У кошторисі доходів і видатків у деяких випадках передбачаються затрати на харчування, обмундирування учнів, а також видатки на виплату стипендій.

Інші затрати, такі, як на придбання м'якого інвентарю, обладнання, інвентаря, а також капітальні затрати, планують за встановленими нормами.

Видатки бюджетів на охорону здоров'я

В Україні проходить поетапне реформування системи організації, фінансуванні і управлінні охорони здоров'я на основі програмно-цільових методів планування і поступового втілення механізму медичного страхування.

Реформа повинна передбачати розробку і реалізацію на місцевому рівні цільових програм забезпечення населенню медичної допомоги.

Ведучими направленнями таких програм повинно бути:

- забезпечення гарантованих об'ємів і підвищення якості медичної допомоги;

- розвиток високо спеціалізованих видів медичної допомоги;

- оптимізація діючих і запроваджених нових організаційно-господарських форм діяльності медичних установ в умовах бюджетно-страхового фінансування галузі і формування ринку медичних послуг за участю недержавних медичних установ.

Заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я, шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Згідно бюджетної класифікації до закладів охорони здоров'я належать:

- лікарні широкого профілю;

- спеціалізовані медичні заклади;

- поліклініки і амбулаторії;

- спеціалізовані поліклініки;

- загальні і спеціалізовані стоматологічні поліклініки

- фельдшерсько-акушерські пункти

- санітарно-епідеміологічна служба.

Фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, які не заборонені законодавством.

Кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фінансування державних і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань. Обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі науково-обгрунтованих нормативів з розрахунку на одного жителя.

За рахунок державного бюджету України, місцевих бюджетів фінансуються загальнодоступні для населення заклади охорони здоров'я. Кошти, не використані закладом охорони здоров'я, не вилучаються і відповідне зменшення фінансування на наступний період не провадиться.

Відомчі та інші заклади охорони здоров'я фінансуються, як правило, за рахунок підприємств, установ і організацій, які вони обслуговують.

Усі заклади охорони здоров'я мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу встановлювати плату за послуги в галузі охорони здоров'я.

При планування видатків на охорону здоров'я використовують головним чином два основні показники - кількість ліжок і число лікарів амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. Кількість ліжок і число лікарів планується з урахуванням фактичної забезпеченості населення мережею та амбулаторно-поліклінічним обслуговуванням, часу використання і обороту лікарського, згідно із штатними нормативами медичного персоналу. Потреба населення в ліжках визначається виходячи із кількість хворих, які госпіталізовані, та обороту одного ліжка за рік. Оборот ліжка вимірюється кількістю хворих на одне ліжко за рік. На величину цього показника впливає середня тривалість перебування одного хворого в лікарні і час використання ліжка протягом року.

Показник обороту ліжка визначається шляхом ділення числа днів використання ліжка на середню тривалість перебування хворого. Наприклад, при використанні ліжка 294 дня на рік і тривалістю перебування протягом 14 днів оборот ліжка складатиме 21 (294 / 14).

Розрахунок загальної потреби в ліжковому фонді міста, району здійснюється по формулі:

К = (ПхН) / Ох100 де:

К- середньорічне число ліжок;

Н - чисельність населення (210000);

П- процент госпіталізації (20%);

О- оборот ліжок (21)

Згідно з формулою загальна потреба в ліжковому фонді становитиме:

К= (20x210000) /100x21= 2000 ліжок

Згідно з досвідом планування витрат на охорону здоров'я використовують дані на початок і кінець року, а також про середньорічне число ліжок. Середньорічне число ліжок, крім фактичної наявності на початок планового періоду, враховує намічене планом їх збільшення протягом року. Цей процес можна виразити за наступною формулою:

К1 = К+ (ДхМ/12) де:

К- число ліжок на початок року (200);

К1 - середньорічне число ліжок;

М - час функціонування додаткового числа ліжок (у даному випадку з 1 квітня, тобто на 9 місяців):

Д - плановий приріст ліжок (60);

У цифровому виразі цей розрахунок матиме такий вигляд:

К1 = 200 +(60x9/12)= 245

Для спрощення розрахунків, а також якщо час збільшення числа ліжок визначити не можливо, вважаються, що нові ліжка функціонуватимуть на протязі півріччя. Тоді формула матиме наступний вигляд:

К1 = К +(Д х 6/12); К1 = 200 +(60*6/12) = 230.

Кількість днів використання ліжка застосовується також для розрахунку ще одного показника планування видатків на охорону здоров'я - кількість ліжко-днів. Цей показник визначається шляхом множення середньорічної кількості ліжок на число днів використання ліжка в році і застосовується для планування видатків на харчування і медикаменти. Так, при 230 середньорічних ліжок і 294 днів їхнього використання число ліжко-днів становитиме 67620 (230 х 294).

Планування мережі поліклінік та амбулаторій базується на даних про кількість лікарських відвідувань в рік кожним мешканцем міста, району. Кількість ліжок та кількість лікарських відвідувань слугують підставою для визначення чисельності медичних працівників і затрат на їх заробітну плату.

Для планування чисельності медичних працівників і сум заробітної плати, які їм виплачують, застосовуються відповідні нормативи. Нормативи чисельності працівників визначаються наказами і вказівками Міністерства охорони здоров'я. Нормативи оплати їхньої праці встановлюються на підставі коштів Кабінету Міністрів.

