Науковіосновирозвиткуаграрного підприємництватасільських територійзаселозберігаючою моделлю

 

Гадзало Я.М., Жук В.М.

 

 

Науковадоповідь

 

 

Загальні збори НААН 26.03.2015р.

УДК 631.1:338.244.47

 

Видається за рішенням вченої ради національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» протокол №4 від 11.03.2015р., ТДВ «Інститут обліку і фінансів» протокол №2 від 17.03.2015р.

 

Гадзало Я.М., Жук В.М.: Наукові основи розвитку аграрного підприємництва та сільських територій за селозберігаючою моделлю (науковадоповідь).- К: ННЦ ІАЕ, 2015.- 40 с.

 

У науковій доповіді викладені результати досліджень стану аграрного підприємництва та сільських територій України.

 

Доводиться невідповідність існуючої в Україні аграрної політики до постулатів сучасних економічних і соціальних теорій. Розглядається досвід розвинутих країн щодо провадження пріоритетної політики у розвитку малого і середнього підприємництва у сільських поселеннях, функціонування інституту сільського самоврядування, капіталізації ресурсів сільських територій.

 

Обґрунтовано загрози для села від явища агрохолдингізації України. Запропонована селозберігаюча модель подальшого розвитку аграрного

 

підприємництва і сільських територій України та розкрито її сутність, складові та механізми запровадження. На прикладі підприємств НААН доведено ефективність цієї моделі та обґрунтовано доцільність створення на базі Академії полігону для всеукраїнського її запровадження.

 

Наукова доповідь розрахована на науковців та представників державної та місцевої влади. Наукова доповідь може бути використана для прийняття політичних і управлінських рішень.

Шановні колеги!

 

 

Актуальність підготовки цієї доповіді мотивована необхідністю наукового забезпечення реалізації Програми Президента України Петра Олексійовича Порошенка «Україна 2020. Стратегія розвитку» та Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

 

Проведені вченими Відділення аграрної економіки і продовольства економіко-математичні розрахунки сучасного вектору розвитку сільських територій засвідчують негативну перспективу для села України (слайд 1).

 

Серед основних складових падіння індексу сталого сільського розвитку особливе занепокоєння викликає різке скорочення підприємницької зайнятості в селах України. Як видно зі(слайду 2)

 

така тенденція характерна для країни третього світу, які погоджуються бути сучасними сировинними придатками.

 

Натомість розвинуті країни ведуть політику стримування падіння підприємницької зайнятості. Так, у США за період з 1990 по 2013 роки у сільській місцевості вона знизилась на 7 відсотків проти (тільки вдуматись) 81 відсотку в Аргентині та 72 відсотків в Україні. Стара Європа взагалі спромоглася навіть дещо наростити таку зайнятість, а незначне падіння, що демонструє слайд 2, пояснюється гіршими показниками нещодавно приєднаних до ЄС східних країн.

 

Причин стрімкого падіння національного індексу сільського розвитку звичайно багато (в тому числі і позагалузевих). Але досить суттєвою причиною занепаду села України є монополізація вітчизняної агропродовольчої галузі.

 

Безперечно, що проведені за каденції Президента України Л.Д. Кучми аграрні реформи запобігли краху виробництва в кінці дев’яностих та відкрили шлях не тільки до багатоукладності, але й кращих мотиваційних можливостей.

 

Проте, в силу різних політико-економічних причин перевагами земельних, майнових, податкових та інших реформ найефективніше скористався великий бізнес. Відбулась асиметрія в аграрному підприємництві України (слайд 3)та,відповідно,і у державній

 

 

 

ЕКОНОМІКО‐МАТЕМАТИЧНАТЕНДЕНЦІЯРОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХТЕРИТОРІЙУКРАЇНИ

 

Інтегрований індекс розвитку сільських територій

					Основні складові індексу
				Чисельність сільського населення,	16,9	14,2
0,8				млн. осіб
			Кількість	сільських насе-лених	28,8
				пунктів, тис. од. з них:
0,6					з населенням до		0,6	3,9
				49 жителів, тис. од.
				Наймані працівники		4,4	0,6
				сільськогосподарських
0,4				підприємств, млн. осіб
0,2

 

СВІТОВІОСОБЛИВОСТІСКОРОЧЕННЯПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ЗАЙНЯТОСТІВСІЛЬСЬКІЙМІСЦЕВОСТІ, %

 

 

7%	%

 

млн.осіб

 

* на момент створення ЄС (1993)

3