Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.

1) за роллю (ф-ями) у ВП:

- основне

- допоміжне

- обслуговуюче

Основне передбачає технологічну зміну форм, розмірів та властивостей виробів, випуск яких передбачений виробничими планами п-ва.

Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних ВП, до них відносяться:

- інструментальне господарство

- ремонтне

- енергетичне.

Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування як основних так і допоміжних процесів.

2) за складністю:

- простий – передбачає декілька нескладних послідовних операцій, результатом якого є ревний товар або послуга

- складний – передбачає сполучення кількох простих процесів.

3) за специфікою протікання процесу в часі:

- безперервні

- перервні процеси.

Перервні процеси бувають 2 видів:

- перервно-циклічні

- перервно-періодичні.

4) за характером роботи та співвідношенням сировини та кінцевих продуктів:

- аналітичні - коли з однієї вхідної сировини виготовляється декілька видів продукції

- синтетичні – коли з кількох видів сировини виготовляється один вид продукції

- прямі – один вид сировини, один вид продукції.

Принципи організації виробничого процесу.

Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній ситемі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції.

• Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень.

• Принцип безперервності вимагає, шоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані.

• Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства І випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

• Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення.

* Принцип гомеостотичності вимагає, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти і дисфункціональним впливам.

 

Поняття виробничого процесу: класифікація виробничих процесів:основні, допоміжні, обслуговуючі процеси

Виробничий процес - це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці

1) за роллю (ф-ями) у ВП:

- основне

- допоміжне

- обслуговуюче

Основне передбачає технологічну зміну форм, розмірів та властивостей виробів, випуск яких передбачений виробничими планами п-ва.

Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних ВП, до них відносяться:

інструментальне господарство

ремонтне

енергетичне.

Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування як основних так і допоміжних процесів.

2) за складністю:

- простий – передбачає декілька нескладних послідовних операцій, результатом якого є ревний товар або послуга

- складний – передбачає сполучення кількох простих процесів.

3) за специфікою протікання процесу в часі:

- безперервні

- перервні процеси.

Перервні процеси бувають 2 видів:

перервно-циклічні

перервно-періодичні.

4) за характером роботи та співвідношенням сировини та кінцевих продуктів:

- аналітичні - коли з однієї вхідної сировини виготовляється декілька видів продукції

- синтетичні – коли з кількох видів сировини виготовляється один вид продукції

- прямі – один вид сировини, один вид продукції.

 

Принципи організації виробничих процесів,їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства

Принципи організації виробничого процесу.

Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній ситемі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції.

• Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень.

• Принцип безперервності вимагає, шоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані.

• Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства І випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

• Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення.

Принцип гомеостотичності вимагає, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти і дисфункціональним впливам.

 

Принцип спеціалізації виробничих процесів,форми спеціалізації дільниць та цехів

Спеціалізація передбачає обмеження різноманітності виробничих процесів шляхом їх стандартизації, уніфікації технологічних маршрутів і конструкцій виробів і так далі і буває двох видів: обмеження різноманітності технологічних функцій, що виконуються робочими комплексами, — при технологічній спеціалізації, і обмеження різноманітності робочих комплексів, що оброблюють предмети праці — при наочній або подетальній спеціалізації. Рівень спеціалізації вимірюється коефіцієнтом закріплення операцій, який визначає кількість деталей операцій, що обробляються на робочому місці за певний проміжок часу.

3. Залежно від форми спеціалізації основних цехів розрізняють три типи виробничої структури: технологічну, предметну й змішану.

При технологічній структурі цехи підприємства спеціалізуються на виконанні певної частини технологічного процесу, створюються за принципом технологічної однорідності.

Технологічна форма спеціалізації цехів і технологічна виробнича структура характерні для підприємств одиничного й дрібносерійного виробництва, що випускають вироби різноманітної й нестійкої номенклатури продукції.

При предметній структурі цехи підприємства спеціалізуються на виготовленні якого-небудь виробу, групи однорідних виробів, вузлів, деталей із застосуванням різноманітних технологічних процесів й операцій. У цехах предметної спеціалізації по можливості здійснюється замкнутий цикл виробництва, тому вони часто називаються предметно-замкнутими.

Предметна форма спеціалізації цехів і предметна виробнича структура характерні для підприємств великосерійного й масового виробництва, що випускають обмежену номенклатуру виробів у більших кількостях.

На переважній більшості машинобудівних підприємств застосовується змішана структура, відповідно до якого заготівельні ділянки й цехи будуються по технологічному принципу (ковально-пресовий, чугунно- і сталеливарний), а обробні й випускаючі поєднуються в предметно-замкнуті групи. Така структура особливо характерна для машинобудівних підприємств із масовим і серійним типом виробництва. Металургійний комбінат або завод має, як правило, технологічну структуру. Тут створюються доменні, сталеливарні, прокатні виробництва або цехи. Така ж технологічна структура переважає на текстильних фабриках, де виконуються всі стадії виготовлення тканини: прядіння, ткацтво, обробка.