Аверьянов Л.Я. Контент-анализ : учебное пособие . — М. :КНОРУС, 2009. — 456 с.

2. Барсамов В.А. Контент-анализ газетных материалов (события в Беслане)// // Социс, 2006, №2.., http://www.isras.ru/files/File/Socis/1-6-2006/barsamov.pdf

3. Іванов О. В. Комп’ютерний контент-аналіз: проблеми та перспективи вирішення //http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtpsa/2009_15/Ivanov.pdf

Ткачук Т.Ю. Конкурентна розвідка / Т.Ю. Ткачук. – К.: НА СБ України, 2009. – 272 с.

Чураков А. Н. Компьютерный контент-анализ. РАН, Институт социологии.- М. ИС, 1996. - 65 с.

Шалак В.И. Современный контент-анализ: Приложения в области: политологии, психологии, социологии, культурологии, экономики, рекламы. – Омега-Л., 2004.- 272 с.

7. Шалак Владимир. Компьютерный контент-анализ текстов как метод экономической разведки //http://it2b.ru/blog/arhiv/661.html

8. Kukartz U. Computergestützte Analyse qualitativer Daten. Eine Einführung in Methoden und Arbeitstechniken. Westdeutscher Verlag, Opladen, 1999. - 296 S.

9. Lederer B., Hudec M. Computergestützte Inhaltsanalyse. Campus Verlag. Frankfurt/New York, 2001.- S. 242

10. Zuell C., Harkness J, Hoffmeyer-Zlotnik J. (Eds.). Computer-aided qualitative data analysis: an owerview// http://www.gesis.org/fileadmin/upload/forschung/publikationen/zeitschriften/zuma_nachrichten_spezial/znspezial1.pdf?download=true

11. http://www.textanalysis.info/

12. http://academic.csuohio.edu/kneuendorf/content/cpuca/ccap.htm (огляд програм ККА)

 

 

 

ГЛОСАРІЙ

А

Абстрагування

Уявне відвернення від неістотних ознак предметів і явищ, їх взаємозв’язків, і виділення важливих для дослідника ознак. Процес абстрагування проходить два етапи: 1) виділення істотних рис предмета чи явища та визначення ступеня незалежності цього явища чи предмета від певних чинників; 2) заміна цього явища (предмета) іншим, простішим, який є „моделлю“ першого.

Автоматизований переклад

Комп’ютерне перетворення тексту однією природною мовою у еквівалентний за змістом текст іншою природною мовою. Функціонування системи автоматизованого перекладу забезпечують п’ять рівнів: лінгвістичний, математично-алгоритмічний, програмний, інформаційнийі логічний.

Адресант (комунікатор)

Особа, яка створює мовленнєве чи текстове повідомлення, відправник повідомлення.

 

Адресат (реципієнт)

Реальна чи уявна особа, до якої звертається адресант, отримувач повідомлення.

Алгоритм

Чітко визначене правило, послідовне виконання якого уможливлює вирішення задачі. Алгоритм веде від вихідних даних до результату через певну кількість взаємопов’язаних дій (операцій).

Аналіз

Науковий метод пізнання, який умовно розділяє досліджуваний предмет чи явище на окремі складові з метою їх детального вивчення. Відповідно до поставлених завдань розрізняють орфографічний, лексичний, фонетичний, морфемний, словотвірний, морфологічний, синтаксичний, пунктуаційний, текстовий аналіз.

 

Ареальна лінгвістика

Розділ мовознавства, який досліджує географію мов і мовних спільнот, межі поширення тих чи інших мовних явищ.

 

Апроксимація

В прикладній лінгвістиці цей термін вживають для позначення відношень між лінгвістичною комп’ютерною моделлю і галуззю знань, яку ця модель описує.

 

Афазіологія (клінічна лінгвістика)

Напрям прикладної лінгвістики, який займається діагностикою та терапією розладів мови, мовлення, письма і читання. Міждисциплінарний статус афазіології визначають її зв’язки з лінгвістикою, медициною і психологією.

 

Б

Бібліометрія

Напрям наукознавства, який використовує кількісні методи для аналізу наукової літератури з метою виявлення тенденцій предметних галузей, особливостей авторства і взаємного впливу публікацій та для їх подальшої якісної оцінки.

Білінгвізм

Володіння двома мовами, кожну з яких мовець вибирає залежно від конкретної комунікативної ситуації. Розрізняють кілька типів білінгвізму, залежно від кількості білінгвів (індивідуальний, колективний, національний), залежно від особливостей мислення (безпосередній і опосередкований), залежно від ступеня засвоєння другої мови (рецептивний і продуктивний).

Біолінгвістика

Один із сучасних напрямів лінгвістики, який досліджує біологічні передумови розвитку мовних здібностей. Тісно пов'язаний із біологією, нейрофізіологією і нейролінгвістикою.

 

 

В

Валентність

Здатність слова поєднуватися з іншими словами в мові та мовленні. Валентність буває широкою (вільною) та вузькою (обмеженою).

Валентний аналіз

складається з таких етапів

Після постановки загальної задачі дослідження слід укласти список слів, валентність яких необхідно вивчити, визначити тип текстів, на основі яких буде зроблено вибірку, а також загальний обсяг вибірки. Сфера застосування валентного аналізу досить широка, а методика його проведення поєднується із дистрибутивним і компонентним аналізом і добре піддається формалізації.

Вебометрія

Напрямок наукознавства, який вивчає Інтернет як джерело наукової інформації і як засіб наукової комунікації. Завданням вебометрії є дослідження діяльності пошукових машин при виборі високоякісної інформації, впливу електронних публікацій на розвиток науки. Вебометрія аналізує бібліографічні бази даних і цитованість окремих авторів (електронні посилання чи лінки).

Верифікація

Перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень дослідження шляхом співставлення їх з об´єктом дослідження, даними та експерименту, це визначення відповідності прийнятої та переданої інформації за допомогою логічних методів.

Вимірювання

Операція, в основі якої лежить порівняння об´єктів за певними подібними властивостями чи ознаками з використанням кількісних характеристик.

 

Вторинна інформація

Результат аналітичної обробки певної наукової інформації та її опублікування (реферативні журнали, огляди літератури, довідкова література, каталоги, картотеки).

 

Г

Галузь інформації

Сукупність документованих відомостей про окремі сфери людської життєдіяльності.

Гендерна лінгвістика

Напрямок в мовознавстві, об’єктом вивчення якого є відмінності у мовленні обох статей, особливості чоловічого та жіночого типів мовлення.

Генеративна граматика

Граматика, яка базується на описі мови формальними моделями певного типу на основі чітко впорядкованих правил. Основними категоріями є компетенція (знання мови) і використання (мовленнєва діяльність). Оперує абстрактними синтаксичними символами Р- речення, ІГ – іменникова група, ДГ – дієслівна група, які послідовно перетворюються у правильні з точки зору мовної норми речення.

Герменевтика

Вчення про принципи і способи тлумачення текстів. Спершу цей термін використовували в значенні «мистецтво інтерпретації древніх текстів, поєднання філософського та теологічного підходів».

Гіпертекст

Текст, у якому виявляються зв’язки з іншими текстами, створеними раніше чи паралельно з ним. Цей термін широко використовують у комп’ютерних технологіях для позначення способу організації матеріалу і доступу до нього в автоматизованих системах спілкування. У таких системах міжтекстові зв’язки встановлюють через посилання на інші розділи гіпертексту чи на інші тексти.

Глосематика

Лінгвістична теорія, побудована на структурному описі мови, абстрагованому від звукового і семантичного аспектів мови. Мова, згідно цієї теорії – система відношень фігур і конструкцій, яка не залежить від реальних значень і реальних звучань одиниць мови.

Графологія

Вчення про почерк, згідно якого аналіз останнього дає змогу визначити характер і особливості психічного стану людини.

Гіпотеза

Наукове припущення, істинне значення якого є невизначеним. Формулюючи гіпотезу, дослідник будує припущення яким чином він прагне досягти поставленої мети. У процесі дослідження гіпотеза може змінюватися чи коригуватися.

