Схема підключення ЕПТ і методика її ремонту

Малюнок 60 -Типова схема підключення ЕПТ

Електропроменева трубка (ЕПТ) служить для візуального відображення виведеного на її електроди сигналу. Схема підключення ЕПТ забезпечує створення правильного розподілу потенціалів усередині трубки для якісного відображення, виведеного на неї сигналу. Величина напруги (приблизно), подавані на електроди ЕПТ і їхнього призначення представлені в таблиці:

N виводу Призначення виводу Напруга

 

1 Фокусирующее напруга А2 4-6кВ

 

2 Отсутствует

3,4 Не підключені

5 Модулятор -10 - +10У

6 Катод G (зеленої гармати) 90У

7 Прискорювальна напруга А1 390У

8 Катод R (червоної гармати) 90У

9 Розжарення 1 6.3В

10 Розжарення 2

11 Катод В (синьої пушки) 90У

12 Не використовується

 

Прискорювальна напруга подається на окремий контакт анода на балоні ЕПТ спеціальним високовольтним проведенням. Його надмірна величина приводить до збільшення рентгенівського випромінювання при ударі електронів об маску, а занижена величина погіршує умови фокусування променя, тому воно повинне бути досить точно встановлено. Для кольорових ЕПТ із розміром екрана 14" напруга не повинне перевищувати 25 кВ (звичайно встановлюється близько 24.5 кВ), у кольорових ЭЛТ великого розміру (19 - 20") воно може досягати 27-40 кВ, його точне значення береться із сервісних інструкцій.

 

В ЕПТ із плоским екраном (при розмірі більше 15"), використовується так називане динамічне фокусування, тому що час прольоту електронів від пушки до країв екрана і його середини по-різному й необхідно коректувати умови фокусування для збереження мінімального розміру плями на прямому ході рядкового розгорнення. Схема керування динамічним фокусуванням звичайно ставиться до вузла рядкового розгорнення.

Діагностика

(потрібне підвищена увага до виконання правил ТБ!!)

Діагностика схеми підключення ЭЛТ здійснюється шляхом

послідовного виконання наступних перевірок:

• перевіряється наявність напруги розжарення (відповідність номіналу 6,3У)

• Перевіряється наявність прискорювальних і прискорювальних напруг і їх позитивна різниця щодо катода (ЭЛТ не повинна бути замкнена по модуляторі).

• Виконується перевірка величини струму променя по кожному з каналів (повинна бути однакова величина струму по каналах)

• Наявність високої напруги перевіряється по непрямих ознаках - наявність електризації екрана або за допомогою спеціального

високовольтного вольтметра.

• Поверяется зміна напруг

- на Модуляторі при обертанні регулювання «яскравість»;

- на А1 при обертанні регулювання «фокус».

 

 

Ознакою справної роботи ланцюгів живлення ЭЛТ є наявність

світіння на екрані монітора й можливість регулювання яскравості й фокуса трубки.

 

 

3.2.9. Особливості пристрою вузла рядкового розгорнення

ВМ. Методика ремонту вузла рядкового розгорнення ВМ

Вузол рядкового розгорнення (СР) у ВМ призначений для:

одержання пилкоподібного струму в рядкових котушках, що відхиляють ЭЛТ, необхідного для відхилення електронного променя по горизонталі;

одержання високого прискорювальні (до 30-40 кВ) напруг живлення прискорювального анода (А3)ЭЛТ.

 

Керування щільністю потоку електронів і, відповідно, яскравістю світної крапки на екрані виробляється грубо установкою величини напруги А3, плавно - регулюванням, доступної операторові, шляхом зміни постійної напруги подаваного на модулятор, а модуляція яскравості для одержання зображення на растрі за допомогою змінного або імпульсного напруги на катоді.

 

Принцип одержання пилкоподібного струму в рядкових що відхиляють котушках полягає в утворенні лінійно наростаючого струму через індуктивність котушок при подачі на них прямокутного імпульсу напруги.

 

Ідеалізована схема, застосовувана для реалізації цього принципу, наведена на Малюнок 1, де L - індуктивність рядкових котушок ОС, З - власна ємність котушок, R - їхній активний опір, а форма напруг і струмів у схемі показана на Малюнок 1, праворуч.

