Договори на використання науково-технічної продукції у сільському господарстві.

Предпринимательская деятельность производителей продуктов питания и сырья растительного и животного происхождения в значительной мере зависит от уровня их материально-технического обеспечения продукцией производственно-технического назначения (сх машины, комплектующие, топливо, удобрение).

Эффективность производственно-хозяйственной деятельности любого сельскохозяйственного предприятия обусловлена необходимостью надлежащего материально-технического обеспечения. Материально-техническое обеспечение сх предприятий включает в себя не только снабжение этих предприятий материально-техническими средствами, но и строительство, производственно-техническое обслуживание, а также создание и передачу научно-технической продукции, осуществляемой в рамках специальных договоров.

Договорные отношения в сфере материально-технического обеспечения аграрных товаропроизводителей можно подразделить на четыре формы договорных связей:

через систему предприятий концерна «Украгропоставка»;

с использованием предприятий оптовой торговли;

на основе договоров поставок при долгосрочных хозяйственных связях между аграрными предприятиями и производителями промышленной продукции;

приобретение техники, горюче-смазочных и иных материалов на биржах, у иных пред-приятий и граждан.

По правовой природе заключаемые в этой сфере договоры отличаются друг от друга. В частности, здесь могут использоваться договоры поставки, содержание которых составляют положения, закрепленные ст. ст. 245-253 ГК Украины, но с соответствующей корректировкой с учетом современных правовых предписаний, имеющихся в нормативных актах, изданных компетентными органами. Возможно использование и договоров купли-продажи.

Однако материально-техническое обеспечение аграрных предприятий осуществляется преимущественно через систему концерна «Украгропоставка». Объясняется это тем, что названное объединение является крупным держателем материально-технических ценностей для сельского хозяйства, поддерживает соответствующие хозяйственные связи с их производителями. Этот концерн создан именно для осуществления указанных основных целей, поэтому он является надежным партнером в договорных отношениях. Вместе с тем цены на промышленную продукцию слишком высоки, многие аграрные предприятия не в состоянии покупать дорогостоящие материальные ценности. Объяснить это можно тем, что в течение многих лет не соблюдается паритет цен между промышленностью и сельским хозяйством. При таких условиях вряд ли названный концерн может помочь аграрным предприятиям. Следует коренным образом менять государственную политику в отношении АПК, ежегодно выделять ему достаточно средств для эффективного развития экономики аграрных предприятий, осуществлять госконтроль за расходованием выделяемых из бюджета средств. Если не будет выправлено положение в АПК, вряд ли можно будет говорить о развитии рыночных отношений.

Поскольку материально-техническое обеспечение сельского хозяйства осуществляется организациями концерна «Украгропоставка», существует необходимость в кратком анализе содержания договора поставки, который используют стороны в своих взаимоотношениях. По договору поставки покупателем могут быть сх предприятия, основанные на различных формах собственности и хозяйствования, иные производители сельскохозяйственной продукции. Поставщиками по данным договорам выступают, в основном, специализированные предприятия.

 

73. Правова основа забезпечення соціального розвитку села.

ЗУ «Про пріоритетність соц. Розвитку села та агро-промисл комплексу у народному госп-ві»

«Концепція загальнодерж програми соц. Розвитку села до 2011р»

Держ цільова програма розвитку укр. Села на період до 2015р.

 

Під соціальним розвитком села слід розуміти сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації суб'єктами аграрного господарювання соціально-економічних та інших прав, що гарантують реалізацію селянами конституційних прав на формування повноцінного життєвого середовища у сільській місцевості.

 

Здійснення аграрної і земельної реформи в Україні потребує постійної уваги держави до вирішення питань формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення економічних і соціальних інтересів сільського населення, комплексного розвитку сільських територій, збереження сільської поселенської мережі, розвитку об'єктів соціальної інфраструктури, сучасних систем зв'язку та інформатики, транспорту, житлово-комунального та водного господарства, шляхового будівництва, культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування селян.

Пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового

комплексу забезпечується державою шляхом здійснення таких

організаційно-економічних і правових заходів:

 

надання агропромисловим товаровиробникам права вільного

вибору форм власності і напрямів трудової та господарської

діяльності, повної власності на результати своєї праці;

 

створення необхідної ресурсної бази для всебічного

задоволення виробничих потреб і розвитку соціальної

інфраструктури;

 

зміни державної інвестиційної політики, зокрема спрямування

інвестицій на першочергове створення матеріально-технічної бази по

виробництву засобів механізації, хімізації, переробної

промисловості, будівельної індустрії для агропромислового

комплексу з метою поліпшення його соціально-економічного становища

і наукового забезпечення та соціальних умов життєдіяльності

трудових колективів;

 

(Дію абзацу п'ятого статті 1 зупинено згідно з Декретом

N 14-93 від 22.01.93) повного ресурсного забезпечення

капітальних вкладень для соціально-економічного розвитку села та

агропромислового комплексу;

 

еквівалентного товарообміну між промисловістю та сільським

господарством на основі паритетного ціноутворення на їх продукцію;

 

регулювання відносин агропромислових товаровиробників і

держави за допомогою системи бюджетного фінансування,

кредитування, оподаткування, страхування і з широким застосуванням

комплексу пільг;

 

формування належної соціальної інфраструктури села;

 

спрямування демографічної політики на зміну міграційних

процесів на користь села, створення соціально-економічних умов для

природного приросту сільського населення, всебічного розвитку

сім'ї;

 

підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів та кадрів

масових професій для всіх господарств і напрямів виробничої

діяльності;

 

створення рівних можливостей для всіх громадян, які

проживають і постійно працюють у сільській місцевості, в

задоволенні соціальних, культурно-освітніх і побутових потреб;

{ Абзац одинадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 1276-VI (1276-17) від 16.04.2009 }

 

створення системи аграрного законодавства.

 

Стаття 2. Засоби забезпечення пріоритетності розвитку

соціальної сфери села та агропромислового

комплексу

 

Пріоритетність розвитку соціальної сфери села та

агропромислового комплексу забезпечується зміною структури

інвестицій в народному господарстві, переорієнтацією промислового

виробництва на їх потреби, зростанням обсягів капіталовкладень і

матеріально-технічних ресурсів.

 

Нові програми соціально-економічного розвитку України не

можуть бути прийняті без урахування пріоритетності розвитку села.

 

(Дію частини третьої статті 2 зупинено згідно з Декретом

N 14-93 від 22.01.93) Формування програм будівельно-монтажних

робіт і забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами та

обладнанням на всіх рівнях управління здійснюються в порядку, при

якому потреби агропромислового комплексу та інших галузей, що

здійснюють капітальні вкладення в розвиток соціальної і виробничої

сфери села, задовольняються першочергово і в повному обсязі.

 

Промислові підприємства, будівельні та інші організації

компенсують у повному обсязі збитки за невиконання поставок

матеріально-технічних ресурсів або будівельно-монтажних робіт.

 

74. Гарантії реалізації прав працівників сільського господарства на житло, комунально-побутове, соціально-культурне, медичне обслуговування

При сооружении жилья в сельской местности за счет собственных средств индивидуального застройщика ему компенсируется из государственного бюджета часть сметной стоимости жилого дома и хозяйственных зданий, которые не принадлежат к прямым затратам подрядных строительных организаций и включается в сметы строительства в соответствии с действующими нормативными актами.

Индивидуальные застройщики, которые сооружают жилые дома и хозяйственные сооружения, не пользуются кредитами и работают в сельском хозяйстве, перерабатывающей области или социальной сфере села, получают компенсацию за счет государства в размере 35 процентов их сметной стоимости.

Законом Украины «О приоритетности социального развития села и АПК» предполагается, что лица, которые переселяются в трудонедостаточные населенные пункты, и местное население возрастом до 40 лет, занятое в сельском хозяйстве, перерабатывающих и обслуживающих областях агропромышленного комплекса или социальной сфере этих сел, обеспечиваются жильем и хозяйственными зданиями за счет государственного бюджета. Жилье, построенное в сельской местности за счет бюджетного средства, через 10 лет передается в личную собственность этим гражданам при условии их постоянной работы в указанных областях.

Для поощрения молодежи к 30-летнему возрасту, которая остается работать в сельском хозяйстве или переехала в сельскую местность на постоянное местожительство и построила жилье, рекомендуется сельскохозяйственным и другим товаропроизводителям АПК выплачивать денежную помощь на обзаведение хозяйством. Банкам рекомендовано выдавать хозяйствам, которые не имеют собственного средства, долгосрочные кредиты с погашением их на протяжении 5 лет, начиная со следующего года после получения займа.