Образ Френка Каупервуда в романі «Стоїк» як надбання світової літератури

«Стоїк» − завершальний роман «Трилогії бажань» американського Теодора Драйзера, в основу якої лягла біографія реальної людини − Чарлза Йеркса. У романі «Фінансист» герой трилогії − Френк Каупервуд − лише починає свою дорогу в бізнесі, у «Титані» він знаходить силу і стає могутнім ділком. У завершальному романі він зі стоїчним спокоєм сприймає свої тимчасові поразки в бізнесі й удари долі, і це дає йому можливість вистояти та досягли нових успіхів. Третю, завершальну частину «Трилогії бажанні» про життя Френка Каупервуда, де описуються його останні роки життя, видано в 1947 році.

Драйзер після виходу роману «Титан» у 1914 році надовго відклав роботу над третьою частиною, повернувшись до неї в 1922 році. У 1926 році він відвідав Лондон для збору матеріалів про фінансову діяльність Чарльза Йеркса, прототипа героя. У 1932 році Драйзер інтенсивно працював над романом, написавши близько двох третин твору [19, c.671].

Час дії «Стоїка» припадає на початок XX ст. Його основні персонажі – Каупервуд і його кохана Береніс Флемінг, яка вперше з'являється на сторінках «Титана». У «Стоїкові» Драйзер розкриває нові межі, властиві американському імперіалізму. На прикладі хижацької діяльності Каупервуда добре показано експансію американського капіталу до Англії.

Після невдачі в Чикаго, коли противники не дозволили йому продовжити транспортні концесії, Каупервуд переносить діяльність до Лондона, вирішивши зайнятися будівництвом ліній метрополітену. Каупервуду вдається заручитися підтримкою лорда Стейна, що має обширні зв'язки в Англії, і його ділового партнера Джонсона.

І тут він прагне до монопольного володіння залізницями, усуваючи зі своєї дороги конкурентів. Але в нього вже не та хватка й не ті сили, як за молодості. Френк Каупервуд зазнає фіаско й помирає. Його останки переправляють на батьківщину. Від величезних статків майна нічого не залишається після судових процесів. Багатства, накопичені неправедними дорогами, переходять до інших брудних рук. Драйзер придумав чудову деталь: Френк заповідає Нью-Йорку, збираючись увічнити своє ім'я, картинну галерею й безкоштовну лікарню, але картини розпродаються з молотка, а на лікарню після розплати з позивачами не залишається грошей.

У «Трилогії бажань» («Фінансист» (1912), «Титан» (1913), «Стоїк» (1946)) автор показує долю всієї нації, що виявилася під п'ятою монополій наприкінці XIX століття. Головним героєм романів виступає крупний капіталіст-хижак Каупервуд, чия кар'єра прослідковується на широкому соціальному фоні американського життя. У «Фінансистові» ми знайомимося з дитячими і юнацькими роками Каупервуда у Філадельфії, із формуванням його смаків, поглядів, інтересів, із початком його фінансової діяльності. Каупервуд швидко засвоює вовчі закони капіталістичного світу. Він ніколи не ризикує власним капіталом і в будь-який момент готовий поставити на карту чужі гроші.

Він ламає і калічить життя інших людей. Усі, хто потрапляє до орбіти його впливу, хто пов'язує з ним свою долю, рано чи пізно стають його жертвами. При цьому він ніколи не зазнає мук сумління, не розкаюється у своїх злочинах. У «Фінансистові» й «Титані» можна побачити незвичайно повну та барвисту картину розвитку фінансового капіталу кінця XIX століття: опис біржі, фінансових крахів і зльотів, паніки, запеклої боротьби за владу. Так, у «Фінансистові» прекрасно змальовано панораму паніки на фондовій біржі після знаменитої пожежі в Чикаго, що викликала потрясіння в економіці країни. Драйзер розповідає про те, як американські капіталісти «заробляли» свої статки, як вони здійснювали контроль над економікою таполітикою країни.

