Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класифікація технологічних процесів

Поиск

В основу класифікації технологічних процесів покладені різні признаки, такі як: вид впливу на сировину і характер її якісних змін, спосіб організації, кратність обробки сировини і т.ін.

По характеру якісних змін сировини технологічні процеси підрозділяються на фізичні, механічні, біологічні, хімічні, фізико-хімічні.

Технологічні процеси класифікуютсья за такими ознаками:

за властивостями сировини, які змінюються в процесі її перероблення (фізичні, механічні та хімічні);

за способом організації;

за напрямом рухів теплових і сировинних потоків;

за агрегатним станом складових сировини;

за тепловим ефектом;

за основними рушіями (чинниками), які спричиняють і прискорюють технологічні процеси.

При фізичних і механічних процесах переробки сировини проходять зміни розмірів форми та фізичних властивостей сировини. При цьому внутрішня будова і склад речовини не змінюється. Наприклад, виготовлення металевих деталей методом обробки різанням, подрібненням, приготування розчинів і т.д. Хімічні процеси характеризуються зміною не тільки фізичних властивостей, але і агрегатного стану, хімічного складу і т.д.

Однак розподіл процесів на фізичні, механічні і хімічні є умовним, тому що важко провести чітку межу між ними, оскільки, механічні процеси часто супроводжуються зміною і фізичних і хімічних властивостей. Хімічні процеси, як правило, супроводжується механічними на всіх виробництвах.

По способу організації технологічні процеси поділяються на дискретні (переривисті або періодичні) і безперервні. Дискретний технологічний процес характеризується чергуванням робочих і допоміжних ходів з чітким їх розмежуванням за часом реалізації Наприклад, при металообробці проходить установка деталі в патрон станка (допоміжний хід), підвід ріжучого інструменту (допоміжний хід), обробка заготовки ріжучим інструментом (робочий хід), контроль (допоміжний хід), зняття деталі з станка (допоміжний хід), установка в патрон нової деталі і т.д.

Такі технологічні процеси частіше всього розповсюджені в машинобудуванні, будівництві, видобувних галузях промисловості. Недоліком дискретних технологічних процесів є витрати робочого часу в процесі виконання робочих ходів.

Безперервні процеси відрізняються тим, що вони не мають різко вираженого чергування (під час здійснення) робочого і допоміжних ходів. В них завжди можна виділити групу допоміжних ходів, які здійснюються одночасно з робочими, і групу допоміжних ходів, які періодично повторюються в

часі, в залежності від результатів робочого ходу. Такі процеси характерні для хімічної промисловості.

По кратності обробки сировини технологічні процеси підрозділяються на процеси з відкритою (розімкнутою) схемою і процеси з циркуляційною (замкнутою) схемою. В процесах з розімкнутою схемою сировина проходить однократну обробку.

У процесах із замкнутою схемою сировина не однократно повертається на початкову стадію процесу для повторної обробки. Прикладом процесу може служити конверторний спосіб виплавки сталі. Процеси із замкнутою є більш досконалими, більш економічними і екологічно чистими, хоча і

відрізняються більшою складністю. Ці процеси необхідні при переводі технології на безвідходну.

В загальному вигляді будь-який технологічний процес можна розглядати як систему, яка має входи і виходи. Входами можуть бути: склад сировини, її кількість, температура і т. Ін., виходами – готова продукція, її кількість, якість…

Організація та управління матеріально-технічним постачанням

Головною метою організації матеріально-технічного постачання є задоволення потреб виробництва відповідними матеріальними ресурсами з максимальною економічною ефективністю. Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі завдання:

- дотримуватися контракту щодо умов і часу постачання;

- забезпечити надходження сировини за потребами;

- контролювати якість і обсяг поставки у відповідності з контрактом;

- здійснювати вибір надійного постачальника;

- купувати сировину високої я кості за порівняно низькими цінами.

Слід зазначити, що надходження сировини на підприємство раніше встановлених термінів відволікає значні обігові кошти та "заморожує" їх, а спізнення з поставками порушує ритмічність виробництва. Яку першому так і у другому випадках зазначені фактори призводять до втрати прибутку.

Передумовою економічної ефективності операцій з матеріально-технічного постачання є пошук таких постачальників, які в змозі забезпечити високу якість ресурсів при невисоких цінах. Питання якості і ціни є головними, але поряд з ними важливе значення мають витрати постачання та дотримання термінів поставок.

