Основні поняття й визначення

Основні поняття й визначення

Технічне обслуговування (відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ18322-78) це комплекс операцій або операція по підтримці працездатності або справності виробу при використанні по призначенню, очікуванні, зберіганні і транспортуванні.

Завданням технічного обслуговування засобів обчислювальної техніки є:

«Забезпечення надійної (правильної й безперебійної) роботи засобів обчислювальної техніки, які дозволяють користувачам використовувати в повному обсязі інформаційні масиви організації й інші сторонні джерела інформації».

Отже, поняття технічного обслуговування ОТ невідривно зв'язане с її надійністю.

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 27.002-89 "Надійність у техніці. Основні поняття. Терміни й визначення" під надійністю розуміється властивість об'єкта зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонту, зберігання й транспортування. Надійність є комплексною властивістю об'єкта, що в залежності від призначення об'єкта й умов його перебування включає наступні поняття:

- безвідмовність,

- довговічність,

- ремонтопридатність;

- здатність зберігатися.

Безвідмовність - властивість об'єкта безупинно зберігати працездатний стан протягом деякого часу або наробітку.

Довговічність - властивість об'єкта зберігати працездатний стан при встановленій системі технічного обслуговування й ремонту.

Ремонтопридатність - властивість об'єкта, що полягає в пристосованості до підтримки й відновлення працездатного стану шляхом технічного обслуговування й ремонту.

Здатність зберігатися - властивість об'єкта зберігати в заданих межах значення параметрів, що характеризують здатність об'єкта виконувати необхідні функції, протягом і після зберігання і (або) транспортування.

Види технічного стану об'єкта ЕОТ

Зазначені найважливіші властивості надійності характеризують певні технічні стани об'єкта. Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 27.002-89 розрізняють п'ять основних видів технічного стану об'єктів:

- Справний стан. Стан об'єкта, при якому він відповідає всім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської (проектної) документації.

- Несправний стан. Стан об'єкта, при якому він не відповідає хоча б одному з вимог нормативно-технічної і (або) конструкторської (проектної) документації.

- Працездатний стан. Стан об'єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської (проектної) документації.

- Непрацездатний стан. Стан об'єкта, при якому значення хоча б одного параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської (проектної) документації.

- Граничний стан. Стан об'єкта, при якому його подальша експлуатація неприпустима або недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливо або недоцільно.

Перехід об'єкта (виробу) з одного вищестоящого технічного стану в нижчестоящий звичайно відбувається внаслідок подій: ушкоджень або відмов.

Відмова - це подія, що полягає в порушенні працездатного стану об'єкта.

Ушкодження - подія, що полягає в порушенні справного стану об'єкта при збереженні працездатного стану.

В ДЕРЖСТАНДАРТІ 15467-79 введене ще одне поняття, що показує стан об'єкта - дефект. Дефектом називається кожна окрема невідповідність об'єкта установленим нормам або вимогам. Дефект показує стан відмінний від відмови.

 

Показники надійності

 

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 27.002-89 для кількісної оцінки надійності застосовуються показники - характеризуючі готовність і ефективність використання технічних об'єктів.

Середній наробіток до відмови

Середнім наробітком до відмови називається математичне очікування наробітку об'єкта до першої відмови T1.

 

Середній час відновлення

Середній час відновлення - це математичне очікування часу відновлення працездатного стану об'єкта після відмови.

Комплексні показники надійності

Коефіцієнт готовності

Процес функціонування відновлюваного об'єкта можна представити як послідовність інтервалів, що чергуються працездатності й відновлення (простою).

Малюнок 2 - Графік функціонування відновлюваного об'єкта.

 

t1... tn-інтервали працездатності;

1.....n - інтервали відновлення

Коефіцієнт готовності - це ймовірність того, що об'єкт виявиться в працездатному стані в довільний момент часу, крім планованих періодів, протягом яких застосування об'єкта по призначенню не передбачається. Цей показник одночасно оцінює властивості працездатності й ремонтопридатності об'єкта.

 

Для одного ремонтованого об'єкта коефіцієнт готовності

Кг max = 1

 

З виразу видно, що коефіцієнт готовності об'єкта може бути підвищений за рахунок збільшення наробітку на відмову й зменшення середнього часу відновлення. Для визначення коефіцієнта готовності необхідний досить тривалий календарний строк функціонування об'єкта.

 

Види ремонту ЕОМ.