Створення образу Каупервуда було, безперечно, найбільшим досягненням Драйзера. Каупервуд – центральна фігура серії романів. У його особі письменник змалював типового представника американського монополістичного капіталу. Герой прагне лише до здійснення своїх бажань. Жалюгідна смерть Каупервуда – це не тільки його фізична смерть і крах філософії індивідуалізму. Смерть Каупервуда символізує шкідливий характер капіталізму, його повну безперспективність.

Завершуючи роботу над «Стоїком», Драйзер збирався опублікувати «Трилогію бажання» як єдиний твір. Він навіть думав у зв'язку з цим про необхідність внести деякі поправки до тексту «Титана». І справді, «Стоїк», об'єднуючи всі романи в єдине ціле, додає «Трилогії бажання» закінченість і − це головне − нове звучання, відповідне новим суспільним ідеалам одного з провідних американських письменників.

Високо оцінив реалізм «Трилогії бажання» Синклер Люіс, що примикав на ту пору до соціалістичного руху. У статті «Роман і соціальні недуги наших днів (захід капіталізму)» він зараховує Драйзера до тих письменників, «до кого ми звертаємося щоб почути вичерпну критику сучасного життя; у їх творах за індивідуальними подіями, як якийсь похмурий фон, стоїть Народ – скопище людей зі стислими кулаками, людей грубих і нечемних, людей, що хрипкими голосами вимагають своєї долі»[6, c.63].

«Трилогія бажання» виходить за межі американської літератури. Фінансист Каупервуд став надбанням світової літератури, подібно до банкіра Нусингену Бальзака. Поза сумнівом, працюючи над трилогією, Драйзер спирався не лише на досвід американської літератури. У завершальному розділі книги письменник апелює до образів Шекспіра – Макбета й Макдуффа, і, звичайно, не випадково в «Трилогії бажання» простежується близькість Драйзера до іншого класика світової літератури – до О. Бальзака.

 

ВИСНОВКИ

 

У випускній роботі розглянуто творчість великого представника американської літератури початку XX століття Теодора Драйзера − автора романів «Американська трагедія» та «Трилогія бажань».

Творчість Драйзера − це одночасно й вищий злет, і стрімкий захід класичного соціального роману на американському грунті. Саме Драйзер своєю важкою ходою проклав дорогу новим поколінням письменників, тим, що ще за життя пересунули його з центру на периферію літературної дійсності.

У першому розділі: «Письменники-реалісти про складну долю громадянина Америки» розглянуто творчість письменників-реалістів, проаналізовано здобутки американської літератури в жанрі соціально-критико-реалістичного роману.

Зазначимо, що на початку XX століття американська література почала відрізнятися від попередніх епох як темами, так і проблематикою образів. Новела не відіграє вже настільки важливої ролі в американській літературі, як у XIXстолітті, на зміну приходить реалістичний роман. Але все одно багато письменників приділяють їй увагу, і ціла низка видатних американських прозаїків присвячує себе переважно або винятково новелі.

На початку XX ст. з'явилися нові течії та дійства, які зробили оригінальний внесок у становлення критичного реалізму. У 1900-і рр. у США виникає течія «розкопувачів бруду». «Розкопувачі бруду» − велика група американських письменників, публіцистів, соціологів, суспільних діячів ліберальної орієнтації. Їхні виступи та заохочення сприяли зміцненню соціально-критичних тенденцій у літературі США, розвиткові соціологічного різновиду реалізму. Завдяки їм публіцистичний аспект стає істотним елементом сучасного американського роману.

Така проблематика американської літератури визначається фактом величезного значення: найбільш багата, сильна капіталістична країна, що виступає на чолі всього світу, породжує найбільш похмуру й гірку літературу сучасності. Письменники набули нової якісті: їм стало властиве відчуття трагізму й приреченості цього світу. Вони почали інакше відчувати навколишнє середовище. «Американська трагедія» Драйзера показала та виявила прагнення письменників до поглиблених узагальнень, що відрізняє літературу США того часу.

