Кафедра регіональної економіки

КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________А.М. Колот

„____” _____________2010 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО
Й ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХНІХ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

 

Декан факультету

управління персоналом та маркетингу

 

професор _____________ В.Я.Кардаш

 

Завідувач кафедри

регіональної економіки

 

доцент _____________О.В.Ольшанська

 

Заступник завідувача кафедри

управління персоналом та економіки праці

 

професор _____________В.М. Петюх

 

Київ 2010

 

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності» підготовлені відповідно до рішень Ректорату та Вченої Ради університету.

Методичні матеріали охоплюють змістові модулі 1, 2 і 3 робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.

Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:

· здатності студента розуміти, засвоїти та усвідомити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни;

· умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання;

· публічно та письмово представляти навчальний матеріал;

· виконувати розрахунково-графічні роботи.

Структурно навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» складається з трьох змістових модулів: модуль 1 – “Основи охорони праці”, модуль 2 – “Безпека життєдіяльності” і модуль 3 – “Цивільний захист”.

Значення дисципліни «Безпека життєдіяльності» полягає у поглибленні фундаментальної підготовки економістів, формуванні у них почуття відповідальності за оволодіння знаннями в галузі безпеки життя і діяльності персоналу підприємств, населення, принципів, способів та засобів їх захисту від факторів ураження у надзвичайних ситуаціях.

Програма курсу «Безпека життєдіяльності» передбачає лекції, семінарські, практичні, індивідуальні заняття та виконання самостійних (індивідуальних) завдань.

І варіант – А, Б, В, Г, Д.

Завдання 1 (с. 47); 7 (с. 49); 4 (с. 67); 9 (с. 95); 1 (с.124); 2 (с.138); 5 (с.158); 6 (с.195); 10 (с. 196); 5 (с.211).

ІІ варіант – Є, Ж, З, І, К.

Завдання 1 (с. 47); 5 (с. 48); 13 (с. 50); 4 (с. 67); 9 (с. 68); 3 (с. 93); 2 (с. 124); 7 (с. 125); 4 (с. 138); 1 (с. 157).

 

ІІІ варіант – Л, М, Н, О.

Завдання 7 (с. 49); 11 (с. 50); 5 (с. 67); 2 (с. 93); 10 (с. 95); 4 (с. 124); 5 (с. 124); 2 (с. 138); 1 (с. 157); 10 (с. 196).

 

ІV варіант – П, Р, С, Т.

Завдання 4 (с. 48); 5 (с. 67); 2 (с. 93); 8 (с. 95); 1 (с. 124); 1(с. 137), 1 (с.157); 3 (с. 158); 5 (с. 194); 11 (с.213).

 

Приклади типових індивідуальних навчальних завдань

Змістовий модуль 1

Середньооблікова чисельність працівників підприємства – 900 людей.

Чисельність працівників, що працюють із шкідливими речовинами – 100 людей.

Чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації – 120 людей.

Ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці – 1820 год.

Середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування – 8000 грн.

Вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу - 300 грн.

Вартість річної товарної продукції підприємства – 54 млн. грн.

Після закінчення року на підприємстві було вжито ряд заходів, які призвели до зміни рівня професійної захворюваності та травматизму (дані, що характеризують рівень травматизму та профзахворювань на підприємстві до та після вжиття заходів наведено в таблиці.

 

Показники	До вжиття заходів	Після вжиття заходів
Кількість нещасних випадків що призвели до втрати працездатності працюючого більш ніж на один день
Сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках
Кількість випадків профзахворювань
Число днів захворювань за звітний період

Визначити:

1. Чисельність служби охорони праці підприємства.

2. Коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму до та після вжиття заходів з охорони праці.

3. Показники непрацездатності (виробничих витрат) внаслідок травматизму до та після вжиття заходів.

4. Коефіцієнти частоти та середньої тривалості одного випадку профзахворювань до та після вжиття заходів.

5. Показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та після вжиття заходів.

6. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму

7. Зменшення коефіцієнта частоти профзахворювань

8. Обчисліть зростання продуктивності праці та річну економію заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворювань та травматизму

Змістові модулі 2, 3

Зміст першого варіанту індивідуального навчального завдання

 

Тема 2. Заняття 14. Виявлення та оцінка радіоактивної обстановки на об’єкті господарювання.

 

Приклад 1. На радіаційно небезпечному об`єкті – атомній електростанції (АЕС), яка знаходиться на відстані 20 км від населеного пункту, відбулася аварія з викидом радіоактивних матеріалів у кількості 50%, що накопичено за часи її роботи.

Для складання планів реагування та захисту населення у надзвичайній ситуації, яка може виникнути при зруйнуванні (аварії) радіаційно небезпечного об’єкту, необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов.

Оцінити можливі дози опромінювання населення та можливі радіаційні втрати за 2, 6, 10, годин, одну добу, при умові, що люди знаходяться у автомобілях.

Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті

Вихідні дані.

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;

електрична потужність ЯЕР – W = 1 000, МВт;

кількість аварійних ЯЕР – n = 1;

координати ЯЕР – Х_АЕС = 0 км,, У_{АЕС =} 0 км (початок прямокутної системи координат, що суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);

астрономічний час аварії – Т_ав = 12.00 год.;

частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин – h = 50 %.

 

2. Метеорологічні умови:

швидкість вітру на висоті 10 м – V₁₀ = 5 м/с;

напрям вітру на висоті 10 м – a_10, град = 90;

стан хмарного криву небозводу – відсутній, тобто „0” балів.

 

3. Додаткова інформація:

заданий час, на який визначається поверхнева активність, - Т _З – час початку зараження місцевості радіоактивними речовинами;

координати об’єкту – X = 20 км, Y = 2 км;

час початку опромінювання – t_поч = 17.00 год.;

тривалість опромінювання – T_оп = 4 год.;

захищеність людей – К_осл = 2.

 

Порядок прогнозування

І. Визначають поверхневу активність в заданій точці на сліді хмари зараженого повітря (А), Кu/м²:

1) по табл. 2. [19] визначити категорію стійкості атмосфери, відповідно до погодних умов і заданому часу доби: категорія стійкості – Д;

 

2) по табл. 3. [19] визначається середня швидкість вітру у шарі атмосфери розповсюдження радіоактивної хмари: швидкість вітру – 5 м/с;

 

3) на карті визначається положення аварійного ЯЕР і, відповідно з заданим напрямом вітру, наноситься вісь (чорним кольором) сліду, що прогнозується;

 

4) по карті вимірюються відстань по осі сліду від ЯЕР до заданого об‘єкту (Х) і її зміщення від осі (по координаті Y): Х = 20 км; У = 2 км;

 

5) по табл. 5 – 6 [19] для відповідного типу ЯЕР, h = 10% і відстані від нього до об‘єкту (Х) визначається потужність дози випромінювання на осі сліду (Р_X.1) через 1 годину після аварії: Р_х1 = 0,189, та множимо її на величину - h* = 50/10 = 5, тобто на 5: отримуємо 0,945 рад/год.;

 

6) по табл. 7 – 9 [19] визначається коефіцієнт (К_у), що враховує зміни потужності дози в поперечному розрізі сліду (по координаті Y): К_у = 0,09;

 

7) розраховується приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії – t_з):

t_з=T_з – T_ав = 17,00 – 12,00 = 5 год.;

 

8) по табл. 10 [19] визначається час початку формування сліду після аварії (tj): tj = 1,0 год.;

 

9) зрівнюється заданий час і час формування:

якщо t_з £ tj, то Аs = 0;

якщо приведений заданий час t_з > tj по табл. 11 – 12 [19] визначається коефіцієнт (Кt), враховуючий спад потужності дози випромінювання у часі:

t_з > tj = 5 год. > 1 год., тоді К_t = 0,63;

 

10) розраховується коефіцієнт (Кw), враховуючий електричну потужність ЯЕР (W) і частку РР, викинутих з ЯЕР при аварії (h):

 

Kw=10 ^–4* n * W * h = 10^-4 1*1000*50 = 5;

 

11) по табл. 13 [19] для заданого часу визначається коефіцієнт (К_загр) для отримання даних поверхневої активності на сліді хмари: К_загр = 0,13;

 

12) визначається поверхнева активність А (щільність забруднення), Кu/м ^2.

 

A=Р_x1 * Ky * Kt * Kw * K_загр = 0,945*0,09*0,63*5*0,13 = 0,035 Кu\м².

 

ІІ. Визначають дозу опромінення людей:

1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули (див. п.5, 6):

 

,

 

де Р_кt_к та Р_пt_п – потужність дози та час її виміру, що пройшов після викиду РР відповідно кінця та початку опромінювання.