 

Вид ремонту визначається умовами його проведення, составом і змістом робіт, виконуваних на ЕОМ.

Ремонт ЕОМ підрозділяється на види:

- поточний;

- середній;

- капітальний.

Поточний ремонт повинен проводитися для відновлення працездатності ЕОМ без використання стаціонарних засобів технологічного оснащення на місці експлуатації ЕОМ. При поточному ремонті проводиться контроль ЕОМ на функціонування з використанням відповідних засобів перевірки.

Середній ремонт повинен проводитися для відновлення працездатності ЕОМ, або складових частин ЕОМ із використанням спеціалізованих стаціонарних засобів технологічного оснащення. При середньому ремонті перевіряється технічний стан окремих складових частин із усуненням виявлених несправностей і доведенням параметрів до передбачених норм.

Капітальний ремонт повинен проводитися для відновлення працездатності й ресурсу ЕОМ за допомогою заміни або ремонту складових частин ЕОМ, у тому числі й базових, з використанням спеціалізованих стаціонарних засобів технологічного оснащення в стаціонарних умовах.

Середній і капітальний ремонти ЕОМ або їхніх складових частин є, як правило, плановими й виробляються на виробах, для яких визначено міжремонтні ресурси й (або) обмежений строк (ресурс) експлуатації.

 

Основні характеристики СТО

 

Однієї з основних характеристик СТО є тривалість профілактики ЕОМ, що визначається по формулі

 

де tпi - сумарний час проведення профілактичних заходів, виконуваних послідовно;

tвj - час відновлення n несправностей за час профілактики;

tф.К. - час функціонального контролю.

 

На тривалість профілактики в великій степені впливає ступінь кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Аналіз статичних даних по експлуатації конкретної ЕОМ дозволяє дати рекомендації із заміни профілактик меншої періодичності на профілактики більшої періодичності (наприклад, щоденні - на щотижневі). Це дозволяє збільшити час використання ЕОМ безпосередньо на обчислювальні роботи.

Іншою важливою кількісною характеристикою є коефіцієнт ефективності профілактики kпроф., що характеризує ступінь підвищення безвідмовності ЕОМ за рахунок запобігання відмов у момент профілактики. Коефіцієнт ефективності профілактики обчислюється по формулі

 

де nпроф. - кількість відмов, виявлених під час профілактики;

nобщ = nо + nпроф. - загальне число відмов ЕОМ за період експлуатації.

 

Діагностичні програми

Для PC існує кілька видів діагностичних програм (деякі з них поставляються разом з комп'ютером), які дозволяють користувачеві виявляти причини неполадок, що виникають у комп'ютері. Діагностичні програми, застосовувані в ПК можна розділити на три рівні:

• Діагностичні програми BIOS - POST (Power-On Self Test- процедура самоперевірки при включенні). Виконується при кожному включенні комп'ютера.

• Діагностичні програми операційних систем. Windows 9x і Windows ХР/2000 поставляються з декількома діагностичними програмами для перевірки різних компонентів комп'ютера.

• Діагностичні програми фірм - виробників устаткування.

• Діагностичні програми загального призначення. Такі програми, забезпечують ретельне тестування будь-яких PC-сумісних комп'ютерів, випускають багато фірм.

 

Самоперевірка при включенні (POST) POST- послідовність коротких підпрограм, що зберігаються в ROM BIOS на системній платі. Вони призначені для перевірки основних компонентів системи відразу після її включення, що, властиво, і є причиною затримки перед завантаженням операційної системи. При кожному включенні комп'ютера автоматично виконується перевірка його основних компонентів:

• процесора,

• мікросхеми ROM,

• допоміжних елементів системної плати,

• оперативної пам'яті й основних периферійних пристроїв.

Ці тести виконуються швидко й не дуже ретельно, при виявленні несправного компонента видається попередження або повідомлення про помилку (несправності). Такі несправності іноді називають фатальними помилками (fatal error). Процедура POST звичайно передбачає три способи індикації несправності:

• звукові сигнали,

• повідомлення, виведені на екран монітора,

• шістнадцатеричні коди помилок, які видаються в порти вводу-виводу.

