Курс цінних паперів, фактори що на нього впливають 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Курс цінних паперів, фактори що на нього впливають



Цінні папери мають номінальну і ринкову вартість або ціну. Номінальною (особовою) називають вартість, зазначену на цінному папері. Але купівля-продаж цінних паперів провадиться не за номіналом, а за цінами, що складаються на ринку цінних паперів. Ціна, за якою папери продаються і купуються на ринку, називається ринковою ціною або курсом цінних паперів.
Курсова вартість цінних паперів постійно коливається залежно від зміни співвідношень між попитом на ті або інші цінні папери та їх пропозицією на ринку. У свою чергу, попит і пропозиція залежать від очікуваної зміни рівня позичкового процента, а за звичайними акціями – і доходів, які визначаються, насамперед, перспективами розвитку корпорації, що випустила акції, а також станом політичної обстановки, загальною економічною ситуацією в країні.

На курс цінних паперів також впливає стан державних фінансів і грошового обігу. Інфляційне знецінення грошей призводить до зменшення попиту на цінні папери з фіксованим доходом, і водночас зростає попит на звичайні акції, облігації, що конвертуються.
Формування курсової вартості акцій

Акція є цінним папером, який дає право його власнику брати участь в управлінні акціонерним товариством, його прибутками і розподілі залишків майна при його ліквідації.
Акція має номінальну (ціна, позначена на акції) і ринкову (ціна, за якою реально купується акція або курсова) вартість.
Залежно від особливостей порядку нарахування та виплати дивідендів акції поділяються на привілейовані та звичайні.
Прибуток за акціями сплачується у вигляді дивіденду, під яким розуміється частина чистого прибутку акціонерного товариства, що підлягає розподілу між акціонерами. Держателі привілейованих акцій користуються перевагами на отримання дивіденду, мінімальний розмір якого повинен гарантуватися при випуску таких акцій. Оскільки комерційні інтереси держателів привілейованих акцій захищені, їх володарі, як правило, не мають права голосу в акціонерному товаристві.
Дивіденд за привілейованими акціями, як правило, оголошується у відсотках від номіналу; його сума на одну акцію буде дорівнювати:
DПА = NF

де N – номінал привілейованої акції;

F – ставка сплачуваних відсотків у відносних одиницях

Дивіденд за звичайними акціями залежить від результатів діяльності акціонерного товариства і нараховується за рішенням зборів акціонерів (проміжкові дивіденди можуть нараховуватися за рішенням ради директорів акціонерного товариства). Дивіденд за звичайними акціями за минулий рік може не виплачуватися (наприклад, у випадку збитків або направлення отриманих прибутків за рішенням зборів акціонерів на розширення діяльності акціонерного товариства). Оскільки комерційні інтереси тримачів акцій у цьому плані не захищені, вони наділяються правом голосу в акціонерному товаристві.
Курс акції залежить від річного дивіденду, який вона приносить, рівня позичкового процента та співвідношення між пропозицією акцій та попитом на них. Іншими словами, курс акцій знаходиться в прямій залежності від розміру одержуваного за ними дивіденду й у зворотній залежності від рівня позичкового (банківського) відсотка. Тобто курс акції тим вищий, чим більшим є дивіденд, що виплачується за нею, і чим нижчим є рівень позичкового процента, оскільки, купуючи акції, власник грошового капіталу завжди порівнює виплачуваний за ними дивіденд з тим доходом, який він міг би одержати, поклавши свій капітал у банк, тобто з позичковим процентом.
Припустимо, що акція, незалежно від її номінальної вартості, дає щорічно дивіденд у 12 грн., а рівень позичкового процента дорівнює 4, тоді середній курс акції (без урахування співвідношення попиту і пропозиції на ринку) становитиме 300 грн., оскільки саме така сума, покладена у банк із розрахунку 4 % річних, принесе дохід, який дорівнює 12 грн.
Середній курс акції дорівнює сумі грошового капіталу, яка принесе дохід, що дорівнює дивіденду, в разі вкладання цієї суми в банк (чи передачі у позичку). Цей процес встановлення ціни акції залежно від реально принесеного нею прибутку називається капіталізацією прибутку і здійснюється через фондові біржі, через ринок цінних паперів.

