Інфекційний ендокардит і набуті аортальні та трикуспідальні вади серця 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інфекційний ендокардит і набуті аортальні та трикуспідальні вади серця



1. У хворого після перенесеної піодермії з'явились лихоманка, блідість шкіри, плями Лукіна - Лібмана. Об'єктивно: діяльність серця ритміч­на, тони ослаблені, діастолічний шум над аортою, збільшення селезінки. За­гальний аналіз крові: Ер - 2,6х1012/л, НЬ - 72 г/л, Л - 10,2х109/л, ШОЕ -46 мм/год. Яке захворювання най­більш імовірне?

А. Гостра ревматична лихоманка

В. Міокардит

С. Міокардіодистрофія

D.* Інфекційний ендокардит

Е. Гострий лейкоз

 

2. У жінки 32 років з юності визна­чали ревматизм, аортальну ваду. Почувала себе задовільно. Після аборту останні 4 місяці стала відзначати хит­ку температуру тіла 37-37,6 °С, озноб, нездужання, задишку, болі в області серця. Одержувала протиревматичне лікування. Об'єктивно: шкіра бліда, на стегнах дрібні геморагічні висипання. У нижніх відділах легень одиничні не­стійкі вологі хрипи. Межі серця роз­ширені вліво на 3 см. У II м/р справа діастолічний шум, II тон не визначається. АТ - 160/ 40 мм рт.ст., пульс - 90/хв., швидкий, ритмічний. На ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуноч­ка. Печінка і селезінка виступають з-під реберної дуги на 2 см, безболісні. НЬ – 100 г/л, Л - 3,0х109/л, ШОЕ-40 мм/год. Чим можна пояснити по­гіршення стану?

А. Рецидив ревматизму

В.* Інфекційний ендокардит

С. Пневмонія

D. Медикаментозна алергія

Е. Наростаюча серцева недостатність

 

3. Хворий 28 років, скаржиться на ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, пітливість, підвищення температу­ри тіла до 39 °С, яке супроводжується ознобом. Місяць тому була екстракція зуба. Об'єктивно: шкіра бліда, поодинокі петехії на верхніх кінцівках, легкий ціаноз губ. Над легенями - вези­кулярне дихання. Межі серця розширені вліво. Діяльність серця ритмічна, ослаблення тонів, діастолічний шум над аортою та в точці Боткіна. Пульс - сеler еt аltys,122/хв., АТ- 100/55 мм рт. ст. Печінка збільшена на 3 см, селезінка збільшена на 4 см. Суглоби не змінені. У крові: Ер- 3,3х1012/л, НЬ- 118 г/л, КП - 0,7, Л - 14,7х109/л, п/я - 8 %, ШОЕ - 24 мм/год. Дослідження крові на стерильність: знайде­но стафілокок. Яке дослідження буде найбільш інформативним для визна­чення діагнозу?

А. Імуноферментні дослідження

В. Протеїнограма

С. Гострофазові показники

D.* Ехокардіографія

Е. Рентгенологічне дослідження ор­ганів грудної порожнини

 

4. У хворої 35 років після аборту через 2 тижні підвищилась температу­ра до 39 °С з ознобом, пітливістю. Тур­бує виражена загальна слабкість, при­скорення серцебиття. При обстеженні: шкіра блідо-сіра, на шкірі шиї, тулуба - петехіальний висип, позитивний симптом Лукіна - Лібмана, збільшен­ня селезінки. У крові: анемія, лейкоци­тоз, підвищення ШОЕ. Діагноз?

А. Ревматизм

В.* Інфекційний ендокардит

С. Системний червоний вовчак

D. Геморагічний васкуліт

Е. Гострий лейкоз

 

5. Хворий 23 р., скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, біль в лівому підребер'ї, підвищення температури тіла до 38-39 °С. Об'єк­тивно: стан важкий, шкіра кольору "кави з молоком", поодинокі геморагії на руках, пульс - 96/хв., ритмічний, АТ - 110/40 мм рт. ст., межі серця змі­щені вліво, протодіастолічний шум у II м/р справа від грудини і в V точці. Печінка виступає на 3 см нижче правої реберної дуги, пальпу­ється болючий край селезінки. Аналіз крові: Ер - 2,8хЮ12/л, НЬ - 96 г/л, Л - 3,2x109/л. ШОЕ - 58 мм/год. Формолова проба позитивна. Ваш діагноз?

А. Системний червоний вовчак

В. Ревматичний ендокардит

С.* Інфекційний ендокардит

D. Інфекційно-алергічний міокардит

Е. Гіпертрофічна кардіоміопатія

 

1. Хвора К., 32р., скаржиться на задишку під час фізичного навантаження, ниючий біль в ділянці серця, серцебиття, перебої в роботі серця, підвищення температури до 37,5_. Три тижні назад перехворіла грипом з високою лихоманкою та інтоксикацією. Об’єктивно: кордони відносної притуплення серця збільшені. Тони серця ослаблені, на верхівці систолічний шум. В нижніх відділах легень подинокі вологі мілкопухірцеві хрипи. Печінка +2см з-під краю реберної дуги. Ваш попередній діагноз?