2) здійснюють корегування визначеної дози: у приміщеннях малоповерхових будинків та у підвалах мешканці отримають дозу опромінювання меншу у К_осл разів. Згідно табл. 4.5 [10] К_осл у першому випадку дорівнює 10, у другому – 40.

 

Порядок прогнозування

Для оперативного планування розрахунки виконуються по максимальному обсягу одиничної ємності. Тоді для прийнятих умов глибина розповсюдження хмари зараженого хлором повітря з граничними токсодозами для 100 т дорівнює 82,2 км [10]).

З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини – 2,4 [10]), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становитиме:

 

Г = 82,2 км /2,4=34,25 км.

 

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення буде:

 

Ш_пзхз = 0,3 * (34,25 км)^0,6 =2,5 км.

 

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, дорівнює:

 

2,5 км *4 км =10 км².

 

Площа населеного пункту – 18 кв. км. Доля площі населеного пункту, яка опиняється у прогнозованій зоні хімічного зараження (ПЗХЗ), складає:

 

10 км² * 100% / 18 км² = 55,6 %.

 

Кількість населення, що проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, буде:

 

12 000 людей * 55,6% / 100 = 6667 осіб.

 

Втрати населення розподіляються на:

 

легкі – до 6667 осіб 0,25= 1667 осіб;

середньої тяжкості – до 6667 0,45 = 3000 осіб;

зі смертельними наслідками – до (6667 осіб 0,3= 2000 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год.) [10] становитиме:

 

9 км / 5 км за год. = 1,8 год.

 

Для оперативного планування приймається j = 360⁰.

 

S_змхз = 8,72 * 10^-3 * 34,25² * 360 = 3 682,48 кв. км.

 

S_пзхз = 0,081 * 34,25² * 4^0,2 = 125,38 кв. км.

Примітки:

якщо об`єкт знаходиться у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді усі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки по ПЗХЗ;

при зруйнуванні в межах адміністративно-територіальної одиниці (АТО) більше одного хімічно небезпечного об’єкта (ХНО), загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано по ізолініях зон забруднення і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості втрат населення в зонах.

Після закінчення розрахунків здійснюється присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об`єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) [10]).

 

Приклад 3. На хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), який знаходиться поза населеного пункту, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний, тобто ємність з хлором не обвалована.

Додаткові дані:

на відстані 2 км від осередку ураження знаходиться лісовий масив глибиною 3 км;

на відстані 6 км від осередку ураження знаходиться населений пункт, в перпендикулярному напрямку який має ширину 5 км і глибину 4 км. В населеному пункті проживає 12 000 осіб.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км.

Метеорологічні умови: температура повітря + 25⁰С, ступінь вертикальної стійкості повітря - ізотермія, швидкість вітру на висоті 1 м - 1 м/с, напрямок вітру –східний, тобто - 90⁰.

Виявити та оцінити хімічну обстановку для планування заходів ліквідації наслідків аварії.

Порядок прогнозування

З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується так:

 

2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди;

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження з урахуванням лісового масиву становить 1,7, а населеного пункту - 3 [10]);

величина глибини розповсюдження забрудненого повітря, на яку вона зменшується завдяки впливу 3 км лісу складає:

 

Гл = 3 км *1,7

=

5,1 км;

 

відстань, на яку зменшується глибина розповсюдження зараженого повітря завдяки впливу населеного пункту глибиною 4 км, складе:

 

Г= 4 км * 3

=

12 км.

 

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря становитиме:

82,2 км -5,1 км -12 км = 65,1 км.

 

Приклад 4. В наслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО) на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру на висоті 1 м - 2 м/с, ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія. Температура повітря +20⁰С. Напрямок вітру - 135⁰ (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування хімічної обстановки.

Порядок прогнозування

З урахуванням того, що для швидкості вітру 2 м/с, кут j = 90⁰ [10]), а глибина розповсюдження хмари хлору дорівнює 11,3 км [10]):

 

S_змхз = 8,72 _* 10^-3 _* 11,3² _* 90 = 100,21 кв. км.

 

S_прог.= 0,081_*11,3²_* 4^0,2 = 13,648 кв. км.

Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 години [10]).

 

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення буде [10]:

 

Ш_пзхз = 0,3*11,3^0,6 = 1,29 км.

 

СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА

небезпечної хімічної речовини - ХЛОР

 

Ступінь токсичності – 2

 

1. Основні властивості: зеленувато-жовтий газ з характерним запахом, важчий за повітря, розчинний у воді, при викиді в атмосферу утворює дим.

