ЗМ IV. Художній світ англійської літератури межі століть.

 

Лекція 11–12. Естетизм в англійській літературі кінця ХІХ століття, його художні джерела. Основні літературні напрями епохи. Декаданс як ідеологія кризи буржуазного суспільства. Ідеалізм – філософська основа декадансу. Критичний реализм – магістральний напрям в літературному процесі на рубежі століть. Антибуржуазний характер і загальнодемократична основа критичного реалізму. Ідейно-художнє збагачення реалізму на даному етапі його розвитку. Проблема взаємодії і взаємозбагачення національних літератур. Звернення письменників до соціалізму (Э. Золя, А. Франс, Э. Верхарн, Р. Уеллс, Д. Лондон і ін.). Поглиблення історизму мислення письменників-реалістів, значність узагальнення і сміливість виводів. Зростання ролі публіцистичного початку в художньому творі. Досягнення соціального романа, розвиток соціально-утопічного, філософсько-фантастичного, історичного романа, соціально-психологічної драми. Проблема натуралізму в літературі кінця XIX в. Натуралізм як метод і як течія. Виступи передових письменників проти імперіалістичної війни; антивійськова тема як одна з ведучих в літературі XX в. Перша світова війна. Літературний процес в Англії на рубежі століть у зв'язку з конкретно-історичними особливостями її розвитку. Характер англійського імперіалізму. Англо-бурська війна. Визвольна боротьба в колоніях. Боротьба ірландського народу за незалежність. Робочий рух в Англії. про фабіанство. Основні напрями в англійській літературі і їх особливості. Критичний реалізм. Натуралізм. Неоромантизм. Декадентські течії. Критичний реалізм рубежу століть. Процес інтелектуалізації і психологізації літератури. Драматизація роману, посилення в нім трагічного початку і гіркої іронії. Значення художніх відкриттів російських реалістів для англійських письменників. Сприйняття творчості І. З. Тургенева, Л. Н. Толстого, Ф. М. Достоєвського і А. П. Чехова в Англії. Творчість Джорджа Мередіта. Проблематика його романів. Збагачення сатиричної традиції пильною увагою до внутрішніх мотивів поведінки персонажів. Естетичні переконання Мередіта і його погляд на проблему комічного. Своєрідність сатири Мередіта в романі «Егоїст». Драматизація оповідання, метафорична стилю. Семюел Баталер – видатний сатирик кінця XIX в. Традиції Свіфта в творчості Батлера (сатирико-фантастический роман «Едгин»). Критика лицемірної буржуазної моралі і святенництва церковників в романі «Шлях всякої плоті». З'єднання сатири з психологічним аналізом, алегорія і гротеск в романі Батлера. Томас Гарді – автор романів про народне життя, що розкривають драматичні конфлікти епохи. Трагічне звучання його творів, песимістичні і фаталистические настрої, викликані настанням капіталізму і крахом патріархальних ілюзій. Думки Гарді про сучасний роман («Корисне читання художньої літератури», «Щирість в англійській літературі»). Розуміння трагічного. Гарді і Толстой. Епічне зображення народного життя і її етичних основ. Циклізация романів. Роман «Тесс з роду д'Эрбервиллей». Фаталістічна ідея відплати і соціальне обґрунтування трагедії Тесс. Соціально-філософська фантастика Герберта Уеллса. Проблематика і ідейно-естетичне новаторство ранніх романов – «Машина часу», «Війна світів». Засудження імперіалістичних загарбницьких війн. Проблема науково-технічного прогресу в творчості Уеллса. Заперечення класової боротьби, невіра в сили і можливості народу. Уеллс про долю ученого в буржуазному суспільстві. «Людина-невидимка». Співвідношення різних жанрових форм в творчості Уеллса. Розповіді («Двері в стіні»), соціально-побутові романи («Киппс», «Тоно-бенге»), Уеллс і Діккенс. Уеллс про соціальну значущість мистецтва. Програмна стаття Уеллса «Сучасний роман». Джон Голсуорсі. Традиції реалізму ХІХ ст. в творчості письменника. Голсуорсі і Діккенс. Голсуорсі та російська література. Значення школи Тургенєва і Толстого. Світогляд Голсуорсі. Критика лицемірства англійської буржуазії в ранніх романах («Вілла Рубейн», «Острів фарисеїв»). Ліричне і сатиричне початки. Витоки форсайтовской теми. Роман «Власник». Конфлікт і система образів. Поняття «форсайтизма». Зображення вдач і кризи буржуазного суспільства. Драматургія («Срібна коробка», «Боротьба») і новелістика («Цвіт яблуні»). Творчість Бернарда Шоу як новий етап у розвитку англійської драми. Шоу і Ібсен. «Квінтесенція ібсенизму» як маніфест творчості Шоу. Новаторський характер «драми-дискусії» Шоу. «Неприємні п'єси», «Приємні п'єси» і «П'єси для пуритан». Природа конфлікту і сміливість викриття. Соціальна і етична проблематика. Антивійськова і антиколоніальна тема в п'єсах Шоу. Майстерність парадоксу. Функція ремарок. Філософська теорія «життєвої сили» та її заломлення в драматургії Шоу («Людина і надлюдина»). Історична тема в «Учневі диявола» і «Цезарі і Клеопатрі». Тема Ірландії («Інший острів Булля»), комедія «Пігмаліон». Джордж Гиссінг і проблема натуралізму в англійській літературі. Позитивізм як філософська основа натуралізму. Своєрідність англійського натуралізму: з'єднання демократичних ідей з позитивізмом, інтерес до народного життя. Зображення життя соціальних низів в романі Гиссінга «Декласовані». Значення традицій Діккенса і захоплення ідеями Конта, Спенсера, Шопенгауера. Неоромантизм в творчості Роберта Люіса Стівенсона. Інтерес до етичних проблем. Загострений психологізм, драматизм ситуацій, фантастичні елементи і екзотика обстановки. Стівенсон і романтики. Значення Достоєвського для Стівенсона. Тема злочину і покарання в розповіді «Маркхейм». Проблема добра і зла в людській натурі («Дивна історія доктора Джекила і містера Хайда»). Пригодницькі романи Стівенсона і зображення романтичних подвигів в ім'я добра і справедливості – «Острів скарбів». Етично-психологічна проблематика в пригодницьких романах Джозефа Конрада. «Лорд Джим». Проблема совісті та людської гідності. Образ героя і образ розповідача. Ідейно-художні особливості повісті «Серце тьми». Пригодницькі детективні повісті і розповіді Артура Конан Дойля. Традиція Е. По в творчості Конан Дойля. Образ Шерлока Холмса та особливості його аналітичного мислення. «Пригоди Шерлока Холмса», «Собака Баскервілей» як зразки детективного жанру. Естетизм і символізм в англійській літературі. Уолтер Пейтер як прихильник суб'єктивізму в мистецтві і теоретик эстетизма. Оскар Уайльд – глава естетизма. Суперечності його поглядів і творчості. Естетичність та індивідуалізм, що поєднуються з критикою буржуазної Англії. Затвердження пріоритету мистецтва над життям («Занепад брехні»). Культ краси, що протиставляється буржуазній вульгарності. Проблема краси і моральності в естетиці і творчості Уайльда. Полеміка з реалізмом та інтерес до його досягнень. Зв'язок ідеї краси з трагічним. Проблема добра і зла. Казки «Щасливий принц», «Зраджений друг». Гуманістичні тенденції. Роман «Портрет Доріана Грея» та виявлення в ньому суперечливого характеру поглядів письменника. Естетичні засади, система образів і розвиток сюжету в романі. Парадоксальність стилю Уайльда. Комедії Уайльда. «Ідеальний чоловік». Редьярд Киплінг і «література дії». Імперіалістична ідеологія і художній талант письменника. А. І. Купрін про суперечність Киплінга. Поезія Киплінга. Героїзація британського імперіализма. Оспівування людської активності та мужності. «Чиновницькі пісні та інші вірші», «Пісні казарми». Функції сленгу в творах Киплінга. Романтизація британської буржуазії в «Мері Глостер». Цикл «Три солдати». Правдиве зображення життя британської колонії в розповіді «Ліспет». Анімалістичний жанр і його своєрідність в творчості Киплінга. «Книга джунглів». Уїльям Моріс і його роль в розвитку соціалістичного мистецтва в Англії. Ідеї революції і образ світлого майбутнього людства в творчості Моріса («Гімн для соціалістів», поема «Пілігрими Надії», повість «Сон Джона Болла»). Утопічний роман «Вісти нізвідки, або Епоха щастя». Образ суспільства майбутнього. Тема революційної боротьби і героїчного подвигу в творчості Етель Ліліан Войніч. Роман «Овод». Образ героя-революціонера – нове та важливе явище в англійській літературі. Значення революційно-романтичних традицій літератури для Войніч. Особливості творчого методу письменниці. Антирелігійне звучання роману.