А. Інфекційно-алергічний міокардит

В. Інфаркт міокарда

С. Гострий гломерулонефрит

Д. Пневмонія

Е. Хвороба Рейтера

 

2. Хвора 22 років через 2 тижні після перенесеного грипу відчуває серцебиття, задишку при звичайному навантаженні, пітливість, слабкість. Температура тіла коливається 37-37.5 При аускультації серця-послаблений 1-й тон. На ЕКГ - тахікардія, ознаки порушення реполяризації. Зафіксовано підвищення рівнів міокардіальних ферментів. Який діагноз найбільш ймовірний?

А. Ідіопатична кардіоміопатія

В. Ішемічна хвороба серця

С. Інфекційний міокардит

Д. Дисгормональна міокардіопатія

Е. Нейро-циркуляторна дистонія

 

3. У хворої 35 років, через 2 тижні після перенесеної пневмонії з”явились задишка при ходьбі, постійні ниючі болі в прекардіальній ділянці, набряки на гомілках. Об–но: t тіла 37,2(С, межі серця не змінені, I тон на верхівці послаблений, на ЕКГ- АВ-блокада I ст.,зниження амплітуди зубця Т в V2-V6. В крові Hb 124 г/л, лейкоцити – 5,6* 109/л ШЗЕ – 18 мм/год. Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Метаболічна кардіопатія.

В. Інфекційний ендокардит

С. Тромбоемболія легеневої артерії.

Д. Вогнищевий інфекційно–алергічний міокардит

Е. Ревмокардит в фазі загострення.

 

4. У хворого 41 року з`явився ниючий біль в ділянці серця, перебої в його роботі, ядуха під час ходьби до 200м. Два тижні тому робили щеплення проти грипу. Робота пов`язана з великим нервовим навантаженням. Раз на тиждень п`є 0,5 л пива. Об-но: Тони серця приглушені, лева межа +3 см. Короткий систолічний шум у V т., поодинокі екстрасистоли, ЧСС – 110, ПС –112 за хв., АТ = 100/70 мм рт. ст. У крові: л. –10,6, СОЄ = 24 мм/год. На ЕКГ шлуночкові та суправентрикулярні екстрасистоли. Укажіть найбільш імовірний діагноз.

А. НЦД по кардіальному типу

В. Ділятаційна кардіоміопатія

С. Ішемічна хвороба серця

Д. Міокардит гострий

Е. Кардіоміопатія метаболічна

 

5. У хворої В. 18 р. дифтерія ротоглотки, плівчаста форма, тяжкий перебіг. На 6 день хвороби з’явився біль у ділянці серця, серцебиття. PS 120 за хв., систолічний шум на верхівці серця. На ЕКГ- неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Про яке ускладнення треба думати?

А. Міокардіодистрофія.

В. Ранній інфекційно-токсичний міокардит.

С. Інфаркт міокарда

Д. Гостра серцево-судиння недостатність.

Е. Стеноз мітрального клапана.

 

6.У хворого на поширену форму дифтерії гортані на 2-й день хвороби стан погіршився: наросла слабкість, з’явився біль за грудиною, блювота. Об’єктивно: хворий адинамічний, блідий, акроціаноз. PS 62 за хв. слабкого наповнення. Серцеві тони приглушені, групові екстрасистоли. АТ-90/40 мм рт. Яке ускладнення виникло у хворого?

А. Інфекційно-токсичний шок.

В. Анафілактичний шок.

С. Ранній інфекційно-токсичний міокардит

Д. Пізній інфекційно-токсичний міокардит.

Е. Кардіогенний шок.

 

7. У хворої, 22 р., після ГРЗ з’явилась виражена задишка при ходьбі, серцебиття, набряки ніг, підвищена пітливість, загальна слабість. Об-но: шкіра волога, акроціаноз. Пульс-118 уд за хв., аритмічний, 4 екстр./хв. І тон ослаблений над верхівкою, м’який систолічний шум, ритм галопу. В легенях везикулярне дихання, живіт м’який, не болючий. Який найбільш ймовірний діагноз?

А. Рестриктивна кардіоміопатія

В. Дилятаційна кардіоміопатія

С. Плеврит

Д. Інфекційно-алергічний міокардит

Е. Перикардит

 

8.Для міокардиту справедливими є усі вказані твердження, за винятком:

А. Температура підвищується не завжди

В. Лікування обов’язково повинно включати глюкокортикоїди

С. Електрокардіограма може бути без змін

Д. Хворіють люди будь-якого віку

Е. Біль в ділянці серця може бути відсутній

 

1. Чоловік 57 років, скаржиться на задишку, набряки на гомілках, перебої в роботі серця, біль в лівій половині грудної клітки з іррадіацією в ліву лопатку. Лікування малоефективне. Об'єктивно: тони серця глухі, м'який систолічний шум на верхівці, пульс – 100 за хв, аритмічний, АТ – 115/75 мм рт. ст. Печінка збільшена на 2 см, болюча. При рентгенологічному дослідженні виявлені розширена тінь серця у всі сторони, слабка пульсація. На ЕКГ – лівошлуночкова екстрасистолія, понижений вольтаж. Який метод дослідження необхідний для визначення діагнозу?

А. *Ехокардіографія.

В. Рентгенкімографія.

С. Коронарографія.

Д. Велоергометрія.

Е. ЕКГ в динаміці.