 

Інформаційні програми

Використовуються в ситуаціях, коли необхідно з'ясувати докладну конфігурацію й максимально протестувати комп'ютер на працездатність, не розбираючи системний блок або коли, на перший погляд все працює нормально, але користувач затверджує, що його комп'ютер, постійно «глючить» і запускається через раз. Або ж після ремонту, наприклад заміни електролітичних конденсаторів на материнській платі, потрібно провести ретельну діагностику, щоб переконається, що комп'ютер працює нормально. Тестують комп'ютер або окремі компоненти, і видають докладну інформацію про його стані, функціональності, і можливих програмних і фізичних неполадках.

BIOS Agent

Невелика й проста у використанні утиліта, що автоматично визначає різні параметри BIOS і іншу системну інформацію. З допомогою BIOS Agent можна визначити тип процесора і його частоту, сокет і розмір BIOS ROM, конфігурацію пам'яті, дату BIOS, дані по материнській платі й процесору, тип BIOS, чіпсет материнської плати, дані по BIOS ROM, BIOS і т.д.

CPU-Z

Утиліта CPU-Z надасть вам найдетальнішу інформацію про установленому в системі процесорі(ах), пам'яті, кэші й материнській платі. Програма має невеликий розмір, зручним виводом відомостей про компонентах, безкоштовна й підтримує практично всі типи процесорів і материнських плат. Є можливість збереження звітів.

 

Тестові програми.

Працюють за принципом максимального завантаження різними операціями, які емулюють роботу користувача за комп'ютером, і заміряють загальну продуктивність системи або продуктивність окремих компонентів на основі порівняння, із уже наявною базою даних.

Програма CheckIt

Сьогодні самою популярною діагностичною програмою для комп'ютерів, сумісних з IBM PC, є програма CheckIt корпорації TouchStone Software. CheckIt може визначити конфігурацію апаратних засобів комп'ютера, перевірити компоненти комп'ютера й обчислити його продуктивність. За допомогою CheckIt можна впевнитися, що всі компоненти комп'ютера працюють правильно й що комп'ютер повністю сумісний з IBM PC. Програма CheckIt призначена для запуску в операційній системі MS-DOS. Програма WINCheckit - версія популярної програми Checkit, призначена для роботи в середовищі операційної системи Windows.

Fix-It Utilites

Програма представляє цілий пакет утиліт. Вкладка - system diagnostics, далі кнопка - PCDiagnostic при натисканні через кілька секунд виводиться на екран вікно вітання й список знайдених пристроїв. Також у програмі є прості й зручні тести клавіатури, модему, аудіопристроїв, мережної плати, монітора й мультимедійних функцій операційної системи. Не пройдені тести позначаються червоним, праворуч виводиться докладна інформація про неполадку і її можливі причини.

Програма містить пакет утиліт:

DiskFixer - альтернатива вбудованому в Windows ScanDisk,

JetDefrag - альтернативна утиліта для дефрагментації файлової системи,

FileUndeleter - відновлення видалених файлів,

DiskCleaner - чистильник диска,

MediaVerifier - перевірка можливості читання файлів на компакт дисках і дискетах. А також спеціальні утиліти для збереження й відновлення критично важливих системних файлів, образа диска, і окремих розділів.

SystemRegistry для пошуку помилок, дефрагментації, чищення й зручного редагування реєстру.

Process Monitor

Програма для моніторингу в реальному часі операційних систем Windows з можливістю відстеження змін у файловій системі, реєстрі, запущених процесах. Process Monitor здатний працювати під операційними системами Windows 2000 SP4 з Update Rollup 1, Windows XP SP2, Windows Server 2003 SP1, Windows Vista і 64-бітними версіями Windows XP, Windows Server 2003 SP1, Windows Vista.

Hard Disk Sentinel,

Являє собою програму для моніторингу стану жорстких дисків ПК, здатна визначити можливі й намічені збої в роботі HDD, падіння продуктивності або інші проблеми. Hard Disk Sentinel здійснює моніторинг стану диска, відслідковує температури й значення S.M.A.R.T. для кожного з дисків у системі. Крім того, програма вимірює швидкість передачі даних у реальному часі.

 

Універсальні програми

Програми містять в собі дві категорії програм - інформаційних і тестових. Дозволяють не тільки протестувати ПК але й одержати вичерпну інформацію про його компоненти.

 

Norton Utilities

Серед пакетів сервісних утиліт, без сумніву, "першим серед рівних", є Norton Utilities фірми Symantec. Вхідна в пакет утиліта System Information надає зручно згруповану інформацію із всіх основних компонентів комп'ютера. Є можливість деталізації інформації з деяких розділів, а так само сформувати звіт. Досить наочно й барвисто, з використанням кругових діаграм, оформлена інформація про ефективність і використання диска.