Практичне заняття 7. Роман Оскара Уайльда „Портрет Доріана Грея” як явище англійського естетизму. Життєвий і творчий шлях письменника: провідні етапи. Естетичні погляди О.Уайльда. Естетизм. Проблеми етичного та естетичного у передмові до роману „Портрет Доріана Грея”. Двійництво у романі, його літературні джерела. Проблема співвідношення мистецтва і життя. Образи Доріана Грея і лорда Генрі. Художня своєрідність роману (парадокси, символіка, ремінісценції та алюзії, імпресіоністичний стиль). Поетика вторинної художньої умовності. Роман О.Уайльда „Портрет Доріана Грея” і п’єса В.Винниченка „Чорна Пантера і Білий Ведмідь”: проблема мистецтва і моралі.

Практичне заняття 8. Бернард Шоу – творець соціальної драми-дискусії („Пігмаліон”). Філософські та естетичні погляди письменника. Шоу і Шекспір. Шоу і Ібсен. Роль міфологічного мотиву в організації п’єси „Пігмаліон”. Тлумачення жанрового підзаголовку („роман-фантазія”). Проблематика драми: морально-етична спрямованість. Система персонажів (Хіггінс, Пікерінг, Еліза Дуллітл, її батько). Художня своєрідність п’єси. Композиційна майстерність Б.Шоу. Використання парадоксів. Театральні та кінематографічні інтерпретації п’єси.