Тема: структура ринку її класифікація та інфраструктура

ПЛАН

 

1. Структурні елементи ринку

2. Інфраструктура ринку

 

1. Ринок як складне утворення має надзвичайно багату структуру. За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин розрізняють:

· Ринок товарів, який містить ринок споживчих товарів, ринок засобів виробництва.

· Ринок праці – посередник між роботодавцями та найманими працівниками,сукупність відносин між власниками робочої сили (найманими працівниками), власниками капіталістичних підприємств усіх типів та форм власності з приводу умов купівлі-продажу робочої сили

· Ринок капіталу, що включає грошовий ринок і ринок цінних паперів - це певна сукупність економічних відносин з приводу організації купівлі – продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал.

· Ринок інтелектуальної власності — відносини, що виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення об'єктів інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми математичного забезпечення, наукові прогнози тощо).

· Валютний ринок. На цьому ринку здійснюють операції зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму.

6. Ринок інформації - сукупність відносин економічної власності між виробниками, посередниками та споживачами інформації у процесі купівлі-продажу різних видів інформаційних послуг та привласнення прибутків через механізм цін.

Важливий елемент ринку інформації — інформація про конкурентів. Збирання, обробку і передавання її у деяких країнах Заходу називають інформаційно-статистичною базою підвищення конкурентоспроможності

7. Ринок нерухомості - включає ринок землі та побудованих на ній житла, дачних будинків тощо.

За суб’єктами ринкових відносин розрізняють:

1. Ринок покупця –ринок, на якому величина пропозиції більше величини попиту. На такому ринку панують покупці, а продавець повинен пристосовуватися до нього.

2. Ринок продавця –ринок, на якому попит більше пропозиції. На такому ринку панує продавець, а покупець змушений пристосовуватися.

За територіальними ознаками розрізняють такі ринки:

1. Внутрішній: - місцевий; - загальнодержавний;- міський;- сільський.

2. Зовнішній

За механізмом функціонування ринки бувають:

1. Планово-керований;

2. Регульований

3. Вільний

За ступенем зрілості ринкових відносин розрізняють:

Розвинений ринок — це система товарно-грошових відносин між суб'єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, яка передбачає економічну самостійність, рівноправність та конкуренцію товаровиробників

Ринок із різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний). Монопольним називають ринок, на якому домінує один постачальник або продавець. Головною ознакою олігополії є панування на ринку товарів чи послуг невеликої кількості господарюючих суб'єктів.

 

2. Ринкова інфраструктура -це сукупність різних установ, певних видів діяльності, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо. Вона містить такі елементи: аукціони, ярмарки, біржі, страхові компанії, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.

Аукціони – форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення на основі конкурсу покупців.

Ярмарки – це торги, які періодично організовують у встановленому місці.

Страхова компанія – комерційна,фінансово – кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій.

Аудиторська фірма – це незалежна організація, яка на замовлення контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їх бухгалтерські звіти і баланси.

Холдингова компанія – акціонерна компанія, капітал якої використовується для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контрою за їх діяльністю й отримання доходів.

Сутність інфраструктури повніше розкривається у виконуваних нею функціях. Такими функціями є:

1) постачання різних видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) між функціонуючими підприємствами та організаціями, виробниками і споживачами;

2) купівля-продаж різноманітних товарів;

3) забезпечення інформацією учасників ринку;

4) підвищення ефективності роботи суб'єктів ринкових відносин внаслідок їх спеціалізації та ін.

Головна роль у забезпеченні функціонування інфраструктури ринку належить біржам. Завдяки біржам оперативніше і з оптимальними наслідками для партнерів укладаються угоди купівлі – продажу товарів.

Фондова біржа – установа, організований ринок, на якому власники здійснюють процес купівлі – продажу цінних паперів. Як найважливіший елемент розвинутої ринкової економіки, ринку капіталів фондова біржа створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів, їх спрямування на довгострокові інвестиції, фінансування перспективних програм.

Купівля – продаж акцій на фондовій біржі здійснюється за допомогою посередників (дилерів, брокерів). Членами фондової біржі можуть бути лише високорентабельні фірми. Сучасними видами цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, є:

· Конвертовані акції,

· Ф’ючерси – термінові угоди з приводу купівлі – продажу цінних паперів, сировини, валюти тощо,

· Опціони – угоди, що надають одному з контрагентів процесу купівлі – продажу право альтернативних умов договору, зокрема продавати або покупати цінні папери у заздалегідь установлений час за твердою ціною.

На фондовій біржі відбувається розподіл і перерозподіл фінансового капіталу. Інші функції біржі – реєстрація курсів цінних паперів, виконання ролі «барометру» економічної ситуації в країні, місце реалізації цінних паперів.

Позитивними властивостями фондової біржі є:

1. акумулювання вільних коштів за рахунок випуску й продажу цінних паперів та їх спрямування на розвиток окремих підприємств, галузей;

2. міжгалузеве переливання капіталу,

3. створення відповідних передумов для підприємницької діяльності;

4. стабілізація заощаджень окремих верств населення та їх відповідне зростання.

Товарна біржа – постійно діючі ринки, де купівля продаж товарів здійснюється на основі встановлених стандартів і зразків, відповідних форм документів, якими регламентується номенклатура, обсяг, ціни, терміни і види поставки та інші умови.

На біржі здійснюється два види товарообороту: реальний і ф’ючерсний.

Реальний товарообіг передбачає перехід товару від продавця до покупця. На такі поставки припадає до 10% світової торгівлі відповідними товарами.

При ф'ючерсних видах товарообігу продається право на товар (наприклад, на майбутній врожай), ф’ючерсні контракти, тому рух тут необов’язковий. Різницю між ціною в день його укладення і ціною в день його виконання виплачують або продавець (якщо ціна піднялась), або покупець (якщо ціна знизилась). Нерідко ці два види продажу взаємопов’язані. Так, фірма,яка продає реальний товар на біржі з поставкою в майбутньому, може водночас купити право на інший товар (ф’ючерсні контракти) на таку саму кількість товарів і відповідний термін поставок. Ф’ючерсні контракти підлягають хеджуванню – страхуванню на випадок можливих збитків, спричинених зміною цін в майбутньому.

За регульованого ринку діяльність товарних бірж контролює держава, передусім прийняттям відповідного законодавства, в якому визначаються правила їх діяльності, права і обов’язки. Біржі існували в Україні ще у 18 – 19 ст. В наш час обсяг продажу товарів на біржах невеликий, що свідчить про їх незначну ділову активність.

Біржа праці – це установа, що здійснює посередницькі функції між найманими працівниками і підприємцями, збирає і подає інформацію про наявність вакансій, сприяє підготовці і перепідготовці кадрів, частково регулює процес зайнятості.

Біржа має свої відділення у містах, районах. Їх завдання полягає в тому, щоб аналізувати, розробляти програми зайнятості, надавати профконсультації, здійснювати підготовку, перепідготовку кадрів, працевлаштовувати їх