Накопичується у низьких ділянках місцевості, підвалах, тунелях тощо.

2. Вибухо- та пожеженебезпечність: не горючий. Ємності можуть вибухати у разі нагрівання.

3. Небезпека для людини: можливий смертельний наслідок при зараженні органів дихання. Пара хлору діє на слизову оболонку та шкіру, що викликає опіки дихальних шляхів, шкіри та очей.

У разі ураження спостерігається різкий за грудний біль, сухий кашель, блювота, порушення координації, задуха, різь в очах, сльозотеча.

4. Ступінь захисту: ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки В, захисний одяг.

5. Дегазація: місце розливу залити водою, вапняним молоком, розчином соди або каустику. Для попередження глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин та мотопомп.

6. Заходи першої допомоги:

а) до лікарняна: винести на свіже повітря, дати скраплений кисень. При відсутності дихання зробити штучне дихання методом "рот у рот". Слизову та шкіру промивати 2% розчином соди не менше 15 хвилин.

б) лікарська: в очі преднізолонова мазь, від кашлю – в середину кодеїн 0,015 або діопін 0,02. При задишці – підшкіряно 0,1% розчин атропіну 1 мл, 1% розчин димедролу 1 мл, знеболюючі засоби. Сечогінні засоби – внутривенно 2% розчин лазикса – 2–4 мл.

ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ

 

ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п	Види самостійної роботи	Форми контролю та звітності	Параметри оцінки	Максимальна кількість балів
І. Обов’язкові завдання
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях
1.1	Підготовка до семінарських та практичних занять	Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань	18 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
1.2	Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль	Правильність та повнота відповідей	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
1.3	Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань
Виконання модульних контрольних робіт
1.4	Модульний контроль	Перевірка резуль­татів виконання модульної (контрольної) роботи	0-6-8-10 балів
Разом балів за виконання модульних завдань
ІІ. Вибіркові завдання
Виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1	Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0-3-4-5 балів
2.2	Написання та захист рефератів	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0-3-4-5 балів
2.3	Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0-6-8-10 балів
2.4	Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах	Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції	0-6-8-10 балів
Всього балів за вибіркові види СРС
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

ВЕЧІРНЯ ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п	Види самостійної роботи	Форми контролю та звітності	Параметри оцінки	Максимальна кількість балів
І. Обов’язкові завдання
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях
1.1	Підготовка до семінарських та практичних занять	Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань	18 занять – з них: в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів – на заняттях №№ 5, 6, 7, 11, 12; 13-18 в діапазоні 2,0—1,5—1,0—0 балів – на заняттях №№ 9, 10; в діапазоні 3—2—1—0 балів – на занятті №8
1.2	Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль	Правильність та повнота відповідей	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
1.3	Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань
Виконання модульних контрольних робіт
1.4	Модульний контроль	Перевірка резуль­татів виконання модульної (контрольної) роботи	0–6–8–10 балів
Разом балів за виконання модульних завдань
ІІ. Вибіркові завдання
Виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1	Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0–3–4–5 балів
2.2	Написання та захист рефератів	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0–3–4–5 балів
2.3	Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0–6–8–10 балів
2.4	Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах	Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції	0–6–8–10 балів
Всього балів за вибіркові види СРС
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п	Види самостійної роботи	Форми контролю та звітності	Параметри оцінки	Максимальна кількість балів
І. Обов’язкові завдання
1.1	Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, їхньої презентації (захисту).	В діапазоні 7,5–6–4,5–0 балів, по 2,5–2,0–1,5–0 балів за перше завдання з БЖД та 5 – 4 – 3 – 0 балів за завдання з основ охорони праці	7,5
Разом балів за виконання завдань 1.1	7,5
Виконання модульних контрольних робіт
1.2	Модульний контроль	Перевірка резуль­татів виконання модульної (контрольної) роботи	В діапазоні 10–8–6–0 балів
Разом балів за виконання модульних завдань
ІІ. Вибіркові завдання (лише за матеріалами змістових модулів 2 і 3)
Виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1	Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
2.2	Написання та захист рефератів	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
2.3	Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
2.4	Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах	Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
Всього балів за вибіркові види СРС	2,5
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

 

V. Підсумковий контроль знань студентів

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. Положенням про екзаменаційну сесію, затвердженим ректоратом і Вченою Радою університету передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспиту сприяє об’єктивності оцінки знань студентів і посилює мотивацію до більш глибокого оволодіння програмним навчальним матеріалом курсу «Безпека життєдіяльності» протягом нормативного періоду його вивчення (перший або другий семестр першого року навчання).

