Інформаційно-пошуковий тезаурус

Словник-довідник з повною інформацією про всі лексичні одиниці інформаційно-пошукової метамови (дескриптори). У таких словниках відображено родо-видові, семантичні, асоціативні, синонімічні відношення між дескрипторами, які уможливлюють оперативний автоматизований пошук документів.

Історичний метод

Метод вивчення мовних фактів і явищ з точки зору їх історичного розвитку. Цей метод враховує зміни у структурних елементах мови, визначає лінгвістичні і екстралінгвістичні причини цих змін.

 

К

Категорія

Група мовних елементів, виділених на основі спільних властивостей.

 

Кіберметрія

Аналіз потоків кіберінформації (усіх видів медіа-інформації) з використанням наукометричних, бібліометричних і інформаційних підходів. Галузь, що вивчає за допомогою бібліометричних методів характер і властивості мережі Web, а також методологію дослідження World Wide Web.

 

Когнітивна лінгвістика

Напрям мовознавства, який досліджує зв’язки мови із свідомістю та мисленням через мисленнєві категорії. Основа проблематика: мова як когнітивний інструмент, система знаків, яка визначає презентацію, кодування і трансформацію інформації, структура людської пам’яті, процеси пошуку та активації інформації.

 

Комунікація

Спілкування, передача за допомогою мовних знаків будь-якої інформації (знань, ідей, фактів), форма мовленнєвої взаємодії людей у процесі діяльності, яка ґрунтується на взаєморозумінні.

 

Компонентний аналіз

Метод вивчення значеннєвої структури одиниць мови, якийґрунтується на парадигматичних зв’язках в системі. Застосовують його як метод визначення семантики слів, а також в морфології і синтаксисі. В компонентному аналізі слово розкладається на складові. Ці складові називають семантичними компонентами або семами. Найбільш універсальним способом компонентного аналізу є аналіз на основі словникових дефініцій.

 

Комп’ютерна лінгвістика

Вітчизняна і зарубіжна традиція по різному підходять до визначення КЛ. Вітчизняні вчені вважають КЛ складовою прикладної лінгвістики. Основними сферами КЛ є: використання комп'ютерних програм і технологій для опрацювання мовної інформації; моделювання функціонування мови у різних умовах; застосування моделей мови в лінгвістиці та суміжних дисциплінах. Зарубіжні фахівці вважають КЛ міждисциплінарною сферою досліджень, яка вивчає проблеми штучного інтелекту, застосування комп'ютерних технологій для опрацювання природної мови (natural language processing) і створення статистичних та логічних моделей.

Комп’ютерний синтез мовлення

Відтворення мовлення людини за допомогою комп’ютерних програм. Активно використовується у електронних перекладачах з функцією розпізнавання мовлення і голосу.

Конкорданс

Повний покажчик слів з прикладами їх використання в різних контекстах (художня література, наукові тексти, ЗМІ). Конкорданси широко застосовують у комп’ютерних лексикографічних програмах, а також при перекладах і автоматизованій обробці нових даних.

 

Контекст

Логічно завершений фрагмент тексту, достатній для точного визначення лексичного значення окремих одиниць (слів, речень). Окрім того, контекстом називають оточення лінгвістичної одиниці, під впливом якого вона точніше виявляє свою суть, а також екстралінгвістичні чинники.

Контекстологічний аналіз

Цей метод пов'язаний із теорією контекстної семантики. Розрізняють лексичний, синтаксичний, морфолого-синтаксичний, конструктивний і змішаний контекст. Контекстологічний аналіз часто поєднується з компонентним і має багато спільного з валентним і дистрибутивним аналізом. Контекстологічний аналіз слід проводити з врахуванням фонових знань комунікантів, мовленнєвої ситуації і рольової структури спілкування.

Контент-аналіз

Кількісно-якісний метод вивчення комунікації, який полягає у систематичній числовій обробці, оцінці та інтерпретації форми і змісту джерела інформації.

 

Контент-моніторинг

Технологія відстеження і перманентного контент-аналізу інформаційних потоків, яка уможливлює їх оцінку, виявлення впливу зовнішніх чинників, забезпечує керування інформаційними потоками і задоволення інформаційних потреб замовника.

