Сучасні тенденції інформаційного обслуговування користувачів

Ковальчук Г. К.,

заст. директора з питань інформатизації

Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка

 

Розвиток комп’ютерної техніки, поява нових носіїв інформації докорінно змінили традиційні інформаційно-бібліотечні технології, що торкнулося всіх сторін діяльності бібліотеки – від комплектування до формування власних інформаційних ресурсів.

Довідково-бібліографічна та інформаційна робота – найважливіші складові в діяльності будь-якої бібліотеки, незалежно від її статусу.

У сучасному інформаційному світі професія бібліографа залишається необхідною. Сьогодні вже недостатньо бути просто грамотним фахівцем, що володіє методикою роботи з усім арсеналом традиційних довідкових матеріалів, наявних в бібліотеці. Сучасний фахівець повинен вміти аналізувати і вибирати ефективні стратегії пошуку, вільно орієнтуватися в інтернет-мережі, постійно відстежувати появу нових інформаційних продуктів, реалізовувати креативні ідеї в довідково-інформаційному та бібліографічному обслуговуванні.

Бібліографу потрібні не тільки базові професійні знання, а й знання з багатьох галузей, оскільки він професійно пов'язаний з інноваціями всіх інших сфер діяльності.

Бібліограф все більше стає бібліографом-аналітиком, бібліографом-дослідником, при цьому суть бібліографічної роботи залишається колишньою – підготовка та доведення до споживачів інформації.

Такий стан справ вимагає руху вперед, тобто застосування нововведень у роботі, що сприяє створенню нових продуктів і напрямків діяльності.

Для бібліографів нові інформаційні технології, і особливо Інтернет, неоціненні помічники. Оскільки тут можна знайти масу інформації і виконати практично всі види бібліографічних довідок: фактографічні, тематичні, уточнюючі, адресні. Для цього до послуг бібліографів локальні та он-лайнові електронні каталоги бібліотек, широке коло словників, довідників, енциклопедій, в т.ч. існуюча виключно віртуально, яка містить величезну кількість відомостей, найчастіше відсутніх в друкованих аналогах, енциклопедія „Вікіпедія”, оперативна інформація про те, що вийшли друком книги, фільми і музичні альбоми в інтернет-магазинах, он-лайнові сторінки газет і журналів, новинні стрічки і т.д.

Інтернет – це гігантська дошка оголошень і рекламна афіша; оперативний засіб інформації; величезний масив розваг; гігантська бібліотека. І саме бібліотечний фахівець повинен не тільки правильно сформулювати пошуковий запит, але і точно знати, де і з допомогою яких інструментів шукати потрібну відвідувачеві інформацію. Адже головна заповідь бібліографа звучить приблизно так: „Не обов’язково знати все, головне знати, де про це можна дізнатися”.

Бібліограф може використовувати безкоштовні онлайн-енциклопедії, на які можна сміливо пробити посилання:

Citizendium – англомовний відкритий проект ентузіастів та експертів, які співпрацюють під реальними іменами. Ідея проекту – взявши за основу поточну версію англійської Вікіпедії, підвищити достовірність інформації за рахунок залучення до роботи експертів та посилення особистої відповідальності авторів;

Энциклопедия Кругосвет – російськомовна універсальна науково-популярна онлайн-енциклопедія;

Columbia Encyclopedia – англомовна онлайн-енциклопедія, що містить понад 50 000 записів та понад 84000 перехресних гіперпосилань. На сьогодні Columbia Encyclopedia є однією з найбільших і найактуальніших електронних енциклопедій у світі;

Большая советская энциклопедия – одна з найбільших та авторитетних універсальних енциклопедій у світі, грандіозний видавничий проект радянської епохи.

Енциклопедія Українознавства – невичерпне джерело наукової інформації про матеріальне, культурне й політичне життя українського народу з незапам’ятних часів аж до 60-х років ХХ ст.

