Завдання менеджера у сфері виробництва

Основні функції операційних менеджерів.

Менеджери виконують наступні функції:

1. Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.

2. Організація: Менеджери розвивають структуру груп, відділів, підрозділів для виконання задач.

3. Штати: Менеджери визначають потребу в робочій силі, прийом кадрів, навчання, збільшення персоналу.

4. Керівництво: менеджери керують, стимулюють персонал до виконання функцій.

5. Контролінг: менеджери розвивають стандарти, комунікаційні мережі і т.д.

Діяльність менеджерів у промисловій фірмі

Основні функції	Склад функцій
Дослідження та розвиток	Дослідження товару, розвиток товару
Інжиніринг товару	Налагодження проекту товару на збільшення ефективності виробництва
Інжиніринг процесу	Проектування, розвиток та зміна способів виробництва, обладнання та процесів.
Планування обладнання, будівництво будинків та споруд	Планування, будівництво, обслуговування та ремонт обладнання.
Закупки	Визначення кращих джерел, способів доставки, ціни.
Промисловий інжиніринг	Визначення найбільш ефективного використання машин, площ, персоналу.
Інжиніринг методів	Вдосконалення процедур на місцях.
Виробниче планування та управління запасами	Планування процесу виробництва, складання розписів, управління запасами.
Управлінські виробничі системи	Застосування методології, математичних методів, процедур чи управлінських інформаційних Систем до виробничих операцій.
Забезпечення якості	Перегляд проектів, товарів та процесів для досягнення заданої якості
Сервісне обслуговування	Розробка методів та процедур для забезпечення надійності систем.

 

7. Формування операційних систем

Операційна система створюється та функціонує, враховуючи стратегію операційної діяльності, яка, в свою чергу, є однією з функціональних стратегій (субстратегій) розвитку організації. Стосов­но промислового підприємства повна система виробничої діяль­ності називається операційною системою.

Найчастіше операційну систему подають як сукупність трьох взаємопов'язаних підсистем: переробної, підсистеми забезпечення та підсистеми планування і контролю (рис.2).

Переробна підсистема здійснює продуктивну діяльність, пов'язану безпосередньо з перетворенням вхідних величин у вихідні результати.

Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом виходів, але виконує необхідні функції забезпечення пере­робної підсистеми.

Підсистема планування та контролю отримує від перероб­ної системи інформацію про стан системи. Інформація надходить із мікросередовища (цілі, політика, персонал тощо) та із зовнішнього се­редовища (попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку техніки тощо).

 

 

8. Модель підприємства як відкритої системи

Найчастіше операційну систему подають як сукупність трьох взаємопов’язаних підсистем:

• переробної (є визначальною в операційному процесі і виконує продуктивну роботу, безпосередньо зв'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати);

• забезпечення (не зв'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми);

• планування і контролю (одержує інформацію з зовнішнього і внутрішнього середовищ про стан переробної підсистеми і підсистеми забезпечення, обробляє цю інформацію і видає рішення про те, як повинна працювати переробна підсистема).

Переробна підсистема під час свого функціонування здійснює зміну форм внутрішніх властивостей, додає вартість живої та уречевленої праці. Вихід даної підсистеми може бути позитивний – прибуток, якість товарів та послуг, зайнятість персонал, а також негативний – збитки, технологічні дефекти, надмірні витрати, безробіття. В складі переробних підсистем знаходяться технології, під якими, в широкому сенсі, розуміють поєднання кваліфікаційних навичок персоналу, можливостей обладнання, необхідних для перетворення матеріалів у готовий продукт.

Підсистема забезпечення не пов`язана безпосередньо з виробництвом «виходів», але вона виконує необхідні функції забезпечення безперебійно ритмічно роботи контролюючої підсистеми на підставі інформації про стан її діяльності.

До складу даної підсистеми входять три функціональні підсистеми нижчого порядку:

1) підсистеми технічної підготовки виробництва нових продуктів (послуг);

2) підсистеми технічного обслуговування виробничої системи у процесі її функціонування;

3) підсистеми ресурсного забезпечення виробничих процесів.

Підсистема технічної підготовки виконує функції науково-експериментального пошуку, конструкторських досліджень, технологічного проектування та освоєння нових конкурентоспроможних товарів.

Підсистема технічного обслуговування виробництва передбачає виготовлення робочого і вимірювального інструменту та оснащення, проведення ремонтних робіт та модернізацію устаткування, виконання транспортних та складських операцій.

Підсистема ресурсного забезпечення підтримує на необхідному рівні виробничий процес запасами матеріалів, енергії, інформації та людськими здібностями.

Підсистема планування і контролю - отримує від переробної системи інформацію про стан системи, виконує графіку запуску, випуск продукції, рівень запасів та обсяг незавершеного виробництво, дозволяє розробити відповідні плани та відкоригувати цілі, як перспективні, так і поточні, окремих виробничих підрозділів та працівників.

В діяльності операційних систем існують деякі характерні особливості, наприклад: широта товарних та асортиментних груп, універсальність та спеціалізація обладнання, можливість застосування не потокових методів організації виробництва, можливість детальної розробки технологічного процесу та кваліфікації персоналу.

 

Рисунок 1.1 - Операційна система та її підсистеми