів). У вигляді експрес-опитування, тест-контролю, міні-контролю, підготовки та презентації (захисту) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій проводиться 9 семінарських занять (кожне таке заняття також оцінюється в діапазоні від 0 до 1 балу) за шкалою:

1 бал – студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі.

0,8 бала – студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.

0,6 бала – студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.

Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних,розрахункових або творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється як за високий рівень знань – 1 бал, достатній – 0,8 бала або задовільний – 0,6 бала, так і за недостатній рівень знань – 0 балів.

З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 10—8—6—0 балів.

10 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.

8 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін.

6 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік р