Охарактеризуйте особливості господарського розвитку України в пореформений період та їх відображення в українській економічній думці.

Скасування кріпацтва та низка буржуазних реформ не сприяли автоматичній ліквідації феодального ладу. Було ліквідовано залежність селян від поміщиків. Селяни отримали особисту свободу та присадибні ділянки у власність, земля стала об’єктом купівлі-продажу. Реформи сприяли розвитку капіталізму, здійснювалась орієнтація на ринкові методи господарювання. Прогресивні зрушення виявилися у підвищенні врожайності аграрних культур, розвиткові тваринництва, зростанні товарності сільськогосподарського виробництва (особливо технічних культур), яке ставало базою для переробної промисловості. Поступово втягувалися у ринкові відносини і поміщицькі господарства, запроваджуючи більш досконалу техніку та досягнення агрономії, багатопільні сівозміни та розвиваючи нові галузі: бурякосіяння, картоплярство, виробництво тютюну, ширше використовували вільнонайману працю. Виникають нові господарські форми - економії. Але реформи мали серйозні вади: численні пережитки феодально-кріпосницької системи, майже недоторканне поміщицьке землеволодіння, наявність общинного землеволодіння, обтяжливі викупні платежі для селян.

Протягом 60—80-х років ХІХ ст завершився промисловий переворот, відбувся перехід від мануфактури до великого машинного виробництва. Промисловість України формувалася як система взаємозв’язаних галузей металургійної, вугільної, залізорудної та залізничного транспорту. Найшвидше зростаючими промисловими районами імперії стали Донбас і Криворізький металургійний регіон. Важливою рисою промислового розвитку України був високий рівень концентрації виробництва. Особливістю також була значна залежність від іноземного капіталу. Але якщо базові, видобувні галузі на Україні розвивалися, то інші стояли на місці. Активно розвивалось залізничне будівництво. Усі зміни в економіці проводилися в інтересах імперії, тому український ринок створювався з сильним нахилом у видобувні, сировинні галузі та зі значним відставанням у галузях легкої промисловості й у виробництві готових товарів.Економіку України змушували слугувати інтересам російського центру імперії.

Українські дослідники, широко використовуючи наукові ідеї західних шкіл, розвивали їх з урахуванням особливостей соціально-економічного поступу України та створили теорії, що увійшли вагомим надбанням до світової наукової скарбниці. Українська економічна думка була представлена різними напрямами серед яких можна виокремити: класичний напрям політичної економії (І. В. Вернадський, Т. Ф. Степанов, В. Ф. Левитський,) • маржиналізм, (О. Д. Білимович, Р. М. Орженцький, Є. Є. Слуцький)• народництво (М. В. Левицький, Т. І. Осадчий, О. О. Русов, П. Чубинський); • марксизм і соціалістичні вчення (М. І. Зібер, І. Я. Франко, М. І. Туган-Барановський); • Київська психологічна школа (М. Х. Бунге, А. Я. Антонович, Д. І. Піхно, О. Д. Білимович); • соціальний напрям (В. Я. Желєзнов, М. І. Туган-Барановський та ін.).

Головна увага була зосереджена на питаннях розвитку ринкового господарства, зокрема долі капіталізму в країні, становленні нових господарських форм (фабрики, акціонерних товариств, синдика тів, трестів), проблемах індустріалізації та ролі іноземного капіталу, подолання відставання в соціально-економічному розвиткові від країн Західної Європи, вирішення аграрного питання, проблеми селянського і поміщицького землеволодіння, досліджувалися податки та повинності селян, велике і дрібне господарство, розвиток інституту приватної власності, форми господарства в аграрній галузі тощо.

 

Розкрийте зміст Версальської угоди та її вплив на розвиток економік провідних європейських країн.

Долю Німеччини (території, репарації тощо) по завершенні війни вирішив Версальський мирний договір, підписаний 28 чер­вня 1919 р. країнами-переможницями США, Англією, Францією, Італією та ін.

