Управління технологічною підготовкою виробництва.

Технологiчна пiдготовка виробництва являє собою сукупнiсть взаємо-пов'язаних процесiв, що забезпечують технологiчну готовнiсть пiдприємства до випуску виробiв заданого рiвня якостi при встановлених термiнах, обсягах випуску та витратах. Пiд технологiчною готовнiстю виробництва розумiють наявнiсть на пiдприємствi повного комплекту конструкторської i технологiчної документацiї, устаткування та його оптимальних планувань, засобiв техноло-гiчного оснащення й системи органiзацiї процесiв виготовлення нової продукцiї.

Головна мета ТПВ полягає в проектуваннi комплексу технологiчних про-цесiв, спрямованих на забезпечення мiнiмальних iнвестицiй та поточних витрат на виробництво певного обсягу виробiв з високими параметрами якостi.

Технологiчна пiдготовка виробництва на пiдприсмствi здiйснюється службою головного технолога. Склад i органiзацiйна структура технологiчного вiддiлу (вiддiлу головного технолога) залежать вiд масштабу i характеру його роботи.
Технологiчна пiдготовка на машинобудiвних пiдприсмствах може проводитись за централiзованою, децентралiзованою або змiшаною системами.
При централiзованiй системi технологiчна пiдготовка зосереджусться в загальнозаводському технологiчному вiддiлii (вiддiлi головного технолога). Вона застосовується в масовому i велико серiйному виробництвах.
Децентралiзована система припускає розосередження технологiчної пiдготовки по основних виробничих цехах заводу, де вiдповiднi технологiчнi бюро самостiйно розробляють технологiчнi процеси та їх оснащення. Така система застосовусться в одиничному виробництвi за умов значної номенклатури випуску машин, їх вузлiв i деталей та частих змiн цiєї номенклатури. При децентралiзованiй системi вiддiл головного технолога заводу здiйснює лише загальне методичне керiвництво цеховими технологiчними бюро.
Змiшана система органiзацiї технологiчної пiдготовки застосовусться в серiйному виробництвi. Особливiсть її полягас в тому, що маршрутна технологiя розроблясться вiддiлом головного технолога, а операцiйна технологiя – у цехових технологiчних бюро.

ФВА в системі підготовки виробництвом.

Фахівці зі служби маркетингу, які беруть участь у створенні нового продукту, повинні мати чітке уявлення про критерії економічної раціональності інноваційних рішень. Склад цих критеріїв залежить від виду продукту та цілеспрямованості оцінок. Усі критерії можуть бути умовно розподілені на дві групи: основні та допоміжні. До основних критеріїв належать:

1) співвідношення корисного ефекту цільового використання виробу із загальними витратами на його створення та експлуатацію протягом життєвого циклу;

2) співвідношення термінів ефективного функціонування виробу й періоду його розроблення та освоєння;

3) с успільно-історична значущість результатів інновації, яка оцінюється масштабами поширення та застосування, мірою її впливу на розвиток цієї та суміжних галузей.

Допоміжні критерії мають похідне значення і визначають ефективність продукту в окремій сфері або на окремих етапах. Наприклад, таким критерієм можна вважати економічну оцінку ефективності модернізації або модифікування товарів. За ринко вої економіки в процесі оцінювання проекту та впровадження виробів у виробництво за критерій економічної доцільності все частіше беруть комплекс показників, що визначають корисність товарів, їхню технологічну раціональність та конструктивну послідовність. Для складних інноваційних товарів (технічні системи, обладнання) вирішальну роль відіграють їхня уніфікація, агрегованість та можливість швидкого переналагоджування за виробничих умов.

Кожна ідея, що матеріалізується в інноваційному продукті, завжди потребує витрат на виготовлення та експлуатацію, а тому має бути економічно виправданою. Подоланню суперечностей між технічними та економічними вимогами до товару сприяє функціонально-вартісний аналіз (ФВА), що здійснюється на кожному етапі створення товару.

ФВА можна розглядати як комплексний аналітико-методичний апарат для мінімізації витрат фірми на товар за достатніх для цільового ринку рівнів його якісних характеристик. З цього випливає, що на рівні базових принципів ФВА є важливим інструментом маркетингу. Зрозуміло, що таке твердження справедливе лише за обов’язкової умови включення до тих чинників, що досліджуються, потреб споживача.