 

2. Пацієнт 65 років, з інфарктом міокарду в анамнезі, страждає на ІХС і серцеву недостатність. На фоні терапії дігоксином 0,25 мг/добу, еналаприлом 20 мг/добу, фуросемідом 40 мг/добу стан значно покращав, проте розвинувся сухий кашель. Які дії лікаря?

А. Підвищити дозу фуросеміду.

В. Призначити панангін.

С. Призначити протикашльові препарати.

Д. Підвищити дозу дігоксину.

Е. *Замінити еналаприл лозартаном.

 

3. Хвора, 65 років, скаржиться на напади задухи, біль в серці, серцебиття після фізичного навантаження. 3 міс. назад перенесла крупновогнищевий ІМ. Об'єктивно: хвора покрита холодним потом, акроціаноз, вени шиї набряклі, пульс – 110/хв, АТ – 100/60 мм рт. ст, тони серця глухі. Дихання важке, чути на відстані. Під час кашлю виділяється піниста мокрота, забарвлена в рожевий колір. Що обумовлює розвиток цього стану?

А. Гостра судинна недостатність.

В. *Гостра лівошлуночкова недостатність.

С. Гостре легеневе серце.

Д. Затримка в організмі води і натрію.

Е. Підвищення виділення катехоламінів.

 

4. Чоловік 44 років скаржиться на задуху, запаморочення, непритомність, яка з'являється після фізичного навантаження. Об'єктивно: АТ - 160/90 мм.рт.ст. ЧСС - 98 за хв., при аускультації серця грубий систолічний шум по лівому краю грудини, акцент II тону над легеневою артерією. На ЕКГ - патологічний зубець Q в I, avL, V5-6 відведеннях. На ЕхоКГ - фракція викиду лівого шлуночку 55%, товщина міжшлуночкової перегородки - 2,5 см, розмір лівого передсердя - 5,1см, регургітація до S ЛП, Який механізм розвитку змін в серці хворого?

А * Дисфункція діастоли

В Дисфункція систоли

С Дисфункція систоли і діастоли

D Метаболічні порушення

Е Перевантаження об'ємом

 

5. Хворий Д., 69 років, звернувся до сімейного лікаря з приводу скарг на задишку, серцебиття, порушення ритму серця, набряків гомілок і стоп. Два роки тому лікувався в кардіологічному відділенні. У легенях -послаблене везикулярне дихання. Тони серця неритмічні з ЧСС 130-140 уд/хв, систолічний шум на верхівці серця. Живіт м'який, печінка на 4 см. виступає з-під правої реберної дуги. ЕКГ: F-хвилі, різні інтервали RR, у відведеннях V3-V4 комплекс Qr з ізоелектричним розташуванням сегменту S-T і зубця Т. Поставте правильний діагноз:

А. *Постінфарктний кардіосклероз
В. Хронічна аневризма лівого шлуночку

С. Постміокардитичний кардіосклероз

D. Ділятаційна кардіоміопатія

E. Хронічне декомпенсироване легеневе серце

 

6. Хворий 42 років з комбінованою мітральною вадою скаржиться на задишку при мінімальному фізичному навантаженні. Під час огляду положення ортопное, акроціаноз, на ногах - набряки, гепатомегалія, асцит, позитивний гепатоюгулярний симптом. Про наявність у хворого лівошлуночкової недостатності свідчить:

A. Асцит

B. Набряки на ногах

C. Гепатоюгулярний симптом

D. Гепатомегалія

E. *Ортопное

 

7. Хворий 66 років скаржиться на задишку у спокої і набряки ніг. Впродовж 20 років - артеріальна гіпертензія. Палить 30 цигарок в день. Об'єктивно: притуплення перкуторного звуку і ослаблення везикулярного дихання в нижніх відділах правої легені. Зліва - сухі хрипи. АТ 170/110 мм рт. ст., пульс 105 за хв, аритмічний. Рентген ОГП: однорідне зниження прозорості з косим рівнем справа. Вкажіть найбільш вірогідну причину легеневої патології у хворого?

A. *Серцева недостатність з гідротораксом.

B. Пневмонія, ексудативний плеврит.

C. Рак легенів з ателектазом.

D. Туберкульоз легенів.

E. Ниркова недостатність з анасаркою.

 

8. Хворому 60 років після обстеження в стаціонарі виставлений діагноз: ІХС, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія напруги ІІІ ФК. Серцева недостатність ІІ А ст. Що з перерахованих критеріїв є найбільш достовірним в діагностиці варіанту серцевої недостатності?

A. Задишка при навантаженні

B. Набряки нижніх кінцівок ввечері

C. *Фракція викиду лівого шлуночку < 40%

D. Вологі хрипи в нижніх відділах легенів

E. Збільшення печінки

 

9. Хворому 72 років в зв'язку з миготливою аритмією і явищами серцевої недостатності призначено фуросемід, дігоксин, інгібітори АПФ. На 5 день від початку лікування з'явились ниючі болі в животі, нудота, однократне блювання. На ЕКГ: шлуночкова бігемінія, тривалість інтервалу PQ-0,25 сек., коритоподібне зміщення сегменту ST нижче ізолінії. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. Інфаркт міокарда

B. Інтоксикація фуросемідом

C. Гіперкаліємія

D. *Дигіталісна інтоксикація

E. Медикаментозний гастрит

 

10. У хворого 61 р., який перенес 2 місяці тому крупновогнищевий інфаркт міокарду, спостерігається незначна задишка під час ходьби в помірному темпі через 300 метрів. Фракція викиду лівого шлуночка за даними ЕхоКГ складає 46%. Для корекції цього учскладнення, в першу чергу необхідно призначити:

A. Метопролол.

B. *Еналаприл.

C. Симвастатин.

D. Дігоксин.

E. Аспірин.

Міокардит, кардіоміопатія

1. У жінки 30 років, хворої на грип, виникла задишка при помірному фізичному навантаженні, серцебиття, ниючий біль в ділянці серця. Пульс – 96/хв., AT – 100/60 мм рт. ст. Над верхівкою І тон ослаблений, м'який систолічний шум. Про появу якого ускладнення свідчить дана клінічна картина?

А Гострого вірусного міокардиту*

B Гострого перикардиту

C Ідіопатичного міокардита

D Дилатаційної кардіоміопатії

E Нейроциркуляторної дистонії

 

2. Хворий 38 років, скаржиться на виражену задишку, біль в ділянці серця. Своє захворювання пов'язує з перенесеним 2 тижні тому грипом. Об'єктивно: сидить, нахилившись уперед. Обличчя набрякле, ціанотичне, відмічається набрякання шийних вен. Межі серця розширені в обидва боки, тони ослаблені, ЧСС, пульс – 112/хв., AT – 100/60 мм рт. ст., печінка +4 см. У крові ШОЕ – 42 мм/год. На ЕКГ – низький вольтаж зубців в усіх відведеннях. На рентгенограмі – трапецієподібна тінь серця. Визначте найбільш імовірний діагноз:

A Ревматична вада серця

B Вірусний міокардит

C Ішемічна хвороба серця

D Дилатаційна кардіоміопатія

Е Ексудативний перикардит*

 

3. Хвора 28 років, скаржиться на задишку при звичайному фізичному навантаженні. На ревматизм та ангіни не хворіла. Об'єктивно: набряк вен шиї. Межі відносної тупості серця в нормі. Аускультативно: над ділянкою серця шумів не виявлено, над легенями відмічаються застійні хрипи. ЧД – 26/хв., ЧСС, пульс – 90/хв., АТ – 105/65 мм рт.ст. Печінка +3 см. Периферичних набряків немає. Аналіз крові в межах норми. На ЕКГ: ритм синусовий, знижений вольтаж зубців в усіх відведеннях. Який попередній діагноз?

A Гіпертрофічна кардіоміопатія

B Міксома серця

C Ексудативний перикардит

D Констриктивний перикардит*

Е Дилатаційна кардіоміопатія

 

4. У хворого із сформованою мітрального вадою з переважанням недостатності мітрального клапана поступово з'явились загальна слабкість, виражена задишка. Об'єктивно: акроціаноз, набряки на ногах, вологі хрипи в нижніх відділах легень, розширення меж серця. Виникнення данних ознак свідчить про розвиток:

А Хронічної серцевої недостатності*

В Хронічної судинної недостатності

С Гострої серцевої недостатності

D Пневмонії

E Перикардіального випоту

 

5. Хвора 28 років, скаржиться на задишку, біль у ділянці серця, слабкість, підвищення температури до 38,3°С. Своє захворювання пов'язує з перенесеною 10 днів тому пневмонією Об'єктивно: шкірні покриви бліді, ціаноз губ. AT 110/70 мм рт.ст: ЧД – 24/хв. Над легенями – дихання везикулярне. Межі серця не розширені, тони ослаблені, у ІІІ-IV міжребер'ї зліва біля краю грудини систоло-діастолічний шум м'якого тембру. ЧСС, пульс – 96/хв. Печінка +1 см. У крові: Л – 11,2х109/л, ШОЕ – 38 мм/год. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

A Ревматична вада серця

B Інфекційно-алергічний міокардит

С Гострий фібринозний перикардит*

D Гострий плеврит

E Ексудативний перикардит

 

6. У чоловіка 57 років, що протягом 10 років страждає на стабільну стенокардію напруження, раптово виник інтенсивний стискаючий біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, Після прийому 3 таблеток нітрогліцерину біль зменшився, але не пройшов, через 30 хв. став нестерпним, наростала задишка. Об'єктивно: блідість шкіри, гіпергідроз. Пульс – 100/хв., AT – 100/60 мм рт.ст. Над верхівкою – ослаблений І тон. Який попередній діагноз?

А Інфаркт міокарда*

В Прогресуюча стенокардія

C Перикардит

D Розшарування аорти

E Тромбоемболія гілок легеневої артерії

 

7. Після тривалого періоду субфебрилітету хворий помітив посилення задишки, болі в правому підребер'ї, набряки ніг. Шийні вени набряклі. Пульс – 120/хв., часом на вдиху зникає. Тони серця різко ослаблені. На ЕКГ – зниження вольтажу зубців шлуночкового комплексу. Місяць тому відзначався підйом сегмента ST V1-V4. Тінь серця розширена, округла. Укажіть найбільш імовірний діагноз:

А Інфаркт міокарда з зубцем Q

В Ексудативний перикардит*

С Постінфарктний кардіосклероз

D Дисметаболічна кардіоміопатія

E Гостра ревматична лихоманка

 

8. Хворий 56 років, скаржиться на біль стискаючого характеру, який з'являється вночі в один і той же час, іррадіює у ліву лопатку, не проходить після прийому нітрогліцерину. На ЕКГ під час нападу: сегмент ST вище ізолінії на 5 мм у відведеннях V5-V6, після нападу – повертається на ізолінію. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює таку картину?

A Стенокардія спокою

B Інфаркт міокарда

C Остеохондроз шийного відділу хребта

D Сухий перикардит

E Стенокардія Принцметала*

 

9. Чоловік 36 років, скаржиться на постійний біль в ділянці серця, підвищення температури до 37,3°С щовечора. Захворів тиждень тому після простуди. Об'єктивно: ЧСС і пульс – 88/хв., AT – 120/80 мм рт.ст. Межі серця не змінені, звучність тонів збережена, в систолу та діастолу вислуховується шкрябаючий шум. У крові: Л – 9,2х109/л, ШОЕ – 23 мм/год. На ЕКГ – елевація сегмента ST у стандартних відведеннях. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

A Сухий перикардит*

B Ревматичний ендоміокардит

C Субепікардіальний інфаркт міокарда

D Міокардит

E Бактеріальний ендокардит

 

10. Хворий А., 36 років, скаржиться на задишку, давлячий біль за грудиною. Початок захворювання пов'язує з перенесеним грипом. Об'єктивно: положення вимушене – сидить, нахиливши тулуб уперед, обличчя одутле, ціанотичне, набряклі шийні вени. Межі серця різко розширені в обидва боки, тони – глухі, ритмічні, пульс – 104/хв., зникає на вдиху. ЧД – 28/хв. На ЕКГ – зниження вольтажу зубців. На рентгенограмі – куляста тінь серця, ознаки застою в легенях. Аналіз крові: ШОЕ – 38 мм/год. Ваш діагноз?

А Інфекційно-алергійний міокардит

В Ексудативний перикардит*

C Ревматизм

D Дилатаційна кардіоміопатія

E Констриктивний перикардит

Аритмії

4. Жінка, 37 років, скаржиться на напади серцебиття, що супроводжується запамороченням, задишкою і ниючим болем у області верхівки серця. Хворіє близько 3 міс. На початку напади наголошувалися 1-2 рази на місяць і були короткочасними, купірувалися затримкою дихання. Останнім часом вони почастішали. Об'єктивно: шкіра волога, обличчя гипереміровано. Тони серця звучні, ритмічні. ЧСС – 80 за хв., АТ– 140/90 мм. рт. ст. Живіт м'який, безболісний, часте сечовипускання. На ЕКГ: під час нападу –ЧСС – 180 за хв., QRS не змінений, зубець Т нашарувався на зубець Р. Який вид тахікардії у даного хворого?

А.Групова шлуночкова екстрасистолія.

В.Пароксизм мерехтіння передсердя.

С. *Суправентрикулярная пароксизмальна тахікардія.

Д. Желудочковая пароксизмальна тахікардія.

Е. Синусовая тахікардія.

 

5. У чоловіка, 46 років, раптово виникло серцебиття. Прийом валідолу, корвалолу ефекту не дав. На протязі 6 років хворий спостерігався у кардіолога. Об'єктивно: ЧД – 20 в 1 хв., ЧСС – 130 в 1 хв., пульс – 100 в 1 хв., АТ – 130/80 мм рт. ст. У легенях вислуховується везикулярне дихання, тони серця звучні. На ЕКГ: миготлива аритмія, вогнищеві зміни не виявлені. З чого найдоцільніше почати ліування аритмії?

А. Насищеніє хінідином всередину.

В. Введеніє дигоксина внутрішньовенно краплинно.

С. Введеніє лідокаїну внутрішньовенно краплинною

Д. Электроїмпульсной терапії.

Е. *Введение новокаинамида внутрішньовенно стуйно.

 

6. Чоловік 58 років, що знаходився 1 доби в палаті інтенсивної терапії з приводу інфаркту міокарду, раптово знепритомнів. Об'єктивно: шкіра бліда. На ЕКГ: фібриляція шлуночків. Які заходи найдоцільніше провести?

А. Введеніє внутрисерцево адреналіну.

В. Черезстравохідну кардіостимуляцію.

С. *Электроимпульсную терапію.

Д. Введеніє внутрішньовенно лідокаїну.

Е. Вагусні проби.

 

7. У чоловіка 72 років, тричі виникала втрата свідомості. Об'єктивно: ЧСС – 42 за 1 хв., АТ – 160/70 мм рт. ст. На ЕКГ: частота РР – 80 за 1 хв., частота RR – 4 за 1 хв., ритм правильний. Яке порушення провідності спостерігається у хворого?

А. Сіноаурікулярна блокада першого ступеня.

В.* AV – блокада III ст.

C. AV - блокада II ст.

Д. AV - блокада I ст.

Е. Сіноаурікулярна блокада 2 ступені.

 

8. Пацієнт 72 років, з не-Q інфарктом міокарду в анамнезі, скаржиться на серцебиття, задишку при помірному фізичному навантаженні. Об'єктивно: аритмія, ЧСС – 96 за 1 хв., тони серця ослаблені, систолічний шум, над аортою, ЧД – 16 за 1 хв. На ЕКГ – відсутність зубців Р у всіх відведеннях, різні відстані між R-R, якнайкращий вираз хвилі у відведенні V1. Про яке порушення ритму йде мова?

А. Неполна блокада правої ніжки пучка Гіса.

В. Атріовентрікулярна блокада.

С. Желудочкова екстрасистолія.

Д. Предсердна екстрасистолія.

Е. *Фібриляція передсердь.

 

9. Дівчина, 17 років, одержала електротравму, доторкнувшись рукою до оголеного дроту. Була «відкинута», знепритомніла з подальшою зупинкою серця. Після проведення реанімації була госпіталізована. Яке з наступних ускладнень найймовірніше після поразки електрострумом?

А. Остра ниркова недостатність.

В. Порушення нервово-м'язової провідності.

С. Зупинка дихання.

Д. Набряк легенів.

Е. *Фібриляція шлуночків.

 

7. В лікарню доставлений хворий після епізоду втрати свідомості. Об-но: хворий блідий, акроцианоз. ЧД – 22 за 1 хв., PS не пальпується, АТ – 64/50 мм.рт.ст. На екрані монітору виявляється тахікардія з широким комплексом (QRS – 0,22 с), ЧСС до 200 уд за 1 хв. Яка тактика в даному випадку буде найбільш доцільною?

А.*Електрична кардіоверсія за життєвими показами

В.Черезстравохідна електростимуляція передсердь

С.АТФ 2 мл в/в болісно

Д.Ізоптин 0,25\% 4 мл в/в струминно.

Е.Допамін 4\% 10 мл в/в крапельно

 

8. У хвора 52 років, оперованої з приводу мітральної вади серця и з протезуванням клапану несподиванно вночі з`явилось почуття серцебиття. Об-но: АТ 135/80, ЧСС 108, ПС 88. На ЕКГ: Р відсутній, QRS без змін, PR = 0,88-0,60 сек., хвилі f. Найбільш ефективним засобом для відновлення серцевого ритму є:

А.*Новокаінамід

Б.Анаприлін

С.Верапамил

Д.Строфантин

Е.Молсидомин.

 

9. У підлітка 15 років при проведенні аускультації серця виявлена аритмія, при проведення ЕКГ дослідження виявлено: коливання інтегралу R R в межах 10% без зміни зубця Р та інтервалу РQ. Ваш діагноз.

А.*Підліткова дихальна аритмія /варіант норми/

Б.Синдром слабкості синусного вузлу

С.Надшлуночкова тахікардія

Д.Синдром Вольфа - Паркінсона - Уайта

Е.Синоаурикулярна блокада

 

10. Хворий К., 38 років. Скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об’єктивно: Шкірні покриви бліді, пульс 160 за 1 хв., ритмічний, слабкого наповнення, АТ 90/60 мм.рт.ст. Межі серця в нормі, тони серця ритмічні, ослаблені. На останній ЕКГ – синдром WPW. Хворому слід призначити:

А.*Кордарон

Б.Верапаміл

С.Дігоксин

Д.Обзідан

Е.Лідокаїн

 

Нейроциркуляторна дистонія

1. Хвора С., 19 років, студентка, після фізичного і психічного перенапруження раптово відчула інтенсивний пекучий біль в грудях. Оглянута лікарем в медпункті, який не виявив у неї відхилень від норми. Дорогою додому неодноразово відчувала напади того ж болю. Наступного дня госпіталізована в стаціонар з діагнозом міокардит. При об'єктивному обстеженні, в даних лабораторних і інструментальних методів дослідження всі показники в межах норми Ваш діагноз?

А. *Нейро-циркуляторна дистонія за кардіальним типом

В. Інфекційно-алергічний міокардит

С. Ішемічна хвороба серця

Д. Гіпертонічна хвороба

Е. Ревматична лихоманка

 

2. Хвора С., 32 роки, викладач вузу, захворіла раптово. Напередодні захистила кандидатську дисертацію. Піднявся артеріальний тиск до 160/90 мм рт. ст., відчула різкий головний біль, серцебиття. У минулому епізоди підйому АТ спостерігалися неодноразово, в основному, при психічних стресах. Для зниження тиску застосовувала валокордин, корвалол. При об'єктивному обстеженні - загальний стан задовільний, АТ 140/90, пульс 86 за хв, ритмічний. Решта показників в межах норми. З чим необхідно диференціювати дане захворювання?

А. *Гіпертонічна хвороба

В. Ішемічна хвороба серця

С. Хронічна серцева недостатність

Д. Ревматична лихоманка

Е. Інфекційно-алергічний міокардит

 

3. Хвора В., 35 років, перед надходженням в клініку була у відрядженні в Північній Африці. Скаржиться на періодично виникаючі епізоди підвищення АТ (максимально до 170/90 мм рт. ст.), що супроводжуються головним болем, слабкістю, серцебиттям, болем в серці. Після ретельного збору анамнезу, оцінки даних об'єктивного, лабораторного і інструментального обстеження пацієнтці був виставлений діагноз нейро-циркуляторної дистонії. Який препарат для зниження АТ слід призначити даній пацієнтці?

