Тема 10: фінанси та кредит у суспільному відтворенні

ПЛАН

1. Суть та функції фінансів. Елементи фінансової системи.

2. Бюджетна система.

3. Суть та види кредиту.

4. Банківська система. Банківські операції.

Рекомендована література:

1. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 375-386.

2. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 14.

 

1. Фінанси – система економічних відносин, які складаються з приводу формування, розпорядження і використання грошових ресурсів. Вони є категорією економічною та історичною. Вперше термін «фінанси», що означає грошовий платіж, почали застосовувати в 13 ст. в Італії при грошових і банківських операціях. Фінанси виникли з розвитком товарно – грошових відносин, з розвитком держави та її інститутів.

Фінанси відіграють значну роль в економіці країни, забезпечують її функціонування і розвиток. Вони є важливим інструментом державної політики. Суть фінансів найбільш повно розкривається в їх функціях:

1. Відтворююча – фінанси забезпечують кругообіг виробничого капіталу підприємств.

2. Розподільча – здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП між окремими сферами, галузями, соціальними групами, суб’єктами.

3. Контролююча – держава контролює використання ресурсів, порядок розподілу грошових фондів суб’єктами економіки.

4. Стимулююча – стимулюють ефективне використання економічних ресурсів.

Джерелами фінансових ресурсів можуть бути: прибуток, податки, амортизаційні відрахування, надходження від державних займів, зовнішньо – економічних операцій, лотерей, цінних паперів, акцій, податків з населення, державне особисте майнове страхування.

У процесі виконання фінансами своїх функцій формується і розвивається фінансова система.

Фінансова система – сукупність різних видів фінансів у їх взаємодії та взаємозв’язку. Основними суб’єктами фінансової системи є:

- державні фінанси,

- фінанси підприємств та організацій,

- фінанси домогосподарств,

- міжнародні фінанси.

Державні фінанси – сукупність грошових фондів, які знаходяться у розпорядженні держави і призначені для управління народним господарством. Елементами держ. фінансів є держ. бюджет і держ. кредит.

Фінанси підприємств та організацій – сукупність грошових ресурсів для здійснення процесу відтворення у межах підприємства або іншого господарюючого суб’єкта.

Фінанси домогосподарств – грошові ресурси, що формуються у жителів країни з доходів, отриманих від трудової діяльності або інших джерел, спрямовані на відтворення робочої сили та примноження їх власності.

Міжнародні фінанси – відносини економічної власності між державою та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, міжнародними організаціями та іншими де6ржавами з приводу виплати певних платежів, а також діяльності валютного ринку.

Всі елементи фінансової системи взаємопов’язані в процесі перерозподілу та використання: так, фінанси підприємств і населення є джерелом ресурсів для державних фінансів. Фінанси держави спрямовані в господарство країни у вигляді різних виплат.

 

2. Основною ланкою державних фінансів є державний бюджет.

Державний бюджет – це баланс грошових доходів і витрат держави. Він є річним планом державних витрат і джерел їх фінансового забезпечення.

Сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії утворює бюджетну систему країни.

Функціонування цієї системи залежить від державного устрою країни, її підсистем і охоплює дві або три ланки – державний бюджет та бюджети інших рівнів державної влади (місцеві).

На державний бюджет покладаються функції оборони, управління н/г, зовнішні зв’язки держави, пошта, зв'язок, залізниця, грошовий обіг, освіта тощо. Місцеві бюджети виконують функції розвитку комунального господарства, будівництва певних елементів інфраструктури, розвитку охорони здоров'я, утримання поліції.

Доходна частина державного бюджету формується за рахунок податків, доходів від державних позик, приватизації, внесків до державних фондів соціального страхування, пенсійного фонду. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок окремих податків (майнового), ренти об’єктів муніципальної власності, окремих акцизів тощо.

Отже, бюджет має дві складові: дохідна частина і витратна. Бюджет повинен бути збалансованим, тобто доходи повинні дорівнювати витратам. Перевищення видатків над доходами призводить до утворення бюджетного дефіциту, який покривається державними позиками або додатковою емісією грошей.

Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається законодавчим органом – парламентом країни.

3. Кредит – це економічні відносини з приводу надання грошей або товарів в позику на умовах платності, строковості і повернення.

Кредит – система відносин суб’єктів кредитного ринку стосовно позики капіталу. Кредит з’являється з розвитком товарно – грошових відносин. Має форми: комерційний (товарний), банківський (грошовий).

