Тема 1. Поняття кримінального права

Самостійна робота – 4 години.

І. Питання до заняття:

1. Поняття кримінального права як самостійної галузі права, галузі законодавства, різновиду правової науки, юридичної навчальної дисципліни.

2. Предмет та метод кримінально-правового регулювання.

3. Система кримінального права України: Загальна та Особлива частини. Поняття і система Загальної частини кримінального права України.

4. Завдання кримінального права.

5. Функції кримінального права.

6. Принципи кримінального права.

7. Кримінальна політика.

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: кримінальне право як галузь права; кримінальне право як різновид правової науки; кримінальне право як юридична навчальна дисципліна; завдання кримінального права; предмет охорони кримінального права; предмет регулювання кримінального права; кримінально-правові відносини; метод кримінально-правового регулювання; функції кримінального права; принцип кримінального права; інститут кримінального права; структура кримінального права; кримінально-правова політика.

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Що таке кримінальне право?

2. Які особливості кримінального права порівняно з іншими галузями права?

3. Які завдання кримінального права?

4. Що є предметом охорони кримінального права?

5. Що є предметом регулювання кримінального права?

6. Які права і обов’язки суб’єктів кримінально-правових відосин?

7. Охарактеризуйте метод правового регулювання?

8. Яка структура кримінального права?

9. Які завдання кримінального права?

10. Які функції кримінального права?

11. У чому полягає охоронна функція кримінального права?

12. У чому полягає регулятивна функція кримінального права?

13. У чому полягає виховна функція кримінального права?

14. У чому полягає запобігальна функція кримінального права?

15. Що таке інститут кримінального права? Які інститути кримінального права ви знаєте?

16. Які принципи кримінального права ви знаєте?

17. Що таке кримінальна політика (її напрями та принципи)?

Рекомендована монографічна література:

1. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. – Ленинград, 1986.

2. Босхолов С.С. Основы уголовной политики. – М.: ЮрИнфор, 1999.

3. Гацелюк В.О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції): Монографія. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006.

4. Дагель П.С. Проблемы советской уголовной политики. – Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1982.

5. Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.

6. Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права. – М.: Юрид.лит., 1988.

7. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 1998.

8. Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права. – Волгоград, 1992.

9. Мальцев В.В. Принципы уголовного права и их реализация в правоприменительной деятельности. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс». – 2004.

10. Марцев А.И. Диалектика и вопросы теории уголовного права. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1990.

11. Митрофанов А.А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація / Одеський юридичний ін-т Національного університету внутрішніх справ. – Одеса: НУВС, 2004.

12. Смирнов В.Г. Функции советского уголовного права. – Л.: ЛГУ, 1965.

13. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права. – М.: Юрид. лит., 1986.

14. Фріс П. Л.Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005.

 

Тема 2. ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ТА ЙОГО СТРУКТУРА

Семінарські заняття – 4 години.

Самостійна робота – 8 годин.

Семінарське заняття № 1

І. Питання до заняття:

1. Поняття й ознаки закону України про кримінальну відповідальність. Чинне законодавство України про кримінальну відповідальність.

2. Структура Кримінального кодексу України. Загальна та Особлива частини КК.

3. Структура кримінально-правової норми. Види диспозицій і санкцій.

4. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: закон про кримінальну відповідальність; структура КК; Загальна частина КК; Особлива частина КК; стаття КК; кримінально-правова норма; диспозиція; проста диспозиція; описова диспозиція; бланкетна диспозиція; відсильна диспозиція; санкція; відносно визначена санкція; альтернативна санкція; кумулятивна санкція; тлумачення кримінального закону; автентичне тлумачення; офіційне (легальне) тлумачення; судове тлумачення; наукове (доктринальне) тлумачення; граматичне (філологічне) тлумачення; логічне тлумачення; системне тлумачення; історичне тлумачення; буквальне (адекватне) тлумачення; поширювальне тлумачення; обмежувальне тлумачення.

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Розкрийте поняття та ознаки закону про кримінальну відповідальність.

2. Яку структуру має Кримінальний кодекс України?

3. Дайте загальну характеристику Загальної частини КК.

4. Дайте загальну характеристику Особливої частини КК.

5. У чому полягає відмінність Загальної від Особливої частини КК України?

6. Які норми міститьЗагальна частина КК?

7. Який зміст норм Особливої частини КК України?

8. З чого складається стаття Особливої частини КК?

9. Яку структуру мають кримінально-правові норми?

