Визначення прискорення сили земного тяжіння за допомогою математичного маятника та декремента загасання коливань маятника

 

3. Лабораторна робота №3........................................................... 23

Вивчення пружних властивостей кісткової тканини

 

4. Лабораторна робота №4............................................................ 31

Вимірювання коефіцієнта поверхневого натягу

 

5. Лабораторна робота №5............................................................ 40

Визначення коефіцієнту в´язкості рідини методом Стокса

 

6. Лабораторна робота №6............................................................ 49

Зняття спектральної характеристики вуха на порозі чутності

 

 

ДОДАТКИ………………………………………………………………….......... 56

1. Обчислення похибок для прямих вимірювань....................................................56

2. Обчислення похибок для непрямих вимірювань................................................56

3. Коефіцієнти Стьюдента............................................................................................57

4. Схема оформлення протоколу................................................................................58

 

 

Вступ

Медична та біологічна фізика є однією з фундаментальних дисциплін, викладання якої в університеті відповідає цілям змісту медичної освіти, що закладає фундамент наукового мислення, формує пізнавальний стиль майбутнього фахівця і є обов'язковим для вивчення.

Лабораторні заняття спрямовані на оволодіння студентами практичних навичок в галузі медичної та біологічної фізики, зокрема використання діагностичного та фізіотерапевтичного електронного обладнання, оптичних методів у медицині тощо. Заняття орієнтовані на вирішення пошуку шляхів підвищення якості підготовки лікарів, які вміють провести науково-обґрунтований медико-біологічний експеримент, здатних до фундаментальної наукової роботи, готових до здобуття навичок роботи з технікою в медицині.

В результаті опанування курсом студенти повинні ЗНАТИ:

- пояснювати фізичні основи та біотичні механізми дії зовнішніх факторів на біологічні об’єкти, зокрема на органи та системи людини;

- пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних (лікувальних) методів, що застосовуються в медичній апаратурі;

- трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини;

- техніку безпеки при роботі з апаратурою.

УМІТИ:

- виконувати основні фізичні вимірювання;

- обробляти результати вимірювань та використовувати для цього обчислювальні засоби.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

 

 

Визначення густини твердих тіл

Правильної геометричної форми

 

Мета роботи: навчитися вимірювати довжину та масу твердих тіл з метою визначення густини речовини та набути навики обробки результатів непрямих вимірювань.

Необхідні прилади і матеріали: технічні та торсійні ваги, штангенциркуль, мікрометр, зразки тіл різних геометричних форм.

 

Короткі теоретичні відомості

 

Густиною речовини називається величина, рівна відношенню маси тіла m до його об'єму V; тобто величина, рівна масі одиниці об'єму цієї речовини.

(1)

У системі СІ густина вимірюється в кг/м³.

Маса відноситься до числа не багатьох величин, значення яких можуть бути визначені безпосереднім (прямим) вимірюванням за допомогою зважування на вагах. Навпаки, об'єми тіл визначається шляхом непрямих вимірювань. У разі тіл правильної геометричної форми (циліндри, призми, кулі, конуси і т.п.) об'єм тіла знаходять з вимірювань його лінійних розмірів. Ці розміри можна визначити безпосередньо за допомогою різних вимірювальних інструментів. Якщо ж потрібно визначити густину речовини зразка неправильної форми, або, наприклад, для сипучих тіл, то обчислення об'єму через лінійні розміри неможливе, і тоді використовують інші методи. Серед них, так званий, пікнометричний метод, в якому вимірювання об'єму замінюється серією зважувань.

Об’єми тіл правильної геометричної форми визначають за відповідними формулами з геометрії. Оскільки об’єм прямокутного паралелепіпеда , об’єм циліндра , а об’єм кулі , то для визначення густини перелічених тіл відповідно отримаємо:

 

· для прямокутного паралелепіпеда:

, (1а)

де а і b – довжини та ширина основи паралелепіпеда, h – висота паралелепіпеда, m – його маса;

 

· для циліндра:

, (1б)

де d – діаметр основи, h – висота циліндра, m – його маса;

 

· для кулі:

, (1в)

де d – діаметр кулі, m – її маса.

Ці формули і будуть нашими розрахунковими формулами.

Опис приладів, що використовуються в роботі