Державні програми розвитку фізичної культури і спорту.

До видатків, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне управління:

2) освіту:

3) охорону здоров'я:

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

5) культуру і мистецтво:

6) фізичну культуру і спорт:

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

- місцеву пожежну охорону;

- позашкільну освіту;

- соціальний захист та соціальне забезпечення;

- місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

- культурно-мистецькі програми місцевого значення;

- програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого

значення;

- місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

- - типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

- транспорт, дорожнє господарство;

- заходи з організації рятування на водах;

- обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

- програми природоохоронних заходів місцевого значення;

- управління комунальним майном;

- регулювання земельних відносин;

- інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом.

 

 

Місцеві бюджети, їхнє місце у бюджетній системі та роль у соціально-економічному розвитку регіонів і адміністративно-територіальних утворень.

Досвід країн Заходу та постсоціалістичних держав, які сьогодні досягли переконливих успіхів на шляху розбудови ринкової економіки, засвідчує, що впорядкування сфери місцевих фінансів є одним із перших і невідкладних завдань, що стоять перед будь-яким суспільством. Адже без дієвих механізмів підтримки ефективності та законності управління фінансовими ресурсами регіону, які централізуються в руках органів місцевого самоврядування, досягнути прогресу в царині місцевих фінансів неможливо. Левова частка питань місцевих фінансів стосується проблематики місцевих бюджетів, яка концентрує в собі як аспекти формування їх дохідної та видаткової частини, так і впливу цих явищ на суспільні політичні та соціально-економічні процеси.

За допомогою місцевих бюджетів щорічно перерозподіляється близько 1/10 частина валового внутрішнього продукту країни, в них зосереджується приблизно 1/3 сукупних бюджетних ресурсів. Особлива роль місцевих бюджетів пов'язана з тим, щ вони є фінансовою базою місцевого самоврядування, основним важелем проведення державної регіональної політики, здійснення фінансового вирівнювання. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються найбільш значні заходи держави в галузі освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, тобто всі ті витрати, які безпосередньо зачіпають інтереси широких верств населення.

Місцеві бюджети - основна складова місцевих фінансів. Об'єктивна
необхідність у них виникла ще в общині, котра з'явилася як інститут раніше, ніж держава, і відіграла важливу роль в організації суспільного життя. Місцеві бюджети є одним із головних фінансових фондів місцевих органів влади, за допомогою якого, в основному, реалізуються покладені на них функції та завдання в межах власної компетенції, зокрема такі, як соціальне обслуговування, покращення благоустрою, утримання житлово-
комунального господарства, здійснення житлового будівництва, а також делеговані повноваження, визначені центральною владою.

Найважливіші аспекти ролі місцевих бюджетів полягають у тому, що:

- місцеві бюджети є важливим інструментом макроекономічного
регулювання, за їхньою допомогою перерозподіляється приблизно 1/6
виробленого валового внутрішнього продукту України;

- місцеві бюджети стають головним інструментом реалізації регіональної політики та вирішення таких важливих завдань, як структурна перебудова економіки, вирівнювання економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці, розвиток місцевого господарства, здійснення житлового будівництва, благоустрій міст, проведення природоохоронних заходів тощо;

- місцеві бюджети є планом формування фінансових ресурсів визначеної
території, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування, та їхнього використання з метою задоволення різних економічних і соціальних потреб.

Згідно з Бюджетним кодексом України місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Характер і форми взаємовідносин між бюджетами.

Міжбюджетні відносини розглядаються як відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Міжбюджетні відносини зумовлені рухом коштів між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами, між окремими видами місцевих бюджетів. Основними формами цього руху є міжбюджетні трансферти, взаємозаліки та взаєморозрахунки, об'єднання коштів бюджетів територіальних громад для виконання спільних проектів і програм.

Міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Міжбюджетні трансферти поділяються на:.

- дотацію вирівнювання;

- субвенцію;

- кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

- інші дотації.

