Семінарські заняття – 4 години.

Самостійна робота – 6 годин.

Семінарське заняття 1

І. Питання до заняття:

1.Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.

2. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину. Ознаки і види спеціального суб’єкту злочину.

3. Суб’єкт злочину та особа винного (особа злочинця). Співвідношення понять.

4. Вік кримінальної відповідальності.

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: суб’єкт злочину, загальний суб’єкт злочину; спеціальний суб’єкт злочину, особа винного; особа злочинця; вік кримінальної відповідальності

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Хто є суб’єктом злочину?

2. Назвіть ознаки суб’єкта злочину.

3. Назвіть ознаки і види спеціального суб’єкта злочину.

4. Як співвідносяться поняття «суб’єкт злочину» та «особа винного»?

5. Розкрийте поняття «фізична особа».

6. Чи може бути суб’єктом злочину юридична особи?

7. Що таке вік як одна з обов’язкових ознак суб’єкта злочину?

8. Як встановлюється вік кримінальної відповідальності?

9. З якого віку, за загальним правилом, настає кримінальна відповідальність?

10. За вчинення яких злочинів особи несуть кримінальну відповідальність з 14-річного віку?

11. За вчинення яких злочинів особи несуть кримінальну відповідальність з іншого віку?

ІV. План самостійної роботи.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Спеціальний суб’єкт злочину і необхідна «співучасть».

Практичні завдання:

1. Ознайомтесь з положенням Особливої частини КК і визначте в кожному розділі КК спеціальних суб’єктів злочину.

2. Ознайомтесь з положенням Особливої частини КК і визначте злочини, відповідальність за які може настати лише з 18-річного віку.

3. Вирішить задачі, запропоновані викладачем.

4. Підготуйте ситуативну задачу про спеціального суб’єкта складу злочину.

Тематика реферативних доповідей:

1. Проблема кримінальної відповідальності юридичних осіб.

2. Проблеми зниження віку кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Семінарське заняття 2

І. Питання до заняття:

1.Осудність як ознака суб’єкта злочину.

2. Формула неосудності. Медичний та юридичний критерії неосудності.

3. Правові наслідки визнання особи неосудною.

4. Поняття обмеженої осудності у чинному законодавстві. Правові наслідки визнання особи обмежено осудною.

5. Стан сп’яніння суб’єкта злочину та його кримінально-правове значення.

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: осудність; неосудність; нездатній усвідомлювати свої діяння; нездатність керувати своїми діяннями; хронічне психічне захворювання; тимчасовий розлад психічної діяльності; недоумство; інший хворобливий стан психіки; обмежена осудність; нездатність повною мірою усвідомлювати свої діяння; нездатність повною мірою керувати своїми діяннями; психічний розлад; фізіологічне сп’яніння; патологічне сп’яніння.

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Розкрийте поняття осудності.

2. Якими критеріями характеризується осудність?

3. У чому полягає юридичний критерій осудності?

4. У чому полягає психологічний критерій осудності?

5. Розкрийте поняття неосудності.

6. Якими критеріями характеризується осудність?

7. У чому полягає юридичний критерій неосудності?

8. У чому полягає психологічний критерій неосудності?

9. У чому полягає медичний (біологічний) критерій неосудності?

10. Що треба розуміти під хронічним психічним захворюванням?

11. Що треба розуміти під тимчасовим розладом психічної діяльності?

12. Що треба розуміти під недоумством?

13. Що треба розуміти під іншим хворобливим станом психіки?

14. Які кримінально-правові наслідки визнання особи неосудною?

15. Розкрийте поняття обмеженої осудності.

16. У чому полягає юридичний критерій обмеженої осудності?

17. У чому полягає психологічний критерій обмеженої осудності?

18. Що треба розуміти під психічним розладом?

19. Які кримінально-правові наслідки визнання особи обмежено осудною?

20. Які кримінально-правові наслідки вчинення злочину у стані сп’яніння?

21. Що треба розуміти під станом фізіологічного сп’яніння?

22. Що треба розуміти під станом патологічного сп’яніння?

ІV. План самостійної роботи.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у стані сильного душевного хвилювання.

Практичні завдання:

1. Вирішить задачі, запропоновані викладачем.

2. Підготуйте ситуативну задачу про вчинення суспільно-небезпечного діяння у стані неосудності.

3. Підготуйте ситуативну задачу про вчинення суспільно-небезпечного діяння у стані патологічного сп’яніння.

Тематика реферативних доповідей:

1. Проблема обмеженої осудності у кримінальному праві.

2. Вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.

 

Рекомендовані нормативно-правові акти:

1. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р.

Рекомендовані акти судової влади:

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність» №2 від 27 лютого 2004 р.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» № 5 від 16 квітня 2004 р.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» № 2 від 15 травня 2006 р.

4. Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/E4CA91BA11B60773C2257607003A0640?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=E4CA91BA11B60773C2257607003A0640&Count=500&.

Рекомендована монографічна література:

1. Антонян Ю.М., Бородин О.В. Преступность и психические аномалии.– М., 1987.

2. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння: Монографія. – К: Атака, 2005.

3. Владимиров В.А., Левицкий Г.А. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Высшая школа МООП РСФСР, 1964.

4. Габиани А.О. Уголовная ответственность за преступления, совершенные в состоянии опьянения. – Тбилиси, 1968.

5. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве. – Владивосток, 1970.

6. Иванов Н.Г. Аномальный субъект преступления. – М., 1998.

7. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: Монографія / Передм. докт. юрид. наук, проф. Ю.М. Антоняна. – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2008.

8. Личность преступника и уголовная ответственность. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1979.

9. Лунц Д.Р. Проблема невменяемости в теории и практике судебной психиатрии.– М., 1966.

10. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.

11. Михеев Р.И. Уголовная ответственность лиц с психофизиологическими особенностями и психогенетическими аномалиями. — Хабаровск, 1989.

12. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1958.

13. Орловська Н.А. Осудність та її види (порівняльний аналіз законодавства України та інших держав): Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одеська націон. юрид. академія. – Одеса, 2001.

14. Орымбаев Р. Специальный субъект преступления. – Алма-Ата: Наука, 1977.

15. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность.– СПб., 2000.

16. Приходько Т.Н. Проблемы уменьшенной вменяемости в уголовном праве. – Одеса: Маяк, 1998.

17. Терентьев В.И. Уголовная ответственность специального субъекта преступления по уголовному праву Украины: Монография / Одес. национ. юрид. академия, 2004.

18. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк). – Х., 1992.

19. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков: Высшая школа, 1989.

Тема 8. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Семінарські заняття – 4 години.

Самостійна робота – 10 годин.

Семінарське заняття 1

І. Питання до заняття:

1. Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Поняття вини. Сутність, зміст, ступінь і форми вини.

3. Умисел та його види.

4. Необережність та її види.

5. Невинне заподіяння шкоди (випадок, казус).

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: суб’єктивна сторона складу злочину; вина; зміст вини; сутність вини; форми вини; ступінь вини; умисел; прямий умисел; непрямий умисел; заздалегідь обдуманий умисел; умисел, що виник раптово (афектований умисел); визначений умисел; невизначений умисел; альтернативний умисел; необережність; злочинна самовпевненість; злочинна недбалість; змішана форма вини.

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Розкрийте поняття суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Назвіть ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

3. Які з ознак суб’єктивної сторони складу злочину є обов’язковими?

4. Які з ознак суб’єктивної сторони складу злочину є факультативними?

5. Розкрийте поняття вини.

6. Розкрийте сутність, зміст, ступінь вини.

7. Що таке форма вини?

8. Які бувають форми вини?

9. Які види умислу виділяє КК?

10. Які види умислу виділяються теорією кримінального права?

11. Що таке прямий умисел?

12. У чому полягає інтелектуальний момент прямого умислу?

13. У чому полягає вольовий момент прямого умислу?

14. Що таке непрямий умисел?

15. У чому полягає інтелектуальний момент непрямого умислу?

16. У чому полягає вольовий момент непрямого умислу?

17. Розмежуйте прямий і непрямий умисел.

18. Що таке заздалегідь обдуманий умисел?

19. Чим характеризується умисел, що виник раптово (афектований умисел)?

20. Що таке визначений умисел?

21. Що таке невизначений умисел?

22. Що таке альтернативний умисел?

23. Які існують види необережності?

24. Що таке злочинна самовпевненість?

25. У чому полягає інтелектуальний момент злочинної самовпевненості?

26. У чому полягає вольовий момент злочинної самовпевненості?

27. Що таке злочинна недбалість?

28. У чому полягає інтелектуальний момент злочинної недбалості?

29. У чому полягає вольовий момент злочинної недбалості?

30. Розмежуйте злочинну самовпевненість і злочинну недбалість.

31. Розмежуйте непрямий умисел та злочинну самовпевненість.

32. Що таке випадок (казус)?

ІV. План самостійної роботи.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Особливості умислу у злочинах з формальним складом.

Практичні завдання:

1. Накресліть в зошитах таблицю розмежування форм вини.

2. Ознайомтесь з розділом Х Особливої частини КК «Злочини проти громадської безпеки» і визначте форми вини у складах цих злочинів.

3. Ознайомтесь з розділом ХІ Особливої частини КК «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту» і визначте форми вини у складах цих злочинів.

4. Вирішить задачі, запропоновані викладачем.

5. Підготуйте ситуативну задачу про форми вини.

6. Підготуйте ситуативну задачу про казус.

Тематика реферативних доповідей:

1. Суб’єктивна сторона складів складних злочинів.

2. Психологічна та оціночна концепції вини.

Семінарське заняття 2

І. Питання до заняття:

1. Подвійна (змішана, складна) форма вина у кримінальному праві.

2. Поняття та значення мотиву і мети злочину.

3. Емоційний стан суб’єкта злочину та його кримінально-правове значення.

