Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.



Світова валютна система — це спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.Складовими світової валютної системи є: форми міжнародних засобів платежу (золото, національні валюти, міжнародні валютні одиниці — СДР, ЕКЮ, євро); уніфікований режим валютних паритетів та курсів; умови взаємної конвертованості валют;уніфікація правил міжнародних розрахунків; режим валютних ринків та ринків золота;міжнародні валютно-фінансові організації; міжнародне регулювання валютних обмежень.вітова валютна система у своєму розвитку пройшла етапи, які обумовлені ступенем розвитку світового ринку, міжнародними зв’язками, типами національних грошових систем. Міжнародна (регіональна) валютна система — договірно-правова форма організації валютних відносин окремих країн.

 

59. Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.

Світова валютна система -це спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.

Складовими світової валютної системи є:

1) форми міжнародних засобів платежу, 2)уніфікований режим валютних паритетів та курсів, 3) умови взаємної конвертованості валют, 4) уніфікація правил міжнародних розрахунків, 5)режим валютних ринків та ринків золота, 6)міжнародні валютно-фінансові організації, 7) міжнародне регулювання валютних обмежень.

Розвиток світової валютної системи:

1) система, заснована на золотому стандарті (платіжний оборот обслуговувався переважно золотом), 2) механізм золотодевізного стандарту, що було юридично оформлено рішенням Генуезької конференції (1922 р.) 3) Бреттон-вудська валютна система. На міжнародній валютно-фінансовій конференції країн антигітлерівської коаліції, що відбулася у липні 1944 р. у м. Бреттон-Вудсі (США), були узгоджені основні принципи даного валютно-фінансового устою, 4) Ямайська валютна система створилась внаслідок угоди, що була досягнута на нараді країн-учаснць МВФ у м. Кінгстоні на Ямайці в січні 1976 р Міжнародна валютна система - договірно-правова форма організації валютних відносин окремих країн.

Щоб протистояти гегемонії долара у світовій системі, в березні 1979 р. було створено міжнародну валютну систему - Європейську валютну систему (ЄВС)- форму міждержавного регулювання валютних відносин країн західноєвропейського інтеграційного комплексу. Механізм ЄВС містив 3 елементи: *європейська валютна одиниця -ЕКЮ, *режим сумісного коливання валютних курсів - "суперзмія", *Європейський фонд валютног о співробітництва.

Маастрихтська угода 1992 р. визначила 3 етапи становлення ЄВС:

1) липень1990р.-грудень1993р.: *повна лібералізація руху капіталів усередині ЄС, *завершення процесу формування єдиного внутрішнього ринку ЄС, *розроблення заходів щодо зближення ряду економічних параметрів для країн-членів, 2) січень 1999 р.: *створення незалежної Європейської системи центральних банків на чолі з Європейським центральним банком, *установлення фіксованого курсу для валют країн-членів ЄВС між собою, а також відносно ЕКЮ, *емісія єдиної грошової одиниці, *проведення єдиної валютної політики країнами членами ЄВС. 3) 1 січня 2002р.— євро увійшло до готівкового обороту i має місце паралельного обігу з національними валютами. А з 1 липня 2002р. євро залишиться єдиною європейською валютою.

 