У системі матеріально-технічного постачання існує ряд правил, "етичний кодекс", які визначать поведінку партнерів. Головні положення "Етичного кодексу":

o стан взаємовідносин між підприємством та кредиторами постачальниками забезпечує успішну підготовку виробництва та функціонування підприємства в цілому. Причому з кредиторами потрібно завжди мати хороші ділові стосунки;

o підприємство повинне відноситися до постачальників як до своїх клієнтів;

o демонструвати реальну єдність інтересів, інформувати постачальників щодо своїх проблем та знати стан їх справ;

o при потребі надавати конкретну допомогу постачальникам та чітко виконувати свої комерційні зобов'язання;

o враховувати інтереси постачальників при здійсненні комерційних операцій та підтримувати постійні контакти з ними у діловій сфері.

Матеріально-технічне постачання підприємства - це процес постачання на склади підприємства чи відразу на робочі місця необхідних відповідно до планів виробництва матеріально-технічних ресурсів.

Далі слід звернути увагу студентів, що у практиці роботи підприємств розрізняють в основному дві форм и постачання: транзитну і складську.

Транзитна форма постачання - це форма постачання сировиною і матеріалами, яка застосовується тоді, коли підприємство одержує їх безпосередньо від виробників цих ресурсів.

Така форма найбільш економічна (без посередників) і застосовується завжди, коли потрібна кількість сировини і матеріалів на даний відрізок часу дорівнює транзитній нормі постачань. Транзитна форма здійснюється по прямих зв'язках, через товарно-сировинні біржі й ін. Ця форма найбільш краща при масовому споживанні матеріалів; вона обумовлює найбільш низькі витрати виробництва [25].

Складська форма - це форма постачання, яка застосовується тоді, коли потрібні ресурси менше транзитної норми і підприємство одержує їх необхідні обсяги з баз і складів організацій оптово-роздрібної торгівлі.

Іншою важливою складовою даного питання є визначення складу служби забезпечення підприємства. Слід зазначити, що в органи постачання промислового підприємства входить комплекс цехів і відділів, що займаються забезпеченням виробництва всіма необхідними матеріалами, покупними виробами і деталями суміжного виробництва.

Як видно зі схеми виробнича частина служби постачання складається з цехів і ділянок з виробничо-постачальницькими функціями, що сприяють забезпеченню підприємства необхідними матеріалами:

* заготівельний цех здійснює розкрій і різання металопрокату і деяких інших матеріалів з подачею їх у цехи у вигляді заготівель деталей;

* калібрована ділянка призначена для переробки прокату в сталь, калібровану для верстатів-автоматів, а також перетяжки дроту для холодної висадки з одного розміру на іншій;

* ділянка кріплення виготовляє гвинти і шурупи, гайки і шайби, шпильки, заклепки й інші кріпильні вироби.

Центральне місце в самостійному вивченні даного питання теми посідає усвідомлення системи постачання виробництва.

Слід зазначити, що на підприємствах застосовуються два способи постачання виробництва [25]:

* пасивний-одержання цехами матеріалів зі складу в міру потреби;

* активний-централізована доставка матеріалів зі складів у цехи.

Перший спосіб застосовується на підприємствах з індивідуальним і дрібносерійним виробництвом, а також на підприємствах, де часто змінюється виробнича програма, тобто там, де важко заздалегідь визначити, який саме матеріал і коли буде потрібно цеху. Такий характер організації виробництва притаманний підприємствам сфери послуг. Крім того, він застосовується на всіх підприємствах для забезпечення ремонтно-експлуатаційних потреб. Видача матеріалів оформляється або за разовими вимогами, або по лімітній карті.

До недоліків цього способу відносяться відпускання матеріалів зі складу в невеликих кількостях, що не дає можливості ефективно використовувати складські механізми і збільшувати продуктивність праці складських працівників, а також доставка невеликих кількостей матеріалів зі складу в цехи (силами і засобами самих споживачів), при якій робоча сила і транспортні засоби використовуються нераціонально, збільшуючи собівартість доставки матеріалів.

Другий спосіб застосовується на підприємствах зі стабільною програмою, поточно-масовим і велико серійним виробництвом. За цим способом складами завчасно готуються матеріали для відправлення в цех, отже, краще завантажується внутрішньозаводський транспорт. Крім того, склад, виконуючи графік подачі матеріалів, примушує цех до своєчасного приймання матеріалів і в такий спосіб сприяє ритмічному ходу виробництва. Графік подачі матеріалів складається цехом і передається ВМТП не пізніше 20-го числа кожного місяця. На підставі графіка заповнюється планкарта.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.201.46 (0.011 с.)