 

 

Л

Лінгвістика

Наука про мову, її будову, функціонування та історичний розвиток. Основними розділами лінгвістики є загальне (теоретичне) мовознавство, порівняльне мовознавство, історичне мовознавство, прикладне мовознавство.

М

Математична лінгвістика

Галузь мовознавства, основним завданням якої є застосування математичних методів для вирішення лінгвістичних задач – автоматична обробка текстів, машинний переклад, створення конкордансів.

Метод

Засіб досягнення мети і завдань дослідження, спосіб пізнання певного явища.

Методика

Система правил застосування методів і прийомів для проведення наукового дослідження, свідоме використання яких є запорукою отримання нових знань.

Методологія

науково обґрунтована концепція проведення дослідження, яка забезпечує отримання максимально об’єктивної, точної і систематизованої інформації про процеси та явища довколишнього світу.

Моделювання

Метод опосередкованого вивчення предметів і явищ, безпосереднє вивчення яких є неможливим, ускладненим чи недоцільним, на підставі створеної дослідником моделі.

Модель

Уявна або матеріально реалізована система, яка відтворює досліджуваний предмет і здатна замінити його так, що сама стає джерелом інформації про досліджуване явище. Моделі бувають природні, фізичні, математичні, лінгвістичні.

 

Н

Наука

Поняття «наука» можна розглядати з трьох основних точок зору - теоретичної (як систему знань і форму суспільної свідомості), інституціональної (як особливий соціальний інститут) і практичної (застосування наукових розробок на практиці). Тобто наука є складним явищем, яке має три чітко виражені аспекти: теоретичний (логіко-гносеологічний), інституційний і прикладний. Залежно від того, який із названих аспектів береться до уваги, можна дати різні визначення науки.

 

Наукознавство

Наука про взаємодію елементів, що у своїй сукупності визначають розвиток науки як особливої складної системи і яка вивчає роль цих елементів на поведінку всієї системи як певної цілісності. Наукознавство досліджує науку як систему знань, як метод об’єктивного пізнання дійсності і наукову діяльність як особливу форму діяльності, розвиток наукових досліджень як історичний процес і соціальне явище, форми організації і координації наукових досліджень.

 

Наукометрія - галузь наукознавства, яка займається статистичними дослідженнями структури та динаміки наукової інформації, це сукупність кількісних методів вивчення науки як інформаційного процесу.

 

О

Оказіоналізми

Індивідуально-стилістичні, авторські новоутворення, які вживаються лише у певному контексті (передусім у мові окремих письменників чи поетів).

 

Описовий метод

Найдавніший і найбільш поширений метод вивчення мови, за допомогою якого описують і аналізують мовні факти. Основними прийомами є спостереження, узагальнення, інтерпретація, класифікація (систематизація) зібраного матеріалу.

П

Первинна інформація

Результат безпосередніх експериментальних досліджень, тобто фактичні дані, зібрані дослідником.

Політична лінгвістика

Розділ прикладної лінгвістики, який досліджує політичну комунікацію як інструмент забезпечення життєдіяльності політичної системи і засіб впливу на суб’єктів політичного процесу. Предметом політичної лінгвістики є сукупність мовних засобів, що ідентифікують учасників політичної комунікації, реалізуються вербально та невербально, актуалізуються у певному контексті і мають конкретну прагматичну ціль. Тематичний спектр досліджень у галузі політичної лінгвістики є досить широким, однак усіх їх можна поділити на три основні групи: мова і політична система, мова і політичні процеси, мова і сфери політики.

 

Прикладна лінгвістика

Вітчизняна і зарубіжна традиція по різному підходять до визначення ПЛ. В українській традиції прикладну лінгвістику вважають галуззю мовознавства, яка застосовує знання про мову для вирішення прикладних задач і забезпечує оптимізацію функцій мови. Зарубіжні вчені визначають ПЛ як науку, що вирішує практичні завдання, пов’язані із мовною освітою (language education) та вивченням іноземної мови (second language acquisition).

