Правове регулювання охорони праці працівників сільського господарства.

Відповідно до ст. 43 Кон­сти­туції України кожна особа має пра­во на на­лежні, без­печні та здо­рові умови праці, яке реалізується через си­сте­му заходів з охо­ро­ни праці на всіх підприємствах, уста­но­вах, орга­нізаціях неза­леж­но від форми влас­ності та виду гос­по­дарсь­кої діяль­ності. Саме такий зміст вкла­де­ний у ле­гальне визна­чен­ня охо­ро­ни пра­ці у Законі України «Про охо­ро­ну праці» від 14 жо­втня 1992 р., ст. 1 якого визна­чає, що охо­ро­на праці - це си­сте­ма пра­во­вих, соціаль­но-​еко­номічних, організаційно-​технічних і ліку­валь­но-​профілак­тич­них за­ходів і засобів, спря­мо­ва­них на збе­ре­жен­ня здо­ров'я і пра­це­з­дат­ності лю­ди­ни в про­цесі праці.

Метою охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві є ство­рен­ня для працівників спри­ят­ли­вих умов праці, зни­жен­ня рівня ви­роб­ни­чо­го трав­ма­тиз­му, запобігання ви­ник­нен­ню про­фесійних за­хво­рю­вань то­що під час ви­ко­нан­ня ними своїх тру­до­вих обов'язків. Реалізовується по­став­ле­на мета на базі нор­ма­тив­но-​пра­во­вих норм, які в су­куп­ності скла­да­ють ком­плекс­ний пра­во­вий інсти­тут охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві.

На­зва­ний пра­во­вий інсти­тут вклю­чає у себе за­гальні та спеціальні норми. До першої групи можна відне­сти ті, що ре­гла­мен­ту­ють поря­док організації охо­ро­ни праці на сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му підприємстві (ство­рен­ня служ­би охо­ро­ни праці, про­ход­жен­ня ме­дич­них оглядів, про­ве­ден­ня нав­чан­ня з пи­тань охо­ро­ни праці, фінан­с­у­ван­ня охо­ро­ни праці, розсліду­ван­ня та облік нещас­них ви­падків, про­фесійних захво­рювань і аварій тощо), сти­му­лю­ван­ня охо­ро­ни праці, дер­жавне управ­ління, дер­жав­ний на­гляд та гро­мадсь­кий кон­троль за до­три­ман­ням за­конодавства про охо­ро­ну праці, а також норми, що пе­ред­ба­ча­ють від­повідальність за по­ру­шен­ня цього за­ко­но­дав­ства. Другу групу норм можна ди­фе­ренціювати за сфе­рою по­ши­рен­ня на норми з охо­ро­ни пра­ці. що по­ши­рю­ють­ся на:

а) певні ка­те­горії пра­ц­ю­ю­чих (охо­ро­на праці жінок, непов­нолітніх, інвалідів);

б) певні галузі сільсь­ко­го гос­по­дар­ства (охо­ро­на праці в рослин­ництві, тва­рин­ництві, пе­ре­робній галузі тощо).

Пра­вові норми інсти­ту­ту охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві містять­ся в різних за своєю юри­дич­ною силою нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актах, що є дже­ре­ла­ми охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві. Кон­ституція України має най­ви­щу юри­дич­ну силу, за­ко­ни і підза­конні нор­мативні акти прий­ма­ють­ся на її основі. Для охо­ро­ни праці в сільсько­му гос­по­дарстві особ­ли­ве зна­чен­ня має ст. 43 Кон­сти­туції, що надає кожній особі право на на­лежні, без­печні та здо­рові умови праці.

