Під час заступання на чергування, проведення навчань, занять, на пожежі, після роботи на пожежі пожежних автомобілів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Під час заступання на чергування, проведення навчань, занять, на пожежі, після роботи на пожежі пожежних автомобілів



 

3.7.3.1. Пожежний автомобіль перед постановкою на чергування має пройти щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО), яке виконується заступаючим i змінним водіями.

3.7.3.2. Виявивши несправність пожежного автомобіля, водій, який прийняв автомобіль, зобов'язаний негайно доповісти про це командиру відділення (начальнику караулу) i вжити заходів щодо усунення несправностей.

3.7.3.3. Прийнявши автомобіль, водій відповідає за технічний стан автомобіля, а також вживає заходів щодо усунення несправностей, виявлених під час його чергування.

3.7.3.4. Відповідальність за утримання пожежно-технiчного обладнання пожежних автомобілів у справності й чистоті покладається на командирів відділень, за якими закріплено автомобіль.

3.7.3.5. При зміні караулу пожежне обладнання приймається заступаючим на чергування командиром відділення й особовим складом бойового розрахунку обслуги згідно з табелем належності. У разі виявлення несправностей окремих видів обладнання командир відділення доповідає про це начальнику караулу i вживає невідкладних заходів щодо заміни його на справне.

3.7.3.6. Догляд за автомобілями, пожежно-технiчним оснащенням виконується щоденно особовим складом бойового розрахунку чергового караулу в установлений розкладом дня час. Справнiсть пожежного обладнання, яке призначене для роботи на висоті i рятування людей (драбини, рятувальні мотузки, пояси i карабіни), перевіряється при заступанні на чергування особисто командиром відділення.

3.7.3.7. Під час технічного обслуговування на пожежі (навчання, заняття) необхідно:

встановити пожежний автомобіль на відстані, безпечній від впливу вогню (теплового випромінювання) i не ближче 1,5-2,5 м від задньої осі до джерела води;

всмоктувальні рукави не повинні мати різких перегинань, а всмоктувальна сітка має бути повністю занурена у воду i перебувати нижче від рівня води (не менш ніж на 200 мм);

при роботі насоса через кожен час змащувати сальникові ущільнення його валу обертанням на 2-3 оберти кришки ковпачкової маслянки;

контролювати температурний режим роботи двигуна автомобіля, при необхідності вмикати додаткову систему охолодження.

перевіряти, чи не просочується вода через з'єднання i сальники насоса, вихідні вентилi, а також із системи охолодження двигуна (основної i додаткової);

перевіряти, чи не просочується мастило з двигуна, коробки передач i коробки відбору потужності;

перевіряти, чи не просочується рідина з вузлів i систем гідравлічних приводiв;

слідкувати за тиском мастила в двигуні. При середніх обертах колінчастого вала двигуна тиск має бути не менше 0,2 МПа (2,0 кгс/см2).

3.7.3.8. Технічне обслуговування автомобіля та пожежно-технiчного оснащення після повернення з пожежі (навчання) проводиться водієм, за яким закріплено автомобіль, та особовим складом під керівництвом старшого водія на посту ТО пожежної частини згідно з Iнструкцiєю по експлуатації.

3.7.3.9. Після закінчення роботи на пожежі чи навчанні необхідно:

у разі подачі піни провести промивання водопінних комунікацій насоса, підтримуючи тиск 6÷8 кгс/см2 (0,6÷0,8 МПа) протягом 5 хв.;

відкрити крани i випустити воду з робочої порожнини насоса, після чого крани закрити.

У холодну пору року напірні патрубки i зливні крани насоса тримати відкритими, закриваючи їх тільки при роботі насоса i перевірці його на вакуумну герметичність.

Пiд час заправки пально-мастильними матеріалами, вогнегасними речовинами

3.7.4.1. Заправка автомобілів ПММ повинна проводитися тільки за допомогою шлангів від бензоколонок i автобензозаправників. Заправка з каністр, відер та інших ємкостей забороняється. Заправка пожежно-рятувальної техніки з металевих каністр дозволяється в місцях, спеціально призначених наказом начальника підрозділу та, в окремих випадках, на пожежах, при надзвичайних ситуаціях з урахуванням цих Правил. Заправка мастильними матеріалами має проводитись за допомогою насосів чи вимірювальної ємкості в спеціально відведених місцях, уникаючи розливання нафтопродуктів i їх протікання. Всі розлиті нафтопродукти слід засипати піском, тирсою, хлорним вапном.

Не допускається заправляти автомобілі:

у приміщенні гаража;

під час перебування особового складу в кабіні бойової обслуги;

при працюючому двигуні.

Не допускається також використання поблизу місця заправки відкритого вогню i паління під час заправки.

Забороняється залишати порожню тару з-пiд пального та мастильних матеріалів у приміщеннях для обслуговування автомобілів.

3.7.4.2. Особливу обережність слід виявляти при роботі з етилованим бензином, який може призвести до тяжкого отруєння. Забороняється використовувати його для миття рук, деталей, чищення одягу; всмоктувати бензин та продувати трубопроводи i прилади системи живлення за допомогою рота. Перевозити i зберігати бензин слід тільки в закритій тарі з написом "Етилований бензин - отрута".

Ділянки шкіряного покриву, на які потрапив етилований бензин, промивають гасом, а потім теплою водою з милом.

3.7.4.3. Під час заправки автомобіля пiноутворювачем особовий склад має бути забезпечений засобами індивідуального захисту за нормами відповідно до ГОСТ 12.4.011 та розділу 2.14 цих Правил.

Заправка пожежних автомобілів порошком i пiноутворювачем повинна бути механiзована. При заправці автомобіля вручну необхідно застосовувати мірні ємності, знімнi драбини чи спеціальні пересувні майданчики.