Психолінгвістика

Галузь мовознавства, яка вивчає процес мовлення як співвідношення змісту мовленнєвого акта і наміру мовця (автора повідомлення). Синтезуючи доробок психології та лінгвістики, психолінгвістика досліджує сприйманість мовлення, закономірності оволодіння мовою (розвиток мовлення дітей, двомовність), співвідношення лінгвістичних процесів і пізнання.

Р

Референція

Співвідношення між мовним знаком і предметом екстралінгвістичної дійсності, позначеного цим знаком. У прагматиці референцію розуміють як взаємодію 4 елементів у процесі мовлення – адресант, лексичні одиниці, об’єктивна реальність, адресат).

 

Реферування тексту

Один із типів обробки текстів, який полягає у видобуванні із прочитаного тексту основного змісту і створенні більш стиснутого меншого за обсягом тексту.

Рівні мови

Підсистеми загальної системи мови, які складаються з відносно однорідних одиниць і набору певних правил, які регулюють їх вживання і групування в окремі класи та підкласи. Існують фонетичний, морфемний, лексичний, морфологічний, синтаксичний та інші рівні мови.

С

Семантика

Розділ мовознавства, об’єктом якого є значення (план змісту) лінгвістичних одиниць, їх природа, причини змін і взаємодії цих значень.

 

Семіотика

Наука про знаки і знакові системи, їх властивості, будову, функціонування і розвиток.

Синтез

Метод з’єднання окремих складових предмета чи явища в єдине ціле для його комплексного вивчення.

 

Сленг

Соціальний різновид мови, який є засобом спілкування людей певної професії, соціального прошарку чи неформальних об’єднань.

 

Словник

Довідково-інформаційне видання, у якому зібрані і розташовані у певному поряду (переважно в алфавітному) лексичні одиниці мови та їх тлумаченням чи перекладом іншою мовою. Залежно від описуваного об’єкта словники поділяють на енциклопедичні і лінгвістичні. В свою чергу енциклопедичні словники поділяються на універсальні, галузеві та регіональні, а лінгвістичні (залежно від способу і завдань опису) на одномовні і двомовні (багатомовні),тлумачні, етимологічні, термінологічні, фразеологічні і т.п.

Соціолінгвістика

Галузь мовознавства, яка досліджує суспільні умови існування та розвитку мови. Основними проблемами соціолінгвістики є взаємодія мови і культури, завдання і форми мовної політики, зміни у мові під впливом екстралінгвістичних чинників, різні типи білінгвізму. Соціолінгвістика застосовує різні методи соціологічного вивчення мови (анкетування, усне опитування).

Судова лінгвістика

Розділ прикладної лінгвістики, який обслуговує сфери криміналістики та судочинства. Основними завданнями судової лінгвістики є визначення авторства тексту, автентичності підпису, аналіз тексту з метою виявлення в ньому образ, звинувачень, образ і т.ін.

 

Т

Типологія

Розділ мовознавства, який досліджує принципи і способи типологічної класифікації мов.

 

Ф

Фонетика

Розділ мовознавства, який вивчає звукову будову мови (звуки, правила їх поєднання у слові, звукові закони), а також наголос та інтонацію. Залежно від предмета дослідження розрізняють загальну, описову, історичну, контрастивну і експериментальну фонетику.

Фонологія

Розділ мовознавства, який вивчає звукову систему мови з функціональної точки зору. Цим фонологія відрізняється від фонетики, яка вивчає мовлення у акустично-артикуляційному та фізичному аспектах. Інколи фонологію називають функціональною фонетикою.

 

Фоносемантика

Вчення про фонетичне значення слова і про зв’язки між звуком та змістом.

 

Функції мови

Використання потенційних властивостей мовних засобів у мовленні з різною метою. Основними функціями мови є комунікативна, епістеміологічна (мова як засіб зберігання і передачі знань, як засіб національного світосприйняття); когнітивна (відображення мовних образів у мозку, мовленнєва діяльність і опанування мови); соціальна (мова як засіб формування і збереження соціальних структур).