60. Міжнародні ринки грошей та капіталів. Cкладовими світового грошового ринку є міжнародні ринки грошей та капіталів. Критерієм їх розмежування можуть бути строки кредитів та їх цільова спрямованість. Кошти, що надаються на тривалий строк, належать до ринку капіталів, а короткострокові кошти — до ринку грошей.У процесі поглиблення міжнародного поділу праці та економічних зв’язків відбувається інтеграція національних ринків грошей та капіталів. Постійне прагнення грошового капіталу до самозростання виводить його за національні межі. В умовах повної конвертованості валют унаслідок переплетіння різних національних грошових ринків створюються міжнародні ринки грошей та капіталів, що підвищує мобільність грошового капіталу.Участь національних ринків грошей та капіталів в операціях світового ринку визначається такими чинниками: наявністю розвинутої кредитної системи та фондової біржі;місцем країни у світовій економічній системі господарства та її валютно-економічним станом;помірністю податкового тиску;пільговим валютним законодавством, що відкриває іноземним позичальникам доступ на національний ринок грошей та капіталів та іноземним цінним паперам — до біржового котирування;вдалим географічним положенням;відносною стабільністю політичного режиму.З інституційної точки зору міжнародний ринок капіталів та грошей — це сукупність кредитно-фінансових установ, через які здійснюється рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. До таких установ належать: приватні фірми, банки, насамперед ТНК та ТНБ, фондові біржі, державні та муніципальні органи, міжнародні та регіональні валютно-кредитні та фінансові організації, регіональні банки розвитку та ін.Міжнародний ринок грошей — це сектор фінансового ринку, на якому купуються та продаються короткострокові боргові інструменти (строк погашення яких менший ніж один рік).Міжнародні ринки грошей розрізняються за територіальною та валютною ознаками. У першому випадку мова йде про національні грошові ринки. Покупцями та продавцями на них є представники з інших країн. Такі міжнародні грошові ринки функціонують у Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, Цюріху. Здійснення операцій на них регулюється національним законодавством, а міжнародний характер їх виявляється в тому, що як мінімум одна зі сторін проводить операції в іноземній валюті. Але це не «чисті» міжнародні ринки. Вони є провідниминаціональними грошовими ринками. Міжнародний ринок капіталів — це такий ринок, на якому купуються та продаються довгострокові (строк погашення яких більше одного року) боргові зобов’язання та акції. Інструменти ринку капіталів: акції, заставні, облігації, цінні папери урядових установ, споживчі та банківські комерційні позички.Традиційний інструмент на міжнародному ринку капіталів — іноземні облігації. Ці облігації продаються у зарубіжній країні і номіновані у валюті цієї країни. Новацією є єврооблігація, тобто облігація, що номінована в іншій валюті, ніж валюта країни, в якій вона продається.

 

61. Загальна модель пропозиції грошей та учасники її формування. Теоретично можна допустити, що у формуванні пропозиції грошей берут участь усі суб’єкти економіки: фірми, ДГ. Державні структури, фінансові посередники, насамперед банки. За їх роллю можна розташувати так:ЦБ-найбільш дієвий і відповідальниц учасник.

Комерц.банки-високоактивні учасники.Економіч. Суб., що розміщують свої гроші на вклади в банках.Економ. Суб., що позичають. Зааг.модель формув. Пропоз.гр.=Грошова база *грошово-кредитний мультиплікатор(завдяки якому зростають банківські депозити..). Суть пропоз. гр. - економ. суб’єкти в будь-який момент часу мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот. Пропозицію слід розглядати на макро та мікро рівнях. Пропоз на мікро рівні – це кошти, які мають ек суб’єкти і пропонують їх для продажу на грошовому ринку. Пропозиція на мікро рівні залежить від %ставки і кількості грошей, яку мають ек суб’єкти у своєму володінні. Пропози на макрорівні дорівнює сумі грошових коштів, які мають всі ек суб’єкти, тобто = масі грошей в обороті.

Пропозиція грошей: М1 =mМб, де М1 — пропозиція грошей у вигляді готівки поза банками та депозитів на поточних рахунках; т — коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатора; Мб — грошова база.

Зміна пропозиції грошей (Мі) може бути викликана дією чинників, які впливають на обсяг грошової бази та на коефіцієнт мультиплікатора. Оскільки грошова база (Мб) перебуває під повним контролем центрального банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку — операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. На коеф-т мульт-ра впливають: 1) змінанорми обов’язкових резервів - викликає протилежну за напрямом зміну коеф-та (m) мультиплікації гр. маси, 2) зміна типової ринкової процентної ставки - при її зростанні за позичками та облігаціями розширюються можливості одержувати позички рефінансування, унаслідок чого зростають грошова база, банківські резерви і коефіц. мультиплікації, і навпаки; 3) зміна багатства - при його зростанні депозитна складова грошової маси зросте швидше ніж готівкова, це посилить мультиплікаційний ефект та призведе до збільшення пропоз-ї; 4) тінізація підприємницької діяльності - зумовлює зміну структурних запасів на користь готівки, а отже остання виходить з банківського обороту - зменшується пропоз-я; 5) низький стан довіри до банків.

М1 - маса грошей не змінюється при зміні %ставки;

М2 – маса грошей змінюється при незмінній %ставці;

М3 – маса грошей змінюється і змінюється %ставка.

 

62. Характеристика структурних елементів грошової бази та їх ролі в управлінні грошовою базою. Бгр.=Го+Рб

Готівка в обігу- це гроші, що перебувають поза банками.Го = різниця між загальним обсягом емісії готівки та суми готівки, що зберігається в касах банків.