Курс акцій = Дивіденд / Банк. відсоток х 100 %. (8.2)

За допомогою наведеної формули легко можна підрахувати курс привілейованої акції, тоді як оцінка курсу звичайної акції пов’язана з труднощами, бо розмір річного дивіденду за такими акціями можна тільки передбачити.
З курсовою ціною акції пов’язаний установчий прибуток акціонерної компанії. Він утворюється як різниця між сумарною курсовою вартістю акцій, що емітуються, і сумою грошового капіталу, вкладеного засновниками в організацію компанії, незалежно від форми вкладення – чи то оплата акцій за номіналом, чи мінімальний внесок або ж оплата підприємства, що підлягає придбанню засновниками.
Курсова ціна акції акціонерного товариства закритого типу, за якою вона продається всередині товариства, визначається вартістю чистих активів товариства, що приходяться на одну оплачену акцію, і називається балансовою вартістю акцій:
Б = А / К, (8.3)

де Б – балансова вартість акції, гр. одн.;

А – чисті активи акціонерного товариства, гр. одн..

К – кількість оплачених акцій, шт.

Балансова вартість акції застосовується при лістингу акцій.
Формування курсової вартості облігацій

Облігація – боргове зобов’язання, відповідно до яких позичальник гарантує кредитору виплату визначеної суми після закінчення певного терміну, а також виплату прибутку. Джерелами прибутку від інвестування засобів в облігації є виплачувані на них відсотки, а також різниця між ціною, за якою вони купуються, і їхньою номінальною вартістю, за якою, як правило, вони викупаються емітентами. При розрахунках прибутковості покупки облігацій використовують поняття їхнього курсу, що визначається за загальним виразом:
Ко = х 100, (8. 4)

де Р – ціна облігації;

N – номінальна вартість облігації.

Курс облігації залежить від її номінальної вартості, річного доходу, який вона приносить, рівня позичкового процента, кількості років, що залишилися до погашення облігації, та співвідношення між пропозицією облігацій та попитом на них.
Середній курс облігації, за яким рівень доходів і рівень позичкового процента однакові, дорівнюватиме номінальній вартості. Якщо ж рівень доходу за облігацією нижчий за рівень позичкового процента, то її середній курс буде меншим за номінальну вартість, а при рівні доходу за облігацією вищому за рівень позичкового процента – більшим.
Середній курс облігації визначається за формулою:


Кос = , (8.5)


де Сн – номінальна вартість облігації; н – кількість років, що залишилися до погашення облігації; Рп – рівень позичкового процента.
2. Вартісні фактори цінних паперів

Термін "вартісні фактори" цінних паперів використовується для позначення таких факторів, як надійність визначених цінних паперів; тривалість їх "життя", а також ліквідність.

До категорії цінових факторів відноситься, головним чином, фактор попиту-пропозиції.

Було б невірно стверджувати, начебто тільки перераховані вище фактори можуть бути віднесені до відповідних категорій. Ринок цінних паперів являє собою складну систему, і тому в кожен даний момент він є величезною сукупністю одночасно взаємодіючих один з одним факторів.

Надійність цінних паперів

Під надійністю цінних паперів звичайно розуміють ступінь ризику, якому піддається інвестор, коли він здобуває які-небудь цінні папери. Кожен інвестор, вкладаючи кошти в цінні папери, ризикує певним чином. Постійне існування ризику зумовлюється поліцентричним характером загальноринкової взаємодії. Він може бути великим чи меншим, або мінімальним; однак вкладення коштів у цінні папери практично завжди являє собою ризиковану справу.

Абсолютно безризикових цінних паперів не існує навіть теоретично. Під ризиком у даному випадку розуміється імовірність того, що емітент, що випустив визначені цінні папери, не зможе виконати цілком чи частково а також вчасно взяті на себе зобов'язання, про які повідомлене в умовах випуску.

Потенційний інвестор, ознайомившись з умовами випуску цінних паперів, оцінює, наскільки ризикованим для нього буде придбання даних цінних паперів, чи заслуговує довіри емітент, яка реальна імовірність того, що емітент не зможе виконати свої зобов'язання, або виконає їх частково, або несвоєчасно, наскільки доходною є галузь чи підприємство, або проект, у які емітент буде вкладати гроші інвестора і так далі.