Протестувати процесор можна, нажавши кнопку Benchmark. Програма видає графік зразкової швидкодії Вашої системи, за одиницю виміру приймається продуктивність РС на базі процесора Intel 386SX-16MHz.

 

SiSoftware Sandra і Everest

Пакет діагностичних утиліт SiSoft SANDRA (абревіатура розшифровується як System Analyzer Diagnostic and Reporting Assistant, що означає: помічник у проведенні аналізу й діагностики системи) є відмінним рішенням для непрофесійного користувача. До складу повної версії пакета входять близько 70 модулів для збору інформації про всі основні компоненти PC. Є можливість перевірки розташування й умісту основних конфігураційних файлів. Вся інформація виводиться у вигляді модулів. Information modules - найдокладніша інформація про систему, компоненти комп'ютера, системних процесах, запущених сервісах, а також докладна інформація про DirectX і OpenGL.

Benchmarking modules - вимір продуктивності процесора, оперативної й кэш пам'яті, файлової системи жорстких дисків і cd/dvd-rom. Listing modules - тут можна переглянути зміст системних файлів: boot.ini, system.ini, win.ini, autoexec.bat, config.sys, а також найважливіші значення реєстру й типи файлів на даному комп'ютері. Testing modules - інформація об переривання IRQ, установки DMA, I/O портів уведення-виводу, ресурси системної пам'яті й настроювання Plug&Play.

Користуватися програмою простіше простого, вибираєте потрібний модуль і одержуєте докладну інформацію. Якщо який-небудь компонент не підтримує деякі функції, програма це позначає червоним хрестиком. Знайдені помилки й те, на що варто звернути особливу увагу, позначаються жовтогарячим трикутником зі знаком оклику усередині.

 

DMark

Існує декілька зовсім різних версій програми, але всі вони орієнтовані винятково на вимір продуктивності відеосистеми. При запуску програми, у головному вікні ви побачите тільки модель відеокарти й характеристики монітора. Для одержання більше докладної інформації, тисніть на SystemInfo, там можна довідатися - модель процесора, розмір кэш пам'яті, версію directX і іншу системну інформацію. В програмі можливий вибір всіх або тільки деяких тестів. Майже всі тести проводяться два рази, на низкою й високої деталізації, що дає більшу точність. Після тесту програма виводить результат у вигляді балів, які можна зрівняти з іншим комп'ютером. Головне, що тест відеосистеми, не обходиться без критичного навантаження на інші компоненти комп'ютера. І якщо тестуємий комп'ютер з ними впорався, значить швидше за все, основні компоненти в порядку.

 

CrystalMark 2004

Являє собою збірник тестових додатків, що дозволяє протестувати роботу процесора, пам'яті, HDD і відеопідсистеми (GDI, Direct Draw, OpenGL). Крім того, програма відображає інформацію про компоненти ПК і дозволяє зберігати результати в текстовий або HTML файл.

 

 

ПАК перевірки окремих елементів системи - ПАК для ремонту HDD ATA, SATA PC-3000 for Windows (UDMA).

Програмно-апаратний комплекс PC-3000 for Windows (UDMA) призначений для діагностики й ремонту HDD (відновлення працездатності) з інтерфейсом ATA (IDE) і SATA (Serial ATA 1.0, 2.0), ємністю від 1 Гб до 750 Гб, виробництва: Seagate, Western Digital, Fujitsu, Samsung, Maxtor, Quantum, IBM (HGST), HITACHI, TOSHIBA c форм-фактором 3.5'' - настільні ПК; 2.5'' і 1.8'' - накопичувачі для ноутбуків; 1.0'' - накопичувачі для портативної техніки.

 

 

Малюнок 15 - Зовнішній вигляд ПАК PC 3000

 

Діагностика HDD здійснюється в режимах:.

- звичайному (користувальницькому) режимі.

- спеціальному технологічному (заводському) режимі.

Для цього в комплекс PC-3000 for Windows (UDMA) входить набір технологічних перехідників і адаптерів, які використовуються для ремонту HDD і відновлення даних. Для первісної діагностики HDD запускається універсальна утиліта PC-3000, що діагностує HDD і вказує всієї його несправності. Далі запускається спеціалізована (призначена тільки для цього сімейства) технологічна утиліта, що і здійснює ремонт HDD.

