Юних користувачів: новий погляд

Вудмаска Т.М.,

заст. директора по роботі з юнацтвом ЗОДЮБ

 

В наш час практично не можна назвати сферу людської діяльності, яка не зазнала б залежності від ринку інформації і не мала б потреби у використанні новітніх інформаційних технологій. Все це в значній мірі змінює уявлення, погляди, поведінку, спосіб життя і мислення сучасної людини і ставить до неї нові вимоги, найважливішою серед яких є опанування інформаційною грамотністю, інформаційною культурою. Проблема розвитку інформаційної культури користувачів є сьогодні однією з найважливіших в освіті. Низький рівень інформаційної культури особистості стає на перешкоді її адаптації та соціалізації, перешкоджає професійній орієнтації та становленню як повноправного члена суспільства.

Поняття „інформаційна культура” міждисциплінарне, його вивчають представники багатьох сфер. Формуванням інформаційної культури займаються також і бібліотекарі. Згідно з трактуванням професора Ю. Зубова, „інформаційна культура” – систематизована сукупність знань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних, так і непрофесійних потреб.

Нове покоління повинно вміти формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної літератури в усій сукупності інформаційних ресурсів, відбирати та оцінювати інформацію. Зміни в суспільстві все більше орієнтують сучасну дитину на вільний розвиток, самостійність, мобільність у майбутньому житті. Суспільство, яке читає, є суспільством мислячим, бо читання залишається базовим інструментом культури у світі інформації.

Фундаментом інформаційної культури особистості загалом, поряд з бібліотечно-бібліографічними знаннями та комп’ютерною грамотністю, стала культура читання.

Термін „культура читання” насамперед передбачає, крім орієнтування в інформації, ще й внутрішньо-особистісні характеристики читача, зокрема, любов до книги, постійний інтерес та бажання читати, вміння висловлювати власну думку з приводу прочитаного. Тому культуру читання слід всіляко виховувати, формувати і пропагувати, адже при допомозі читання засвоюються базові цінності, формується суспільно-корисна особистість.

Категоріями інформаційної культури особистості можна вважати її вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також – здатність до інформаційного спілкування і комп’ютерну грамотність.

Комп’ютерна грамотність – це знання, вміння і навички в області інформатики, необхідні кожній людині для ефективного використання у своїй діяльності комп’ютерних технологій. У процесі оволодіння комп’ютерною грамотністю формується вміння використовувати комп’ютер під час написання і редагування тексту, пошуку інформації, малювання тощо.

Виховання інформаційної культури починається з формування інформаційної складової – знань. Сьогодні підготовка підлітків до життя в глобальному інформаційному суспільстві майбутнього передбачає не тільки навчання навикам традиційної читацької та інформаційної грамотності, але й новим її видам, а саме – комп’ютерної та медіа-грамотності, не забуваючи про виховання культури особистості в широкому її розумінні.

Процес формування інформаційної культури є комплексним і має здійснюватися в бібліотеці у п’ятьох взаємозв’язаних напрямах:

1) робота з удосконалення комплектування та розкриття бібліотечних фондів;

2) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб читачів, особливо пов’язаних з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою діяльністю;

3) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів;

4) удосконалення роботи по підвищенню рівня бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-комп’ютерних знань;

5) популяризація та реклама інформаційних послуг бібліотеки серед населення.

Діяльність бібліотеки направлена на підвищення інформаційної грамотності серед юних користувачів бібліотеки передбачає:

– ознайомлення читачів з можливостями та інформаційно-документальними ресурсами бібліотеки;

– виховання довірливого ставлення до неї;

– формування у дітей та юнацтва знання основних інформаційних джерел та навичок їх використання;

– формування навичок у сфері інформаційно-комп’ютерних знань;

– ознайомлення з інформаційними послугами бібліотеки;

– ознайомлення з провідними книгосховищами світу, архівами, центрами інформації, існуючими інформаційними системами, віртуальними бібліотеками;

– можливостями використання інформаційних ресурсів за межами бібліотеки;

– навчання користування інформаційно-пошуковою системою в традиційному та автоматизованому режимах.

Основні завдання занять з інформаційної культури для учнів 1-4 класів:

● сформувати у школярів загальне уявлення про бібліотеку;

● ознайомити та поглибити знання школярів про користування бібліотекою та книгою;

● ознайомити їх з періодичними виданнями – газетами та журналами;

● сформувати в учнів уміння вибирати книги для самостійного читання, вміння орієнтуватись у книжці і серед книжок;

● сформувати у школярів загальне уявлення про каталоги та картотеки, каталожну картку, всесвітню мережу Інтернет.

Основні завдання занять з інформаційної культури для учнів 5-9 класів:

● формувати у школярів глибокі знання про книгу, різноманітність друкованих та електронних джерел інформації;

● поглиблювати вміння школярів працювати з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, прикнижковою бібліографією, різними джерелами інформації;

● розвивати читацькі інтереси, вміння самостійно працювати з інформацією;

● формувати у школярів знання про сучасні інформаційні технології та розвивати навички їх використання.

Основні завдання занять з інформаційної культури для учнів 10-11 класів:

● закріпити вміння школярів працювати з різною інформацією, знаходити її в каталогах і картотеках, ЕБД та мережі Інтернет;

● закріпити вміння школярів працювати з довідковою літературою та енциклопедичними виданнями, робота з комп’ютером;

● познайомити учнів з системою бібліотек світу та України;

● формувати і розвивати у школярів знання про автоматизовані інформаційні послуги та засоби телекомунікаційного доступу до інформації;

● закріпити навички „навігації” в мережі Інтернет і формувати вміння користуватися, оцінювати та складати самостійно списки веб-документів.

Форми і прийоми проведення занять залежать від змісту теми, віку, рівня підготовленості користувачів, способу передачі інформації, широти охоплення аудиторії. Це – виставки, бібліографічні огляди, інформаційні години, консультації, бібліографічні уроки, дні бібліографії, турніри, вікторини-пошуки, бібліографічні бліц-ігри тощо. Захоплююча та незвична форма проведення занять, оригінальність викладу матеріалу допомагають перетворити отриману інформацію в знання, а знання – в навички.

Відомо, що діти та підлітки надають перевагу своїм особистим враженням, які повинні бути позитивні. Для їх формування у бібліотеці рекомендуємо:

●розробити систему наочних засобів оповіщення про структуру бібліотеки, її довідково-пошуковий апарат, схеми розміщення книжкового фонду, правила користування каталогами і картотеками, схеми-алгоритми пошуку інформації;

● оглядові екскурсії по бібліотеці і стислі лекції з основ інформаційного пошуку для читачів, що тільки-но записались;

● розповсюдження путівників, листівок про фонд і каталоги, пам’яток читачам для самостійної орієнтації у фонді;

● поради з користування базами даних і електронним каталогом;

● організація курсів з навчання користування комп’ютерною технікою, Інтернетом.

Вашій увазі рекомендуємо заняття з основ інформаційної культури для молодшого шкільного віку, які обов’язково включають в собі елементи гри й відбуваються за активної участі дітей. Основна мета – сформувати у дітей вміння вибирати книги для самостійного читання, орієнтуватись у книжковому просторі, сформувати загальне уявлення про каталоги та картотеки, всесвітню мережу Інтернет. Теми занять: „Де живуть книги?”, „Ілюстрація – книжкове віконце”, „Чарівники у Книголюбії”, „Мої перші кроки в бібліотеці”, „Подорож у країну „Журналію”, „Чомучкині книжки”.

Особливо подобається дітям практична гра з самостійного вибору книг у бібліотеці „Золотий ключик від бібліотеки” та знайомство з довідково-енциклопедичними виданнями „Хто про все нам розповість?”.

Заняття з основ інформаційної культури для середнього шкільного віку:

– „Від папірусу до CD-ROMу” – подорож на книгольоті

– „Твої орієнтири у виборі книг” – бібліографічна гра

– „Бібліографічний детектив” – бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку інформації

– „Бібліографічний покажчик – книга про книги”

– „Інтернет: Що? Де? Як?” – електронне довідкове бюро

– „Прес-веселка” – панорама періодичних видань

– „Інтернет – імперія інформації” – знайомство-тренінг

– „Віртуальні бібліотеки” – мандрівка сторінками сайтів дитячих бібліотек України

Заняття з основ інформаційної культури для юнацького віку:

– „Інформаційно-документальні ресурси бібліотеки” – брейн-ринг

– „За книгою – в електронний світ”. – робота з джерелами інформації

– „ Книга і комп'ютер в інформаційному суспільстві” – тренінг

– „Бібліотека – джерело інформації” (змагання на краще знання і уміння працювати з бібліотечними каталогами і картотеками)

–„Бібліографічний пошук” – план-макет

– „Комп’ютерний мегаполіс” – інформина

– „У світ книги – через комп’ютер” – довідковий апарат сучасної бібліотеки

– „Знамениті бібліотеки світу” – віртуальна подорож

– „Бібліографія покоління NEXT” – тренінг з використання вебліографії та складання власних списків веб-документів.