Оцінивши ці, а також інші аспекти, потенційний інвестор приймає рішення щодо доцільності придбання даних цінних паперів. Цінні папери вважаються відносно надійними, якщо ризик, що існує при їхньому придбанні, є невеликим. І навпаки, чим більш ризикованим заходом є вкладання засобів інвестора, тим менш надійними для нього є дані цінні папери. Зворотна взаємозалежність між надійністю і ризикованістю впливає на вартість цінних паперів.

Остання є тим вище, чим менш надійними і більш ризикованими є конкретні цінні папери.

Визначеність

Визначеність, як вартісний фактор, є близьким до фактора надійності чи ризикованості, однак усе-таки є відносно самостійним. Розходження між ними полягає в наступному. У першому випадку мова йде про те, що інвестор усвідомлює існування імовірності того, що емітент може не виконати взяті на себе зобов'язання, і тому він - інвестор - може понести збитки. В другому випадку мова йде про можливість інвестора судити про щось з більшим чи меншим ступенем вірогідності. Визначеність допомагає орієнтації інвестора і впливає на його рішення щодо придбання або непридбання конкретних цінних паперів.

У зв’язку з поліцентричним характером загальноринкової взаємодії, а також існуванням взаємозв'язків між економічними і неекономічними факторами, говорити про існування абсолютної визначеності практично неможливо. Вона існує лише як відносна. Інвестор, вкладаючи кошти в цінні папери, не завжди має можливість вірогідно думати про те, чи вдасться йому повернути свій внесок і одержати доход по ньому. Тобто він перебуває в стані більшої чи меншої невизначеності. З урахуванням цього, інвестор визначає свою готовність вкласти кошти в цінні папери або утриматися від цього. Як правило, інвестори не бажають здобувати що-небудь на ринку цінних паперів, якщо майбутня доля їхніх вкладень є у великій мірі невизначеною. Тому, чим більше визначеність, тим меншою є вартість конкретних цінних паперів, і навпаки.

Тривалість “життя” цінних паперів

Тривалість "життя" цінних паперів, як вартісний фактор, більше значення має для боргових цінних паперів, однак він також враховується і при визначенні вартості цінних паперів, що підтверджують участь (членство).

Усі цінні папери мають визначений цикл "життя". Емітенти випускають їх (тобто "дають їм життя"), потім вони є в обігу або зберігаються (тобто "живуть"), і нарешті, вилучаються з оберту або погашаються (тобто "припиняють життя"). Навіть ті цінні папери, що випущені на невизначений термін, є лише теоретично безстроковими.

Вартість конкретних цінних паперів завжди знаходиться в прямій залежності стосовно тривалості їх "життя". Це означає, що чим більша вартість "життя" цінних паперів, тим більшою є їх вартість.

Наприклад, той самий емітент випускає облігації з тривалістю "життя" у 1 рік і 10 років. Вартість останніх звичайно буде вище в порівнянні з вартістю перших. Це означає що відсоток по 10-річних облігаціях буде вище, ніж відсоток по облігаціях, випущеним на 1 рік.

Ліквідність цінних паперів

Під ліквідністю цінних паперів звичайно мають на увазі здатність цінних паперів перетворюватися в гроші. Іншими словами, ліквідність означає швидкість, з якою визначені цінні папери можуть бути продані на ринку.

Зазначена здатність може бути більшою в одних цінних паперів і меншою в інших. Тобто одні цінні папери швидко продаються і купуються на ринку, інші - більш повільно. У першому випадку говорять про ліквідні цінні папери, у другому - неліквідні.

Ліквідні цінні папери легко переходять із власності одних інвесторів у власність інших. Можна сказати, на них у будь-який момент часу існує попит та пропозиція.

Неліквідні цінні папери, як правило, складно і повільно переходять із власності одних інвесторів у власність інших

У зв'язку з цим ліквідні і неліквідні цінні папери розрізняються по вартості. Для будь-якого інвестора, крім інших критеріїв оцінки конкретних цінних паперів, велике значення має наявність можливості продати ці цінні папери в потрібний йому момент. Чим більше така можливість, тим краще інвестору. Він може в будь-який момент одержати гроші від продажу цінних паперів і вжити їх за своїм розсудом. За такий привілей інвестору приходиться платити. Тому ліквідні цінні папери звичайно є менш дохідними для нього. Таким чином, вартість цінних паперів знаходиться стосовно ліквідності в зворотному взаємозв'язку. Чим більш ліквідними є визначені цінні папери, тим меншою є їхня вартість.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 190; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.79.169 (0.02 с.)