Схема діагностики та лікування гострого вірусного гепатиту Е (Hepatitis virosae Е)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- початок захворювання поступовий; переджовтяничний період короткий (5-6 діб), переважають диспепсичні прояви і больовий синдром у правому підребер’ї та епігастрії; з появою жовтяниці стан не поліпшується; у період жовтяниці – помірна інтоксикація, значна гепатомегалія до 5 см і більше; перебіг хвороби переважно середньотяжкий; загострення і перехід у хронічну форму не відбувається; у вагітних – тяжкі та фульмінантні форми хвороби, які супроводжуються геморагічним синдромом, недостатністю нирок, больовим синдромом; частіше спостерігаються передчасні пологи, викидні, після яких (через 1-3 - доби) розвивається печінкова енцефалопатія; висока летальність, особливо небезпечна хвороба на 38-40 тижні вагітності

 

так.

так, вірусний гепатит Е. Верифікація діагнозу: ні

- серологічні дослідження: ІФА, полімеразна ланцюгова реакція (виявлення антигену та антитіл – анти-НЕV IgM); виключення вірусного гепатиту А і В (у хворих немає в крові HBsAg, анти-HBs, анти-HBc ІgM, анти-HAV ІgM); гемограма: лейкопенія, тромбоцитопенія, лімфо- і моноцитоз, ШОЕ в нормі або знижена; в крові збільшений вміст білірубіну за рахунок прямої фракції, підвищення активності АлАТ, АсАТ, ЛДГ, тимолової проби, зменшення показників сулемової проби, диспротеїнемія, підвищення рівня лужної фосфатази; сеча – на початку уробілінурія, далі – білірубінурія; кал – відсутність стеркобіліну

 

так

 

так. Діагноз підтверджено:

- визначення клінічної форми, тяжкості, наявності ускладнень, супутньої патології

ні

 

 

Диференціальний діагноз із іншими гепатитами, лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, цитоме-галовірусною хворобою, гемолітичною та механічною жовтяницею, псевдотуберкульозом, токсичними та алкогольними гепатитами, жировими та пігментними гепатозами, цирозом печінки, хронічними ураженнями печінки. У початковий період при диспепсичному синдромі: з харчовою токсикоінфекцією, при больовому синдромі: з гострим гастритом, холециститом

Лікування:

- обов’язкова госпіталізація; базисна терапія (постільний режим до просвітлення та збільшення кількості сечі); дієта – стіл № 5, 5-а, рідини до 3 л/добу; дезінтоксикаційна терапія (5-10 % розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію, ентеросорбенти); препарати, що поліпшують обмін речовин у печінкових клітинах (пангамат кальцію, аскорбінова кислота, тіамін, піридоксин, рибофлавін); ферментні препарати (фестал, панзинорм); гепатопротектори; глюкокортикоїди (при загрозі гострого гепатонекрозу); екстракорпоральна сорбційна детоксикація; гіпербарична оксигенація

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики: нормалізація лабораторних показників (рівень АлАТ не повинен перевищувати норму в 2 рази, вміст білірубіну 20-30 мкмоль/л)

 

:

- протягом 3 місяців (раз на місяць огляд інфекціоніста з біохімічним дослідженням крові)

Диспансеризація:

Продовження додатка М

Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту C (Hepatitis virosaе C)

Епідеміологічний анамнез:

 

ні

так. Клінічні ознаки:

- початок поступовий, дуже рідко гострий; варіанти продромального періоду: диспепсичний, катаральний, змішаний, його тривалість – 1 тиждень; у жовтяничному періоді - гепатомегалія, рідше - спленомегалія, інколи - підвищення температури протягом 3-7 днів до субфебральних цифр; тривалість жовтяничного періоду – 2-3 тижні; позапечінкові ураження і артрит, гломерулонефрит, апластична анемія, вузликовий періартеріїт, змішана кріоглобулінемія; перехід у хронічні форми; виникнення загострень та рецидивів

н ні

 

так

так

так, вірусний гепатит С. Верифікація діагнозу: ні

- полімеразна ланцюгова реакція – виявлення РНК вірусу або антитіл до них методом ІФА в сироватці крові; в аналізах крові - лейкопенія з відносним лімфо- і моноцитозом; збільшення вмісту білірубіну за рахунок прямої фракції, підвищення активності АлАТ, підвищення показника тимолової і зниження сулемової проб; уробілінурія, пізніше - білірубінурія, відсутність стеркобіліну в калі

 

 

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення кінцевого діагнозу з урахуванням синдрому, тяжкості, форми, ускладнень

Диференціальний діагноз із ГРВІ, харчовими токсикоінфекціями, гострими кишковими інфекціями; у жовтяничному періоді з іншими вірусними гепатитами, цитомегаловірусною інфекцією, герпесом, гемолітичними, медикаментозними, токсичними жовтяницями, лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, обтурацією жовчовивідних шляхів

 

 

 

Лікування:

 

- госпіталізація обов’язкова; постільний режим до появи сечової кризи (посвітління сечі та збільшення її кількості); дієта № 5 з великою кількістю рідини; етіотропне: реаферон, лаферон, лейкінферон; патогенетичне: ентеросорбція (СКН, карбосфер, ентеросгель, полісорб, карбосілан), дезінтоксикація (розчини глюкози, Рінгера та інші); імуномодулятори; гепатопротектори; симптоматичне: холекінетики, спазмолітики

 

 

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики; - нормалізація лабораторних показників

 

Диспансеризація:

- спостереження лікаря КІЗу або дільничного лікаря під контролем і керівництвом інфекціоніста при залишкових явищах хвороби протягом 3 місяців - огляд, контрольні лабораторні дослідження

 

Список літератури

1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т.1. - 856 с.

2. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2002. – Т.2. – 658 с.

3. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2003. – Т.3. – 848 с.

4. Вирусные гепатиты: клиника, диагностика, лечение / Под ред. Ю.В. Лобзина. – СПб.: ФОЛИАНТ, 2006. – 192 с.

5. Вирусные гепатиты / Ю.П. Харченко и др. – Одесса: ОГМУ, 2006. – 219 с.

6. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю., Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник. - Тернопіль, 2006. – 233 с.

7. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – 500 с.

8. Подымова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ОАО «Медицина», 2005. – 768 с.

9. Скрипник І.М., Мельник Т.В., Потяженко М.М. Клінічна гепатологія: Навчальний посібник. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 424 с.

10. Харченко Н.В., Порохницький В.Г., Топольницький В.С. Вірусні гепатити. – К.: Фенікс, 2002. – 296 с.

11. Чемич М.Д., Ільїна Н.І., Сніцарь А.О., Бинда Т.П. Жовтяниці: діагностика, диференціальна діагностика: Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти ІV рівня акредитації та студентів старших курсів, лікарів-інтернів. – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – 282 с.

 

Навчальне видання

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