 

Д

Дедукція

Метод, при якому висновки про окремі елементи предмета чи явища формулюють на основі висновків про загальні властивості цього предмета або явища.

 

Дексриптивна лінгвістика

Напрям в мовознавстві, метою якого є опис формальних елементів структури мови без їх пояснення. Ідеї дескриптивної лінгвістики сприяли виділенню мовних моделей і обґрунтуванню навчання мови за цими моделями.

Декскриптор

Лексична одиниця (слово чи словосполучення) інформаційно-пошукової мови, яка відповідає певному ключовому чи базовому поняттю словника. У інформаційно-пошукових системах перелік дескрипторів формує пошукову структуру документа.

 

Дефініція

Точне, логічне і стисле тлумачення змісту слова, його значення. Існують такі види дефініцій: коротке формулювання значення і найсуттєвіших ознак; синонім до основного поняття (сміливий - відважний, хоробрий), дефініція, яка підкреслює змістову тотожність означуваного слова із його відповідниками (флексія, те ж саме, що і закінчення).

Диглосія

Паралельне існування в суспільстві різних підсистем однієї мови чи різних мов. Сучасний стан мови характеризується диглосією літературної норми і діалектів, чи книжного та розмовного стилів літературної мови.

Дискурс

Термін дискурс в лінгвістичній літературі найчастіше трактується як інтерактивна діяльність суб’єктів комунікації, їх взаємовплив на емоційному, інформаційному, вербальному і невербальному рівнях. Існує два основні типи дискурсу: персональний і інституціональний. Окрім того, дискурс визначають як «висловлювання в межах комунікативної ситуації», «висловлювання у його зв’язках з комунікативною ситуацією», «завершена комунікативна подія» і т.ін.

 

Дистрибутивний метод

Один з методів дескриптивної лінгвістики, який ґрунтується на вивченні дистрибуції окремих одиниць в тексті без врахування семантики, лексичних і граматичних характеристик цих одиниць).

 

Дистрибуція

Сукупність всіх позицій і оточень, у яких одиниця мови зустрічається в тій чи іншій мові. Розрізняють широку та вузьку дистрибуцію.

 

Е

Експліцитність

Вираженість, розгорнутість мовних фактів. Проявляється на всіх рівнях мови.

 

Електронний словник

Словник, лексикографічний матеріал якого спеціальним чином відформатований і відображений в електронній версії.

 

Елокуція

Розділ риторики, який розглядає засоби словесного вираження думки: тропи, риторичні фігури і т.п.

 

Етимологія

Розділ мовознавства, який вивчає походження, історію, семантичну еволюцію окремих слів та морфем і передбачає їх реконструкцію. Основою етимологічних досліджень є методи порівняльно-історичного мовознавства.

 

Етнолінгвістика

Розділ мовознавства, яка вивчає мову у зв’язку із духовною культурою народу, його світоглядом крізь призму свідомості, ментальності, традицій, релігії.

 

З

Звукосимволізм

Фонетично вмотивований зв'язок між звуками і ознаками означуваних предметів. Звукосимволічні слова позначають влаcтивості, які ми сприймаємо органами чуттів: рухи, світлові явища, голос, міміку людей тощо.

 

І

Ілокуція

Цільова спрямованість висловлювання. Ілокуція формується на основі кількох чинників – інтенсивність мовлення, тембр, інтонація, лексичні засоби, міміка і жести. Від вмілого поєднання цих елементів залежить успіх поставленого мовцем завдання.

 

Імпліцитність

Прихованість, нерозгорнутість деяких мовних фактів.

Індукція – метод, при якому загальний висновок про певне явище чи предмет формулюють на основі висновків про їх складові частини.

Інтерлінгвістика

Розділ мовознавства, який вивчає проблеми, пов’язані із створенням і функціонуванням штучних міжнародних мов, а також математичних і інформаційно-логічних мов.

Інформетрія

Вчення про застосування математичних методів до інформатики та науково-технічної інформації для опису і аналізу її феноменів, відкриття законів і обґрунтування рішень.

Інформація наукова

Логічна інформація, яку ми отримуємо в процесі пізнання довколишнього світу, адекватно відображає його закономірності і використовується у суспільній практиці.