Національна академія аграрних наук України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

 

 

НАУКОВІОСНОВИРОЗВИТКУАГРАРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВАТАСІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙЗАСЕЛОЗБЕРІГАЮЧОЮ МОДЕЛЛЮ

 

Гадзало Я.М., Жук В.М.

 

 

Науковадоповідь

 

 

Загальні збори НААН 26.03.2015р.

УДК 631.1:338.244.47

 

Видається за рішенням вченої ради національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» протокол №4 від 11.03.2015р., ТДВ «Інститут обліку і фінансів» протокол №2 від 17.03.2015р.

 

Гадзало Я.М., Жук В.М.: Наукові основи розвитку аграрного підприємництва та сільських територій за селозберігаючою моделлю (науковадоповідь).- К: ННЦ ІАЕ, 2015.- 40 с.

 

У науковій доповіді викладені результати досліджень стану аграрного підприємництва та сільських територій України.

 

Доводиться невідповідність існуючої в Україні аграрної політики до постулатів сучасних економічних і соціальних теорій. Розглядається досвід розвинутих країн щодо провадження пріоритетної політики у розвитку малого і середнього підприємництва у сільських поселеннях, функціонування інституту сільського самоврядування, капіталізації ресурсів сільських територій.

 

Обґрунтовано загрози для села від явища агрохолдингізації України. Запропонована селозберігаюча модель подальшого розвитку аграрного

 

підприємництва і сільських територій України та розкрито її сутність, складові та механізми запровадження. На прикладі підприємств НААН доведено ефективність цієї моделі та обґрунтовано доцільність створення на базі Академії полігону для всеукраїнського її запровадження.

 

Наукова доповідь розрахована на науковців та представників державної та місцевої влади. Наукова доповідь може бути використана для прийняття політичних і управлінських рішень.

Шановні колеги!

 

 

Актуальність підготовки цієї доповіді мотивована необхідністю наукового забезпечення реалізації Програми Президента України Петра Олексійовича Порошенка «Україна 2020. Стратегія розвитку» та Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

 

Проведені вченими Відділення аграрної економіки і продовольства економіко-математичні розрахунки сучасного вектору розвитку сільських територій засвідчують негативну перспективу для села України (слайд 1).

 

Серед основних складових падіння індексу сталого сільського розвитку особливе занепокоєння викликає різке скорочення підприємницької зайнятості в селах України. Як видно зі(слайду 2)

 

така тенденція характерна для країни третього світу, які погоджуються бути сучасними сировинними придатками.

 

Натомість розвинуті країни ведуть політику стримування падіння підприємницької зайнятості. Так, у США за період з 1990 по 2013 роки у сільській місцевості вона знизилась на 7 відсотків проти (тільки вдуматись) 81 відсотку в Аргентині та 72 відсотків в Україні. Стара Європа взагалі спромоглася навіть дещо наростити таку зайнятість, а незначне падіння, що демонструє слайд 2, пояснюється гіршими показниками нещодавно приєднаних до ЄС східних країн.

 

Причин стрімкого падіння національного індексу сільського розвитку звичайно багато (в тому числі і позагалузевих). Але досить суттєвою причиною занепаду села України є монополізація вітчизняної агропродовольчої галузі.

 

Безперечно, що проведені за каденції Президента України Л.Д. Кучми аграрні реформи запобігли краху виробництва в кінці дев’яностих та відкрили шлях не тільки до багатоукладності, але й кращих мотиваційних можливостей.

 

Проте, в силу різних політико-економічних причин перевагами земельних, майнових, податкових та інших реформ найефективніше скористався великий бізнес. Відбулась асиметрія в аграрному підприємництві України (слайд 3)та,відповідно,і у державній

 

 

 

ЕКОНОМІКО‐МАТЕМАТИЧНАТЕНДЕНЦІЯРОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХТЕРИТОРІЙУКРАЇНИ

 

Під явищем агрохолдингізації ми розуміємо зростання частки велико-земельних, вертикально-інтегрованих структур в аграрній економіці, їх впливу на аграрну політику та запозичення негативних методів й інструментів з їх господарювання середніми і малими підприємствами.