Індивідуальне та групове інформування користувачів бібліотек також стає більш оперативним, тому що списки літератури надсилаються абонентам електронною поштою, а „найбільш просунуті” сайти бібліотек обзаводяться своєю новинною стрічкою, на яку будь-який бажаючий відвідувач сайту (він же потенційний відвідувач бібліотеки) зможе оформити передплату і регулярно автоматично отримувати інформацію про бібліотечні заходи та новинки літератури, що надійшли до бібліотеки.

Вивчення потреб абонентів – основа інформаційного обслуговування. Чим краще ми знаємо і розуміємо користувачів, тим більш ефективно і якісно їх обслуговуємо. Один з головних методів вивчення – анкетування. Сьогодні провести анкетування можна оперативно, використовуючи такий засіб зв'язку, як електронна пошта. Але можливе використання і більш сучасних засобів – оперативних, зручних для поширення, що не обтяжують користувачів. Створення різноманітних опитувань будь-якої конфігурації можна зробити за допомогою сервісу Google (Google Docs (укр. – Документи Ґуґл) або ж російського Інтернет-проекту Анкетер.ru.

Віртуальне довідкове обслуговування віддалених користувачів – на сьогоднішній день одна з популярних послуг, що швидко розвивається у бібліотеках. Віртуальна довідкова служба (або і „Віртуальна довідка”, „Бібліограф on-line”, „Інтернет-довідка”, „Оn-line довідка”, служба „Запитай бібліографа”) – це не просто мережева довідкова служба, а органічна частина роботи реальної бібліотеки по довідково-інформаційному обслуговуванню користувачів. Користувач може отримати готову інформацію на тему, яка його цікавить, не відвідуючи бібліотеку та скористатися цією послугою в будь-який час, перебуваючи в будь-якій віддаленій точці.

Найбільше поширення отримують два варіанти інформаційного обслуговування: консультування в режимі он-лайн і віртуальний стіл довідок. Перша форма передбачає інтерактивну, фактично живу, допомогу бібліографа. У режимі реального часу ведеться консультування читачів з усього спектру питань, які зазвичай задаються при особистому відвідуванні. При цьому бібліограф і читач можуть не тільки спілкуватися через чат, за допомогою Skype, а й спільно звертатися до різних пошукових систем, баз даних, електронних, так, ніби вони дійсно знаходилися поруч. Віртуальний стіл довідок передбачає створення на сайті спеціальної форми, в якій користувачі можуть залишити свої запити і через певний час (прописаний у правилах) отримати відповідь на них. Надання довідок користувачам можливе і за допомогою електронної пошти та соціальних мереж.

Консультування в реальному часі вимагає постійної присутності і напруженої роботи спеціально виділеного бібліографа, оскільки користувачам потрібна, як правило, негайна відповідь.

Ще один напрямок діяльності бібліографів у сучасних умовах це – електронна доставка документів, яка є гібридом міжбібліотечного абонемента та бібліографічної служби. Цей сервіс пропонує доставку електронних копій джерел, що знаходяться в фондах бібліотек, які не є об’єктом авторського права, тих, що перейшли у суспільне надбання, електронних копій частин документів для використання в навчальних чи наукових цілях (статті із газет, журналів, окремі сторінки з книги).

Невід'ємним інструментом для просування послуг, залученню користувачів і взаємодії з ними стали бібліотечні сайти. Розвиток сервісів Інтернету та засобів розробки інтернет-додатків дозволяє реалізувати на бібліотечних сайтах великий спектр інформаційних послуг – інформувати віддалених користувачів про нові надходження до бібліотеки, познайомити з книжковими новинками. Надаючи доступ до електронного каталогу, можна відмовитися від розміщення на сайтах списків нових надходжень. Є приклади сигнального інформування (СІ), вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) за допомогою сайтів. Розвивається ВРІ-сервіс, заснований на веб-технологіях, суть якого – регулярна автоматична розвилка повідомлень за заданим користувачами профілем у міру оновлення бази даних.

Більшість нових сервісів, впроваджених у бібліотечне обслуговування в останні кілька років, пов'язані з використанням технологій Web 2.0.