Основні завдання ФВА, які пов’язані з нововведеннями, можна сформулювати так. По-перше, зменшення витрат на виробниц тво товару за одночасного збереження або поліпшення його якос ті. Останнє є важливим чинником конкурентної боротьби, особливо на етапах зрілості і спаду життєвого циклу товару. Зниження собівартості продукції і загострення цінової боротьби в цьому разі мають вирішальне значення. По-друге, сприяння адаптації товару до цільового ринку фірми. За допомогою ФВА забезпечується відповідність характеристик товару вимогам відповідного споживчого сегмента. Досягається це випуском нових товарів для сегментів ринку, що їх освоює фірма. По-третє, з допомогою ФВА здійснюється також пошук, оцінювання та реалізація ідей щодо принципового оновлення асортименту товарів для вже освоєного ринку.

 

Зміст та об’єкти ФВА.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й позаоблікова інформація.

ФВА - це метод одночасного і взаємозв'язаного дослідження функції об'єкта і вартості цих функцій. Функції і їхня вартість становлять об'єкт ФВА.

Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на п'ять груп: 1) головні функції, що виражають призначення об'єкта; 2) основні функції, що забезпечують виконання головних; 3) допоміжні функції, що допомагають реалізувати основні; 4) зайві або непотрібні функції і 5) шкідливі функції. ФВА виходить із засадного принципу можливості усунення зайвих чи додаткових функцій, виконуваних виробами, тобто можливості зниження праце-, матеріало- і енергомісткості, а відтак, і собівартості виробів. Зайві функції виникають унаслідок зміни призначення виробу, появи інших виробів, що виконують аналогічні функції, зміни традиційних поглядів на призначення виробу та з інших причин.

ФВА проводять групи спеціалістів. До цих груп входять економісти, конструктори й технологи. ФВА проводиться в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких дуже важливим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій з погляду їхнього техніко-економічного призначення і виробничих витрат. Головне завдання групи - виявлення оптимального співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і витратами на його виготовлення. Необхідно домагатися того, щоб споживча вартість об'єкта зростала, а витрати на нього скорочувались.

Функції виробу (об’єкт ФВА) підрозділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні складаються з головних та другорядних, а внутрішні — з основних та допоміжних. За можливостями виявлення функції класифікуються на дійсні та потенційні. За рівнем корисності — на корисні, некорисні та шкідливі. Останні збільшують вартість об’єкта.

 

Принципи ФВА.

ФВА являє собою евристичний метод дослідження функцій об’єкта, що направлений на оптимізацію техніко-економічних параметрів на всіх стадіях життєвого циклу. Для ФВА характерні наступні принципи:

Функціональний підхід, згідно з яким кожний об’єкт розглядається як комплекс функцій для більш повного та економічного задоволення потреб їх споживачів (при цьому функції враховуються як сутність об’єкта, а самі об’єкти – як одна з можливих форм її прояву).

Принцип системності, при якому функції розглядаються з системних позицій із виділенням функцій зовнішніх та внутрішніх, загально об’єктних та внутрішньо об’єктних і т.п. функції, які відображають поведінку об’єкта оцінюють з точки зору їх значення, витрат та ступеня їх виконання. Шляхом порівняння таких рис виявляються надто затратні, що погано (недостатньо) виконуються або, навпаки, що виконуються вище потрібного рівня. Таким чином, визначаються напрямки та області подальшого росту ефективності використання об’єкта аналізу. Розв’язання проблеми – як інакше, краще, ефективніше досягнути виконання конкретної функції, здійснюється в подальшому за допомогою комплексу методів активізації творчого мислення.

Принцип безперервного зіставлення значимості функцій та витрат на їх реалізацію, виділення найбільш вартісних функцій та зон, з’ясування функціональних надлишків.

Принцип колективної творчості, який припускає участь в проведенні ФВА групи спеціалістів різного профілю, активне використання широкого арсеналу методів, що стимулюють творче мислення, вироблення нестандартних рішень (морфологічний метод, “мозковий штурм”, синектика алгоритм вирішення винахідницьких задач (АВВЗ), метод контрольних запитань і т. ін.).

Принцип універсальності, що дозволяє використовувати ФВА практично у всіх сферах людської діяльності, які пов’язані із витратами.

Метою кожного конкретного випадку використання ФВА є досягнення оптимуму користі при мінімальних витратах.

Функціонально-вартісний аналіз може бути упроваджений там, де є змога забезпечити функцію доцільною діяльністю людей та де результати їх праці можуть бути отримані більше ніж одним способом.