Спеціалізовані утиліти дозволяють виконати наступні дії:.

- тестувати HDD у технологічному режимі;

- тестувати і відновлювати службову інформацію HDD;

- читати й записувати вміст Flash ПЗП HDD;

- завантажувати програму доступу до службової інформації;

- переглядати таблиці прихованих дефектів P-Лист, G-Лист, T-АЛист;

- приховувати знайдені дефекти на поверхнях магнітних дисків;

- змінювати конфігураційні параметри.

 

Системні ресурси

 

Системними ресурсами називаються комунікаційні канали, адреси й сигнали, використовувані вузлами комп'ютера для обміну даними за допомогою шин. Звичайно під системними ресурсами мають на увазі:

- адреси пам'яті;

- канали запитів переривань (IRQ);

- канали прямого доступу до пам'яті (DMA);

- адреси портів вводу-виводу.

Всі ці ресурси необхідні для різних компонентів комп'ютера.

Плати адаптерів використовують ресурси для взаємодії з усією системою й для виконання своїх специфічних функцій. Для кожної плати адаптера потрібний свій набір ресурсів. Так, послідовним портам для роботи необхідні канали IRQ і унікальні адреси портів введення-виводу, для аудіопристроїв потрібно ще хоча б один канал DMA. Більшість мережних плат використовує блок пам'яті ємністю 16 Кбайт, канал IRQ і адреса порту вводу-виводу. У міру установки додаткових плат у комп'ютері значно підвищується ймовірність виникнення конфліктів, пов'язаних з використанням ресурсів. Конфлікт виникає при установці двох або більше плат, кожної з яких потрібна лінія IRQ або адреса порту вводу-виводу. Для запобігання конфліктів на більшості плат установлюються перемички або перемикачі, за допомогою яких можна змінити адреса порту уведення-виводу, номер IRQ і т.д.

Адреси пам'яті. Деяким пристроям для роботи необхідний буфер для тимчасового зберігання використовуваних даних. Необхідно стежити, щоб ці області не перетиналися для різних пристроїв.

Переривання. Канали запитів переривання (IRQ), або апаратні переривання, використовуються різними пристроями для повідомлення системній платі (процесору) про те, що повинен бути оброблений певний запит. Канали переривань являють собою провідники на системній платі й відповідні контакти в розніманнях. Умовно схема обробки переривання виглядає в такий спосіб:

- процесор одержує сигнал переривання і його номер;

- по спеціальній таблиці відшукується адреса програми, відповідальної за обробку переривання з даним номером - оброблювача переривання;

- процесор припиняє поточну роботу й перемикається на виконання оброблювача (у загальному випадку це деякий драйвер);

- драйвер одержує доступ до пристрою й перевіряє причину виникнення переривання;

- запускаються запитані дії - ініціалізація, конфігурування пристрою, обмін даними й ін.

- драйвер завершує роботу, і процесор вертається до перерваного завдання.

Покажчики в таблиці векторів визначають адреси пам'яті, по яких записано програми-драйвери для обслуговування плати, що послала запит. Оскільки в шині ISA спільне використання переривань звичайно не допускається, при установці нових плат може виявитися нехватка ліній переривань. Якщо дві плати використовують ту саму лінію IRQ, то їх нормальну роботу порушить виниклий конфлікт.

 

Переривання шини PCI.