А. *Метапрололу сукцинат

В. Клофелін

С. Резерпін

Д. Адельфан

Е. Фуросемід

 

4. Хвора В., 35 років, перед надходженням в клініку була у відрядженні в Північній Африці. Скаржиться на періодично виникаючі епізоди підвищення АТ (максимально до 170/90 мм рт. ст.), що супроводжуються головним болем, слабкістю, серцебиттям, болем в серці. Після ретельного збору анамнезу, оцінки даних об'єктивного, лабораторного і інструментального обстеження пацієнтці був виставлений діагноз нейро-циркуляторної дистонії. Які зміни були знайдені на електрокардіограмі?

А. *Змін не виявлено

В. Гіпертрофія лівого шлуночку

С. Ішемічні зміни на ЕКГ

Д. Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

Е. Ознаки АВ-блокади II ступеню

 

5. Хвора С., 17 років, поступила в терапевтичне відділення зі скаргами на біль в області серця, серцебиття, задишку, слабкість, запаморочення. В анамнезі сепсис в 3-тижневому віці, часті ангіни, перебуває на обліку з приводу ревматичної лихоманки. Межі серця перкуторно і рентгенологічно не змінені, тони серця чисті, шумів і акцентів немає. Стійка тахікардія 100-110 за хв. ЕКГ без особливостей. Червоний розлитий дермографізм. Гематологічні, біохімічні, ревматологічні тести негативні. Ваш діагноз?

А. *Нейро-циркуляторна дистонія за кардіальним типом

В. Інфекційно-алергічний міокардит

С. Ішемічна хвороба серця

Д. Гіпертонічна хвороба

Е. Ревматична лихоманка

 

1. Хвора 36 р., скаржиться на сильну задишку ("нестачу" повітря), різкі болі в нижньому відділі грудної клітки справа, кашель з кровохарканням, різку слабкість, що появилася раптово після фізичного навантаження (копала на городі). Об'їктивно: стан важкий, температура тіла 38.0С, ціаноз слизових оболонок, акроціаноз. ЧД-32 в 1 хв. ЧП-106 в 1 хв. АТ-100/60 мм рт ст.Справа в нижньому відділі грудної клітки дозаду різко ослаблене везикулярне дихання, перкуторно-вкорочений звук. На правій гомілці в н/третині - варикоз з гіпереміїю навколишньої шкіри. Про який діагноз треба думати?

А.* Тромбоемболія легеневої артерії, правобічна інфаркт- пневмонія.

Б. Правобічна вогнищева пневмонія в нижній долі.

В. Правобічний сухий плеврит

Г.Туберкульоз легень

Д. Спонтанний пневмоторакс

2. Чоловік 55 р. скаржиться на прогресуючу задишку з утрудненим видихом у спокої, кашель з невеликою кількістю слизового харкотиння. Багато років курить по 1 пачці за добу. Хворіє 10 років, лікується періодично. Об'єктивно: температура тіла – 36,7˚С, ЧД – 24 за хв., пульс – 94 уд./хв., АТ – 140/90 мм рт. ст. Шкіра волога, дифузний ціаноз. Участь допоміжної мускулатури в акті дихання, видих подовжений. Грудна клітина бочкоподібна, міжреберні проміжки розширені. Перкуторно над легенями – коробковий звук, аускультативно - дихання послаблене, розсіяні сухі хрипи. Межі серця звужені, тони серця ритмічні, приглушені, акцент ІІ тону на легеневій артерії. Печінка виступає на 3 см. Гомілки пастозні. Ваш діагноз.

А. Декомпенсоване легеневе серце

Б. Серцева недостатність IIБ стадії

В. ІХС: інфаркт міокарда.

Г. *ХОЗЛ, хронічне легеневе серце

 

3. Хворий 37 років, скаржиться на задишку післе фізичного навантаження. Хворіє на хронічний обструктивне захворювання легень протягом 10 років. Об-но: дифузний теплий ціаноз. Над легенями множинні сухі хрипи. Межи серцевої тупості зміщені вправо, акцент II тону, над легеневою артерією систолічний шум біля мечоподібного відростка грудини, тони серця глухі, ритмічні. Печінка у краю реберної дуги. На рентгенограмі: збільшені праві відділи серця, посилення судинного малюнка, розширені корні легень. Тиск в легеневій артерії 50 мм рт.ст. На ЕКГ – RV1 – 8 мм, R/S1 – 1,2 мм, RV1+SV5 – 11 мм, інверсія зубця T у V1-V2, P-pulmonale у I, II, III, aVF та правих грудних. відведеннях. В крові ерітроцитоз, збільшення гематокрита. Яке ускладнення розвинулось?

A *Хронічне легеневе серце

B Гостре легеневе серце

C Гостра лівошлуночкова недостатність

D Хронічна серцева недостатність

E Негоспітальна пневмонія

 

4. Хворий 56р., скарги на задишку, кашель з мокротинням, біль у ділянці серця. Об-но: дифузний “теплий” ціаноз, набухання шийних вен, симптоми “барабанних паличок” і “годинникових скельців”. ЧД – 28/хв, ЧСС – 110/хв. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. В легенях жорстке везикулярне дихання, розсіяні сухі та вологі хрипи. Печінка+5см, периферійні набряки. Ваш ймовірний діагноз?

