Аграрна політика і аграрна реформа в Україні

Аграрна політика і аграрна реформа в Україні

Особлива роль аграрної сфери зумовлена:

1.Виробництвом продуктів харчування для задоволення потреб населення

2.забезпеченням валютних надходжень від реалізації с/г продуктів на світовому ринку

Аграрна політика – найважливіша складова державності країни.

Особливості аграрного сектора національної ринкової економіки:

1.Вплив природних умов

2.особливості виробничої структури. До 90-х років – державні господарства, колгоспи, особисті підсобні господарства. Після 90-х – велика кількість селянських, фермерських господарств.

3.забезпечення населення продуктами харчування

4.сезонний характер виробництва. Невідповідальність з/п впродовж циклу, залучення працівників тільки в сезонні періоди.

5.обмеженність землі і залежність виробництва від неї

6. особливість бухгалтерського обліку в АПК.

Структура аграрного виробництва (вузьке розуміння) – власне с/г, яке охоплює галузі рослинництва, тваринництва і виробляє продукти харчування і промисловості.

В широкому розумінні – сукупність галузей національної економіки, які зайняті виробництвом, зберіганням, переробкою і доведенням до споживача.

Склад АПК:

1.галузі промисловості, що постачають с/г засоби виробництва і галузі зайняті матеріально-технічним та сервісним обслуговуванням с/г.

2.с/г виробництво

3.галузі, що забезпечують доведення с/г продукції до споживач: заготовка, переробка, зберігання, транспортировка, реалізація.

4.соціальна і виробнича інфраструктура, що забезпечує умови життєдіяльності населення.

Принципи аграрної економіки

-пріорітет національних особливостей та інтересів при формування аграрної економіки

-однаковий підхід до функціонування різних форм власності в аграрній економіці.

-розвитор аграрної економіки на засадах ринку

-поєдання ринкового механізму з державним регулюванням.

-соціальної справедливості і соціальної відповідальності.

Мета структурних аграрних перетворень:

1.створення умов для стабільності виробництва продуктів харчування для населення, сировини для вітчизняної економіки.

2.збільшення експортного потенціалу і вихід на зовнішні ринки

3.формування уов для розв’язання соціальних проблем сільського населення.

Напрямки здійснення аграрних перетворень:

-земельна реформа, спрямована на захист права власності селян на землю

-реогранізація колгоспно-радгоспної системи

-формування аграрного ринку

-фінансова стабілізація (оздоровлення, відкриття шляху для кредитів, інвестицій)

-соціальний розвиток, як формування нормальних умов для життя, побуту, праці, відпочинку селян.

Етапи земельної реформи:

1.приватизація землі через передачу колективної власності

13.03.92 – нова редакція ЗКУ

2.паювання земель

3.реструктурізація КСП і створення юридичних осіб ринкового типу.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИот 03.12.1999 № 1529/99

Паювання

Паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані в колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, в тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) в колективній власності на землю кожного члена сільськогосподарського підприємства.

Розділ X ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В КООПЕРАТИВАХ

Стаття 35. Правове регулювання трудових відносин

1. Трудові відносини членів кооперативу (об'єднання) регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутом та правилами внутрішнього розпорядку кооперативу.
2. Для виконання статутних завдань і цілей кооператив (об'єднання) може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є членами кооперативу. За згодою сторін між кооперативом та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.
3. Кооператив (об'єднання) самостійно визначає форми і систему оплати праці членів кооперативу (об'єднання) і найманих працівників з урахуванням норм і гарантій, встановлених законодавством.

Кооперативні виплати і виплата часток доходу на паї членам кооперативу та асоційованим членам до оплати праці не належать.

Стаття 36. Охорона праці

1. Кооператив (об'єднання) забезпечує дотримання встановлених норм і правил з охорони праці, техніки безпеки, вимог щодо виробничої санітарії.
2. Кооператив (об'єднання) несе відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю членів кооперативу (об'єднання) - фізичних осіб, найманих працівників внаслідок виконання ними своїх службових обов'язків, відповідно до законодавства.