Сервіс RSS. Цей сервіс може використовуватись як для СІ і інформування в режимі ВРІ. RSS – сімейство XML-форматів, призначених для опису стрічок новин, анонсів статей, змін на блогах і т. д. Інформація з різних джерел, представлена у форматі RSS, збирається, обробляється і видається користувачеві в зручному для нього вигляді спеціальними програмами-агрегаторами або сучасними версіями найбільш популярних браузерів. Звичайно, за допомогою RSS дається короткий опис нової інформації, що з'явилася на сайті, і дається посилання на її повну версію.

RSS – зручний спосіб інформувати про новини бібліотеки, надає користувачам необхідну інформацію в електронному вигляді (наприклад, транслювання бібліографічних записів про нові надходження до бібліотеки, а також у повнотекстові БД, доступ до яких є у бібліотеці). RSS-розсилки доставляють інформацію користувачеві на його поштову скриньку або на блог.

Web 2.0 надає набір онлайнових технологій, які дозволяють користувачам спілкуватися між собою, а також бібліотекарям спілкуватися зі своїми користувачами (налагодження контактів, обмін думками, досвідом, знаннями, ідеями, новинами, інформацією і т. д.). Для спілкування зі своїми користувачами бібліотекарі найчастіше використовують блоги та соціальні мережі.

Соціальна мережа спрямована на побудову в Інтернеті спільнот з людей зі схожими інтересами або діяльністю. Це інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі. Зв'язок здійснюється за допомогою сервісу внутрішньої пошти або миттєвого обміну повідомленнями.

Найбільш популярними є соціальні мережі „Facebook”, „Однокласники”, „Вконтакте”. Тут бібліотеки публікують новини, знайомлять з новими надходженнями, оперативно відповідають на запитання користувачів, проводять опитування.

Блог – це персональний сайт, що дозволяє вести текстові записи з використанням мультимедійних елементів. Він являє собою онлайн-щоденник, де у зворотньому порядку публікуються записи, або, як їх інакше називають, „пости”. Важливою особливістю блогу є те, що відвідувачі можуть публікувати свої коментарі до повідомлень.

Блоги надають бібліотекам цікаві і нескладні в застосуванні інтерактивні засоби комунікації зі своїми користувачами. Блог може бути використаний як маркетинговий інструмент, що дозволяє знайти нового потенційного користувача; як засіб для просування послуг інформування та їх реклами, встановлення контактів з абонентами, інформування про нові надходження, зворотного зв'язку з абонентами інформування і т. д.

Для бібліотек важливим комунікативним засобом є видання бібліографічних посібників.

Тематику інформаційно-бібліографічної продукції бібліотек визначають інформаційні запити користувачів, пріоритетні напрямки та програми, за якими працюють бібліотеки: краєзнавство, рекомендації новинок художньої літератури, актуальні проблеми конкретних соціальних груп.

Сьогодні бібліотеки приділяють увагу створенню інноваційних форм представлення матеріалу.

До них можна віднести бібліографічні посібники малих форм: закладки, буклети, флаєри. Поряд з друкованими джерелами вказуються Інтеренет-ресурси, включається додаткова фактографічна інформація.

Незважаючи на те, що дайджест широко поширений у видавничій справі, він успішно використовується в бібліографічної діяльності. Дайджест містить фрагменти текстів багатьох документів (цитати, витяги, статистичні таблиці, конспекти, реферати), вибрані з певної теми, не забезпеченої узагальнюючими публікаціями та знаходяться в сфері інтересів користувачів.

Путівники по Інтернет-ресурсах. Підключення бібліотек до Інтернету робить необхідним пошук, оцінку, відбір і просування не тільки друкованих, але й електронних видань і сайтів.

Поточним посібником, що виходить в бібліотеках періодично – раз на квартал, півріччя, рік, завжди був список нових надходжень до бібліотеки, наприклад „Нові книги”. Сьогодні можна внести певну новизну в цей процес, адже, всі ці видання можна видавати як в друкованому вигляді, так і в електронному та розміщувати в Інтернеті.