Банківські резерви-це сукупність грошових коштів, які є в розпорядженні комерційних банків і не використані для активних операцій. Вони включають залишки готівки в касах банків та їх вклади на кореспондентських рахунках у центральному банку.

Банківські резерви поділяються на:Обовязкові-це та частина загальних резервів, яка бронюється на вимогу і за нормативами ЦБ і яка не може бути використана для активних опер.комерц. банку.Вільні резерви – це сукупність грошових коштів, які є в розпорядженні банків і можуть бути вільно використовуватися для активних операцій.

63. Механізм впливу НБУ на грошову базу через активні і пасивні операції.

Золотовалютні резерви НБУ збільшує за допомогує валютної інтервенції для збалансування попиту і пропозиції на валютному ринку і стабілізації обмінного курсу.

Цінні папери уряду найбільш зручний та ефективний інструмент управління банківськими резервами. Якщо НБУ хоче зменшити грошову базу, то продає ОВДП. Кредити банкам, що надаються центральним банком також впливають на грошову базу.Надаючи кредити ком. Банкам, НБУ збільшує їх резерви, а через них і грошову базу. Внутр. Держ. Борг також впливає на Гб, якщо він збільшується, то збільш. І гр..база. При збільшенні інших активів НБУ теж збільшується грошова база. Кошти уряду та ін.. клієнтів НБУ мають незначний вплив на Гбазу. Зростання зобов’язань НБУ перед МВФ. ПРИ їх збільшенні скорочуються банківські резерви і грош.бази. Ін.зобов.НББУ також при збільшенні негативно впливають на банк.резерви та грошову базу.

64. Баланс Національного банку України. Характеристика його статей, що пов’язані з грошовою базою. Актьиви:-Золотовалютні резерви-Цінні папери уряду

-Внутрішній державний борг.близький до цінних паперів уряду, сформований внаслідок надання НБУ прямих кредитів уряду на покриття дефіциту.-Кредити банкам та ін.. позичальникам.Інші активи.

Пасиви НБУ -це джерела надходження в розпорядження НБУ кошті, за рахунок яких формуються його активи.:-банкноти та монети в обігу-кошти банків-вклади банків на корреспонд рах-ках, депозитних та ін..-кошти уряду та ін..клієнтів-зобовязання пее МВФ-інші зобов’язання_Власний капітал (статутний капітал НБУ, фонди та інші резерви, сформовані НБУ в процесі діяльності.)

65. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Ек зміст грош-кред м-ра полягає в тому,що він показує у скільки разів збільшуються банківські депозити в порівняні з додатковим резервом.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r,або m=гроші створ/гроші отрим. Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r, де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.

Фактори що впливають на процес грошово-кредитної мультиплікації:

- зміна норм обов’язкового резервування;

- надходження готівки в банківську систему або надання позичок у готівковій формі.

1. Роль грошово-кредитного мультиплікатора у формуванні пропозиції грошей Грошова маса – це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу в певний момент. Для визначення обсягу та структури грошової маси застосовується відповідний набір грошових агрегатів (це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів) [2, c. 85]. Основними принципами формування грошових агрегатів є: Грошова маса містить не лише готівкові гроші, а й депозитні. Уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яка нагромаджується та виконує функцію збереження вартості. Сукупна грошова маса містить також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом. Грошові агрегати будуються приєднанням до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Для країн з розвинутою ринковою економікою характерні такі грошові агрегати. Агрегат М1 містить найбільш ліквідні грошові елементи: готівка (банкноти - особливий різновид кредитних грошей, емісію яких здійснює центральний банк; казначейські (скарбничі) білети - пов'язані з фінансуванням дефіциту державного бюджету; розмінні монети); банківські вклади до запитання (трансакційні депозити).
66. Грошовий мультиплікатор