 

Розділ XI РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ КООПЕРАТИВІВ (ОБ'ЄДНАНЬ)

Стаття 37. Реорганізація кооперативу (об'єднання)

Кооператив (об'єднання) може реорганізовуватися в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив (об'єднання) припиняє свою діяльність.

У разі реорганізації кооперативу (об'єднання) всі його права та обов'язки переходять до правонаступників.

Стаття 38. Ліквідація кооперативу (об'єднання)

1. Кооператив (об'єднання) ліквідується:

кооператив - за рішенням загальних зборів членів кооперативу; об'єднання - зборів уповноважених представників кооперативів;

за рішенням суду.

2. Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною загальними зборами членів кооперативу, а об'єднання - зборами уповноважених представників кооперативів, а у разі їх ліквідації за рішенням суду ліквідаційною комісією, призначеною судом.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом (об'єднанням). Ліквідаційна комісія проводить належну підготовчу та організаційну роботу, складає ліквідаційний баланс та подає його органу, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу (об'єднання). Повнота і достовірність ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудиторами.

3.Розпорядження землею кооперативу, що ліквідується, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених земельним законодавством.

4. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю.

5. У разі ліквідації об'єднання його майно, що залишається після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами об'єднання в розмірах і в порядку, передбачених статутом об'єднання.

6. Кооператив (об'єднання) вважається таким, що припинився, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію його припинення. Державна реєстрація припинення кооперативу (об'єднання) проводиться у порядку, встановленому законом.

 

Аграрна політика і аграрна реформа в Україні

Особлива роль аграрної сфери зумовлена:

1.Виробництвом продуктів харчування для задоволення потреб населення

2.забезпеченням валютних надходжень від реалізації с/г продуктів на світовому ринку

Аграрна політика – найважливіша складова державності країни.

Особливості аграрного сектора національної ринкової економіки:

1.Вплив природних умов

2.особливості виробничої структури. До 90-х років – державні господарства, колгоспи, особисті підсобні господарства. Після 90-х – велика кількість селянських, фермерських господарств.

3.забезпечення населення продуктами харчування

4.сезонний характер виробництва. Невідповідальність з/п впродовж циклу, залучення працівників тільки в сезонні періоди.

5.обмеженність землі і залежність виробництва від неї

6. особливість бухгалтерського обліку в АПК.

Структура аграрного виробництва (вузьке розуміння) – власне с/г, яке охоплює галузі рослинництва, тваринництва і виробляє продукти харчування і промисловості.

В широкому розумінні – сукупність галузей національної економіки, які зайняті виробництвом, зберіганням, переробкою і доведенням до споживача.

Склад АПК:

1.галузі промисловості, що постачають с/г засоби виробництва і галузі зайняті матеріально-технічним та сервісним обслуговуванням с/г.

2.с/г виробництво

3.галузі, що забезпечують доведення с/г продукції до споживач: заготовка, переробка, зберігання, транспортировка, реалізація.

4.соціальна і виробнича інфраструктура, що забезпечує умови життєдіяльності населення.

Принципи аграрної економіки

-пріорітет національних особливостей та інтересів при формування аграрної економіки

-однаковий підхід до функціонування різних форм власності в аграрній економіці.

-розвитор аграрної економіки на засадах ринку

-поєдання ринкового механізму з державним регулюванням.

-соціальної справедливості і соціальної відповідальності.

Мета структурних аграрних перетворень:

1.створення умов для стабільності виробництва продуктів харчування для населення, сировини для вітчизняної економіки.

2.збільшення експортного потенціалу і вихід на зовнішні ринки

3.формування уов для розв’язання соціальних проблем сільського населення.

Напрямки здійснення аграрних перетворень:

-земельна реформа, спрямована на захист права власності селян на землю

-реогранізація колгоспно-радгоспної системи

-формування аграрного ринку

-фінансова стабілізація (оздоровлення, відкриття шляху для кредитів, інвестицій)

-соціальний розвиток, як формування нормальних умов для життя, побуту, праці, відпочинку селян.

Етапи земельної реформи:

1.приватизація землі через передачу колективної власності

13.03.92 – нова редакція ЗКУ

2.паювання земель

3.реструктурізація КСП і створення юридичних осіб ринкового типу.