10. Що таке диспозиція Особливої частини КК України та яки її види?

11. Що таке санкція Особливої частини КК України та яки її види?

12. Що треба розуміти під тлумаченням кримінального закону?

13. Які є види тлумачення кримінального закону за суб’єктом?

14. Які є види тлумачення кримінального закону за обсягом?

15. Які є способи тлумачення кримінального закону?

ІV. План самостійної роботи.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Проаналізуйте історію розвитку вітчизняного кримінального законодавства.

Практичні завдання:

1. Ознайомтесь з розділом II Особливої частини КК «Злочини проти життя і здоров’я особи» і охарактеризуйте диспозиції кримінально-правових норм цього розділу.

2. Ознайомтесь з розділом VІ Особливої частини КК «Злочини проти власності» і охарактеризуйте санкції кримінально-правових норм цього розділу.

Тематика реферативних доповідей:

1. Види санкцій у теорії кримінального права.

2. Положення Кримінального кодексу України, що були визнані неконституційними.

Семінарське заняття № 2

І. Питання до заняття:

1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

2. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

3. Чинність кримінального закону у просторі.

ІІ. Основні кримінально-правові поняття: чинність закону про кримінальну відповідальність у часі; зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі; чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі; територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі; принцип громадянства чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі; універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі; екстрадиція; реальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

ІІІ. Контрольні запитання і завдання:

1. Що означає поняття «чинність закону про кримінальну відповідальність у часі»?

2. Що треба визнавати часом вчинення злочину?

3. Коли закон про кримінальну відповідальність набуває чинності?

4. Коли закон про кримінальну відповідальність втрачає чинність?

5. Що таке зворотна дія закону про кримінальну відповідальність?

6. Який закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію?

7. Розкрийте зміст поняття «закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння».

8. Розкрийте зміст поняття «закон про кримінальну відповідальність, що пом’якшує кримінальну відповідальність».

9. Яким чином закон про кримінальну відповідальність може поліпшити становище особи?

10. Який закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії у часі?

11. Розкрийте зміст поняття «закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння».

12. Розкрийте зміст поняття «закон про кримінальну відповідальність, що посилює кримінальну відповідальність».

13. Яким чином закон про кримінальну відповідальність може погіршити становище особи?

14. Чи має зворотну дію у часі закон про кримінальну відповідальність, який частково пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи?

15. Який закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію у часі, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК, він змінювався кілька разів?

16. Що означає поняття «чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі»?

17. Які принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі?

16. В чому сутність територіального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

17. Що охоплюється поняттям «територія України»?

18. На підставі яких нормативно-правових актів визначається територія України?

19. У яких випадках злочин вважається вчиненим на території України?

20. На які об’єкти, що не є територією України, поширюється юрисдикція і сфери застосування кримінального права України?

21. Що таке континентальний шельф?

22. В чому сутність принципу громадянства чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

23. В чому сутність принципу громадянства чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

24. В чому сутність універсального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі?

25. Які правові наслідки засудження особи за межами України?

26. Що означає «екстрадиція»?

27. Як вирішується у КК України питання видачі (екстрадиції) особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину?

28. В чому сутність реального принципу чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі?

ІV. План самостійної роботи.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Проаналізуйте міжнародні договори України про видачу правопорушників.

Практичні завдання:

1. Вирішить задачі, запропоновані викладачем.

2. Підготуйте ситуативну задачу про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі.

3. Підготуйте ситуативну задачу про чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.

Тематика реферативних доповідей:

1. Декриміналізація як вид скасування кримінальної відповідальності. Діяння, що були декриміналізовані у Кримінальному кодексі України 2001 р. після набрання ним чинності і до сьогоднішнього дня.

2. Поняття, види та процедура екстрадиції злочинців.

Рекомендовані нормативно-правові акти:

1. Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про екстрадицію від 10 грудня 1998 р. Ратифікований Верховною Радою України 21 жовтня 1999 р.

2. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 р. Ратифікована Верховною Радою України 16 січня 1998 р.

3. Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15 жовтня 1975 р. Ратифікований Верховною Радою України 16 січня 1998 р.

4. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 17 березня 1978 р. Ратифікований Верховною Радою України 16 січня 1998 р.

5. Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків, від 28 травня 1970 р. Ратифікована Україною 26 вересня 2002 р.