Відповідно до Кон­сти­туції України прий­ня­то цілий ряд законів, що кон­кре­ти­зу­ють по­ло­жен­ня Ос­нов­но­го За­ко­ну щодо охо­ро­ни праці: Ко­декс законів про працю від 10 груд­ня 1971 p., за­ко­ни України «Про охо­ро­ну праці» від 14 жо­втня 1992 p., «Про фер­мерсь­ке гос­по­дар­ство» від 20 груд­ня 1991 p., «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку ко­опе­рацію» від 17 бе­рез­ня 1997 p., «Про пе­сти­ци­ди і агрохімікати» від 2 бе­рез­ня 1995 p., «Про по­жеж­ну без­пе­ку» від 17 груд­ня 1993 p., «Про до­рожній рух» від 30 черв­ня 1993 р. та ін.

Поряд із за­ко­на­ми, дже­ре­ла­ми охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му госпо­дарстві є по­ста­но­ви та роз­по­ряд­жен­ня Кабінету міністрів України, нор­мативні акти міністерств та відомств. На­при­клад, по­ста­но­ва Кабінету Міністрів України «Про за­хо­ди щодо ви­ко­нан­ня За­ко­ну України «Про охо­ро­ну праці» від 27 січня 1993 р. № 64, наказ Міна­г­ро­політики Украї­ни «Про за­твер­джен­ня Пра­вил по­жеж­ної без­пе­ки в аг­ро­про­ми­сло­во­му ком­плексі України» від 4 груд­ня 2006 р. № 730/770, наказ Держ­на­гляд­праці «Про за­твер­джен­ня Ти­по­во­го по­ло­жен­ня про по­ря­док проведен­ня нав­чан­ня і перевірки знань з пи­тань охо­ро­ни праці та Переліку ро­біт з підви­ще­ною небез­пе­кою» від 26 січня 2005 р. № 15 тощо.

Є дже­ре­лом охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­по­дарстві і норми між­народного права, зо­кре­ма Кон­венція Міжна­род­ної організації праці № 184 2001 р. «Про без­пе­ку та гігієну праці в сільсь­ко­му господар­стві», ратифіко­ва­на За­ко­ном України від 1 квітня 2009 р. Ос­нов­ний масив дже­рел пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня охо­ро­ни праці в сільсь­ко­му гос­подарстві скла­да­ють пра­ви­ла, норми, стан­дар­ти, інструкції, об'єднані в Дер­жав­ний реєстр нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів з охо­ро­ни праці. Ці нор­мативні акти можна об'єднати у три групи:

1) інструкції, по­ло­жен­ня, пра­ви­ла, що на­ле­жать до міжга­лу­зе­вих нор­ма­тив­них актів, дія яких по­ши­рюється на декілька видів еко­номічної діяль­ності, на­при­клад Ти­по­ве по­ло­жен­ня про по­ря­док про­ве­ден­ня на­вчання і перевірки знань з пи­тань охо­ро­ни праці (НПАОП 0.​00-4.​12-05), По­ло­жен­ня про ро­з­роб­ку інструкцій з охо­ро­ни праці (НПАОП 0.​00- 4.​15-98) тощо. Вони ро­з­роб­ля­ють­ся, за­твер­джу­ють­ся та переглядають­ся Дер­жав­ним комітетом України з про­ми­сло­вої без­пе­ки, охо­ро­ни пра­ці та гірни­чо­го на­гля­ду (Держгірпром­на­гляд);

2) примірні інструкції, по­ло­жен­ня тощо, які ро­з­роб­ля­ють­ся і за­тверджуються міністер­ства­ми, іншими ор­га­на­ми ви­ко­нав­чої влади, на­у­ко­ви­ми об'єднан­ня­ми, ко­т­рим на­дане таке право, по­год­жу­ють­ся з Держгірпром­на­гля­дом, на­при­клад «Примірна інструкція для трак­то­ри­ста-​ма­шиніста сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва», ро­з­роб­ле­на Українсь­ким на­у­ко­во-​ви­роб­ни­чим інже­нер­ним цен­тром по охо­роні праці у сільсь­ко­му гос­по­дарстві відповідно до По­ло­жен­ня про розроб­ку інструкцій з охо­ро­ни праці;

3) нор­ма­тивні акти з охо­ро­ни праці, що діють на кон­крет­них під­приємствах. Вони ро­з­роб­ля­ють­ся на основі примірних інструкцій керів­никами струк­тур­них підрозділів і служб. Як пра­ви­ло, такі інструкції ро­з­роб­ля­ють­ся за ви­да­ми робіт чи за про­фесіями.