Локальна шина PCI була спроектована з обліком спільного використання переривань. Кожний пристрій PCI повинен коректно працювати на одній лінії переривання з іншими PCI-Пристроями. Це зроблено у такий спосіб: факт наявності сигналу на лінії переривання визначається не по фронті, тобто зміні рівня напруги, а по самому факті наявності певної напруги. Змінювати напругу в лінії може відразу трохи пристроїв, стаючи як би в чергу на обслуговування. У комп'ютера IBM PC AT була тільки одна шина, по якій пристрою могли спілкуватися із процесором і пам'яттю - ISA. Більшість ліній переривань були закріплені за стандартними ISA-Пристроями, що залишилися були зарезервовані на майбутнє. Коли це майбутнє наступило, з'ясувалося, що новій універсальній шині PCI дісталося всього чотири вільних переривання. Тому й був придуманий хитрий механізм спільного використання переривань (IRQ Sharing) і динамічного перевизначення номерів (IRQ Steering або Mapping), для розподілу переривань введена система ACPI. Система ACPI (Advanced Configuration and Power Interface, Розширений інтерфейс конфігурування й керування живленням) була розроблена в 1997 року трьома компаніями Microsoft, Intel і Toshiba. Система ACPI займається менеджментом енергозберігаючих функцій комп'ютера, таких, як автоматичне вимикання блоку живлення після успішного завершення роботи операційної системи. Друга функція ACPI - це автоматичне розподіл системних ресурсів усередині комп'ютера. Поки ACPI у дії, ви не можете змінити ніяких параметрів, пов'язаних з перериваннями. Більше того, система ACPI підтримує роботу розширеного контролера переривань APIC. APIC (Advanced Programmable Interrupt Controller) - удосконалений програмувальний контролер переривань. Для багатопроцессорних систем це необхідна система, тому що дозволяє розподілити між процесорами навантаження по роботі із пристроями. Тобто, цей контролер можна запрограмувати на обробку деяких ліній переривань першим процесором, а деяких - другим. IRQ Sharing - система дозволяє двом пристроям одночасно перебувати на одному перериванні. Фізично виходить так, що на одній лінії IRQ може висіти кілька пристроїв, при цьому менеджмент між ними забезпечується операційною системою. IRQ Sharing - неоднозначна система, тому що використання її необхідно для нормальної роботи ПК, але при цьому можливі найрізноманітніші проблеми й глюки. Сукупність вищеописаних систем була визнана стандартом і включена в список вимог до комп'ютерного встаткування - PC2001. Суть механізму керування перериваннями PCI-Пристроїв у наступному. В загальному випадку існує чотири фізичних лінії PCI-Переривань, називаних PIRQ0, PIRQ1, PIRQ2 і PIRQ3. Вони підключені до контролера переривань. Кожний PCI-Пристрій зі своєї сторони як би має чотири рознімання, називані INT A, INT B, INT C і INT D. Підключати лінії до рознімання можна в будь-якому порядку. Наприклад, для першого PCI-Слота можна зробити таке розведення: PIRQ0 - INT A, PIRQ1 - INT B, PIRQ2 - INT C, PIRQ3 - INT D. А для другого - по-іншому: PIRQ0 - INT B, PIRQ1 - INT C, PIRQ2 - INT D, PIRQ3 - INT A. Звичайний пристрій вимагає тільки одну лінію переривання, підключену до INT A. Будучи встановленим у перший слот, пристрій використовує лінію PIRQ0, а в другому слоті на тім же контакті буде лінія PIRQ1. Тим самим пристрою в різних слотах будуть використовувати різні фізичні лінії переривань. Апаратний конфлікт між ними буде виключений. Шина AGP, будучи по суті спеціалізованою модифікацією PCI, теж використовує одну з ліній PIRQ - звичайно PIRQ0. інії PIRQ підключаються до контролера переривань. Їм, як і іншим лініям, призначаються логічні IRQ-Номери. Якщо на одній фізичній лінії перебувають кілька пристроїв (а це припустимо), те всі вони будуть мати один і той же номер IRQ. Якщо пристрої перебувають на різних фізичних лініях, вони однаково можуть одержати однакові номери IRQ. Нормальні драйвери дозволять їм вільно працювати без втрати продуктивності, тому що шина PCI однаково може захоплюватися тільки одним пристроєм. Головне - розпізнати, від якого пристрою прийшов сигнал. Для сучасних систем чотирьох ліній виявляється недостатньо, тому в нових чіпсетах часто застосовуються вісім ліній PIRQ, які точно так само в різних комбінаціях підключаються до слотів PCI і вбудованих у плату пристроїв. Номера лініям PIRQ призначаються автоматично завдяки механізму Plug&Play. Але адже є й ISA-Пристрою, що підтримують Plug&Play. Вони теж мають можливість автоматично одержати номер IRQ. Але їхня лінія переривання належить їм монопольно, і якщо такий же номер одержить одна з ліній PIRQ, виникне нерозв'язний конфлікт. Отже, ми з'ясували, що пристрою PCI повинні бути позбавлені проблем з конфліктами IRQ. Якщо вони, звичайно, правильно працюють, а так буває не завжди. До того ж драйвери повинні підтримувати механізм спільного використання переривань. Пристрої ISA не вміють ділитися лініями переривань і тому є провокаторами конфліктів. Отже, завдання усунення конфліктів зводиться до правильного розподілу номерів (джерело проблем - ISA-Пристрою й "криві" драйвери) або до розведення по різним фізичним лініям ("криві" PCI-Контролери). У більшості нових систем допускається використання одного переривання декількома пристроями PCI. Всі системні BIOS, задовольняючі специфікації Plug and Play, а також операційні системи, починаючи з Windows 95b (OSR 2), підтримують функцію керування перериваннями. У таких комп'ютерах всю турботу про переривання бере на себе система.