 

 

Малюнок 61 - Ідеалізована схема одержання пилкоподібного струму і її осциллограммы

 

При замиканні ключа К у початковий момент часу (t=0) до котушок прикладається напруга джерела живлення Е и починається лінійне наростання струму в них. Після закінчення часу, рівного приблизно половині періоду прямого ходу розгорнення (Тп/2) струм у котушках досягає значення +I і ключ розмикають. При цьому за рахунок запасеної в магнітному полі енергії в контурі LC виникають ударні синусоїдальні коливання з періодом, обумовленим резонансною частотою цього контуру. Після закінчення половини часу періоду цих коливань (Тох) енергія магнітного поля котушок переходить в енергію електричного поля в конденсаторі С и якщо в цей момент знову замкнути ключ ДО, те джерело живлення шунтирует контур і зриває виниклі в ньому коливання, а струм у котушках змінить свій напрямок і стане рівним -I. Потім струм буде лінійно наростати й до моменту часу, коли він досягне нуля, відбувається повернення енергії, запасеної в котушках, у джерело живлення.

 

Малюнок 62 - Типова схема одержання пилобразного струму

 

 

Типова схема одержання пилобразного струму працює в такий спосіб. Імпульси керування від генератора, що задає, рядкової частоти підсилюються буферним каскадом і через трансформатор, що погодить, Тр подаються на базу транзистора VТ. Позитивна напруга на базі відповідає відкритому стану транзистора, а негативне закриває його.

 

Малюнок 63 - Осциллограммы типової схеми одержання пилобразного струму

 

 

У другій половині періоду прямого ходу розгорнення струм протікає через

котушки, що відхиляють, і перехід ДО-Э транзистора, його наростання припиняється

закриванням транзистора. У цей момент у коливальному контурі LC виникають

 

 

вільні коливання й після закінчення половини їхнього періоду, коли напруга Ud міняє полярність, відкривається діод D, забезпечуючи провідність ключа в іншому напрямку.

 

При цьому струм через котушки (i) також міняє свій напрямок і від максимального негативного (-I) зменшується по величині до нуля, одночасно відбувається повернення енергії магнітного поля, запасеної в котушках, у джерело живлення. При негативній напрузі на колекторі через перехід ДО-Б транзистора також протікає деякий струм, тому через котушки тече сумарний струм рівний I=iкб+id.

 

Викладені принципи формування пилкоподібного струму й одержання високого напруги реалізуються в типовій структурній схемі блоку рядкового розгорнення Малюнок63.

 

Діагностика й ремонт вузла СР

Діагностику вузла СР корисно провести до першого включення ВМ.

Виконати очищення від пилу деталей вузла й у першу чергу ТДКС

(Трансформатор Діод-Каскадний Рядковий)

 

Зробити огляд друкованої плати в зоні силових елементів і попутно визначають відповідність типу блок-схеми, спосіб включення ключового транзистора й демпферного діода, а також з'ясовують, яким образом подається живлення в схему.

Проконтролювати стан ключового транзистора омметром безпосередньо на його виводах - перехід ДО-Э не повинен бути ушкодженим. (При цьому необхідно враховувати, що паралельно ключовому транзистору підключено демпферний діод (або схему диодного модулятора із двох діодів), він також може бути ушкоджений, тому щоб переконатися, що несправно саме транзистор, можна діоди випаяти. Якщо опір переходу відрізняється від нормального, то транзистор заміняють.)

 

Малюнок64 - Структурна схема блоку рядкового розгорнення

 

Після заміни дефектних деталей перевірити відсутність к.з. між ланцюгами

живлення первинної обмотки й 0У омметром безпосередньо на виводах ТДКС.

 

 

Наявність опору менш 0.5 кому говорить про ушкодження в ТДКС або

схеми додаткового джерела напруги В+, можливий також дефект

електролітичного конденсатора фільтра.

 

Практично таку перевірку здійснюють у такий спосіб.

Відключають вивід живлення ТДКС В+ від схем живлення на друкованій платі, розірвавши

відповідну перемичку в цьому ланцюзі, або випаявши, звичайно наявний в

ланцюга живлення вихідного каскаду дросель фільтра, потім підключають його до

джерелу живлення з напругою 12 - 24 У. Цим досягається ефект зниження

у багато разів потужності, що розсіюється на транзисторі, - вона буде нижче

припустимої навіть при роботі на ТДКС із короткозамкненими витками. Потім

включають живлення й осцилографом контролюють форму сигналу на колекторі

ключового транзистора - вона повинна бути схожої на пилкоподібну й повинні

бути присутнім імпульси зворотного ходу у вигляді вузьких позитивних напівхвиль

синусоїди.