Розглядаючи процес депозитного розширення, ми припустили, що: 1) гроші не залишають банківську сферу і не осідають у вигляді готівки, 2) кредитніможливості використовуються банками повністю та 3) пропозиція грошей визначається тільки поведінкою банківського сектора. Однак, вивчаючи пропозицію грошей, слід мати на увазі, що на його величину впливає поведінка домогосподарств і фірм (небанківського сектора), а також важливо врахувати той факт, що комерційні банки можуть використовувати свої кредитні можливості не повністю, залишаючи у себе надлишкові резерви, які вони не видають у кредит. І за таких умов зміна величини депозитів має мультиплікативний ефект, однак його величина буде іншою. Виведемо формулу грошового мультиплікатора
Грошова маса (М1) складається з коштів на руках у населення (готівка) і коштів на поточних банківських рахунках (депозити):
М = С + D
Проте центральний банк, який здійснює контроль за пропозицією грошей не може безпосередньо впливати на величину пропозиції грошей, оскільки не він визначає величину депозитів, а може лише непрямим чином впливати на їх величину через зміну норми резервних вимог. Центральний банк регулює тільки величину готівки (оскільки він сам її пускає в обіг) і величину резервів (оскільки вони зберігаються на його рахунках). Сума готівки і резервів, контрольованих центральним банком, носить назву грошової бази (monetary base) або грошей підвищеної потужності (high-powered money) і позначається Н:
Н = С + R
Яким чином центральний банк може контролювати і регулювати грошову масу? Це виявляється можливим через регулювання величини грошової бази, оскільки грошова маса являє собою добуток величини грошової бази на величину грошового мультиплікатора.
Щоб вивести грошовий мультиплікатор, введемо такі поняття:
1) норма резервування rr (reserve ratio), яка дорівнює відношенню величини резервів до величини депозитів: rr = R / D або частці депозитів, поміщених банками в резерви. Вона визначається економічною політикою банків і регулюють їх діяльність законами; 2) норма депонування Сr (), яка дорівнює відношенню готівки до депозитів: Сr = С / D. Вона характеризує переваги населення у розподілі коштів між готівкою і банківськими депозитами.

(Cr + 1)
М = mult ден x H mult ден = ----------
(Сr + rr)
Величина [(Сr + 1) / (Сr + rr)] представляє собою грошовий мультиплікатор або мультиплікатор грошової бази, тобто коефіцієнт, який показує, у скільки разів збільшиться (скоротиться) грошова маса при збільшенні (скорочення) грошової бази на одиницю. Як будь-мультиплікатор, він діє в обидві сторони. Якщо центральний банк хоче збільшити грошову масу, він повинен увелічте грошову базу, а якщо він хоче зменшити пропозицію грошей, то грошова база повинна бути зменшена.

 

67. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.

Поповнення маси грошей в обороті здійснюється таким чином: 1) Емісія грошей (готівкова і безготівкова). Емісія є монопольним правом НБУ. Емісія – це та частина випуску, яка не забезпечена надходженнями грошей.

Механізм створення грошей комерційними банками полягає у грошово-кредитній мультиплікації.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб - обов'язковий резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.

Незважаючи на те, що кожний окремий банк надає додаткові позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створює (прирощує) депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні — від ЦБ. У цьому наочно виявляється участь комерційних банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий оборот.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r. Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r, де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.
68. Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор.

Коефіцієнт Гоп та його зв’язок з мультиплікатором.

Грошово-кредитний мультиплікатор — процес створення нових банківських депозитів при кредитуванні та інвестуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів. На процес мультиплікації депозитів активно впливають небанківські інституції, тобто клієнти банків. Такий вплив грунтується на тому, що пропозиція грошей (Пр) скла­дається з двох елементів: готівки поза банками (Го) та поточних депозитів (Дп).

Власниками обох елементів пропозиції грошей є неба­нківські інституції і вони вирішують, яку частку свого запасу грошей тримати в готівковій формі і яку - в безготівковій формі. Тому готівка може вільно переходити з позабанківського у внутрішньобанківський оборот, перетворюючись у депозити, внаспідок чого обсяг Го зменшуватиметься, а обсяг Дп збіпьшуватиметься та посилюва­тиметься мультиплікатор депозитів. Будь-­які зміни обсягу Дп унаслідок маніпуляцій з готівкою вплинуть на рівень мультиплікації депозитів: при ↑ Дп за рахунок зме­ншення Го рівень мультиплікації підвищиться і зросте загальна пропозиція грошей, а при ↓ Дп, за рахунок зростання Го знизиться і зменшиться пропозиція грошей. У цьому й полягає ос­новний напрям впливу небанківських інституцій на грош. му­льтиплікатор та пропозицію грошей.

