Бюджетні права в Україні, їхня характеристика

В економічній літературі широко застосовується термін "бюджетні права" для характеристики статусу органів державної влади і управління. В даному випадку мова йде про права особливого змісту, які за своїми юридичними властивостями відрізняються від прав, якими наділені суб'єкти інших галузей права (наприклад, правового, цивільного). Ці особливості полягають у тому, що бюджетні права за своїми юридичними властивостями зближуються з обов’язками, значною мірою одночасно і є обов'язками (наприклад, право затверджувати бюджет, право розподіляти бюджетні кошти). Отже, в більшості випадків бюджетне право і обов'язок об'єднані в одному повноваженні, що відображає нерозривність прав і обов'язків суб'єктів бюджетного права.

Бюджетне право - це сукупність юридичних норм, що регулюють діяльність органів державної влади і управління по складанню, розгляду, затвердженню та виконанню бюджету.

Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади і їх територіальних підрозділів становить право на самостійний бюджет.

Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено становить сукупність таких прав:

- право на власний бюджет;

- право на отримання бюджетних доходів і включення їх до складу даного бюджету;

- право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

- право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;

- право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Місце кожного з суб'єктів у системі адміністративно-територіального поділу впливає на конкретний перелік наданих їм бюджетних прав. Безперечно, що районні і міські органи влади (міст з районним поділом) володіють більш широким колом бюджетних прав, оскільки вони вступають у стосунки не тільки з керівними, але й підпорядкованими органами влади. Тому ряд бюджетних прав відсутній у нижчій ланці місцевих органів влади (сільських, селищних), наприклад, право на розподіл доходів між бюджетами, нагляд за виконанням підпорядкованих бюджетів.

Бюджетна ініціатива - це право членів законодавчого органу вносити зміни в і представлений виконавчою владою проект бюджету. Користуються такими правами народні депутати, депутати місцевих рад і Президент.

Бюджетні права органів державної влади та управління розподілені наступним чином:

Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, в т. ч. з фінансових питань, приймає Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, затверджує Державний бюджет та вносить зміни до нього, здійснює контроль за виконанням Державного бюджету, визначає перелік податків і зборів, а також засади внутрішньої і зовнішньої політики України.

Президент України як глава держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верховною Радою, в тому числі з фінансових питань має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд у Верховну Раду.

Рахункова Палата Верховної Ради України здійснює:

- організацію і контроль за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів державних цільових фондів за обсягами, структурою та цільовим призначенням;

- контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України;

- визначення ефективності та доцільності використання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

Рахункова Палата Верховної Ради України виступає в ролі експертного органу Верховної Ради України, даючи відповідні заключення і рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади:

- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової
політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки, природокористування;

- організовує розробку проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік і забезпечує його виконання;

- приймає рішення про використання коштів Резервного фонду Кабінету
Міністрів України.

Міністерство фінансів країни як центральний орган виконавчої влади підвідомчий Кабінету Міністрів:

- складає проект Державного бюджету;

- організовує виконання Державного бюджету;

- проводить методичну роботу з питань бюджетного планування;

- розробляє стратегію щодо внутрішніх та зовнішніх запозичень держави, погашення та обслуговування державного боргу;

- контролює виконання Державного бюджету, складає звіт про його
виконання;

- розробляє пропозиції по удосконаленню податкової політики тощо.

Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, а також здійснює розробку пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.

Державне казначейство здійснює:

- організацію касового виконання Державного і місцевих бюджетів та
контроль за цим процесом;

- управляє наявними коштами Державного і місцевих бюджетів, в т. ч. в
іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установленим на відповідний період;

- фінансує видатки Державного і місцевих бюджетів;

- веде облік касового виконання Державного і місцевих бюджетів та складає звіт про їх виконання;

- управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до
чинного законодавства;

- здійснює розподіл між Державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

- розробляє нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського

Обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є

Обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що

Використовують бюджетні кошти.

Державна податкова служба здійснює:

- контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю

обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;

- розробку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства,
приймає нормативні акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

- проводить роз'яснювальну роботу серед платників податків з питань
оподаткування;

- здійснює попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.

Органи місцевого самоврядування:

- самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві
бюджети;

- самостійно розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають
напрями їх використання;

- використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі
виконання місцевих бюджетів;

- мають право випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, а також
отримувати кредити в банківських установах;

- можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності;

- мають право розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від доходів і зараховувати їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

Правове призначення та функціонування бюджету полягає в тому, що він надає органам влади, які його затверджують, можливість вищого постійного керівництва в галузі фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування, контролю виконавчих та розпорядчих органів влади, які складають і виконують бюджет.