Метою іспиту є встановлення фактичної відповідності рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

Порядок проведення іспиту

1. Іспит проводять по потоках, які об’єднують декілька груп студентів, в письмовій формі, за розкладом, який доводиться до відома студентів до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – 3 астрономічні години.

2. Іспит проводить комісія викладачів. До складу комісії входять лектори потоку, викладачі, які проводять семінарські, практичні та індивідуальні заняття, а також можуть бути задіяними й інші співробітники кафедр. Склад комісії затверджується на засіданні кафедр управління персоналом та економіки праці і регіональної економіки.

3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді розбірливим почерком і без скорочень.

4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.

5. Місце й час оголошення результатів іспиту доводяться до студентів на його початку. Результати іспиту та загальна підсумкова оцінка доводяться до студентів лектором потоку.

6. Усі суперечливі питання щодо підсумкових результатів іспиту розглядаються і вирішуються комісією створеною при факультеті.

До підсумкового контролю (іспиту) кафедри управління персоналом та економіки праці і регіональної економіки розробляють і затверджують на своєму засіданні перелік питань, що охоплюють весь програмний матеріал дисципліни «Безпека життєдіяльності». Рекомендовані та затверджені кафедрами питання доводяться до відома студентів на початку навчального семестру.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

 

1. Розкрийте зміст понять: «виробниче середовище», «умови праці». Які фактори впливають на формування умов праці?

2. Задача. Користуючись даними наведеними в таблиці, розрахувати за кожен рік коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму, а також показник непрацездатності внаслідок травматизму (коефіцієнт виробничих витрат). Покращився чи погіршився стан охорони праці у 2008 році?

Рік
Середньоспискова чисельність працюючих за рік
Кількість врахованих нещасних випадків за рік
Кількість днів непрацездатності внаслідок всіх нещасних випадків за рік

 

3. Предмет, мета та завдання курсу “Безпека життєдіяльності”.

4. Тест № 1. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

 

№ з/п	Відповідь	Так - +, Ні - –
	Непритомність - це гостра судинна недостатність з короткочасним порушенням мозкового кровообігу
	Непритомність може виникнути при психічних травмах, сильних болях і кровотечах, різких рухів хворого
	При непритомності з'являється загальна слабкість, запаморочення, дзенькіт у вухах, потемніння в очах, утрата свідомості на кілька секунд чи хвилин
	При непритомності хворий втрачає спроможність стояти або рухатись, має блідий пітливий шкіряний покрив, слабкий пульс - 40...60 ударів у хвилину
	При непритомності хворий падає, відзначається почервоніння обличчя, пітливість, пульс слабкий - 90...120 ударів у хвилину
	При непритомності хворий падає, відзначається почервоніння обличчя, пітливість, пульс сильний - 90...120 ударів у хвилину
	При непритомності хворий втрачає спроможність стояти або рухатись, має блідий шкіряний покрив, пульс відсутній
	При наданні першої допомоги хворого варто: укласти з піднятими ногами (голова не повинна знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, треба почати штучне дихання.
	При наданні першої допомоги хворого варто: укласти з піднятою головою (ноги не повинні знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя теплою (гарячою) водою, дати понюхати сірчаного ефіру. Якщо непритомність не проходить, треба почати робити непрямий масаж серця.
	При наданні першої допомоги хворого варто накрити ковдрою та дати тепле питво

 

5. Особливості застосування засобів індивідуального захисту людини в умовах зараження місцевості й повітря радіоактивними речовинами.

6. Тест № 2. До факторів ураження, що утворюються при зруйнуванні хімічно, небезпечного об’єкту, відносяться такі:

№ з/п	Відповідь	Так - +, Ні - –
	СДОР у зоні розливу (викиду).
	Первинна хмара зараженого повітря.
	Вторинна хмара зараженого повітря.
	Уламки конструкції сховища із СДОР на їх поверхні.
	Заражена вода у джерелах питної води.
	Заражені предмети на місцевості.
	Заражені предмети харчування.
	Заражені СДОР люди, тварини, рослини.
	Зсуви.
	Селі.

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра управління персоналом та економіки праці

· Кафедра регіональної економіки

Навчальна дисципліна: “Безпека життєдіяльності”

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

 

1. Назвіть елементи умов праці. Наведіть приклади.

2. Задача. Користуючись даними наведеними в таблиці, розрахувати за кожен рік коефіцієнти частоти та тяжкості профзахворювань, а також показник непрацездатності внаслідок профзахворювань. Покращився чи погіршився стан охорони праці в 2008 році?

Рік
Середньоспискова чисельність працюючих за рік
Кількість врахованих випадків профзахворювань за рік
Кількість днів непрацездатності внаслідок всіх випадків профзахворювань рік

 

3. Розкрийте зміст понять: «виробниче середовище», «умови праці». Які фактори впливають на формування умов праці?

4. Задача. Користуючись даними наведеними в таблиці, розрахувати за кожен рік коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму, а також показник непрацездатності внаслідок травматизму (коефіцієнт виробничих витрат). Покращився чи погіршився стан охорони праці у 2008 році?

Рік
Середньоспискова чисельність працюючих за рік
Кількість врахованих нещасних випадків за рік
Кількість днів непрацездатності внаслідок всіх нещасних випадків за рік

 

5. Аксіома потенційної небезпеки. Її зміст.

6. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках.

7. Сили Цивільного захисту України.

8. Тест № 1. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

 

№ з/п	Відповідь	Так - +, Ні - –
	Непритомність - це гостра судинна недостатність з короткочасним порушенням мозкового кровообігу
	Непритомність може виникнути при психічних травмах, сильних болях і кровотечах, різких рухів хворого
	При непритомності з'являється загальна слабкість, запаморочення, дзенькіт у вухах, потемніння в очах, утрата свідомості на кілька секунд чи хвилин
	При непритомності хворий втрачає спроможність стояти або рухатись, має блідий пітливий шкіряний покрив, слабкий пульс - 40...60 ударів у хвилину
	При непритомності хворий падає, відзначається почервоніння обличчя, пітливість, пульс слабкий - 90...120 ударів у хвилину
	При непритомності хворий падає, відзначається почервоніння обличчя, пітливість, пульс сильний - 90...120 ударів у хвилину
	При непритомності хворий втрачає спроможність стояти або рухатись, має блідий шкіряний покрив, пульс відсутній
	При наданні першої допомоги хворого варто: укласти з піднятими ногами (голова не повинна знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, треба почати штучне дихання.
	При наданні першої допомоги хворого варто: укласти з піднятою головою (ноги не повинні знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя теплою (гарячою) водою, дати понюхати сірчаного ефіру. Якщо непритомність не проходить, треба почати робити непрямий масаж серця.
	При наданні першої допомоги хворого варто накрити ковдрою та дати тепле питво

 

9. Особливості застосування засобів індивідуального захисту людини в умовах зараження місцевості й повітря радіоактивними речовинами.

10. Тест № 2. До факторів ураження, що утворюються при зруйнуванні хімічно, небезпечного об’єкту, відносяться такі:

№ з/п	Відповідь	Так - +, Ні - –
	СДОР у зоні розливу (викиду).
	Первинна хмара зараженого повітря.
	Вторинна хмара зараженого повітря.
	Уламки конструкції сховища із СДОР на їх поверхні.
	Заражена вода у джерелах питної води.
	Заражені предмети на місцевості.
	Заражені предмети харчування.
	Заражені СДОР люди, тварини, рослини.
	Зсуви.
	Селі.

 

VI. Рекомендована література:

Література змістовного модуля, 1 "Основи охорони праці"

Основна література

1. Охорона праці в Україні. Нормативна база. К., КНТ, 2007.

2. Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ, Знання, 2007.

3. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Львів, Афіша, 2005.

4. Кербл Л.П. Основи охорони праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К., КНЕУ, 2006.

5. Керб Л.П. Основи охорони праці. К., КНЕУ, 2003.

6. Кузніченко О.М. Основи охорони праці: Альбом структурно-логічних схем. Х., Еспада, 2005.

 

Додаткова література

1. Законодавство України про охорону праці (в 3-х томах). К., 1995.

2. Амоша А.И. Экономическая эффективность улучшения условий труда (предпосылки, анализ, прогнозирование). Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998.

3. Гігієнічна класифікація праці: гігієнічні нормативи. К.,2001.

4. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. К.: Основа, 1995.

5. Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці”. К., 1996.

6. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці. К., Центр навчальної літератури, 2005.

Література змістовних модулів, 2,3 "Безпека життєдіяльності"