Права і обов’язки сторін за договором довічного утримання.

 

Обов’язки набувача.

1. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

2. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

3. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

4. Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.

Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

Щодо прав набувача, то останні визначені через зміну особи набувача та припинення договору довічного утримання.

 

Основні права та обов'язки сторін за договором довічного утри­мання (догляду). Як уже зазначалося, договір довічного утримання (догляду) належить до односторонніх договорів, оскільки відчужу -вач має лише права, а саме:

на всі види матеріального забезпечення, а також усі види дог­ляду (опікування), якими набувач зобов'язаний його забезпечувати за договором (ч. 1 ст. 749 ЦК України); при цьому виникає зустрічний обов’язок набувача. Виникає питання про те, чи повинен набувач майна здійснювати матеріальне надання відчужувачеві особисто чи може робити це через інших осіб. Вважаємо, що безпосереднє надання за договором довічного утримання може, а в деяких випадках лише повинне бути здійснено іншими особами за рахунок набувача. Наприклад, розглянемо ситуацію, коли відчужувач майна, виходячи з фізичного стану, вимагає постійного медичного догляду, а набувач не є кваліфікованим медиком. Тут особисте надання медичних послуг набувачем відчужувачеві є не тільки неможливим, але й небезпечним, а в ряді випадків навіть протиправним. Не виникає сумніву, що довічне утримання повинно бути спрямоване на якісне надання передбаченого договором утримання. Тому, коли набувач не може особисто здійснити надання, він зобов’язаний доручити це іншим особам. Інакше довелося б вводити в договір умову про спеціального суб’єкта – набувача, яким міг би стати, наприклад, професійний медик, причому у кожному разі певної кваліфікації. Але це значно б ускладнювало та невиправдано обмежувало застосування цього договору. Таким чином, сутність договору відносно видів забезпечення не стільки в безпосередньому наданні послуг набувачем відчужувачеві, а в забезпеченні такого надання набувачем за свій рахунок по видах та в межах, передбачених договором на користь відчужувача.

1)

2) вимагати розірвання договору довічного утримання (догляду) за рішенням суду в разі невиконання або неналежного вико­нання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України);

3) вимагати повернення майна, яке було ним передане набува­чу, при розірванні договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набу­вачем обов'язків за договором (ч. 1 ст. 756 ЦК України).

Набувач зобов'язаний:

1) взамін переданого йому у власність майна довічно забезпечу­вати відчужувача або третю особу всіма видами матеріального забезпечення, а також усіма видами догляду (опікування), що визначені у договорі (ст. 744, ч. 1 ст. 749 ЦК України);

2) у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Однак у випадку, коли частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути

справедливо розподілені між ними та набувачем (ч. З ст. 749 ЦК України);

3) у деяких випадках забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за дого­вором (ст. 750 ЦК України);

4) до закінчення дії договору довічного утримання (догляду) не відчужувати майно, передане йому за договором, не укладати щодо нього договір застави (ч. 1 ст. 754 ЦК України).

Набувач має право:

1) у разі неможливості подальшого виконання обов'язків набу­вача з підстав, що мають істотне значення, передати їх іншій особі за її згодою та згодою відчужувача (ч. 1 ст. 752 ЦК Ук­раїни);

2) вимагати розірвання договору довічного утримання (догляду) за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 755 ЦК України);

3) на залишення за ним права власності на частину майна за рішенням суду при розірванні договору у зв'язку з неможли­вістю його подальшого виконання з підстав, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 756 ЦК України).

4. Права та обов'язки сторін

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або виникла потреба забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено у договорі (ст. 749 ЦК України).

Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо поділені між ними та набувачем.

Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором.

У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК України).

За договором довічного утримання (догляду) відчужувач має такі права:

- визначити умови забезпечення його житлом, зокрема у будинку (квартири), що ним передано набувачу за договором;

- визначити всі види матеріального забезпечення, догляду (опікування), які надаватиме йому або третій особі набувач.

- вимагати виконання умов договору з надання утримання (догляду), у тому числі безпосередньо набувачем;

- у разі потреби має право порушувати питання про заміну майна, переданого за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ;

- розірвати договір у разі неналежного виконання набувачем своїх зобов’язань у судовому порядку.

За договором довічного утримання (догляду) набувач має такі права:

- здійснювати право володіння та користування таким майном, якщо договором не передбачено інше;

- якщо договір укладено на утримання кількох осіб – спiввласникiв майна, що було передане набувачеві, у раз смерті одного з них, набувач має право на зменшення обсягу зобов’язань щодо утримання вiдчужувача(iв) (абз. 2 ч. 1 а. 747 ЦК);

- за взаємною згодою з вiдчужувачем набувач має право вирішити питання про заміну переданого йому за договором майна на іншу річ. Заміна речі повинна відбуватися на підставі внесення змін до договору довічного утримання (догляду) з дотриманням вимог до форми цього договору;

- набувач має право визначити у заповіті спадкоємців щодо майна, яке передане йому за договором довічного утримання (до них також перейдуть його зобов’язання за цим договором);

- набувач має право на розірвання договору.

В договорі довічного утримання (догляду) передбачаються обов’язки набувача:

- забезпечувати вiдчужувача або третю особу (утриманця) відповідно до умов договору матеріальним утриманням та (або) доглядом (опікуванням) довічно;

- забезпечувати вiдчужувача або третю особу (утриманця) житлом;

- у разі смерті вiдчужувача(чів) поховати його(їх). Якщо договір укладено вiдчужувачем на користь третьої особи, цей обов’язок може бути покладено на набувача щодо третьої особи (утриманця) за домовленістю сторін.

Грошова оцінка матеріальних благ, якими має бути забезпечений відчужувач

Матеріальні блага, якими щомісяця повинен забезпечуватися відчужувач, мають бути оцінені в грошах. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом (ст. 751 ЦК України).

Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за договором, на іншу річ. У цьому разі обсяг обов'язків набувача за волею сторін може змінитися або залишитися незмінним.

Набувач майна не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти його, укладати щодо нього договір застави, передавати у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), до тих пір, поки живий відчужувач, не може бути звернене стягнення.

Втрата (знищення), пошкодження майна, що було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.