Охарактеризуйте зародження елементів ринкового господарства В господарській системі україни наприкінці XVIII — початку хіх ст.

У 1775 р. Запорозьку Січ було ліквідовано, а більшість козаків було перетворено у залежних селян.Землі, що раніше належали запорожцям, почали заселяти колоністи:німцями, болгарами, сербами,значна частина земель булла роздана рос. та укр. можновладцям.Розпочалася активна колонізація причорномор. та приазов. степів і Криму.Поселенцям надавалася земля і допомога: грошові позики, звільнення на деякий час від податків, право продажу горілки і солі, безмитної торгівлі із закордоном.У Пд Україні посилився розвиток хліборобства, скотарства, будувалися підприємства, виникали міста.Гос-ва відразу ж набирали товарних рис, їх продукція в основному йшла на експорт,особливо збіжжя.Госп. система, що сформ. у ПД Україні, відразу ж форм.як капіталістична. Мануфактурне виробництво, що виникло в укр.землях у XVI—XVII ст., у XVIII ст. досягло значних успіхів. Тут створ. мануфактури, що використовують примусову працю, - вотчинні (у маєтках великих землевласників, у тому числі й укр.старшини),а також посесійні, до яких приписували значну кі-сть робітників.З’являються й мануфактури суто капітал. типу, на яких використовується вільнонаймана праця і які належать купцям (купецька) або селянам(селянська). Для 2 пол. XVIII ст. характерним було зб.питомої ваги мануфактур, що використ. вільнонайману працю. Розвиток с/г, ремесла, мануфактур зумовлював розвиток ек.зв’язків між окремими регіонами, зростання кількості базарів і торгів; дедалі більшого значення набували ярмарки, що у ХVІІІ ст.вже діяли протягом року у визначений час,вони сприяли розширенню торг.зв’язків між окремими регіонами. З розвитком торгівлі відбувався процес формування фін.-грош.системи. Протягом ХVІІІ ст. рос. гроші поширювалися на Україну іпоступово витісняли з обігу польсько-литовські. З кінця ХVІІ ст. починається втручання Росії у фін.справи України, на поч. XVIII ст. було встановлено контроль надїї фінансами, а з 1764 р. після скасування в Україні гетьманства фін.-грош.система її була об’єднана з фін-гр.системою Росії. Уже до серед. 18 сторіччя майже 80 % території Правобережжя стає власністю магнатських родин, у маєтках яких починають відроджуватися фільварки, відбувається зростання селянських повинностей та кріп.гнітуАле поряд з примусовою працею починають використовувати й вільнонайману, передусім у малозалюднених південно-східних регіонах. Зростання товарності поміщицьких господарств призводить до зростання посівів технічних культур, поліпшуються породи ВРХ, овець.У маєтках зростає промислове виробництво з переробки с/г продукції. Найпоширеніш.галузь- гуральництво. У Галичині та на Волині значно швидше відновилися порядки, які існували перед Визвольною війною. Магнатські та шляхетські господарства, які не були зруйновані в роки війни, і далі спрямовувалися на розвиток фільварків, характер яких дедалі більше набирав товарних рис. Зростає спеціалізація господарств.Товарна продукція фільварків йшла на внутрішній ринок Польщі, а також за кордон. Розвиток фільварків обумовив зростання панської оранки за рахунок селянських земель, а також зростання панщини, яка досягала 3-4, а іноді до 6 днів на тиждень. Зростає й диференціація селянських господарств, на селі з’являються заможні господарі-селяни, але дедалі більше з’являється там незаможних елементів (халупників, городників)які зовсім не мали землі.

Ці зміни у госп. розвитку укр.земель, безумовно, означали поступове формування тут певних елементів ринкової системи госп-ва. І хоча це відбувалося в умовах зростання феод.утисків,посилення особистої залежності та експлуатації селянства, ці зміни означали, що госп. система краю ставала на новий шлях ринк. перетворень. Зрозумілою є поява документів, в яких піддаються критиці існуючі умови: (1)Торчинський маніфест, який був знайдений на ярмарку у м. Торчин 14 червня 1767 р- гостро ставиться питання щодо умов існування селянського господарства, відсутності у багатьох селян земел.наділів.