A *Декомпенсоване легеневе серце

B Стеноз гирла легеневої артерії

C Дилатаційна кардіоміопатія

D Ішемічна хвороба серця. СН - ІІБ

E Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору

 

5. Хвора 62р., скарги на задишку, кашель, біль у ділянці серця. Об-но: дифузний ціаноз, набухання шийних вен. ЧД – 26/хв, ЧСС – 100/хв. Тони серця ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією і діастолічний шум. В легенях жорстке везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. ЕКГ–Р –рulmonale. Rо- графія ОГК – розширення правого шлуночка. Найбільш достовірним методом діагностики даної патології являється:

A *Катетеризація легеневої артерії

B Полікардіографічне обстеження

C Вимірювання венозного тиску

D Дослідження функції зовнішнього дихання

E Рентгенологічне обстеження ОГК

 

6. Дівчина 19 р., захворіла гостро, два дні тому, після переохолодження. Скаржиться на кашель з “іржавим” харкотинням, біль у м’язах, суглобах, виражену загальну слабкість, задишку при навантаженні. Об’єктивно – гіперемія обличчя, підвищення температури тіла до 38,90С, ЧД - 34/хв. Над легенями: при перкусії - тупий перкуторний звук нижче від кута лопатки ліворуч, аускультативно - дихання бронхіальне. Тони серця ритмічні, чисті, тахікардія. АТ 100/70 мм рт.ст. Аналіз крові: Л - 16,8*109/л, ШЗЕ - 41 мм/год. Рентгенографія легень: гомогенне інтенсивне затемнення нижньої частки лівої легені. Який діагноз є найбільш ймовірним?

A *Пневмонія

B Гострий бронхіт

C Туберкульоз легень

D Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії

E Ексудативний плеврит

 

7. Хворий К, 72 роки, скаржиться на набряки на ногах, відчуття важкості і розпирання в правому підребер’ї, задуху у стані спокою. Більше 25 років хворіє на ХОЗЛ. Об’єктивно – ортопное, здуття шийних вен, дифузний ціаноз, акроціаноз. Грудна клітка бочкоподібна, перкуторний звук з коробочним відтінком, різко послаблене везикулярне дихання з обох сторін, тріскучі вологі хрипи в нижніх відділах легень. Тони серця послаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. печінка + 3 см. Яке ускладнення найбільш ймовірне для даного хворого?

A *Хронічне легеневе серце

B Гостре легеневе серце

C Гостра лівошлуночкова недостатність

D Хронічна серцева недостатність

E Позагоспітальна пневмонія

 

8. Хвора С., 25 років, відчула себе погано в приміщенні аптеки. Стоїть, спираючись на підвіконня з фіксованим плечовим поясом. Об’єктивно – обличчя одутловате, вдих короткий, видих подовжений ЧД - 12/хв, ЧСС - 100 за хв., АТ - 100/70 мм рт.ст., над легенями при перкусії коробочний відтінок перкуторного звуку. При аускультації - дихання везикулярне, жорстке, сухі, свистячі хрипи, більше на видиху. Cor – акцент ІІ тону над легеневою артерією. Живіт без особливостей. Попередній діагноз?

A *Бронхіальна астма.

B ХОЗЛ

C Трахеобронхіальна дискінезія

D Гострий ларинготрахеїт

E Тромбоемболія легеневої артерії

 

9. У чоловіка Г., 25 років, під час підняття ваги з’явився різкий біль в лівій половині грудної клітини. Погіршення стану прогресувало, зростала задишка, слабкість, запаморочення. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний

А*. Пневмоторакс

В. ІХС, інфаркт міокарда

C Гостра лівошлуночкова недостатність

D Ішемічна хвороба серця, стенокардія напруги

E Тромбоемболія легеневої артерії

 

10. Чоловік 32 років скаржиться на задишку в спокої, підвищення температури, загальну слабкість. Занедужав гостро. Об'єктивно: температура – 38,9С, ЧДР – 28 за хв., пульс – 120 уд./хв., АТ – 110/70 мм рт. ст. Шкіра волога, бліда. Права половина грудної клітини відстає в акті дихання. Перкуторно – різке притуплення праворуч нижче куту лопатки, там же при аускультації – відсутність дихальних шумів. При плевральній пункції отримано 2,0 л гнійної рідини з гнильним запахом. Чим певніше всього обумовлений розвиток плевриту у хворого?

А. *Стрептококовою інфекцією

В. Кандидозом

С. Туберкульозом легень

Д. Тромбоемболією легеневої артерії

Е. Пухлиною плеври

 

1. Хвора 18 років, звернулась в лікарню зі скаргами інтенсивний біль в суглобах кистей, променевозап’ястних, ліктьових, колінних. Стан погіршився після перенесеної ГРВІ. Температура тіла – 37,5-38,2°С. На фоні прийому антибіотиків виникла гіперемія шкіри обличчя. Об’єктивно: гіперемія та лущення шкіри спинки носу та щік. Шум тертя плеври зправа. Пульс – 96 за хв. Систолічний шум на верхівці. Суглоби кистей набряклі. В ЗАК: лейкопенія, ШОЕ – 54 мм/год. В ЗАС: білок 0,3 г/л. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

А. Ревматична хвороба: поліартрит, кардит;

В. Медикаментозна хвороба;

С. Ревматоїдний артрит;

Д. Реактивний артрит;

Е. Системний червоний вовчак.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; просмотров: 863; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.190.152.38 (0.256 с.)