При цьому забороняється застосування джерел відкритого вогню, а також не допускається розливання чи протікання пiноутворювача.

Порядок заправки автомобіля порошком i завантаження цистерни за допомогою вакуумної установки i вручну визначається спеціальною інструкцією з експлуатації автомобіля.

3.7.4.4. Вакуумна установка має бути змонтована у провітрюваному приміщенні. При її використанні для заправки автомобіля порошком необхідно:

перевірити кріплення електродвигуна, електропроводів i вакуумного насоса, стан напiвмуфти;

вмикати вакуумну установку тільки після приєднання шланга для завантаження порошку до кришки люка цистерни.

3.7.4.5. Забороняється заправка порошків у приміщенні гаража, а також з’єднання вакуумної установки з комунікаціями автомобіля металевими трубами або шлангами з металевою спіраллю, тому що при порушенні ізоляції електродвигуна чи проводів працівники можуть бути уражені електричним струмом. При завантажуванні порошку в цистерну вручну особовий склад має працювати у респіраторах i захисних окулярах, а для пiдйому i спуску використовувати драбини або спеціальні пересувні майданчики.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЖЕЖНОГО, АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ, ПРИЛАДІВ, ПРИСТРОЇВ, ЗАСОБIВ IНДИВIДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

 

Загальні положення

 

4.1.1. Пожежне, аварійно-рятувальне обладнання та оснащення, прилади, пристрої, засоби iндивiдуального захисту, що перебувають на озброєнні пожежної охорони, мають забезпечувати безпечну роботу, збереження здоров'я особового складу та відповідати вимогам спеціалізованих державних стандартів та технічних умов. Експлуатація їх у несправному стані забороняється. Не допускаєтся використання несправних засобів вимірювальної техніки, встановленої на аварійно-рятувальному обладнанні, які не пройшли державної повірки в органах Держстандарту. Технічний стан та придатність до використання визначаються під час проведення технічних обслуговувань, випробувань або при їх прийманні караулом, що заступає на чергування.

4.1.2. Наказом начальника гарнізону створюється кущовий пункт для якісного та своєчасного випробування аварійно – рятувального обладнання, спорядження, де визначаються підрозділи, які закріплені за цим кущовим пунктом. Начальник підрозділу (частини) МНС, де розташований кущовий пункт, наказом по підрозділу призначає комісію для випробування аварійно – рятувального обладнання спорядження (не менше 3-х чоловік), члени комісії повинні здати заліки на допуск до роботи на кущовому пункті. Види, періодичність та переліки основних операцій, технічного обслуговування i випробування встановлені в технічних умовах та в інструкціях заводiв-виробникiв на даний тип обладнання.

Технічне обслуговування пожежного, аварійно-рятувального обладнання проводиться з метою забезпечення його постійної технічної готовності, безпечної експлуатації, попередження виникнення несправностей, їх виявлення та своєчасного усунення.

Випробування пожежного, аварійно-рятувального обладнання та спорядження проводиться перед постановкою на бойове чергування та періодично в процесі експлуатації метрологiчно повіреними засобами вимірювання. Результати випробувань реєструються в спеціальному журналі (додаток 11).

Стан та придатність до використання захисного одягу та спорядження визначаються зовнішнім оглядом, який проводиться пожежниками, командирами відділень та начальниками караулів при заступанні на чергування.

Згідно з результатами випробування аварійно – рятувального обладнання, спорядження складається акт у 2 примірниках (один залишається на кущовому пункті, а другий надається в підрозділ, якому належить аварійно – рятувальне обладнання, спорядження).

При проведенні випробувальних робіт з визначення придатності для подальшого використання пожежно-рятувального обладнання необхідно використовувати засоби вимірювальної техніки, які мають діючі клеймо або свідоцтво про повірку.

4.1.3. Вiдповiдальнiсть за своєчасне та якісне технічне обслуговування i випробування пожежного та аварійно-рятувального обладнання, спорядження та захисного одягу покладається на начальників пожежних частин.

Вони зобов’язані забезпечити проведення технічного обслуговування та випробування в установлені терміни.

4.1.4. Усі предмети пожежного, аварійно-рятувального обладнання, апарати, прилади та спорядження з часу їх надходження до пожежної частини (загону) підлягають обліку. Вони повинні маркуватися з вказівкою інвентарного номера, який у процесі експлуатації протягом усього періоду перебування в пожежній частині (загоні) не змінюється.

Пожежні карабіни тавруванню не підлягають, а обліковуються за інвентарним номером пожежного пояса в комплекті.

4.1.5. Пожежне, аварійно-рятувальне обладнання, прилади та апарати розташовуються на пожежних автомобілях таким чином, щоб вони надійно закріплювались, легко знімались та виключали можливість нанесення травми при їх зніманні та укладанні. Зміна встановленого порядку розташування пожежного, аварійно-рятувального обладнання та його кількості на автомобілях може бути допущена тільки з письмового дозволу начальника головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, після всебічного розгляду умов, що забезпечують безпечну експлуатацію автомобіля та обладнання в кожному конкретному випадку.

4.1.6. Навчання, перепідготовка, допуск до роботи з пневмо-, гідроінструментом, електроагрегатами, та двигунами внутрішнього згорання здійснюється через Навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в структурних підрозділах Міністерства (урядових органів державного управління, департаментів та самостійних структурних підрозділів центрального апарату МНС України, головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково-дослідних установ, навчальних закладів МНС України, аварійно-рятувальних загонів, підприємств тощо, організацій і установ, що мають відповідний дозвіл на проведення такого навчання).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 211; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.227.76 (0.013 с.)