Проблеми з адаптерами

Проблеми з адаптерами найчастіше виникають через неправильну установку або виділення ресурсів (переривання, каналу прямого доступу до пам'яті й адрес уведення-виводу). Крім того, не забудьте встановити для цього адаптера саму

останню версію драйвера, що відомий операційній системі.

 

Модернізація

 

Модернізація це комплекс заходів проведених по поліпшенню експлуатаційних і споживчих властивостей ПК Тобто метою модернізації є:

1.Поліпшення технічних характеристик ПК.

2.Додання ПК додаткових споживчих властивостей.

Причиною проведення модернізації є:

1.Моральне старіння апаратної частини ПК

2.Поява ПО з новими вимогами до апаратної частини ПК

3.Необхідність виконання нових функцій за допомогою ПК

Модернізація виконується в такий спосіб:

1.Модернізація апаратних засобів

2.Установка додаткових адаптерів.

3.Модернізація ПО.

До початку модернізації необхідно з'ясувати:

1.Її економічну доцільність: модернізація або придбання нового ПК (витрати на модернізацію не повинні перевищувати вартість нового ПК).

2.Як модернізація одного елемента ПК вплине на встаткування ПК у цілому

Модернізація апаратних засобів виконується шляхом заміни деяких елементів ПК і як правило включає:

Модернізацію блоку живлення: Проводиться з метою збільшення потужності блоку живлення (БЖ) і виконується до установки нового обладнання (якщо це потрібно).

При виборі потужності БЖ виконується попередня оцінка споживаної потужності пристроями ПК, з обліком знову встановлюваного устаткування, наприклад:

ЦП 60-120ВТ

Елементи пам'яті 50Вт

Відеоадаптер 60-100Вт

Пристрої на шині (max) PCI 57Вт

РАЗОМ: 400Вт

При виборі нового БЖ варто враховувати його форм-фактор, тобто можливість його використання з даною материнською платою й даним ЦП.

Основні версії ATX блоків живлення:

ATX 1.3 ATX 2.0 ATX 2.01 ATX 2.02 ATX 2.03 ATX 2.1.

 

 

Модернізацію системи BIOS.

Виконується шляхом перепрограмуванням мікросхеми, що містить стару версію BIOS новою версією. Як правило, це потрібно при установці нового типу ЦП, пам'яті, HDD більшої ємності або з метою підвищити стабільність роботи системи в цілому. Перепрограмуванням здійснюється за допомогою спеціальних утиліт, що йдуть, як правило, у комплекті з материнською платою. Версію нового BIOS можна взяти на сайті виробника..

Модернізацію процесора.

Перед установкою нового МП необхідно з'ясувати, процесори яких типів підтримує материнська плата. Випускати материнські плати, призначені для роботи із МП якого-небудь одного типу, економічно не вигідно, тому всі вони універсальні, тобто розраховані на установку різних МП із різною тактовою частотою й напругою живлення. Для установки різних МП використовуються різні рознімання Інформацію про те, які МП підтримує материнська плата, можна знайти в технічній документації на плату. Конфігурація материнської плати залежить від типу МП і визначається

установками BIOS, вибираючи ЦП для модернізації, варто враховувати наступні його параметри й переконається, що материнська плата сумісна з ними:

1.Напруга живлення ЦП;

2.Тактова частота системної шини;

3.Тактова частота ЦП.

4.Тип сокета ЦП.

На деяких сучасних материнських платах установка тактової частоти й коефіцієнт кратності здійснюється програмно за допомогою програми BIOS- Setup. Заміна ЦП може в деяких випадках подвоїти ефективність системи.

 

 

Модернізацію НЖМД.

Проводиться з метою збільшення обсягу використовуваного для зберігання даних. Виконується шляхом:

1.Заміни на накопичувач більшого обсягу;

2.Установки додаткового накопичувача.

3.Установкою накопичувача з новим типом інтерфейсу (наприклад перехід з АТА на SАТА).

4.Організація Raid масивів.