 

Якщо на розглянутій картині в проміжках між імпульсами

зворотного ходу присутні інші сигнали, що нагадують коливання, це

свідчить про наявність короткозамкнених витків в одній з обмоток ТДКС

або недостатнім насиченні струму в базі ключового транзистора.

 

Знайдені при цьому несправності усувають заміною відповідних

елементів, після чого роблять відновлення схеми, тобто знімають

установлені під час перевірки конденсатори, установлюють випаяні

перемички й т.д.

 

На остаточному етапі роблять перевірку дії всіх органів

керування на передній панелі ВМ і регулювання необхідних подстроечных

елементів на платі. Необхідним етапом перевірки вузла СР є контроль

теплового режиму ключового транзистора, бажано протягом однієї години.

 

3.2.10. Особливості пристрою вузла кадрового розгорнення

ВМ. Методика ремонту вузла кадрового розгорнення ВМ

 

Вузол кадрового розгорнення (КР) ВМ служить для живлення кадрових котушок

системи, що відхиляє, ЭЛТ пилкоподібним струмом.

 

Вузол КР не є енергетично напруженим пристроєм - у ньому немає

високих напруг і потужних імпульсних струмів, із цієї причини

несправності в ньому виникають рідко й звичайно через старіння елементів або

необережності при ремонті.

 

Схема містить наступні елементи:

 

.

генератор, що задає (V OSC) конденсатор З2 визначає частоту генератора);

.

регульований напругою підсилювач пилки (RAMP CEN);

.

оконечный підсилювач (POWER AMP);

.

додатково підсилювач імпульсу зворотного ходу (PUMP UP), що заряджає

конденсатор З4 і підключає його до ланцюгів живлення вихідного каскаду, забезпечуючи

майже дворазове підвищення напруги на початку прямого ходу розгорнення й,

відповідно, високу лінійність;

.

Ланцюг зворотного зв'язку З11, Rос -забезпечує стабілізацію коэффициенат посилення

підсилювача.

 

 

 

Малюнок65 - Типова принципова схема блоку кадрового розгорнення

 

Діагностика несправностей у вузлі КР

 

Дефекти у вузлі КР, як правило, діагностуються по зображенню на растрі й мають

наступні ознаки:

 

.

Спостерігається яскрава тонка горизонтальна смуга на екрані, що говорить про відсутність

розгорнення.

.

Растр повністю заповнює екран, але відсутня синхронізація.

.

На стійкому растрі при роботі тестових програм спостерігаються перекручування

лінійності по вертикалі.

.

Не працюють регулятори розміру й положення по вертикалі або не відповідають

включеному режиму.

 

 

Пошук несправностей у вузлі КР починають із

 

1. перевірки живлячих напруг

2. контролю температури корпуса мікросхем. Робоча температура ИС, що включають в

себе вихідний підсилювач (TDA1175, TDA1675, TDA4866), може бути досить

високої, але не повинна перевищувати 70°С.

 

 

У випадки повної відсутності розгорнення на растрі, перевіряють роботу що задає

генератора, контролюючи осцилографом сигнал на времязадающем конденсаторі й на вході

вихідного підсилювача. Якщо ці сигнали присутні, то перевіряють проходження сигналу

пилки через вихідний підсилювач до рознімання підключення системи, що відхиляє. Можливі

обриви в розділовому конденсаторі або резисторі зворотного зв'язку по струму, а також

несправність вихідного підсилювача в ИС.

 

При відсутності синхронізації перевіряють проходження синхроімпульсу до входу в

ИС генератора, що задає, можливо, є несправність у вузлі керування.

 

Перекручування лінійності по вертикалі оцінюють по зображенню при запуску

тестових програм, для чого використовують зображення сітки.

 

Більша частина таких перекручувань з'являється через дефекти електролітичних

конденсаторів у ланцюгах вольтодобавки (З4) або в генераторі, що задає (З2)- конденсатори

втрачають свою номінальну ємність або з'являється струм витоку.

 

Інші несправності, пов'язані з відсутністю дії регулювань на

передньої панелі при спробі зміни розміру растра по вертикалі або його зсуви можуть

бути викликані дефектами властиво потенціометрів або несправностями у вузлі керування.

 

У цьому випадку перевіряють відповідний ланцюг за допомогою омметра, контролюють

напруги вольтметром або осцилографом і визначають несправний елемент.

 

Після виправлення всіх несправностей, що виявилися у вузлі КР, установлюють всі

необхідні параметри растра за допомогою подстроечных елементів.