4. Юридична і фактична помилки, їх вплив на вину і кримінальну відповідальність.

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: подвійна (змішана, складна) вина; мотив злочину; мета злочину; емоційний стан суб’єкта злочину; юридична помилка; помилка у злочинності діяння; помилка у кваліфікації вчиненого; помилка у виді та розмірі покарання; фактична помилка; помилка в об’єкті; помилку в предметі; помилку в особі потерпілого; помилка в характері діяння; помилка в розвитку причинного зв’язку; помилка відносно суспільно небезпечних наслідків.

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Розкрийте поняття подвійної (змішаної, складної) вини.

2. Які існують факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину?

3. Яке значення факультативних ознак суб’єктивної сторони складу злочину?

4. Що таке мотив вчинення злочину?

5. Які існують мотиви вчинення злочину?

6. Що таке мета вчинення злочину?

7. Що таке емоційний стан?

8. Що таке помилка в кримінальному праві?

9. Які існують види помилок в кримінальному праві?

10. Що таке юридична помилка? Які існують види юридичної помилки?

11. Охарактеризуйте помилку у злочинності діяння. Які її правові наслідки?

12. Охарактеризуйте помилку у кваліфікації вчиненого. Які її правові наслідки?

13. Охарактеризуйте помилку у виді та розмірі покарання. Які її правові наслідки?

14. Що таке фактична помилка? Які існують види юридичної помилки?

15. Охарактеризуйте помилку в об’єкті. Які її правові наслідки?

16. Охарактеризуйте помилку в предметі. Які її правові наслідки?

17. Охарактеризуйте помилку в особі потерпілого. Які її правові наслідки?

18. Охарактеризуйте помилку в характері діяння. Які її правові наслідки?

19. Охарактеризуйте помилку в розвитку причинного зв’язку. Які її правові наслідки?

20. Охарактеризуйте помилку відносно суспільно небезпечних наслідків. Які її правові наслідки?

ІV. План самостійної роботи.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Мотив і мотивація злочину.

Практичні завдання:

1. Ознайомтесь з розділом ХVІІІ Особливої частини КК «Злочини проти правосуддя» і визначте злочин зі складною формою вини.

2. Ознайомтесь з Особливою частиною КК і визначте мотиви злочинів.

3. Ознайомтесь з Особливою частиною КК і визначте мету злочинів..

4. Вирішить задачі, запропоновані викладачем.

5. Підготуйте ситуативну задачу про складну форму вини.

6. Підготуйте ситуативну задачу про фактичну помилку.

Тематика реферативних доповідей:

1. Проблема злочинів з двома формами вини.

2. Помилка у кваліфікованих складах злочинів.

Рекомендована монографічна література:

1. Борисов В.І. Необережність та її види. Текст лекції. – Х.: Юридичний інститут, 1991.

2. Вапсва Ю.А. Помилка у змісті суб’єктивної сторони складу злочину: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Університет внутрішніх справ. – Х., 2000.

3. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К.: Атіка, 2005.

4. Вереша Р.В. Проблеми вини в теорії кримінального права: Навчальний посібник. – К: Атіка, 2005.

5. Волков Б.С. Мотивы преступления (уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). – Казань, 1982.

6. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. - Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965.

7. Волошин Е.В., Кригер Г.А. Субъективная сторона преступления. – М., 1987.

8. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: Монографія. – К.: Вид-во Нац. акад. внутр. справ України, 1997.

9. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.

10. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та,1974.

11. Дудник Н.А. Цена неосторожности. – М.: Юрид. лит., 1985.

12. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание. – К.: Юрінком, 1999.

13. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков: Высшая школа, 1986.

14. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. – М.: Юрид. лит., 1972.

15. Квашис В.Е., Махмудов Ш.Д. Ответственность за неосторожность. – Душанбе: Ирфон, 1975.

16. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. – М., 1960.

17. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини: Монографія. – К.: Атіка, 2004.

18. Котов Д.П. Мотивы преступлений и их доказывание. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1975.

19. Макашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. – М.: Госюриздат, 1957.

20. Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формой вины. – Учебное пособие. – Харьков: Юридический институт, 1984.

21. Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. – Саратов, 1987.

22. Рарог А.И. Проблемы субъективной стороны преступления. – М., 1991.

23. Рашковская Ш.С. Субъективная сторона преступления. – М.: ВЮЗИ, 1961.

24. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину: Монографія. - К.: Атіка, 2002. - 144 с.

25. Сергеева Т.Л. Вопросы виновности и вины в практике Верховного Суда СССР по уголовным делам. – М. – Л.: Изд. и 2-я тип. Изд-ва Акад. Наук СССР в Мск., 1950. – 184 с.

26. Тарарухин С.А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты. – М.: Юрид. лит., 1974.

27. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступлений. – К.: Вища школа, 1977.

28. Тяжкова И.М. Неосторожные преступления и использованием источников повышенной опасности. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002.

29. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. – М.: Гос. изд. юрид. лит., 1950.

30. Филановский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970.

31. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988.