Характеристика елементів тарифно-посадової системи.

До елементів тарифно-посадової системи відносять:

- тарифно-кваліфікаційні довідники у вигляді єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт: професій робітників, це збірник нормативних актів, що містить кваліфікаційні характеристики робіт і професій згрупованих за видами робіт та виробництва;

- кваліфікаційні довідники посад керівників, службовців і спеціалістів;

- тарифна сітка – встановлене відповідне співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації.

37. Методи розрахунку планового фонду оплати праці на підприємстві.

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати – це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників за виконану роботу та відпрацьований час, а також суми виплат і доплат, які передбачені державними законодавчими актами та діючими преміальними системами у запланованому періоді.

Розрізняють такі методи планування фонду заробітної плати:

- нормативний:

ФОПпл = ФОПбаз * (100 + Но*Опр + Нпп*ППпр + Нв*Впр)/100

де Но, Нпп, Нв – нормативи приросту ФОП відповідно за приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на 1 грн. продукції;

Опр, ППпр, Впр – приріст обсягів виробництва, продуктивність праці, зниження витрат на 1 грн. продукції.

ФОПпл = Опл * Н

де Опл – плановий обсяг виробництва у вартісному виразі

Н – норматив витрат заробітної плати на 1 грн. вартості продукції

- метод прямого розрахунку: здійснюється розрахунок відрядного фонду оплати праці як добуток суми планової відрядної розцінки на обсяг і-того виду продукції або здійснюється розрахунок за загальною трудомісткістю відрядного фонду оплати праці (добуток загальної трудомісткості на тарифну ставку середнього розряду; також здійснюється за погодинною формулою (сума добутку чисельності на тарифну ставку і ефективний фонд часу) і на основі окладу фонду заробітної плати працівників (сума добутку чисельності на оклади і кількість місяців);

- індексний:

ФОПп = ФОПзв *Іч *Іср

де Іч – індекс чисельності;

Іср – індекс зміни середньої заробітної плати

- по досягнутому рівню базового фонду оплати праці:

ФОПпл = ФОПбаз * Ко / 100 ± Σ Еі * ЗП

де Ко – темп зростання обсягів виробництва;

Еі – зміна чисельності працівників під дією основних техніко-економічних чинників;

ЗП – середня заробітна плата одного працівника

- на основі середньої заробітної плати:

ФОП = Чі * ЗПср

де Чі – чисельність;

ЗПср – середня заробітна плата.

Характеристика годинного, денного, та місячного фондів оплати праці.

Крім поділу заробітної плати на основний і додатковий фонд при плануванні фонду оплати праці робітників користуються поділом її на три фонди:

- годинний фонд заробітної плати;

- денний фонд заробітної плати;

- місячний фонд заробітної плати.

Фонд годинної заробітної плати включає оплату за відпрацьований час і оплату доплати за деякі спеціальні функції:

- оплата за відпрацьований час за діючими тарифними ставками;

- доплати за відрядно-прогресивною, відрядно-преміальною системою;

- премії робітникам-почасовикам;

- доплати за роботу в нічний час;

- доплати не звільненим бригадирам за керівництво бригадою;

- доплати за навчання учнів;

- доплата за шкідливі умови роботи;

- доплата за відхилення від нормальних умов роботи;

- доплата за роботу в святкові дні.

Денний фонд заробітної плати включає повністю весь годинний фонд заробітної плати і крім того:

- доплати підліткам за скорочений робочий день;

- оплата перерв матерям для годування дітей;

- доплата за надурочні роботи;

- оплата внутрізмінних простоїв.

Місячний фонд заробітної плати включає усі види виплат денного фонду і крім того:

- оплату чергових і додаткових відпусток;

- оплату часу виконання державних і громадських обов’язків;

- виплату вихідної допомоги;

- оплату цілоденних простоїв не з вини робітників;

- компенсація невикористаних відпусток;

- заробітну плату працівникам, які відправлені у відрядження на інші підприємства або на навчання;

- виплату винагороди за вислугу років.

 

Аналіз витрат підприємства за минулий період.

Головна мета проведення аналізу – оцінка фактичної величини витрат в порівнянні з плановою за звітній період, виявлення резервів економії витрат та зниження собівартості, визначення заходів для використання цих резервів.

Аналіз витрат за звітній період передбачає:

- оцінку величини сукупних витрат за звітній період, визначення темпів їх зміни порівняно з плановими показниками та попереднім роком;

- оцінку структури витрат, питомої ваги кожної з статей, а також темпи зміни цих показників відносно планових даних та попереднього року;

- порівняння фактичної та планової величини собівартості основних видів продукції, темпи змін та принципи таких змін;

- дослідження величини постійних та змінних витрат, їх структура;

- оцінка витрат окремих підрозділів;

- визначення частки невиробничих витрат у загальному обсязі витрат підприємства;

- дослідження обґрунтованості вибору методу розподілу загальновиробничих та загальногосподарських витрат.

40. Зведений кошторис витрат на виробництво.

Зведений кошторис витрат на виробництво складається з розрахунків:

- витрати на сировину, матеріали і купівельні напівфабрикати;

- основна та додаткова заробітна плата працівників, що зайняті у виробництві продукції + відрахування на соц. заходи;

- кошторис витрат цехів допоміжного виробництва;

- кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування;

- кошторис загальновиробничих витрат (цехових).

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання включає:

- амортизацію обладнання, транспортного засобу та цінного інструменту;

- платежі з обов’язкового страхування майна;

- експлуатація обладнання;

- ремонт обладнання та транспортних засобів та цінного інструменту;

- внутрішньозаводське переміщення вантажів;

- знос малоцінних та швидкозношуючих інструментів та пристроїв;

- інші витрати (відсотки за оренду, знос нематеріальних активів тощо).

Кошторис загальновиробничих витрат:

- утримання апарату управління цехом;

- утримання іншого цехового персоналу;

- амортизація будівель, споруд, інвентарю цехового призначення;

- ремонт будівель, споруд, інвентарю цехового призначення;

- платежі з обов’язкового страхування майна цеху;

- утримання будівель, споруд, інвентарю цехового призначення;

- випробування, дослідження, експерименти, винахідництво цеху;

- забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки цеху;

- знос МШП;

- інші витрати (плата за оренду, платежі за користування природними ресурсами та ін.)

Характеристика кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання та кошторису загальновиробничих витрат.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання включає:

- амортизацію обладнання, транспортного засобу та цінного інструменту;

- платежі з обов’язкового страхування майна;

- експлуатація обладнання;

- ремонт обладнання та транспортних засобів та цінного інструменту;

- внутрішньозаводське переміщення вантажів;

- знос малоцінних та швидкозношуючих інструментів та пристроїв;

- інші витрати (відсотки за оренду, знос нематеріальних активів тощо).

Кошторис загальновиробничих витрат:

- утримання апарату управління цехом;

- утримання іншого цехового персоналу;

- амортизація будівель, споруд, інвентарю цехового призначення;

- ремонт будівель, споруд, інвентарю цехового призначення;

- платежі з обов’язкового страхування майна цеху;

- утримання будівель, споруд, інвентарю цехового призначення;

- випробування, дослідження, експерименти, винахідництво цеху;

- забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки цеху;

- знос МШП;

- інші витрати (плата за оренду, платежі за користування природними ресурсами та ін.)