Співпраця сім'ї школи та громадкості

Сім’я — невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов ‘язані родинними зв ‘язками з подружжям.Функції сімї –матеріальна,репродуктивна,комунікативна,виховна,релактивна,житлово-побутова. Форми співпраці школи з батьками можна класифікувати на: індивідуальні, групові, колективні.Індивідуальні форми Індивідуальні бесіди з батьками,консультації,запрошення до школи,відвідування на дому.Групові форми- бесіди консультації робота батьківського комітету.Колективні – батьківські збори,конференції,дні відкритих дверей. Виховний вплив сім'ї зростає, якщо батьки цікавлять- ся не лише навчанням, а й позанавчальною діяльністю своїх дітей. За таких умов інтереси сім'ї збігаються з ін- тересами суспільства, формується свідомий громадянин країни. Дієвим чинником сімейного виховання є спільна тру- дова діяльність батьків і дітей. Дітей слід залучати до сімейної праці, вони повинні мати конкретні трудові обов'язки, адекватні їх віковим можливостям. Негативно позначаються на вихованні дітей і погані житлові умови сім'ї. Відвідування батьків удома. Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлен- ня до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківсь- кого виховання, дати поради і домовитися про єдині ви- моги до школяра. Запрошення батьків до школи. У разі необхідності вчи- тель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екс- курсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькі конференції. Класні батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів. їх про- водять 1—2 рази на семестр. Такі збори сприяють форму- ванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив. Для пропагування педагогічних знань практикують конференції, на яких батьки обмінюються досвідом сімей- ного виховання з певної проблеми. Відповідну роль у педагогічному навчанні батьків віді- грає їх самоосвіта — читання науково-популярної літера- тури з питань сімейної педагогіки, тематичні радіо- і те- лепередачі. Школа має можливість залучати до виховної роботи з учнями їх батьків, окремі з яких можуть керувати робо- тою гуртків за інтересами, адже серед них є люди різних спеціальностей, або взяти шефство над учнями, які вияв- ляють особливий інтерес до певних галузей знань, чи бути наставниками педагогічно занедбаних учнів. Значну допомогу у вихованні школярів і в роботі з батьками надають батьківські комітети. Починаючи пра- цювати з батьками учнів, класний керівник виявляє най- активніших, серед яких намічає кандидатів до класного батьківського комітету — авторитетних людей, які кори- стуються загальною повагою, яким властива висока гро-; мадянська свідомість, ініціатива, які мають організаторсь- кі здібності, виявляють інтерес до справ класу, люблять ді- тей. Школи повинні підтримувати тісні зв'язки з підприєм- ствами, які надають їм допомогу в зміцненні матеріаль- ної бази, оснащенні навчальних кабінетів обладнанням, апаратурою, комп'ютерною технікою, проведенні ремон- ту тощо. Значну виховну роботу з учнівською молоддю прово- дить Служба у справах неповнолітніх, до складу якої вхо- дять народні депутати, педагоги, представники громадсь- ких організацій, органів міліції, юстиції. Вона спрямовує свою діяльність на профілактику правопорушень неповно- літніх, забезпечення нормальних умов для їх виховання, охорону їхніх прав. Церква є педагогічною установою — колективною ін- станцією, що ставить за мету виховання, вдосконалення людського життя. Значний вплив релігії на вихованя дітей у сім'ї пояс- нюється тим, що вона опікується кожною людиною від її народження до смерті.

 

 

Вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, впровадження досягнень педагогічної науки у практику.

Сутність передового педагогічного досвіду
Важливим елементом загальної культури педагога, яка втілює у собі знання, вміння, навички та індивідуальні риси його особистості, є його педагогічний досвід. Він розвивається, збагачується протягом усієї діяльності педагога, що зумовлено постійними змінами у практичній педагогічній діяльності, освітніх надбаннях педагога.
Педагогічний досвід - сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально виховної роботи.

На основі педагогічного досвіду формується педагогічна майстерність учителя. Водночас він є джерелом розвитку педагогічної науки, своєрідним пробним каменем під час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів та ін.

Здобуті під час навчання у вищих педагогічних закладах знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими, оптимізують педагогічні дії вчителя. У процесі педагогічної діяльності досвід осмислюється, оновлюється, спираючись на психолого-педагогічну науку. Активізує розвиток педагогічної майстерності і вивчення чужого досвіду, порівняння його з власним.

Педагогічний досвід повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні взаємозалежності його компонентів. З цього погляду особлива роль належить передовому педагогічному досвіду.

Передовий педагогічний досвід - творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практичній діяльності засобів і принципів педагогіки з урахуванням актуальних проблем і конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу й особи вчителя.

Характерною особливістю передового педагогічного досвіду є його спрямування на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи. На сучасному етапі такими проблемами є використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури, підприємливості молодої людини та ін. Передовому педагогічному досвіду властива новизна, яка виокремлює його з контексту позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої

Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання має бути перевірена часом. Перспективність передового педагогічного досвіду передбачає, що він "працює" й у практичній діяльності інших педагогів, його можна поширювати, втілювати в життя.

З огляду на особливості діяльності педагога, передовий досвід може бути новаторським або зразковим. Новаторському педагогічному досвіду властиві оригінальність, новизна. Досвід педагога-новатора, що має експериментальний характер, називають дослідницьким. Якщо йдеться про вдосконалення форм, методів, засобів навчання і виховання на основі творчого їх використання, то такий досвід є раціоналізаторством. Зразковий педагогічний досвід - це сумлінна діяльність учителя, який уміло використовує досягнення педагогічної науки, методичні рекомендації вчених, методистів, досвід інших педагогів, і на цій основі його навчально-виховна робота є зразком для інших.

Передовому вчителеві властиві науково-педагогічне мислення, яке характеризується здатністю: аналізувати виховні явища в сукупності, взаємозв'язку та взаємозалежності; простежувати генезу впливу педагогічних взаємодій і впливів; співвідносити педагогічну дію з цілями і результатами навчання й виховання; охоплювати всі типи і способи мислення аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину й помилки; відмовитися від усталених шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії; використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку; виявляти мислительну гнучкість і Школа повинна стимулювати пошук учителів, які працюють творчо. Передусім її має очолювати добре підготовлений керівник, здатний створити в педагогічному колективі творчий настрій, здоровий морально-психологічний клімат, сприятливі матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні умови праці. Для організації творчої діяльності педагогічного колективу необхідна відповідна теоретична і практична підготовка вчителів, володіння методикою творчих пошуків. Важливо, щоб педагогічний колектив працював над суспільно значущою для школи і посильною темою, усвідомлював мету і завдання творчого пошуку, забезпечив раціональний розподіл і кооперацію праці. Водночас педагоги повинні бути звільненими від невластивих їм функцій, а результати їхніх пошуків мають належно стимулюватися.оперативність; співвідносити тактичні й стратегічні дії.