Установку додаткових адаптерів. Установка й переконфігурація адаптерів вважається стандартною операцією при монтажі ПК. Часто виникає необхідність поміняти старий адаптер на новий або встановити додатковий адаптер. Перш ніж купувати новий адаптер, слід уточнити, які слоти розширення є на материнської платі.

Модернізацію відеоадаптера.

У цей час більшість відеокарт призначена для установки в слот AGP або PCI-Expres. Відеоадаптер можна модернізувати одним з наступних способів:

- Установити прискорювач тривимірної графіки разом з існуючої відеоадаптером;

- Установити новий відеоадаптер;

- Додати пам'ять;

- Установити TV - тюнер;

- Установити пристрій відеозахвата.

Вибір відеоадаптера залежить від типу встановленої моделі: якщо вона застаріла, то краще придбати «повну» відеокарту, а не прискорювач тривимірної графіки.

Модернізація TV-Тюнерів. Практично в усі сучасні відеоадаптери не можна встановити TV-тюнер або пристрій захвату відеозображення. Тому їх встановлюють у вигляді окремих плат, які містяться в рознімання системної плати. Сучасні Chipset для відеоадаптерів відрізняються високим ступенем інтеграції, що більшість мультимедійних функцій зручніше й дешевше реалізувати на одному потужному графічному процесорі. З'явилися потужні уніфіковані відеоадаптери, здатні вирішувати практично будь-які завдання: від відтворення цифрового відео до апаратного прискорення 3D графіки.

Модернізація програмного забезпечення (ПО) робиться з метою додання системі нових споживчих якостей і більш повно використання можливостей апаратної частини ПК.

Виконується шляхом:

1.Заміни операційної системи на більше сучасну;

2.Заміною старих версій прикладних програм на нові;

3.Установкою додаткового програмного забезпечення.

При установці нового ПО необхідно стежити, щоб знову встановлюване ПО було ліцензійним.

 

Конфігурування ЕОМ

Конфігурування виконується за допомогою програми BIOS По суті, BIOS являє собою "проміжний шар" між програмною й апаратною частинами системи. Більшість користувачів під BIOS мають на увазі драйвери пристроїв. Крім системної, існує ще BIOS адаптерів, які завантажуються при запуску системи.

BIOS (basic input/output system) - базова система уведення-виводу - це убудоване в комп'ютер програмне забезпечення, що йому доступно без звертання до диска. На PC BIOS містить код, необхідний для керування клавіатурою, відеокартою, дисками, портами й іншими пристроями. При роботі під DOS, Windows 95/98, BIOS управляє основними пристроями, при роботі під OS/2, UNIX, WinNT, Win2k,XP BIOS практично не використовується, виконуючи лише початкову перевірку й настроювання. Отже, базова система уведення-виводу - це комбінація всіх типів BIOS, а також драйвери, що завантажуються для пристроїв. BIOS являє собою інтерфейс між апаратним забезпеченням і операційною системою. BIOS у більшості PC-Сумісних комп'ютерів виконує чотири основні функції:

1. POST- самотестування при включенні живлення процесора, пам'яті, набору мікросхем системної логіки, відеоадаптера, контролерів диска, дисководу, клавіатури й інших життєво важливих компонентів системи.

2. Програма установки параметрів BIOS (Setup BIOS) - конфігурування параметрів системи. Ця програма запускається

при натисканні певної клавіші (або комбінації клавіш) в час виконання процедури POST.

3. Початковий завантажник системи - виконання пошуку головного завантажувального сектора на дискових пристроях. Якщо два останніх байта цього сектора (його сигнатура) рівні 55AAh, даний код виконується.

4. BIOS - набір драйверів, призначених для взаємодії операційної системи й апаратного забезпечення при завантаженні

системи. При запуску DOS або Windows у режимі захисту від збоїв використовуються драйвери пристроїв тільки з BIOS.

Складова частина BIOS програма установки параметрів BIOS - Setup не залежно від виробника BIOS містить наступні основні розділи, які можуть бути використані для настроювання й конфігурування ПК:

Вхідний фільтр

Блок живлення являє собою серйозне джерело завад комп'ютера для побутової телерадіоапаратури. Причини перешкод:

- перемикальний режим напівпровідникових приладів;

- наявність реактивних елементів, таких як індуктивність виводів елементів і ємність монтажу, які приводять до виникнення паразитних автоколивань.