Основу міжбюджетних відносин становить розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, проведене у відповідності до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня, не дає можливості збалансувати абсолютно всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні доходів та складу і обсягах видатків бюджетів територіальних одиниць, які мають об'єктивний характер і спричинені: різним рівнем економічного розвитку народногосподарського комплексу адміністративно-територіальних одиниць і його спеціалізацією; різноманітністю природно кліматичних умов; різним екологічним станом територій; особливостями розташування населених пунктів, зокрема адміністративних центрів; насиченістю шляхами сполучення; кількістю населення, його віковим складом; сформованою протягом тривалого історичного періоду мережею об'єктів соціальної та побутової інфраструктури та їх станом тощо.

Найбільш розповсюдженим видом міжбюджетних трансфертів є дотації вирівнювання, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам. З назви слідує, що основною метою даного виду трансфертів є здійснення вирівнювання доходної спроможності бюджету, який її отримує, тобто, у кінцевому підсумку, згідно раніше визначеного нами поняття, проведення фінансового вирівнювання. Даній ціпі підпорядкований і механізм розрахунку дотацій вирівнювання, який запроваджений в Україні починаючи з 2001р.

МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ
Види	Цільове спрямування	Надаються
Дотації вирівнювання	1) бюджетам Автономної Республіки Крим, обласним, районним, міст Києва та Севастополя, міст республіканського та обласного значення 2) бюджетам районів у містах, сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань	З Державного бюджету України   з бюджетів Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення, з районних бюджетів
Субвенції	1) на здійснення програм соціального захисту 2} на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою 3) на виконання інвестиційних проектів 4) на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування 5) на виконання власних повноважень і територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань 6) інші субвенції	З ДБУ З ДБУ   З ДБУ і місц. Бюджетів   З місц. Бюджетів     З місцевих бюджетів   З ДБУ і місц. Бюджетів
Кошти, що передаються	1) до ДБУ 2) до місцевих бюджетів	З ДБУ і місц. Бюджетів
Інші дотації	Місцевим бюджетам	З ДБУ і місц. Бюджетів

 

Так, обсяг дотації вирівнювання визначається шляхом співставлення видатків відповідних місцевих бюджетів, визначених із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, і доходів (кошику доходів), які, згідно бюджетного кодексу, надходять до місцевих бюджетів.

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів) проводиться на основі формули, яка враховує наступні параметри: фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнті до них, кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг, індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району, прогнозний показник кошику доходів та коефіцієнт вирівнювання. Таким чином перехід до формульного порядку передбачає проведення перерозподілу бюджетних ресурсів на основі об'єктивних факторів. Крім того, чинний порядок розподілу міжбюджетних трансфертів слід розцінювати як практичне втілення передбачених Бюджетним кодексом України принципів обґрунтованості, справедливості і неупередженості.

Розрахунок прогнозного кошика доходів проводиться з використанням індексу відносної податкоспроможності міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди (роки). Сам індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по країні в розрахунку на одного мешканця. З метою обмеження кількості і обсягів необґрунтовано наданих пільг за рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, при визначенні індексу відносної податкоспроможності кошик доходів місцевого самоврядування збільшується на суму втрат у доходах внаслідок наданих пільг. Крім того законодавством визначено, що індекси відносної податкоспроможності не можуть змінюватись і переглядатися частіше, ніж раз на три роки. Такий підхід створює передумови для проведення середньострокового бюджетного планування.

З метою встановлення заінтересованості місцевих фінансових органів у повній мобілізації доходів до державного бюджету діє наступний стимулюючий механізм: надходження доходів загального фонду державного бюджету у грошовій формі на і відповідні аналітичні рахунки, відкриті на ім'я управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі понад річні розрахункові обсяги, визначені у щорічному законі про Державний бюджет України, розподіляються між Державним бюджетом України та відповідними місцевими бюджетами у наступних пропорціях:

до державного бюджету - 50% (крім надходжень на території
Автономної Республіки Крим та міста Києва);

до обласного бюджету-12,5%;

до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і
обласного значення та бюджетів районів - 37,5%;

до бюджету м. Севастополя - 50%;

до бюджету Автономної Республіки Крим - 62,5%;

до міського бюджету м. Києва - 100%.