Важливого значення набуває показник Го/Дп як відношення готівки до депозитів: його зменшення свідчить про те, що небанківські інституції зменшують частку своїх грошових запасів у готівковій формі і збільшують частку у депозитній. Отже, зниження показника Го/Дп дає можливість збільшити депозити, банківські резерви і рівень мультиплікації без зміни грошової бази, тобто має позити­вний вплив на пропозицію грошей;

зростання цього показника, навпаки, свідчить про те, що небанківські інституції збільшують частку своїх грошей у готівці і зменшують частку їх у депозитах, що знижує грошовий мульти­плікатор, а тому має негативний вплив на пропозицію грошей.

Отже, між динамікою показника Го/Дп та рівнем мультиплі­кації і пропозиції грошей існує обернена залежність.
69. Чинники впливу на коефіцієнт Гоп та їх роль у зміні мультиплікатора.

У зв'язку з визначенням впливу небанківських інституцій на грошовий мультиплікатор важливого значення набуває показник Го/Дп як відношення готівки до депозитів. Його зменшення свідчить про те, що небанківські інституції зменшують частку своїх грошових запасів у готівковій формі і збільшують частку у депозитній; зростання цього показника, навпаки, свідчить про те, що небанківські інституції збільшують частку своїх грошей у готівці і зменшують частку їх у депозитах, що знижує грошовий мульти­плікатор. Основними чинниками, що впливають на розподіл запасу грошей між Го і Дп отже, на показ­ник Гоп, є такі явища і процеси в економіці: накопичення багатства, очікувана віддача, очікувані ризики, стан ліквідності, інформаційна вартість, перевага анонімності. Накопичення багатства спонукає економічних суб'єктів до пропорційного накопичення запасу грошей. Проте його складові (готівка і депозити) з цієї причини зростають не однаково, особ­ливо коли накопичення багатства досягло високого рівня.

Очікувана віддача від зберігання грошей. Якщо під віддачею розуміти процентний дохід від зберігання грошей, то і запас го­тівки, і запас чекових депозитів не дає такої віддачі. Че­кові депозити, звичайно, теж не дають процентного доходу, крім депозитів на новітніх поточних рахунках типу нау-рахунків, за якими можуть виплачуватися невеликі доходи, що усе-таки може сприяти зниженню показника Гоп, а тому посилювати грошову мультиплікацію і збільшувати пропозицію грошей.

Очікування ризиків пов'язане з тим, що зберігання грошей у будь-якій формі супроводжується можливістю втрат від зниження їх купівельної спроможності через зростання цін, тобто інфляції; від втрат депозитів унаслідок банкрутства банків. Стан ліквідності як чинник впливу на Гоп повязаний зі змінами обсягів та структури боргових зобов'язань небанківсь­ких інституцій по заробітній платі, по податках, по платежах за енергоносії тощо
70.. Вплив уряду та державного бюджету на пропозицію грошей.

Дефіцит державного бюджету - це перевищення урядових витрат, пов'язаних з виконанням державою покладених на неї функцій, над законодавчо визначеними державними доходами. Отже, дефіцит виникає за умови, що бюджетних надходжень не­достатньо для фінансування запланованих бюджетних видатків.

Світова практика виробила кілька способів монетизації бю­джетного дефіциту. Одним із них є збільшения оподаткування економічних суб'єктів через введения нових податків, підвищен­ня податкових ставок, скасування пільг за старими податками тощо.

Більш надійним з погляду правового урегулювання джерелом монетизації дефіциту є надання уряду права випускати власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Світова практика знає ще один метод монетизації бюджетного дефіциту - надання уряду (казначейству) права емітувати вла­сні боргові зобов 'язання (казначейські білети) зі статусом за­конних платіжних засобів. Дохід від такої емісії заведено назива­ти сеньйорджем.

В Україні створені правові умови для успішного регулювання НБУ впливу бюджетного дефіциту на грошову базу та на пропозицію грошей: використання емісійних ресурсів визначається цілями і завданнями грошово-кредитної політики НБУ і заборонено пряме фінансування НБУ бюджетних витрат; емісійне право законодавчо закріплене за НБУ; законодавчо визначено високий рівень незалежності НБУ від органів виконавчої та законодавчої влади. Разом з тим в українській практиці частіше за все використовується комплекс методів монети­зації бюджетного дефіциту: тимчасове збільшення оподаткування, розміщення державних цінних паперів на вторинному ринку з ви­купом їх НБУ; прямий викуп цих паперів на первинному ринку.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 172; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.92.135.47 (0.029 с.)