Драйзер своїм романом спростував думку американського письменника та літературного критика В.Хоуеллса. Недаремно багато критиків називали «Американську трагедію» американським «Злочином і карою», недаремно в цьому романі можна знайти й риси впливу Ф.Достоєвського, а про свій інтерес до російського письменника Ф. Достоєвського й до роману «Злочин і кара» неодноразово говорив і сам Т. Драйзер, який наперекір В. Хоуеллсу показав, що трагічна доля людської особистості − невід'ємна властивість американського суспільства і що «трагічне» і «американське» − близькі поняття.

У другому розділі: «Американська трагедія Теодора Драйзера як роман − відкриття» розкриває тернистий шлях Клайда Грифітса до верхівок суспільства, а його трагедія − «як зворотний бік американської мрії».

Клайд Грифітс істотно відрізняється від героїв попередніх творів письменника своєю буденністю, пересічністю. В образі Клайда акцентувано нестійкість, податливість впливів середовища. Клайд − саме уособлення звичаєвості, і в цьому значенні він так само типовий. І люзії та мрії, прищеплені йому в дитинстві, визначають і подальшу долю юнака, охопленого непереборним бажанням домогтися легкого життя. Але заради успішного та заможного життя Клайд іде на вбивство.Він розуміє, що якщо позбудеться Роберти, утопивши її в озері, то перетвориться на вбивцю. Він коливається, роздумуючи про можливі наслідки свого вчинку. У Клайда Грифітса відбувається внутрішня боротьба, яка свідчить про його душевну сум'ять. Драйзер виносить вирок не стільки юнакові, скільки тим, хто морально підготував його до злочину.

Те суспільство, яке штовхнуло Клайда на злочин, посадило його на електричний стілець. Трагедія героя полягає не тільки в тому, що він скоїв злочин, але й у тому, як його судять. Долю Клайда було вирішено задовго до початку суду. Він став іграшкою в передвиборній боротьбі двох буржуазних партій. Продажність американського правосуддя, його упередженість, прихильність до вузькогрупових інтересів уособлюють образи прокурора Мейсона, слідчого Хейта, численних адвокатів.

Отже, тема грошей стає нав'язливою і займає в «Американської трагедії» чільне місце. Драйзер описує, яку роль у житті найчастіше відіграють гроші, розкриває, як хибне уявлення про дійсність може отруїти розум недосвідченої людини, й показує відносини між людьми, які мають різний соціальний статус. Саме гроші визначають долі героїв. Поклоніння культу долара призвело до трагічної загибелі героїв роману, двох молодих людей − Роберти Олден і Клайда Гріффітса.

Одне з визначальних місць у романі посідає образ американського правосуддя. Драйзер описує машину американського правосуддя анатомічно точно й нещадно, немов військовий кореспондент, що спостерігає, як позиційна війна переходить у відкриті бойові дії.

У «Американської трагедії» досягається та дивовижна художня цілісність, яка відрізняє справжні твори мистецтва. І заголовок роману, і його композиція, і пейзаж, і авторські відступи, і логіка розвитку характерів, і їх психологія в «Американської трагедії» розкривають відповідальність американського буржуазного суспільства за трагедію Клайда Гріфітса.

У романі «Американська трагедія» Теодор Драйзер зобразив крах «Американської мрії». Мрія обернулася ілюзією, справжня людяність виявилася несумісною з буржуазними стандартами щастя. Америка, обдурила героя роману, відправила його на електричний стілець, хоча Клайд Грифітс послідовно виконав офіційну формулу успіху.

«Американська трагедія» стала прапором критичного реалізму в американській літературі XX століття. Вона визначила основну магістраль подальшого розвитку літератури в США. З її появою пов'язано розквіт критичного реалізму в країні.

Серед романів Драйзера «Американська трагедія» виділяється глибиною і всебічністю охоплнення явищ американського життя. Роман Драйзера широкий і безмежний, як Гудзон; неосяжний, як саме життя.

У третьому розділі: «Трилогія бажання» − справжній портрет американського життя початку XX століття» розглянуто три романи та еволюцію головного героя − Френка Каупервуда.