34.Поняття, види, системи і форми оплати праці працівників і членів (учасників) сільськогосподарських підприємств.

Оплата праці – це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, а відносно сільськогосподарських підприємств, і в натуральному, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оплата праці працівників кооперативного типу – як членів цих підприємств, так і осіб, що працюють у них по трудовому договору, провадиться за принципом розподілу з фонду, що є власником цих підприємств в залежності від одержаного обсягу валової продукції та валового доходу.

Оплата праці працівників сільськогосподарських підприємств може здійснюватись в двох видах: грошовому і натуральному.

В сучасних умовах господарювання в агропромисловому комплексі натуральна оплата праці сільськогосподарських робітників складає значну частину і важливість в загальному заробітку працівників.

В сільськогосподарських підприємствах, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності (кооперативах, товариствах, орендних колективах і ін.), праця робітників оплачується на пільгових умовах (цінах) сільськогосподарською продукцією в залежності від профілю того чи іншого товаровиробника (картоплею, зерном, м’ясом, тваринами чи птицею і т.ін., або овочами: яблуками, клубникою, іншими сільськогосподарськими продуктами).

З з метою заохочення сільськогосподарських робітників в результатах праці застосовується натуральне їх преміювання:

- за збільшення поголів’я тварин і птиці, а також за збільшення їх ваги відносно встановленних локальними актами показників

- за збільшення валових показників виробництва зерна, картоплі,овочів і інших видів сільськогосподарської продукції;

- за високі показники механізаторів в період пахлти та жнів і ін.

В сільськогму господарстві протягом багатьох десятиріч застосовуються дві форми оплати праці: основна і додаткова.

Основна оплата праці працівників сільськогосподарських підпрємств – це їх основний заробіток, який визначається у відплвідності з чинними тваринними ставками.

Додаткова оплата – це додатковий заробіток до основної оплати, який виплачується за такі якісні працівники, які не враховуються при основній платі.

Співвідношення між затраченою працею, виміреною згідно з певними показниками і нарахованими за неї розмірами винагороди слід розуміти під системою оплати.

В умовах реформування аграрного сектора та розвитку підприємництва державні, кооперативні та корпоративні сільськогосподарські підприємства використовують для оплати праці своїх працівників такі системи оплати праці: відрядну, акордну, відрядно-преміальну, акордно-преміальну, погодинно-преміальну та інші.

Обрання форми, видів та системи оплати праці – прерогатива сільськогосподарських підприємств.

Відрядно-преміальна система оплати праці – це оплата за виконання денной форми виробітку чи її частини, виходячи з тарифних показників. При цьому за якісне і своєчасне виконання денних завдань нараховується премія.

Акордно-преміальна система оплати праці характерізується тим, що оплата проводиться за підсумковими результатами роботи, за вироблену продукцію або за закінчений цикл робіт з нарахуванням і виплатою премій за надпланові або якісні показники.

Погодинно-преміальна система передбачає оплату за відпрацьовані години з урахуванням погодинної тарифної ставки. За якісне виконання роботи нараховуться премія у відсотках від одержаного заробітку.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає і тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Розділом III закону “Про оплату праці” передбачене також договірне регулювання оплати.

Матеріальною основою оплати праці та інших видів стимулювання є єдиний фонд оплати праці кожного окремого сільськогосподарського підприємства. Для нарахування оплати за вироблену продукцію виділяється фонд авансування.

Оплата праці працівників сільськогосподарського підприємства

 

Види оплати

Форми оплати

 

Грошова оплата

Натуральна оплата

Основна оплата

Додаткова оплата

 

Системи оплати праці

Відрядна система оплати

Акордна система оплати

Відрядно-преміальна система оплати

Акордно-преміальна система оплати

Погодинно-преміальна смстема оплати