 

 

Дайте характеристику кризи кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини ХІХ ст. (В. Каразіна, М. Балудянського, І. Вернадського).

У Рос. імперії Iпол.XIX ст. характер.розкладом феод-кріпосн. ладу і розвитком капітал.відносин. У серед.ХІХ ст. поміщицькі господарства України давали до 90 % товарного хліба, який ішов як на внутр.так і на зовн.ринок, переважно за рахунок Правобережжя та Степової України. Зростає у 1пол. ХІХ ст. і роль технічних культур,Україна стає основним цукробуряковим регіоном Рос. імперії, Успішно розвивається тваринництво.Проте збереж.кріпацтва та примус. праці в умовах зростання товарного вир-цтва змушує поміщиків для збільш. вир-цтва товарної продукції розширювати власну ріллю, в основному за рахунок селян.земель, збільш. к-сть днів панщини. Дедалі більшого поширення набирає місячина, коли селян зовсім позбавляли зем. наділів, а їхні потреби забезпечув.наданням їм продовольства – незацікавленість селян у результатах своєї праці. Панські маєтки стають все частіше збитковими, і поміщики починають віддавати їх у заставу. З 30-х років XIX ст. кріпосне с/г опинилося у кризовому стані, про що свідчить зниження його натур. характеру. Поміщики не лише примушували селян відпрацьовувати панщину, а й платити чинш, тобто грош.ренту, і цим, по суті, виганяли і їх на ринок. Поміщики у своїх гос-вах почали застос. машини.Намагалися впроваджувати і передові методи землеробства та раціоналізації с/г, проте більшість цихспроб закінчувалася невдачею. Відбуваються значні зміни й у промисл. вир-цтві. Мануфактури,які використ.примусову працю(вотчинні,посесійні),поступово витісняються тими, що використовують працю вільнонайману. Цей процес особливо прискорився з початком промислового перевороту, який в Україні розпочався в цукровій та горілчаній промисловості в 40-х роках XIX ст. До особливостей промислового перевороту в Україні слід віднести його повільний хар-р і те, що розпочався він не з капіталістичної, а з кріпосної мануфактури. Повільно відбувалося нагромадження капіталу,вузьким був ринок робочої сили, оскільки майже 60 % селян були кріпаками, вузькими були також внутрішній і сировинний ринки країни. Основним гальмом у їх розвитку було панування феод.-кріп. системи.Назріло питання відміни кріпацтва. В. Н. Каразін залишався прихильником збереження залежності селян, але розглядав її як певну підпорядкованість селян від землевласника,який повинен дбати про селян, виступаючи посередником» між ними та «вищим урядом». Не заперечуючи кріпосне право як таке, він закликав до викорінення зловживань цим правом, серед найголовн.з яких він вважав панщину, яку і пропонував замінити грош. чиншем. М. Балудянський - видатний вчений і гром. діяч.. Конспекти лекційі публікації М. Балудянського дістали назву «Економічної системи» Свою систему визначає як вчення про держ.господарство і ек. політику. Він визначає держ.господарство як поєднання трьох систем:1) меркантилізму (виражає багатство народів у грошах);2) фізіократів (виражає багатство у не перероблених продуктах землі);3) теорії Адама Сміта, заснованої на праці та обміні. У статті «Про національне багатство. Теорія Адама Сміта» він подаєґрунтовний аналіз ек. теорії Сміта і зазначає, що саме Сміт практичнопроаналізував дві перші системи, довів їх недосконалість і створив свою, новусистему.(Шукаю-чи першопричину будь-якого багатства, він знайшов її в праці). І. В. Вернадський , я к послідовник клас. школи політекономії І. В. намагався використати основні постулатиА. Сміта і Д. Рікардо для дослідження рос.дійсності та критики феод-кріп. системи. Він був упевнений, що феод.відносини треба усувати як неефективні. Він відстоював вимогу про ліквідацію особ.залежності селян від поміщиків; повну приватну власність, у т.ч й селянську, в аграрному секторі економіки. Пропонуючи своє бачення проблеми звільнення селянства, І. В розгорнув гостру дискусію з прихильниками общинної форми землеволодіння.