Позитивні результати має також інформаційна освіта читачів у процесі виконання їх індивідуальних запитів, оскільки при цьому виявляється їх особиста зацікавленість у сприйманні інформації, дає поштовх для самостійного пошуку.

Досвід показує, що результативність інформаційної освіти підростаючого покоління збільшується, якщо здійснюється в окремих сформованих структурних підрозділах (Інтернет-центрах, мультимедійних класах) де водночас можуть проходити курс навчання юні користувачі, їх батьки, організатори дитячого читання.

Пропонуємо перелік інформаційних послуг, які можна запропонувати на базі мультимедійного класу:

– бібліографічні і фактографічні довідки;

– видача і прокат електронних видань;

– екскурсії (з демонстрацією мультимедійних продуктів);

– навчання користувачів і персоналу бібліотеки мультимедійним технологіям;

– освітні послуги (з використанням навчальних програм);

– масові заходи (з використанням мультимедійних ілюстрацій);

– дозвіллєві послуги;

– електронні форми рекомендаційних бібліографічних посібників (вони приваблюють молодь більш ніж традиційні);

– електронні довідники та міні-довідники;

– вебліографія.

В нашій бібліотеці такий мультимедійний клас діє з 2007 року. Тут з метою підвищення інформаційної культури дітей діє цикл інформаційних уроків з комп’ютерної грамотності та роботи в мережі Інтернет для учнів 2-5 класів. Для кращого засвоєння матеріалу в кінці уроку проводяться практичні заняття. Обов’язковим стало також проведення в ігровій формі комплексу вправ для профілактики втомлюваності зору та рухового апарату.

Примірний план навчальних занять з комп’ютерної грамотності та роботи в мережі Інтернет, що проходять на базі мультимедійного класу ЗОДЮБ:

1. „Інформаційний Всесвіт” (Інформація. Інформаційні ресурси. Поняття інформації) – інформаційна вікторина

2. „Комп’ютерленд” (Основні складові і можливості комп’ютера. Правила техніки безпеки і поведінки підчас роботи з комп’ютером. Персональний комп’ютер) – гра „Квартал Всезнайків”

3. „Мальовничий майданчик” (Графічні редактори та їх призначення. Графічний редактор Paint) – конкурс малюнків в програмі Paint.

4. „В країні WINDOWS” (Операційна система WINDOWS. Техніка роботи в системі) – розгадування загадок

5. „Текстоманія” (Поняття тексту. Текстові редактори та їх призначення. Засоби редагування тексту. Запис тексту на диск) – клавіатурний тренажер для дітей „Бомбіна”

6. „Онляндія” (Інтернет. Правила спілкування та безпечної поведінки в Інтернеті) – знайомство з популярними сайтами для дітей

7. „Поштова скринька” (Електронна пошта. Створення, надсилання, одержання листа) – створення особистої електронної поштової скриньки

8. „За книгою – в електронний світ” (Робота з джерелами інформації. Електронні бібліотеки) – самостійний пошук необхідної книги

9. „Дивослайди” (Електронні презентації. Макети слайдів. Вставка малюнків) – створення презентації на власну тему

10. „Подорож по клітинках” (Загальні відомості про електронні таблиці та їх основні можливості. Основні елементи Microsoft Excel) – тест „Мова табличок”.

Час формує нове покоління читачів. Бібліотека як інформаційний центр повинна обслуговувати на основі Інтернет-технологій. Бібліотечні фахівці сьогодні повинні бути не тільки „лоцманами книжкових морів”, але й навігаторами комп’ютерних мереж, чия діяльність формує нове інформаційне середовище.

Проте, ми повинні чітко усвідомити, що інформаційна культура без культури читання, без розуміння читання як інтелектуальної і духовної діяльності, буде аморфним поняттям, не здатним ефективно впливати на формування повноцінного суспільства.

 

Інформаційне обслуговування сільської громади: