Федеральний конституційний суд відповідно до статті 21, частини 2 основні закони оголосив партію або партійну організацію, в яку входить цей депутат, антиконституційною.

Як бачимо, вище позначений п'ятий варіант залишає ще одну антидемократичну резервну можливість владі скоректувати волевиявлення громадян Німеччини в потрібну їм сторону шляхом задіювання Федерального конституційного суду в ухваленні рішення про заборону партії або регіональної партійної організації. Федеральний конституційний суд, зокрема, вже користувався даним, дуже спірним з точки зору загальнодемократичних стандартів, механізмом, коли в 1952 році заборонив відносно незначну праву Соціалістичну імперську партію, а в 1956 році відповідно - дуже впливову на той момент часу ліву Комуністичну партію Німеччини.

На думку автора дослідження, особливу увагу слід звернути на той дуже дивний факт, що єдиним відповідальним органом за перевірку результатів парламентських виборів Стаття 41 Основного Закону ФРН визначає німецький Бундестаг. Представляється абсолютно очевидним, що корпоративний інтерес самозбереження Бундестагу для нього буде вирішальним чинником в питанні про об'єктивності аналізу що усіх поступили в його адресу даних про порушення і фальсифікації в ході електорального процесу. Ця законодавча норма, з усією очевидністю, йде в розріз з базовими уявленнями про демократизм і об'єктивність європейських парламентських виборчих систем.

Конституційно-правовий статус особи у ФРН.

На даний момент, Німеччина є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституція Федеративної Республіки Німеччина була прийнята 23 травня 1949р. Її прийняття пов’язане з закінченням ІІ світової війни. Саме тому певні положення Конституції мають свої особливості. Такі особливості присутні і у розділі І Конституції Федеративної Республіки Німеччина, який називається «Основні права» та закріплює основні положення правового статусу людини та громадянина, основні права, свободи та обов’язки зазначених вище осіб.

В Конституції закріплені декілька основоположних положень демократичної концепції прав та свобод, їх використання та обмеження. Так, перше місце у конституції посідає каталог основних прав свобод та зобов’язань. Держава в конституції зобов’язується гарантувати та захищати права своїх громадян та іноземців. Основний закон проголошує принцип рівноправності, надає йому розширеного тлумачення. Поряд зі звичайними положеннями про рівність перед законом, рівноправності громадян незалежно від статі, раси, національності, в конституції також містяться положення про неможливість надання привілегій або обмежень, у зв’язку з походження, мовою, місцем народження, релігійними або політичними поглядами. Права та обов’язки громадян в Німеччині. Так, вже було зазначено вище, що перше місце в конституції Федеративної Республіки Німеччини посідає розділ основних прав, свобод та обов’язків людини та громадянина.

Отже, згідно Конституції Німеччини основними правами та свободами людини та громадянина є: право на людську гідність, яке складається з недоторканності людської гідності та обов’язку держави захищати це право особи. В силу цього, Німецька держава визнає невід’ємні права людини як основу, будь-якого людського суспільства, миру та справедливості в світі. Другим основним правом громадян Німеччини є право на розвиток своєї особистості. У цій же 2 статті конституції надається право на життя та особисту недоторканність. Гарантується непорушність права на свободу особистості. Основним правилом при побудові суспільного устрою є те, що всі люди рівні перед законом. У це право входить: -Рівноправність жінок та чоловіків; -Права особи не можуть бути обмежені через недоліки особи; -Недоліки, що виникають між правами чоловіків та жінок усуваються державою.Також в конституції закріплюються такі права: -Право на свободу віросповідання, гарантується вільне провадження релігійних обрядів; -Кожний має право вільно виражати свої думки в усній та письмовій формах. Гарантується свобода друку інформації та преси. Не існує цензури. Границі цих прав можуть встановлюватись законами та іншими законодавчими актами, про охорону молоді та право на честь особистості. -Шлюб та сім’я та шлюб знаходяться під особливою охороною. Піклування батьків про дітей, є їх природним обов’язком, кожна мати має право на захист. -Вся шкільна справа знаходиться наглядом держави. Релігійне навчання є обов’язковим для державних шкіл, окрім не конфесійних; Також гарантується право на відкриття приватних шкіл, на відкриття яких має бути наданий дозвіл держави. Особливістю німецького права на освіту є те, що там заборонені підготовчі школи. -Гарантується право збиратися мирно, без зброї, без попереднього попередження спеціальних органів. Надається також право створювати об’єднання для захисту прав робітників та поліпшення умов праці. -Гарантується таємниця листування та телефонних розмов. Певні обмеження можуть встановлюватись тільки на основі закону.-Гарантується свобода пересування німців по всій території федерації.-Усім німцям надається право вільно обирати для себе професію, місце роботи та місце отримання освіти. Примусова праця допускається лише за умови позбавлення волі за вироком суду, або в умовах воєнного стану.-Гарантується недоторканність житла. Згідно статті 13 конституції, обшуки можуть проводитись лише при наявності дозволу суду.-Гарантується власність та право власності. Власність зобов’язує.-особа, згідно статті 16, не може бути позбавлена Громадянства. Втрата громадянства може відбуватись лише на підставі закону. Гарантується невидання німців іноземним державам.-При порушенні зазначених прав, особа може звертатися за захистом до федерального конституційного суду. Таким чином, виходячи з вище сказаного, можна виділити таку особливість німецької держави в сфері прав та свобод: в Німеччині школа та церква не розділені, що підтверджується тим, що в державних школах вивчення релігії є обов’язковим. В конституції також зазначається, що вказані в ній права та свободи є обов’язковими для охорони та виконання з боку законодавчої, виконавчої та судової влади. Обов’язками громадян Німеччини є: повага до конституції та законівдержави, для чоловіків з 18 років встановлюється обов’язок несення військової служби. Також існує зобов’язання відповідати за нанесену власності шкоду тощо. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в цих країнах лише частково визначений в їх конституціях. Так, в статті 16-а Конституції Німеччини гарантується право на притулок для біженців. Ця стаття встановлює: процедуру розгляду заяв щодо надання притулку, яка скорочується порівняно з попереднім законодавством; встановлює запобіжні заходи для унеможливлення багаторазового одержання допомоги; встановлює рівень прожиткового мінімуму біженців шляхом надання натуральної допомоги; встановлює, що іноземці з країн ЄС, де діє женевська конвенція не можуть мати навіть тимчасовий політичний притулок, і не можуть посилатися на право політичного притулку.

 

106. Конституційно-правовий статус парламенту ФРН.

Парламент Федеративної Республіки Німеччини фактично складається з двох палат: нижньої - Бундестага і верхнього Бундесрата (формально в Німеччині Бундесрат не розглядається як палата парламенту). Бундестаг складається з депутатів, обираних на основі загальних, рівних, прямих виборів при таємному голосуванні строком на 4 роки. Основний закон ФРН не містить докладних ухвал про виборчу систему. Вона встановлюється поточним законодавством. В даний час порядок виборів в бундестаг визначається Виборчим законом від 1 вересня 1975 р. з подальшими змінами. Право обирати надається громадянам, що досягли 18 років і проживаючим на території федерації не менше 3 місяців. Право бути вибраним мають особи, що досягли 18 років і які є не менше ніж 1 рік громадянами ФРН і не позбавлені активного виборчого права.