 

Відтак, слабкі сторони агрохолдингізації ((слайд 5), корупція в бюджетній підтримці, скорочення робочих місць, зменшення поголів’я тварин, монокультурність виробництва (зернові-олійні), зниження родючості ґрунту (в т.ч. і через катастрофічне падіння внесення органічних добрив)) отримує мультиплікаційний ефект.

 

До певної міри наші підприємці мають право виправдовувати ці негативні явища, адже вони самостійно вирішують проблеми прибуткової діяльності в умовах мізерної бюджетної підтримки галузі, другорядності аграрної політики в державі. Проте, це «зачароване коло» державі необхідно розривати.

 

Ілюзорність переваг велико-монопольного та монокультурного аграрного бізнесу демонструє порівняння аграрного експорту України та Польщі. Остання, маючи у 3 рази меншу площу ріллі та малі ферми, експортує продукції на 27 млрд. $, де м'ясо займає першу позицію (А Україна знищує село та землю зерно-олійним експортом і має лише 17 млрд.$).

 

Продуктивністьпраці, на 1 зайнятоговсільському господарстві, млн. грн

 

Залученоіноземних

 

інвестиційвсільське господарство, млрд. $

 

 

Експортагро‐ промислової продукції, млрд. $

 

 

*СтатистичніданіпосільськомугосподарствуУкраїни

5

 

Поголівятваринв

 

Умовнихголовах,

Млн. голів

 

Внесенняорганічних

 

Добрив, млн. т

 

 

Найманіпрацівники

 

Парадокс України полягає в тому, що у 1994 році держава запровадила політику як і в цивілізованому світі, але в 2006 році з прийняттям Закону України «Про холдингові компанії в Україні» дала дозвіл на їх створення в АПК і фактично погодилась бути сучасною аграрною колонією.

 

Влада України має рахуватись з тим, що аграрна політика

 

Соціально-економічна сутність селозберігаючого розвитку вітчизняного аграрного підприємництва і сільських територій (слайд 9) включає відповідний адміністративно-територіальний устрій, державну аграрну, податкову, соціальну, інвестиційну та іншу політику, масове розгортання наукового та громадського дорадництва, що забезпечує збереження села, функціонування там відповідального підприємництва та гідних умов проживання і розвитку людини.

 

Визначальною складовою такої Моделі є Інститут сільського самоврядування, що на базі спільно-корпоративної власності селян, організовує ефективне розпорядження місцевими ресурсами та контроль за дотриманням підприємствами і домогосподарствами критеріїв сталого розвитку.

 

Процес запровадження Інституту сільського самоврядування

 

 

Системна Науковеі

державна громадське

Політика забезпечення

 

 

Інститут

сільського

Самоврядування

Соціально‐	Різноджерельні
інфраструктурні
відповідальне
інвестиції
підприємництво

 

СОЦІАЛЬНО‐ЕКОНОМІЧНАСУТНІСТЬСЕЛОЗБЕРІГАЮЧОГО РОЗВИТКУАГРАРНОГОПІДПРИЄМНИЦТВА ІСІЛЬСЬКИХТЕРИТОРІЙ

 

Сутність (зовнішніскладові):

 

адміністративно‐територіальний устрій, державна політика (аграрна, податкова та ін.), спрямування пріоритетів наукових досліджень, громадської діяльності, стимулювання інфраструктурних інвестицій ‐ забезпечує збереження села, розвиток там соціально‐відповідального підприємництва та гіднихумовпроживанняірозвиткулюдини.

 

 

Сутність (внутрішніскладові):

Збереження села, формування там гідних умов проживання і розвитку людей, розвиток навколишніх сільських територій забезпечується функціонуванням інституту сільського самоврядування, який організовує ефективне розпорядження місцевими ресурсами (через спільно корпоративну власність селян) та організовує контроль за дотриманням підприємствами і домогосподарствами критеріїв сталого розвитку.