«Трилогія бажання» − значний твір американської та європейської літератури XX століття. Із винятковою образотворчою силою Т.Драйзер змальовує побут і звичаї фінансового середовища, хижацький підхід до суспільства і політичну безпринципність. Ця трилогія є справжнім портретом початку ХХ століття, фотографічним знімоком періоду шалених спекуляцій, що передував Великій Депресії 20-х років. Трилогія являє собою цикл романів американського письменника, у яких розглянуто суспільне, культурне,політичне та фінансове життя Америки кінця XIX-початку XX століття. Цикл умішує в себе: «Фінансист» (1912), «Титан» (1914), «Стоїк» (1947).

В основу монументальної «Трилогії бажання» покладено історію життя мільйонера Чарльза Йєркса, головний герой − Френк Каупервуд, особистість непересічна й трагічна, показана в реальних обставинах американського життя, починаючи з 1860-1870-х рр.. Одна з важливих функцій образу Каупервуда в романі «Фінансист» − представити в концентрованій і відкритій формі відсутність морального принципу, що в тій чи тій мірі притаманне фінансовим «тузам» Філадельфії.

«Титан» − другий роман «Трилогії бажання», задуманої Драйзером наприкінці першого десятиліття XX століття й завершений лише в роки другої світової війни. Каупервуд у «Фінансисті» формується як особистість, він виробляє погляд на світ, шукає своє місце в житті, установлює для себе моральну норму, життєвий принцип, особистий статус соціальної поведінки. Каупервуд у «Титані» − характер цілком усталений і навіть дещо жорсткий у своїй нерухомій цілісності.

«Стоїк» − завершальний роман «Трилогії бажань». Драйзер мав намір опублікувати «Трилогію бажання» як єдиний твір, він навіть думав у зв'язку з цим про необхідність внести деякі поправки до тексту «Титана». І дійсно, «Стоїк», об'єднуючи всі романи в єдине ціле, додає «Трилогії бажання» закінченість і − найголовніше − нове звучання, відповідне до нових суспільних ідеалів одного з провідних американських письменників.

«Трилогія бажання» виходить за межі американської літератури. Вона засвідчує близькість Драйзера до іншого класика світової літератури – до О. Бальзака.

Отже, у своїх романах Т. Драйзер із великою силою показав згубний вплив на слабку від природи людину законів американського суспільства, американського способу життя. Драйзер художньо і переконливо змальовує долю людини із соціальних низів, яка прагне будь-що піднятися вгору, здобути становище й гроші, що гарантуватимуть їй щастя та насолоду. Трагедія драйзерівських героїв – не просто американська, це типова соціальна трагедія представників певного соціального прошарку. Трагедія полягає серед іншого і в тому, що часи, коли можна було легко досягти успіху, минули. Тепер, щоб виборсатися нагору, уже недостатньо бути собою, тепер треба говорити неправду, прикидатися, фальшивити, кривити душею і навіть іти на злочин. Теодор Драйзер є найяскравішим представником в американській літературі на межі ХІХ-ХХ століть.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Dreiser.Th. An American Tragedy/ Th. Dreiser// OCR & spellcheck by HarryFan. − 2001. − 20 March.

2. Dreiser Th. A Bibliography/ Th. Dreiser. − Philadelphia: Ed. D. Mc Donald, 1958.

3. Uspoetry//Книги [Электронный ресурс]. — Режим доступа:

http://www.uspoetry.ru/books/1. — Ю.Ковалев.Теодор Драйзер открывает Америку.

4.Алексеев С. Американская победа / Алексеев С. // Драйзер Т. Собрание сочинений: в Ют./ Под общ. ред. С.С.Динамова. — М.-Л: Фабрика, 1928. — Т. 4. — С. 705-709

5. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII-XVIII веков/ Артамонов С.Д. — М.: 1988. — C.25.

6. Батурин С. Драйзер / С. Батурин. − М.: Молодая гвардия, 1975. − 336 с.

7. Батурин С. Портреты американских писателей / С. Батурин. М.: −

Худож. лит., 1979. − 422 с.

8. Бенни Я. О романах Теодора Драйзера/ Я.Бенни//Новый мир, − 1958. №9.

9. Ващенко А.В. Амеика в споре с Америкой/ Ващенко А.В. − М.: Знание, 1988. − 63с.

10. Гиленсон Б.А. История литературы США/ Гиленсон Б.А. − М.: Издательский центр «Академия», 2003. − 704 с.

11. Гумерова О.Ф. «Американская трагедия» Драйзера как полемика с Ф.М.Достоевским / Гумерова О.Ф // Язык и литература в поликультурном пространстве. – Бирск, 2005. − С. 341 -345.

12. Гумерова О.Ф. Проблема преступной личности в творческой и философской системе Теодора Драйзера / Гумерова О.Ф / Актуальные проблемы современной науки. – Москва, 2007. – № 5. – С. 25-27.

13. Гумерова О.Ф. Психологический и социальный аспекты проблемы суицида в творчестве Теодора Драйзера / Гумерова О.Ф., Морозкина Е.А / Вестник Башкирского университета. – 2007. – № 3. – С. 51-54.

14. Динамов С. Предисловия// Динамов С. Зарубежная литература. – М.: 1960. – С.300-328.

15. Драйзер//Критика24[электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.kritika24.ru/page.php?id=82. —Рецензия к роману Титан. (Драйзер Теодор).

16.Драйзер Т. Письмо Уильяму Ленджелу / Драйзер Т // Жизнь, искусство и Америка. Статьи, интервью, письма: сборник. – М.: Радуга, 1988. – С. 271-273.

17.Драйзер Т. Собрание сочинений: в 10т. / Под общ. ред. С.С. Динамова, М. – Л.: Фабрика, 1928. – т.2. – С. 296-303.

18. Драйзер Т. Титан: роман/ Драйзер Т. - Л.: Лениздат, 1988. – 573 с.

19. Драйзер Т. Стоик: Оплот: романы/ Драйзер Т. - Л.: Лениздат, 1989. – 671 с.

20. Драйзер Т. Финансист: роман/ Драйзер Т. - Л.: Лениздат, 1987. – 558 с.21. З.Т.Гражданской. Зарубежная литература ХХ века /З.Т.Гражданской. – М.: Просвещение, 1979. – 351 с.

22. Засурский Я. Н. Теодор Драйзер/Засурский Я. Н. –М.: Издательство Московского университета, 1957. —221с.

23. Затонский Д. В. Искусство романа и XX век./ Затонский Д. В — М.: Художественная литература, 1973. — 534 с.

24. Зверев А. М. Предисловие / Зверев А. М / Драйзер Т. Рассказы. М.: Правда, 1984. — 448 с.55.

25. 3лобин Г.П. По ту сторону мечты: Страницы американской литературы XXвека/3лобин Г.П. М.: Художественная литература, 1985. —335 с.

26. Иванько С. Теодор Драйзер / Иванько С. //Собрание сочинений: в 12 т. — М.: 1973. — т.9. —125 с.

27. История американской литературы / Под ред. Н. И. Самохвалова. — М.: 1971. — Ч. 1. — С. 88-95.

28. История зарубежной литературы конца ХІХ – начала ХХ века / Под ред. Л.Г.Андреева. – М.: Высшая школа, 1978. – С. 472-475.

29. История зарубежной литературы XIX века/ под ред. А.С. Дмитриева. –М.: 1979. C 856.

30. История зарубежной литературы ХХ века / Под ред. З.Т.Гражданской. – М.: Госучпедгиз, 1963. –C. 856.

31. Лозовский А. И. Новеллистика Т. Драйзера / А. И. Лозовский. —

Краснодар: Кубан. ун-т, 1987. — 104 с.

32. Мендельсон М. О. Современный американский роман./ Мендельсон М. О М., 1964. — 99 c.

33. Раско Б. Творчество Теодора Драйзера/ Раско Б. // На литературном посту. — 1928. №11-12.

34. Художественное мастерство Драйзера на примере романа «Титан»// Сочинение [Электронный ресурс]. — Режим доступа:

http://soshinenie.ru/xudozhestvennoe-masterstvo-drajzera-na-primere-romana-titan/ — Художественное мастерство Драйзера (на примере романа «Титан»).

35. Шпакова А. П. Американская действительность в изображении Теодора Драйзера/ А. П. Шпакова А. Шпакова. — М.: 1959. — 386.