Призначення ,види і особливості автоматичних систем контролю.

Перш ніж розглядати вказані системи, дамо поняття автоматичного контролю. Під ним розуміється область автоматики, що охоплює методи і засоби, які полегшують або звільняють людину від спостереження за ходом виробничого процесу або станом контрольованого об'єкту.

Автоматичні системи контролю призначені в основному для об'єктивної якісної оцінки фізико-хімічних властивостей твердих тіл, рідин і газів, перевірки якості

обробки або виготовлення виробів; кількісної оцінки розмірів виробів після обробки або в процесі обробки; перевірки якості збірних і інших робіт; контролю технічного стану автоматичних систем управління, обчислювальних пристроїв і радіоелектронної апаратури. Практично здійснення будь-якої з перерахованих функцій автоматичного контролю починається з вимірювання, тобто зі встановлення об'єктивної кількісної оцінки параметра, що характеризує контрольований процес.

Будь-яка автоматична система контролю складається з ряду елементів, кожний з яких виконує певну задачу.

За способом дії на контрольований об'єкт автоматичний контроль буває: пасивний і активний. Пасивний контроль—це контроль параметрів після закінчення виробничого процесу і порівняння їх з еталонними заданими значеннями. Основною особливістю пасивного контролю є то, що він не оказує безпосереднього впливу.При даному контролі при відхиленні параметрів від заданих значень не відбувається автоматична коректировка їх по ходу виробничого процесу. Це є основним недоліком пасивного контролю.

А ктивний контроль — це контроль параметрів по ходу виробничого процесу з метою впливу на нього в тому випадку, якщо контрольовані параметривийшли із заданого допуску. У вказаному контролі автоматично відбувається коректування виробничого процесу (наприклад, підналадка машини або остановка машини при наявності несправності в ній ). Особливістю активного контролю є те, що в ньому є зв'язок між операціями контролю і управління режимами роботи машин, механізмів і автоматичних ліній.

По числу контрольованих параметрів автоматичний контроль розподіляється на одиничний і чисельний.

Система, яка служить для контролю тільки одного параметра, відноситься до систем автоматичного одиничного або одновимірного контролю, а система, призначена для одночасного контролю декількох параметрів, відноситься до автоматичних систем чисельного або багатовимірного контролю. При чисельному контролі отриманірезультати контролюгрупирують на диспетчерському пункті для того, щободержати відразу загальнукартину про хід виробничого процесу.Такі системи чисельногоконтролю частіше називаються автоматичними системами централізованого контролю.

По територіальній ознаці автоматичний контроль підрозділяється на недистанційний, дистанційний і телеконтроль. При недистанційном у (місцевому) автоматичному контролі контроль параметрів здійснюється недалеко від контрольованого об'єкту, а при дистанційному автоматичному контролі відстань між контрольованим об'єктом і пунктом контролю коливається від декількох десятків метрів до декількох кілометр рів. Телеконтроль застосовується в тому випадку, якщоконтроль параметрів здійснюється на значній відстані від контрольованого об'єкту. При цьому контролі вказана відстань лежить в межах від декількох кілометрів до мільйонів.

По заключним функціям розрізняють системи автоматичної сигналізації, вказівки реєстрації і сортування. Автоматична сигналізація— це автоматичний контроль критичних або характерних значень контрольованих параметрів. Автоматичні системи вказівки вимірюють той або інший контрольованийпараметр з вказівкою його абсолютного значення відтворюючим елементом системи. До автоматичних систем реєстрації відносяться такі системи, які здійснюють запис значень контрольованих параметрів. Автоматичні системи сортування призначені для сортування виробів залежно від значення контрольованого параметра.

По числу завершальних функцій автоматичні системи контролю діляться на одно- і багатофункціональні. Однофункціональні системи — це такі системи, що виконують тільки функції сигналізації, вказівки, або реєстрації. Під багатофункціональними системами розуміються такі системи, які здійснюють одночасно декілька функцій (наприклад, сортування і сигналізацію або ж сортування, сигналізацію і реєстрацію).

По характеру контролю у часі бувають автоматичні системи безперервного і періодичного контроля.

Крім того, розрізняють також послідовний, паралельний і послідовно-паралельний контроль; логічний контроль, при якому періодичність і тривалість відбуваються за певним алгоритмом функціонування; епізодичний контроль; багатоступінчатий контроль і оббігаючий контроль з періодичним підключенням різних джерел інформації. Слід замітити, що застосування того або іншого автоматичного контролю, а також вибір системи контролю залежать від ряду чинників, наприклад від способу управління виробничими процесами, необхідної точності контролю, економічного ефекту і надійності автоматичних систем контролю і т.д.

В даний час розроблена і застосовується в техніці велика різноманітність методів і схем автоматичного контролю.

На рисунку 9.1, а показана схема дистанційного термометра опору. Вона складається з моста, утвореного з манганінових резисторів R1, R2, R3 і терморезистора Rt, а також магнітоелектричного логометра Л. Резистори R1, R2 і R3, як правило, встановлюються в одному корпусі з логометром, а терморезистор Rt розташовують звичайно на деякій відстані від мостової схеми і логометра. Він встановлюється в контрольованому середовищі. Логометр має дві рамки, одна з яких підключається у вимірювальну діагональ моста а—b,а інша — до джерела живлення U, тобто в діагональ с—d.

При зміні температури контрольованого середовища відбувається зміна опору Rt, внаслідок чого струм в рамці, включеній у вимірювальну діагональ моста а-b, змінюється. При цьому повертається рухома система логометра на кут, пропорційний зміні температури середовища. У цій схемі похибка, яка виникає за рахунок зміни живлячої напруги, майже зведена до нуля. Це досягається тим, що в схемі застосований логометр, який вимірює відношення струмів в його рамках. Тому вказане відношення при коливаннях напруги живлення залишається постійним.

У розглянутій схемі основною похибкою є температурна похибка, що виникає за рахунок зміни опору сполучних проводів в результаті коливань температури навколишнього середовища. Для зменшення вказаної похибки застосовують схему, показану на рисунку 9.1,б. У схемі терморезистор Rt з'єднується з рештою частини схеми за допомогою трьох дротів 1—3. При цьому опір дроту 1 підсумовується з опором плеча R1 а опір дроту 2— з опором плеча Rt. Отже, сполучні дроти 1 і 2 будуть увімкнені в суміжні плечі мосту. Тому при зміні опорів проводів 1 і 2 під дією температури навколишнього середовища струм у вимірювальній діагоналі а—b моста майже не змінюється.

Розглянуті схеми відносяться до пасивного, одиничного, дистанційного, багатофункціонального (реєстрація, сигналізація) і безперервного автоматичного контролю.