означає не декларативну передачу владних повноважень і функцій органам місцевого самоврядування, а, насамперед, надання в розпорядження громади наявних природних, матеріальних і фінансових ресурсів, які в сукупності повинні утворити матеріально-фінансову основу розвитку сільських територій.

 

Проведення аграрної політики на цих базових теоретичних засадах і цінностях має сакральне значення для України. Адже її сільське населення та сільські поселення є життєстверджуючим витоком нації, її землеробською (продовольчою і біоенергетичною) планетарною місією.

 

Невідкладність запровадження селозберігаючої моделі в Україні стає особливо актуальною у зв’язку із прийняттям Верховною

 

Радою України Закону «Про добровільні об’єднання територіальних громад» (слайд 10). Вченими Академіїспрогнозований результат його реалізації у 20 річній перспективі на прикладі Хмельницької області. Так от, за умови продовження сьогоднішньої антиселянської політики, в цій області зникне більше третини сільських поселень. Наприклад, у моєму рідному Старосинявському районі при об’єднанні 16 сільських рад в одну-дві територіальні громади, за 20 років вимре 19 поселень із 39. А в п’ятдесятирічній перспективі в районі залишиться 3-5 сіл.

 

Україна проходила подібну «реформу» в шістдесятих роках минулого століття, коли при укрупненні колгоспів і радгоспів зникли тисячі так званих бригадних сіл.

 

Знелюднення територій протирічить не тільки теоріям просторової, інституціональної економіки, але і досвіду господарювання розвинутих країн (слайд 11). Територія,де немаєлюдей, послаблює національну безпеку. Наслідки цього будуть для України проблемнішими, чим нинішний «русский мир».

 

Франція десятиліттями зберігає 36 тисяч сільських поселень з окремим самоврядуванням. Ці їх «комуни» розпоряджаються місцевим багатством, податками. У нас же, за проектами адміністративно-територіальної реформи, 10200 сільських рад планують об’єднати у 1200-1500 територіальних громад. При цьому, Старости, які будуть у селах представляти цю територіальну громаду, не матимуть жодного

 

 

10

 

НЕВІДКЛАДНІСТЬЗАПРОВАДЖЕННЯСЕЛОЗБЕРІГАЮЧОЇМОДЕЛІ (Економіко‐математичнатенденціязникненнясіл наприкладіХмельницькоїобласті)

 

2013 2033

 

 

 

 

Рік

 

 

Вартість 1 гас.г. угідь – 1 тис.$

 

 

 

2063 рік Вартість 1 гас.г. угідь – 0,2 тис.$

 

Ігноруванняпросторовихтаіншихекономічнихтеорій – загрозанаціональнійбезпеці!

 

 

	ПОЛІТИКИДЛЯЗЕМЕЛЬНОГОБАГАТСТВАУКРАЇНЦІВ
ПРОГНОСТИЧНІНАСЛІДКИІГНОРУВАННЯСЕЛОЗБЕРІГАЮЧОЇ 13

 

 

Зняттямораторіюна

купівлю‐продаж

Обезлюднені

земельні

масивидля

Іноземних

ТНК

 

 

	я	вів
	х
	н
	и и
	н н с
	а с а
		і	м
		ціл
	рмув			Земельні
Заборонакупівлі‐продажу	о				селян
	Ф			паї
			и		і
			н
			л
			і
			м ем
				а	з
					хем
						С

 

 

Масштабністьоперацій

 

Динамікавчасі

Наслідкиігноруваннянаукових доводів – колонізаціяУкраїни

 

перспективний продаж землі є не менш важливим для бізнесмена, чим поточний прибуток від його господарської діяльності.

 

Небезпечні перспективи «земельної» колонізації України уже зазначають зарубіжні економісти. Академік НАН України Геєць В.М. повідав про дослідження Домініка Мене. На 8-му Європейсько-Українському форумі у лютому 2015року цей французький вчений констатував, що внаслідок знелюднення та знецінення природних ресурсів сільських територій (слайд 14) Україна може незворотньо втратити історичне коріння. Українці до жовтневого перевороту1917року були власниками ресурсів агропродовольчого комплексу, і з повагою допускали іноземних інвесторів до розвитку промисловості.

 

За тенденції зняття мораторію на купівлю-продаж землі, продовження антиселянської політики, за оцінками цього французького економіста уже у 2017 році агропродовольчий комплекс України почне переходити у власність до іноземних транс-продовольчих корпорацій.

 

Цього не повинно бути (слайд 15). Держава (а ми як наука є її представниками), Сільські громади, Аграрний бізнес мають взяти на себе відповідальність і невідкладно реалізувати селозберігаючу політикурозвитку аграрного підприємництва і сільських територій України.

 

Щодо держави. На багатогранності і визначальності самедержавної відповідальності за сільський розвиток Академія наголошувала неодноразово при підготовці Державних цільових програм та Стратегії розвитку українського села (останні: Програма до 2015 року була прийнята Законом України; Стратегія до 2020 року – Постановою КМУ). І зараз вчені НААН намагаються з фундаментальних позицій (про частину з яких була мова вище) працювати з експертними робочими групами ЄС і Мінагрополітики щодо розробки Стратегії для сільського господарства та розвитку сільських територій України на 2015-2020 рр. Зрозуміло, що такі Стратегії, Програми мають бути у розрізі областей, районів. Дієва державна вертикаль була, є і буде визначальним фактором ефективності будь-якої політики

 

У цій доповіді хотілось би більше акцентувати увагу на

 

Рік

 

ВАЖКОЇ	АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО
ПРОМИСЛОВОСТІ	КОМПЛЕКСУ
ІНОЗЕМЦІ*	УКРАЇНЦІ*

 

		2017 рік
ВАЖКОЇ	АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО
ПРОМИСЛОВОСТІ		КОМПЛЕКСУ
УКРАЇНСЬКІ ОЛІГАРХИ*		ІНОЗЕМНІТНК*

(*КонстатаціятенденційфранцузькимвченимДомінікомМене 8‐йЄвропейсько‐українськийфорум, лютий 2015 р.)

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬСУБ’ЄКТІВЗАСЕЛОЗБЕРІГАЮЧИЙ ¹⁵ РОЗВИТОКАГРАРНОГОПІДПРИЄМНИЦТВАІСІЛЬСЬКИХТЕРИТОРІЙ

 

ДЕРЖАВИ:

 

• селозберігаючу

 

Політику

 

 

 

ПІДПРИЄМНИЦТВА:

 

• проживання

 

• тваринництво

 

• кооперацію

 

• податки

 

 

Рідне

Село

 

СІЛЬСЬКОЇГРОМАДИ:

 

• консолідацію

 

Природнихресурсів

 

• забезпечення

 

Сталогорозвитку

Перш за все, фундаментальною, стержневою вимогою до нього має бути проживання на території господарювання власників, чи, хоча б, найманих керівників підприємств. На базовість цього критерію для ефективного соціально-економічного розвитку наголошує вершина сучасної економічної думки – інституціональна теорія (слайд 16). У 2013 році нами проведено відповідне дослідження і з’ясовано, що ніхто з власників (керівників) агрохолдингів не проживає в сільській місцевості. Серед власників середніх агропідприємств України таких лише – 30-50%, навіть серед фермерів - їх від 70 до 95%.

 

Натомість практика розвинутих країн ставить таку вимогу до агробізнесу. Наприклад, у Франції можна будь-якому іноземцю придбати до 150 га сільгосподарські землі, але серед вимог до них є і французька аграрна освіта, і інші сервітути і, головне, вимога проживати на території господарювання. Тому, купівля-продаж у Франції землі рідкісне й дуже відповідальне явище.

 

Інституціональна теорія доводить, що тільки за умов проживання, соціокультурний психотип власника, його бізнесовий інтерес буде гармоніювати з потребами і інтересами сільського населення та розвитку територій.

 

Серед інших головних критеріїв віднесення підприємств до селозберігаючого типу (слайд 17):

 

- необхідність реєстрації їх юридичного статусу у сільській раді, де здійснюється господарювання;

 

- розвиток тваринництва на залученій площі сільгоспугідь;

 

- організація внутрішньогосподарської кооперації з особистими селянськими господарствами.

 

Принциповим підходом до наукового підбору таких критеріїв є спрощення процедури їх адміністрування.

 

При цьому економічна наука НААН не переглядає політики багатоукладності у галузі. Ті ж агрохолдинги можуть виконати цівимоги, відповідно, зареєструвавши дочірні підприємства з місцевим керівництвом, та організовувати кооперацію з селянськими подвір’ями з виробництва тваринницької продукції

 

 

 

 

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙСТЕРЖЕНЬСЕЛОЗБЕРІГАЮЧОГОРОЗВИТКУ ₁₆ ПІДПРИЄМНИЦТВАІСІЛЬСЬКИХТЕРИТОРІЙ

СЕЛОЗБЕРІГАЮЧОГОТИПУ

4. Організовує	Критерії:	1. Реєструється на
Внутрішньогоспо-		території
дарську кооперацію з		сільської ради
ОСГ

 

 

 

 

3. Розвиває	2. Керівники
тваринництво (на	(власники)
залучену землю)	проживають в селі

Політика багатоукладності селозберігаючого підприємництва:

Підрозділи	Середні	Фермерські	Сільськогосподарські	Переробні
агрохолдингів	сільськогосподарські	господарства	обслуговуючі	підприємства
	підприємства		кооперативи

Політика підтримки: податкові пільги, бюджетна підтримка та ін.

Набувати чи не набувати статус селозберігаючого підприємництва

 

– право будь-якої форми господарювання. Проте, з політичної та соціально-економічної позиції важливо, щоб тільки для селозберігаючого типу підприємств зберігалась державна податкова, бюджетна та інша підтримка!

 

Ми усвідомлюємо, що у найближчій перспективі розвиток тваринництва є найбільш проблемним критерієм для підприємств. З іншого боку, Україна уже протягом 20 років безуспішно намагається кооперувати особисті селянські господарства, в т.ч. і для реалізації їх тваринницької продукції на організованому ринку.

 

На слайді 18 запропоновано механізм організації аграрнимипідприємствами внутрішньогосподарської (сільської) кооперації з особистими селянськими господарствами. Досвід такої кооперації був

 

досить успішним у радянський період, що важливо з точки зору інституціональної теорії (її фактору «економічної пам’яті»). І

 

сьогодні, підприємства, за бажанням, зможуть зорганізувати таку кооперацію з ОСГ, взявши на себе забезпечення (молодняком тварин, кормами, ветеринарними доглядом тощо), заготівлю і збут. Такий механізм спрощує виконання проблемних зараз критеріїв віднесення підприємств до селозберігаючого типу.

 

Звертаємо увагу, що ефективність запропонованого механізму підприємства можуть посилити, об’єднавшись у кооперацію вищого (юридичного) рівня (слайд 18).

 

Прообраз такого механізму вже існує в обслуговуючому кооперативі «Козацький зерновий союз», що належить підприємствам членам Аграрного Союзу України. Потенційно є проект відповідної кооперації і для дослідних господарствах НААН.

 

Успішність розвитку агропідприємств і сільських територій України залежить і від стану третьої важливої складової - Інституту сільського самоврядування. Саме він має взяти на себевідповідальність за забезпечення на своїй територій сталого розвитку, консолідувати власників земельних та інших природних ресурсів.

Сформувати такий Інститут – негайне завдання держави, місцевих громад і соціально-відповідального бізнесу.

 

 

ВАРІАНТВИКОНАННЯКРИТЕРІЇВ (ПОТВАРИННИЦТВУІ ¹⁸ КООПЕРАЦІЇ) ПІДПРИЄМСТВАМИСЕЛОЗБЕРІГАЮЧОГОТИПУ

(пререхіднийперіод)

За умови забезпечення Державою надлишкової ємності зовнішнього та внутрішнього агропродринку _!