В Інтернеті існує сервіс Calaméo для миттєвого створення інтерактивних публікацій. Це новий спосіб публікації – простий для використання і з широкими можливостями: наприклад, з файлу формату PDF можна створювати журнали, брошури, каталоги, звіти, презентації та багато іншого. При цьому створюється відчуття читання паперового документа: можна перегортати сторінки, відзначати цікаві місця, збільшувати масштаб зображення.

Бібліографічні служби можуть і повинні брати участь у формуванні комфортного бібліотечного середовища.

Один з напрямків – створення системи навігації в бібліотеці, максимально адаптованої до потреб користувача.

Бібліографи мають відновити і технічно вдосконалити інформацію біля каталогів і картотек; розробити стійкий алгоритм пошуку інформації (плакати, буклети, закладки, електронні продукти, візуальні - презентації); організувати промо-акції з рекламою власних продуктів і послуг; проводити уроки інформаційної культури для формування навичок „самообслуговування” у пошуку інформації; надавати регулярні наочні інформації про книжкові новинки, виставки, послуги тощо.

У зв’язку з цим набуває особливого значення постійний професійний розвиток бібліографа, його здатність до освоєння нового.

У методичній діяльності можливе використання нових дискусійних форм. Однією з них може стати аукціон інформаційних та бібліографічних проблем, коли виявляються різні проблеми, що виникають у повсякденній роботі бібліографа, організовується їх обговорення, спільно визначаються шляхи вирішення.

Сьогодні активно застосовуються сучасні варіанти професійного спілкування, засновані на використанні нових інформаційних технологій:

– Електронні журнали – відрізняються швидкістю публікацій, оперативністю і доступністю (при наявності доступу в Інтернет);

– Архіви електронних публікацій – містять повні тексти виступів і доповідей, а також матеріали, які з яких-небудь причин не увійшли до друкованого видання;

– Інтернет-конференції – їх основні переваги полягають у дистанційній участі, доступності інформації для ознайомлення та обслуговування, необмеженості кількості учасників, у можливості відвідування різних секцій;

– Професійні форуми в мережі Інтернет надають можливість фахівцям обговорювати актуальні проблеми, проводити консультації.

Нині існує велика кількість інтернет-ресурсів, присвячених загальноосвітнім і актуальним темам. Знайомство з ним може надати значну допомогу бібліотеці при організації інформаційного обслуговування користувачів.

Використання новітніх технологій скорочує шлях інформації до споживача, минаючи посередників в особі бібліотекаря, бібліотеки можуть і повинні модернізувати багато напрямків інформаційної діяльності.

 

Використані джерела:

Бібліотечна орбіта Кіровоградщини: [зб. ст.] / Департамент культури і туризму та культурної спадщини Кіровогр. облдержадмін., Облас. універс. наук. б-ка ім. Д. І. Чижевського; упоряд.: В. А. Козлова. – Вип. 5. – Кіровоград, 2012. – 225 с.

 

Виды информационно-библиографического обслуживания и их реализация с помощью Интернет. Виртуальные справочные службы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://wtexts.ru/docs/122/index-12749.html

 

Инновации в библиографической деятельности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.calameo.com/books/000497949470daab25641

 

Информационно-библиографическое обслуживание ЦБС [Электронный ресурс]: метод. реком. / сост.: О. Г. Колесникова, И. Е. Сутыгина. – Режим доступа: http://unatlib.org.ru/download/Publications/IBO/ibo.pdf

 

Лаврик, О. Л. Использование новейших технологий для реализации информационной функции библиотеки / О. Л. Лаврик, И. Г. Юдина // Библиосфера. – 2010. – № 1. – С. 35-41.

 

Тикунова, И. Качество библиотечных услуг. Как его измерить? / И. Тикунова // Библиотечное дело. – 2008. – № 6. – С. 23-26.

 

Юдина, И. Г. Избирательное распространение информации на базе веб-сервисов: обзор интернет-ресурсов / И. Г. Юдина // Библиосфера. – 2008. – № 1. – С. 51-56.