Субєкти правовідносин та права.

Суб'єкт права - юридична або фізична особа, яка має по правy здатністю здійснювати суб'єктивні права і мати юридичні обов'язки.

Суб'єктами права можуть виступати:

держава;

Фізична особа, людина як носій прав і обов'язків;

Юридична особа, відповідним чином зареєстрована організація;

Суб'єкт міжнародного права, учасник міжнародних відносин;

Суб'єкт міжнародного приватного права.

Суб'єкти правовідносин — це суб'єкти права, тобто особи, що мають правосуб'єктність.

Щоб стати учасником правовідносин, суб'єкти повинні пройти два етапи наділення їх юридичними властивостями:

• набути властивостей суб'єктів права як потенційних суб'єктів (учасників) правовідносин — через відповідність певним правовим вимогам щодо правосуб'єктності;

• набути додаткових властивостей юридичного характеру в конкретній юридичне значущій ситуації — суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, що надаються їм правовими нормами. Саме вони визначають власне правові зв'язки, відносини між суб'єктами.

Суб'єкти правовідносин — це індивідуальні чи колективні суб'єкти права, які використовують свою правосуб'єктність у конкретних правовідносинах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності.

Види суб'єктів правовідносин:

1) індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):

- громадяни, тобто індивіди, що мають громадянство даної країни;

- іноземні громадяни;

- особи без громадянства (апатриди);

— особи з подвійним громадянством (біпатриди);

2) колективні суб'єкти (юридичні особи):

— державні органи, організації, установи, підприємства;

- органи місцевого самоврядування;

— комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);

- громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо);

- релігійні організації;

3) держава та її структурні одиниці:

- держава;

- державні утворення (суб'єкти федерації — штати, землі, автономії; в Україні — Автономна Республіка Крим);

— адміністративно-територіальні одиниці (область, місто, селище та ін.);

- соціальні спільноти — народ, нація, етнічні групи, громадяни виборчого округу тощо.

38. Правосуб'єктність (праводієздатність) — це здатність бути суб'єктом права. Складовими правосуб'єктності є правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

Правоздатність — це передбачена нормами права здатність мати суб'єктивні права та виконувати юридичні обов'язки. Є загальна (здатність мати будь-які права та обов'язки, що передбачені законодавством), галузева (здатність бути носієм прав та обов'язків у тій чи іншій галузі права) та спеціальна (професійна) правоздатність. Правоздатність індивідів виникає з моменту народження та припиняється з настанням біологічної смерті. Жодна особа не може бути обмежена в правоздатності. Правоздатність організацій виникає з моменту реєстрації статуту, положення в органах влади або з моменту видання компетентним органом акта про їх створення.

Дієздатність — це передбачена нормами права здатність особистими діями набувати юридичних прав та обов'язків. Існує повна, неповна, часткова та обмежена дієздатність. Повністю недієздатними за рішенням суду визнаються особи, що мають тяжкі психічні захворювання. Дієздатність у фізичних осіб виникає з моменту досягнення ними визначеного законодавством віку або настання певних обставин (укладення шлюбу, влаштування на роботу за контрактом).

Деліктоздатність — це здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень. Передумовою деліктоздатності є осудність особи, тобто здатність у момент учинення правопорушення розуміти характер своїх дій та керувати ними.

39. Фізична особа - людина як суб'єкт права (носій прав і обов'язків), на відміну від юридичних осіб, посадових осіб та публічно-правових утворень. За російським законодавством фізична особа набуває правоздатність в момент народження і втрачає її в момент смерті. Володіє дієздатністю. Повна дієздатність набувається після досягнення особою повноліття. Фізичні особи - всі громадяни (РФ, іноземні громадяни, та особи без громадянства). В цілому, фізична особа може володіти різними правовими статусами, іноді кількома одразу. Такими як: особа без громадянства, громадянин, іноземець, біженець, підприємець, індивідуальний підприємець, засновник юридичної особи.

Правосуб'єктність

Правоздатність - здатність стати учасником цивільних правовідносин.

Дієздатність

Дієздатність - здатність своїми діями набувати і здійснювати права і обов'язки. У різних галузях права дієздатність визначається різними віковими категоріями.

Повна дієздатність настає:

З 18 років, а також з моменту вступу неповнолітнього в шлюб

Підліток може бути емансиповані при досягненні 16 років, якщо він працює за трудовим договором або займається підприємництвом

Види дієздатності громадянина:

До 6 років - повністю не дієздатний

З 6 до 14 років - частково дієздатний (по ГК РФ - «малолітній вік»)

З 14 до 18 років - неповна дієздатність, тобто може самостійно розпоряджатися доходами, вносити вклади до кредитної установи, здійснювати авторські права; з 16 - працездатний, має право вступити в шлюб за наявності поважних причин (не «особливих обставин», як до 16 років), має право визнати себе емансипованим.

Обмежена дієздатність:

Зловживає спиртними напоями і ставить сім'ю у важке матеріальне становище;

Засуджений до позбавлення волі.

Недієздатний громадянин:

При наявності психічних розладів, через які він не розуміє і не може керувати своїми діями.

Юриди́чна осо́ба — суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку. Організація (організаційна форма), що має відокремлене майно, здатна від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражному (господарському) або третейському суді.

Згідно з законом юридичною особою — є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку

Ознаки юридичної особи

Участь у цивільному обороті від свого імені. Керівники філій і представництв юридичних осіб діють на підставі довіреності, отриманої ними від юридичної особи до складу якого вони входять.

Юридична особа не є будь-яким колективним суб'єктом. Це колективний суб'єкт у певній галузі діяльності — господарській, соціально-культурній, змістом якої є товарно-грошові відносини, участь у цивільному (майновому) обороті.

Наявність відособленого майна. Ця ознака в чистому вигляді втілена на господарських товариствах, які володіють майном, переданим ним засновником, на праві власності. Правовий режим майна інших юридичних осіб визначається засновниками цих осіб, які можуть залишити за собою право власності на майно, яким вони наділяють створювану ними юридичну особу. Так, відповідно до постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 9 грудня 2008 р. у справі щодо права власності на розташований у Києві готель "Знання", Верховний Суд визнав, що право власності на готель належить не колективному підприємству "Готель "Знання", а засновникам цього колективного підприємства. Саме колективне підприємство було лише балансоутримувачем готелю і не мало право його відчужувати в обмін на корпоративні права іншої юридичної особи.[2]

Виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування. Від свого імені вона набуває права та несе обовязки.

Обмежена відповідальність. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов'язаннями цих товариств, останні відповідають перед кредиторами власним майном. Цей загальний принцип має чимало виключень. Наприклад, кредитори казенних підприємств можуть звернутися до держави - стаття 77.7 Господарського кодексу України).

Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.

 

Правоздатність і дієздатність юридичних осіб здобуваються одночасно, виникають із моменту державної реєстрації юридичної особи.

Порядок виникнення і припинення

 

Припинення юридичної особи може здійснюватися у формі

злиття

приєднання

поділу

 

Види юридичних осіб

Юридичні особи залежно від існуючих форм власності поділяються на

приватні

колективні

державні

змішані

 

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на

юридичних осіб приватного права

юридичних осіб публічного права.