6. Європейська конвенція про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 р. Україна приєдналась до Конвенції 22 вересня 1995 р.

7. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 р. Україна приєдналась до Конвенції 22 вересня 1995 р.

8. Закон України «Про біженців» у редакції від 21 червня 2001 р.

9. Закон України «Про визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів» від 29 листопада 2001 р.

10. Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р.

11. Закон України «Про громадянство України» у редакції від 18 січня 2001 р.

12. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.

13. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991 р.

14. Закон України «Про імміграцію» від 7 червня 2001 р.

15. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. (ст. 9).

16. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р.

17. Закон України «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 р.

18. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р.

19. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» від 16 січня 1998 р.

20. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків» від 26 вересня 2002 р.

21. Закон України «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 3 березня 1998 р.

22. Інструкція про порядок виконання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджена наказом МЮ, ГП, СБ, МВС, ВС, ДПА, ДДПВП від 29 червня 1999 р. № 34/5/22/103/512/326/73.

23. Інструкція про порядок виконання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затверджена наказом МЮ, ГП, СБ, МВС, ВС, ДПА, ДДПВП від 29 червня 1999 р. № 34/5/22/103/512/326/73.

24. Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. Ратифікована Україною 3 червня 1999 р.

25. Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

26. Конвенція про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, від 14 вересня 1963 р. УРСР приєдналася до Конвенції 21 грудня 1987 р.

27. Конвенція про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовт­ня 1960 р.

28. Конвенція про передачу осіб, які страждають на психічні розлади, для проведення примусового лікування від 28 березня 1997 р. Ратифікована Україною 11 січня 2000 р.

29. Конвенція про територіальне море і прилеглу зону від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

30. Конвенція РЄ про захист навколишнього середовища за допомогою кримінального права від 4 листопада 1998 р.

31. Конвенція СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 р. (Мінська конвенція). Ратифікована Україною 10 листопада 1994 р. (розділ IV).

32. Конвенція СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 7 жовтня 2002 р. (Кишинівська конвенція). Україною не ратифікована.

33. Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про кримінальну юрисдикцію у справах про зіткнення суден та інші події, пов’язані із судноплавством, від 10 травня 1952 р.

34. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р.

35. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р.

36. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене Указом Президента України № 198/93 від 10 червня 1993 р. (пункти 13, 25).

37. Протокол до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 29 березня 1997 р. Ратифікований Україною 3 березня 1998 р.

38. Рамкова Конвенція ООН проти організованої злочинності від 21 липня 1997 р.

39. Римський статут міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. Підписаний від імені України 20 січня 2000 р.

40. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» № 503/97 від 10 червня 1997 р.

Рекомендовані акти судової влади:

1. Рішення Конституційного Суду України у справі про зворотну дію кримінального закону в часі від 19 квітня 2000 року.

2. Рішення Конституційного Суду України у справі про відповідальність юридичних осіб № 7-рп/2001 від 30 травня 2001 р.

3. Рішення Конституційного Суду України у справі про депутатську недоторканність № 9-рп/99 від 27 жовтня 1999 р.

4. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від 11 липня 2001 р.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 28 травня 2004 р. «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб».

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією»від 8 жовтня 2004 р. № 16.

7. Філатов В.М., Бортновська З.П. Практика застосування судами міжнародних договорів України щодо визнання і виконання вироків іноземних судів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/1B9EF23167CC14E6C 2257490003133 7C?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=1B9EF23167CC14E6C22574900031337C&Count=500&

Рекомендована монографічна література:

1. Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила закона. Действие советского уголовного закона во времени. – М.: Юрид. лит., 1969.

2. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. – М.: Юрид. лит., 1967.

3. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1967

4. Наумов А.В. Применение уголовно-правовых норм. – Волгоград, 1973.

5. Осипов П.П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций: аксиологические аспекты. – Л.: ЛГУ, 1976.

6. Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі: Монографія. – К.: Атака, 2005.

7. Тхешелиадзе Г.Т. Судебная практика и уголовный закон. – Тбилиси, 1975.

8. Шаргородский М.Д. Уголовный закон. – М.: Госюриздат, 1948.

9. Шляпочников А.С. Толкование советского уголовного закона. – М.: Госюриздат, 1960.

10. Хавронюк М.І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК України: наукові дослідження та деякі висновки / Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. Упоряд. та переднє слово: М.І. Мельник, М.І. Хавронюк / За ред. М.І. Мельника. - К.: А.С.К., 2001.