Кількість медичних працівників планується з урахуванням норм їхнього навантаження і умов обслуговування хворих. За штатними нормативами медичного персоналу посади лікарів, наприклад, стаціонару районних лікарень встановлюються із розрахунку одна посада на 20-25 ліжок і 0,5 посади на 10-13 ліжок. Кількість лікарів визначається виходячи із цього нормативу і кількості лікарських ліжок різних відділень. До цього числа додаються штатні посади завідувачів відділеннями (із розрахунку одна посада на 50-60 ліжок), лікарів лікувальних кабінетів і деякі інші.

Для амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення районними лікарнями встановлені такі штатні нормативи: на 10 тисяч населення -17,2 лікарських посад, у тому числі терапевтів - 4,2, хірургів -1,2, педіатрів - 2,9. Для амбулаторій, які розміщені в сільській місцевості, посади лікарів встановлюються із розрахунку 0,25 посади на 100 мешканців сільських населених пунктів. Штати лікарського персоналу поліклінік визначаються з урахуванням норм навантаження лікарів, які диференціюються за видами захворювань. Вважається, наприклад, що терапевт приймає в середньому 5 хворих на годину, хірург - 9, зубний лікар - 3.

Користуючись цими нормативами, а також розрахувавши кількість відвідувань поліклінік мешканцями того чи іншого міста або району, можна визначити загальну потребу лікарського персоналу даної місцевості.

Кількість середнього та молодшого медичного персоналу в лікарнях визначається з врахуванням цілодобового обслуговування хворих. На один цілодобовий пост палатної медичної сестри передбачається, як правило, 20-25 ліжок і 30 ліжок - на молодшу медичну сестру (санітарку). При цьому загальна кількість годин роботи кожного поста складає в рік 8760, розрахованих виходячи із календарної кількості днів та кількості годин на добу (365 х 24).

Річна норма робочого часу медичної сестри визначається виходячи із тривалості робочого дня - 6,5 годин і календарного числа годин, за винятком свят, вихідних днів і відпустки. За тривалості, наприклад, відпустки в 14 днів її річна норма робочого часу становитиме 1796,5 годин, а загальна потреба на один цілодобовий пост (тобто на 20-25 ліжок) становитиме 4,87 штатних одиниць медичних сестер.

Чисельність середнього і молодшого медичного персоналу, яка розрахована за цими нормативами, повинна бути доповнена штатними одиницями старшої сестри, сестер і санітарок в лікувальних кабінетах. Кількість середнього та молодшого медичного персоналу поліклінік визначається, як правило, щодо кількості лікарських посад.

Видатки на охорону здоров'я згідно з економічною класифікацією включають: поточні видатки (оплата праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, медикаменти та перев'язувальні матеріали, продукти харчування й інші); капітальні видатки (капітальне будівництво, капітальний ремонт й інші).

Заробітна плата медичних працівників визначається виходячи із кількості цих працівників і ставок їхньої заробітної плати. Ставки заробітної плати медичним працівникам встановлені наказом Міністерства охорони здоров'я №5 від 11.01.97 р. "Про затвердження схем посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів охорони здоров'я та соціального захисту населення".

Ці ставки диференціюються насамперед за основними групами медичних працівників: лікарі, середній і молодший медичний персонал, а всередині кожної із цих груп - за посадою, яку обіймає, типу установи, місця роботи і кваліфікації. Застосовуються надбавки до заробітної плати деяким категоріям медичних працівників, а також підвищенні ставки заробітної плати працівникам інфекційних, туберкульозних, психіатричних й інших відділень з важкими та шкідливими умовами праці.

Схемні посадові оклади лікарів-хірургів всіх найменувань за здійснення оперативних втручань залежно від обсягу, складності та умов їхньої праці підвищуються в амбулаторно-поліклінічному закладі - до 15%, у стаціонарі - до 40%.

Лікарям-керівникам структурних підрозділів схемні посадові оклади встановлюються з урахуванням кваліфікаційної категорії у розмірах:

- на 10 відсотків - при кількості лікарських посад до 3 одиниць

- на 20 відсотків - при кількості лікарських посад від 3 до 6 одиниць

- на 25 відсотків - при кількості лікарських посад понад 6 одиниць

Аналогічно завідуючим підстанціями швидкої медичної допомоги схемні посадові оклади підвищуються на 10-15 відсотків залежно від напруженості та обсягу робіт.

Розміри ставок середнього медичного персоналу враховують рівень середньої медичної й іншої середньої спеціальної освіти, а також кваліфікацію. Старшим медичним сестрам схемні посадові оклади з урахуванням відповідної кваліфікаційної категорії підвищуються на 10 відсотків.

Усі медичні заклади щорічно складають тарифікаційні списки, що додаються до кошторису доходів і видатків. У ньому вказуються дані, які необхідні для встановлення посадових окладів кожному працівнику, у тому числі - посаду, яку займає, освіта, стаж й інші.

Важливе місце у фінансуванні медичних установ належить видаткам на харчування, медикаменти та перев'язувальні матеріали. Потреба в цих видатках визначається за нормативами з врахуванням умов утримання та лікування хворих. Такі нормативи розраховуються виходячи із раціону харчування, який визначає добову норму витрат продуктів і цін на ці продукти. Норми видатків на харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суми видатків на медикаменти та перев'язувальні матеріали, продукти харчування хворих залежить також від використання ліжок в окремих лікувальних установах. На цей показник (час функціонування ліжка на рік) впливає організація роботи у лікарні. Наприклад, при середньорічній кількості ліжок 100, кількості днів їхнього використання 330 і нормі видатків на харчування на одне ліжко 1 грн. 20 коп. на день, загальна сума цих видатків буде становити:

100 х 330 = 33000 ліжко-днів х 1 грн. 20коп. = 39600 грн.