Репарації з Німеччини становили 132 млрд золотих марок Кейнс пропонував надати американські позики Німеччині, бо вважав, що лише в такому разі Німеччина зможе виплачувати помірні репарації.

Разом із територіями (скорочувалася на 70 тис. км²) Німеччи­на втратила 75 % видобутку залізної руди, 25 % кам'яного вугіл­ля; 35 % виплавки сталі. Німеччина була позбавлена колоній площею 3 млн км² із населенням 13 мли осіб. Роз­в'язання військових питань передбачало:

1) заборону мати ВМФ;

2) обмеження збройних сил до 100 тис. осіб;

3) скорочення військового виробництва;

4) заборону мати підводний флот;

5)руйнування значної частини військових укріплень

В цьому плані характерно протистояння Франції з одного боку та Англії й США з іншого боку з німецького питання. Франція, яка прагнула до європейської гегемонії, домагалась максимального ослаблення Німеччини шляхом навязання непосильних для німецької економіки репарацій, тоді як Англія й США бачили в Німечинні противагу французькому гегемонізму та більшовизму. Все це не сприяло політичній стабільності в Європі.

Економічне піднесення воєних і перших післявоєнних років змінило економічною кризою для провідних капіталістичних країн світу.Держава стала єдиним продавцем та покупцем у міжнародній торгівлі. Вона купувала чи продавала тільки те, що її політичне керівництво вважало потрібним.США пережила разом з Європою гостру депресію у 1920-1921, однак спад був коротким і протягом майже десятиліття зростаюча економіка Америки зазнала незначних коливань.Стан німецької економіки можна охарактеризувати одним словом - руїна.Особливо у 1923 р франко-бельгійська окупацією Рурської області, адже Руру - основний індустріальний центр Німеччини. Німецький уряд вдася до необмеженої грошової емісії, що спричинило гіперінфляцію, яка посилила спад виробництва.Фактичне знецінення паперових грошей зумовило кризу у сфері кредиту. Загалом негативна господарська ситуація призвела до зростання соціальної напруженоті і політичної нестабільності.

Охарактеризуйте причини та зміст світової економічної кризи 1929-1933 рр. у США та шляхи виходу з неї.

Перша причина: розміри нагромаджень були надто великі, і тому потрібно було величезний обсяг нових інвестицій, для того щоб поглинути ці доходи. Досягти ще більшого розміру нових інвестицій, потрібно для того, щоб поглинути ще більше нових заощаджень, які заможне суспільство в умовах повної зайнятості змозі відкладат, виявилось майже неможливим.

Друга причина: збільшення господарств тривало в умовах інтенсифікації виробництва, тоді як обсяги внутрішнього ринку не зростали, що спричинило надвиробництво сільськогосподарської продукції.

Велика депресія 1929-1933 рр.. - найбільш тривала економічна криза в історії промислово розвинених країн. У жовтні 1929 р. відбулася ще небачена паніка на Нью-Йоркській біржі, викликана різким падінням курсу акцій. Вартість акцій впала на 90%, масове розорення дрібних вкладників у США відразу ж позначилося на торгівлі і промисловості. У силу труднощів збуту і неможливості отримати деякі кредити по всій країні прокотилася хвиля банкрутств. Згідно з офіційною статистикою, за роки кризи зазнали краху більше 110 тис. торговельних і промислових фірм, 19 великих залізничних компаній, розорилося понад 5760 банків, а разом з ними і мільйони вкладників. Розпочавшись в промисловості і кредитної системи, криза охопила всі інші галузі господарства - будівництво, транспорт, торгівлю. Під впливом різкого скорочення попиту на сільськогосподарську продукцію почалася аграрна криза.Неминучим наслідком стало різке погіршення становища робітників і фермерів.

Шлях подолання кризи – Новий курс Рузвельда. Сутність, якого полягає у відмові від надій на автоматичний вихід із кризи, обмеження стихії досконалої конкуренції, упровадження методів державного регулювання економічних процесів у країні за опори на непрямі методи впливу на економічне життя, пом’якшення соціальних суперечностей, проведення різних реформ у внутрішній і зовнішній політиці США.