Комерційний кредит – надається одним функціонуючим підприємцем іншому у вигляді товарного капіталу. Суть комерційного кредиту в тому, що товари продаються з відстрочкою платежу, а борг повертається в грошовій формі з виплатою процента. Мета - прискорення обороту товарного капіталу.

Банківський кредит – надається грошовим капіталом спеціалізованими кредитними установами (банками) у вигляді грошової позики.

Виділяють такі основні види кредиту:

Споживчий – надається населенню для купівлі дорогих споживчих товарів, може існувати у формі комерційного і банківського кредиту.

Іпотечний – кредит під заставу нерухомості.

Державний кредит – надається державі фізичними та юридичними особами, комерційними банками під державні цінні папери для покриття тих державних витрат, які не покриваються доходами державного бюджету. Державний кредит утворює внутрішній державний борг.

Міжнародний кредит - надається міжнародними банками в конвертованій валюті.

Кредит буває короткостроковий до 1 року, середньостроковий до 5 - 7 років, довгостроковий 10 і більше років.

Принципи кредитування: платність, вказується строк, повернення, застава.

 

4. Головним інструментом кредитної системи є банки.

Банк – фінансове підприємство, яке виконує комплекс функцій з метою одержання прибутку – акумулює грошові кошти, надає кредит, випускає в обіг гроші та цінні папери, здійснює грошові розрахунки, операції з золотом тощо.

Банки бувають першого і другого порядку. До банків першого порядку належить центральний або національний. До другого порядку - комерційні і інші банки.

Центральний банк – один з найважливіших інструментів державного регулювання економіки і сполучає функції банку і органу державного управління. Основним завданням ЦБ є грошово – кредитна і валютна стабілізація національної економіки.

Національний банк виконує основні функції:

1. Здійснює емісію – випуск в обіг нових грошей.

2. Регулює кредитну емісію (випуск в обіг безготівкових грошей).

3. Регулює валютні відносини.

4. Кредитує уряд країни.

5. Зберігає і регулює золоті і валютні запаси країни.

6. Здійснює банківський нагляд за установами кредитної системи, регулює їх діяльність, проводить грошово – кредитну політику.

Комерційні банки, кредитні установи, призначені для залучення грошових засобів та надання їх в кредит на засадах повернення, строковості, гарантованості і платності.

Основне призначення комерційних банків: посередництво в переміщеннях грошових засобів від кредиторів до позичальників. Головна мета - одержання прибутку.

Комерційні банки знаходяться в акціонерній формі власності.

В основі діяльності комерційних банків знаходяться такі принципи: діяльність в межах наявних, реальних грошових ресурсів, повна економічна самостійність і відповідальність за результати діяльності, побудова стосунків з клієнтами на комерційних засадах, регулювання діяльності банку здійснюється адміністративними методами. В кредитній системі велика кількість спеціальних банків.

Спеціальні банки обслуговують визначені сфери чи галузі економіки, або виконують обмежені банківські операції.

Усі банківські операції поділяються на три групи:

1. Пасивні - по залученню коштів. Це депозитні операції, тобто всі термінові і безтермінові вклади клієнтів. Також отримання коштів від інших банків й емісія банківських облігацій.

2. Активні - по розміщенню залучених коштів. Це кредитні, операції з цінними паперами, касові, угоди з іноземною валютою, з нерухомістю.

3. Банківські послуги (к омісійно – посередницькі ) - виконання розрахунків і здійснення платежів за дорученням клієнтів: інкасові (одержання грошей за документами); трастові (операції з цінними паперами клієнтів); перевідні (переведення коштів з банку в банк).

Перші дві групи операцій найпоширеніші і на них припадає найбільша частка банківського прибутку.

Комерційні банки здійснюють операції в найширшому діапазоні:

1. Концентрують тимчасово вільні грошові засоби, перетворюючи їх в позичковий капітал.

2. Надають кредит фірмам, установам, організаціям.

3. Здійснюють посередництво в грошових розрахунках і платежах.

4. Здійснюють кредитну емісію. Випускають в обіг безготівкові гроші.

5. Здійснюють операції з цінними паперами і товарними документами.

 

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте сутність державних фінансів.

2. Назвіть відомі Вам функції, які виконують державні фінанси.

3. Охарактеризуйте особливості функціонування фінансової системи України.

4. Що таке Державний бюджет?

5. Охарактеризуйте особливості формування та використання Державного бюджету.

6. Що таке кредит та його види.

7. Що таке Банківська система?

8. Структура банківської системи.

9. Кредит і банки, їх роль в розвитку макроекономічних процесів.