 

 

 

• Кооперація

 

запідтримки західних?! проектів

 

• Посередники

 

 

ОСГ (особисті селянські господарства)

 

«Подушка» продбезпеки кризових періодів України

 

 

			)
	Селозберігаючі		селозберігаючих
	підприємства, що		підприємств
	організують		(наприклад: при
	внутрішньосільську		НААН, Аграрному
	кооперацію ОСГ (у		Союзі України,
	т.ч. збут молока,		Асоціації фермерів)
	м’яса)

Невідкладність цієї роботи демонструє слайд 19. Некерована парцелізація передачі землі в оренду є величезною загрозою успішності вітчизняного агробізнесу. Назріло прийняття нормативно-правових актів, що консолідували б місцеві природні ресурси (в першу чергу землю) в об’єднання співвласників. Останнє створить основу розбудови нової якості Інституту сільських громад, котрий рівноправно працюватиме з іншими складовими селозберігаючої моделі – державою, агропідприємництвом, зарубіжними проектами - інвесторами інфраструктурних змін, тощо.

 

Звичайно в короткій науковій доповіді немає можливості розкрити багатоаспектність цієї проблеми.

 

Важливим для її сприйняття, на наш погляд, буде демонстрація прикладів селозберігаючого господарювання частиною поважнихлюдей, наших колег що є, Слава Богу, з нами на цьому зібранні.

 

На слайді 20 та 21 Ви бачите як правильно за теоретичними іБожими законами господарюють Анатолій Степанович Даниленко, Олександр Григорович Коросташов, Іван Миколайович Кудлай, Віра Опанасівна Найдьонова та інші.

 

Що тут коментувати? Цифри про все говорять. Але за цими цифрами потрібно сказати про чудове село Карапиші, яким живе Даниленко Анатолій Степанович. Де є реальна повага до ветеранів, турбота за молодь, найсучасніший спорткомплекс, школа, стипендії студентам, фірмова торгівля власно-переробленою м'ясо-молочною продукцією за доступними для селян цінами.

 

Мають усі знати, що Олександр Григорович Коросташов побудував у своїх селах 80 будинків, 305 квартир. У нього з 278 працюючих 99 віком до 35 років.

 

А нашу Віру Опанасівну все її село з Любов’ю називає «Мамкою» (з великої букви).

 

Всього зараз не розкажеш. Потрібно буде це зробити окремо. Сьогодні, давайте просто поаплодуємо цим людям, поклонимось і

 

будемо їх шанувати! Вони наш Авангард, а ми, вся Академія, маємо всі підстави заявити владі, що можемо і маємо бути полігоном для

 

 

19

 

Рік 2013 рік

 

 

Ресурсівсільськихтериторій

20

 

 

НААН (полігон)

Дослідними

Станціями

 

‐ Укрупнення

 

‐ Державно‐

Приватне

Партнерство

 

ДПДГ

 

 

 

ДПДГ

 

100%

 

село-33% зберігаючі

Село-зберігаючі

 

ДосвідДПДГ

 

 

Дорадництво

НААН

 

 

Інновації

НДУ

 

 

Під-приємств

 

 

19% село-

 

Зберігаючі

 

 

Під-приємств

 

75%

 

Село-зберігаючі

 

2014 2024

 

2014 2024

	НААН: ПОПЕРЕДНІКРОКИНАУКОВОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
	СЕЛОЗБЕРІГАЮЧОЇМОДЕЛІРОЗВИТКУ
•	НААН і НАН України: доповіді Уряду;
•	НААН: Стратегія розвитку аграрного сектору
	економіки України на період до 2020 року;
•	НААН: Проекти Законів України (наприклад
	2011 р.: «Про ринок земель в Україні»;
	2013 р.: «Про місцеву реєстрацію
	агропідприємства»;
	2015 р.: «Про внесення змін до деяких
	законодавчих актів України щодо запобігання
	корупції у сфері земельних відносин» та ін.);
•	НААН і НАН України: ПНД на 2016-2020 рр.

25

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