Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Кафедра інфекційних хвороб і епідеміологіїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Чемич М.Д. – д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Медичного інституту Сумського державного університету; Сніцарь А.О. – канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Медичного інституту Сумського державного університету; головний лікар СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького; Ільїна Н.І. – канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Медичного інституту Сумського державного університету; Бинда Т.П. – канд. мед. наук, доцент кафедри педіатрії післядипломної освіти Медичного інституту Сумського державного університету; Троцька І.О. – асистент кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Медичного інституту Сумського державного університету; заступник головного лікаря з медичної частини СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького; обласний позаштатний інфекціоніст управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації; Рябіченко В.В. – асистент кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Медичного інституту Сумського державного університету; завідувач гепатологічного центру СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького; Кулеш Л.П. – асистент кафедри інфекційних хвороб і епідеміології Медичного інституту Сумського державного університету; завідувач інфекційного відділення СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького; Кругляк С.І. – обласний позаштатний дитячий інфекціоніст управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації; Грабовий С.Л. – лікар-епідеміолог Сумського обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом.
ЗМІСТ
Перелік скорочень АлАТ – аланінамінотрансфераза; АсАТ – аспартатамінотрансфераза; ВГ – вірусний гепатит; ВГ А – вірусний гепатит А;А;. ВГ В – вірусний гепатит В; ВГ С – вірусний гепатит С; ВГ D – вірусний гепатит D; ВГ Е – вірусний гепатит Е; ВІЛ – вірус імунодефіциту людини; ГБО – гіпербарична оксигенація; ГВГ – гострий вірусний гепатит; ГГТФ – гаммаглутамілтрансфераза; ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота; ЕКГ – електрокардіографія; ІФА – імуноферментний аналіз; ІФГ – інтерфероноген; ІФН – інтерферон; КІЗ – кабінет інфекційних захворювань; ЛДГ – лактатдегідрогеназа; ЛФ – лужна фосфатаза; МВС – Міністерство внутрішніх справ; МКХ – Міжнародна класифікація хвороб; МСЕК – медико - соціальна експертна комісія; ПВТ – противірусна терапія; ПЕГ – поліетиленгліколь; ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція; РВВ – рання вірусологічна відповідь; РНК – рибонуклеїнова кислота; СНІД – синдром набутого імунодефіциту; СОІКЛ - Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня імені З.Й. Красовицького; ТТГ – тиреотропний гормон; УЗД – ультразвукове дослідження; ФГДС – фіброгастродуоденоскопія; ХВГ – хронічний вірусний гепатит; ХГ – хронічний гепатит; ЦНС – центральна нервова система; ЦП – цироз печінки; АNA – антинуклеарні антитіла; DNA – дезоксирибонуклеїнова кислота; HAV/HBV/НСV/HDV/HEV – вірус гепатиту А/В/C/D/E; RNA - рибонуклеїнова кислота; RW – реакція Васермана; SMA – антитіла до м’язових клітин. Актуальність Вірусні гепатити (ВГ) займають одне з провідних місць в інфекційній патології. Щорічно у світі від гепатиту та його наслідків помирає від 1,5 до 2 млн осіб (Харченко Н.В., Топольницький В.С., 2002 р.). За різними даними, у 10-70 % випадків ВГ набирає хронічної форми з подальшим розвитком цирозу та раку печінки. Щорічно в Україні на ГВГ хворіють близько 30000 осіб, з них більше ніж 100 помирає. Найбільший відсоток інфікованих вірусом гепатиту В мають діти до 14 років та дорослі від 40 до 49 років (Гураль А.Л., Марієвський В.Ф. і співавт., 2000 р.). Проблемним питанням є визначення фактичної поширеності парентеральних гепатитів. В Україні щорічно виявляється 8- 10 тис. випадків вірусного гепатиту В (ВГ В), однак при використанні методу ІФА реєструється значна кількість хворих з безжовтяничними і субклінічними формами. Співвідношення зареєстрованих форм гострого ВГ В до стертих (безжовтяничних) форм становить: у віці до 5 років – 1:178, від 5 до 15 років – 1:55, від 15 до 25 років – 1:21 (Хоронжевська І.С. і співавт., 2001 р.). Головними факторами передавання, які обумовлють захворюваність, є інфікована кров та її препарати. Дуже велику стурбованість у плані ризику інфікування викликає поширення наркоманії та проституції. За даними проведеного аналізу, в Сумській області частка парентерального інфікування останніми роками зменшилася із 100 до 77 %, майже кожен п’ятий хворий заражується через статеві контакти. Близько третини хворих відзначають в анамнезі парентеральні втручання, більшість яких проводилась у лікувально-профілактичних закладах. При цьому найбільший ризик зараження становлять лабораторні дослідження, пов’язані з проникненням у кров’яне русло, стоматологічні та хірургічні втручання. Але заразитися можна і в косметологічних кабінетах та перукарнях. Медичні працівники належать до основної групи ризику. У нашій області за останні 6 років лише у 2004 і 2005 роках показник захворюваності на парентеральні гепатити серед цієї категорії населення був нижчим від середньообласного, в інші роки перевищував його у 1,2-5,7 раза. Для ВГ В характерна переважна ураженість дорослого населення, що пов’язано з більш частим отриманням гемотрансфузій та інших парентеральних втручань. У той самий час особливе занепокоєння викликають випадки захворювань у дітей, бо саме ВГ В у дитячому віці у 90 % випадків призводить до хронічного перебігу, у 30 % - до інвалідизації. До інших факторів, що обумовлюють актуальність проблеми парентеральних гепатитів, можна віднести те, що ці захворювання часто мають тяжкий перебіг у вагітних. Доведено, що вірус гепатиту В активує реплікацію ВІЛ в організмі хворого. Все частіше реєструються мікст-гепатити, крім того, відсутність перехресного імунітету дозволяє одній людині протягом життя перехворіти на декілька вірусних гепатитів. Також до кінця не вирішена проблема етіотропного лікування хворих на ці інфекції.
Етіологія та епідеміологія поширених вірусних гепатитів
Ø Етіологія вірусних гепатитів
Ø Епідеміологія вірусних гепатитів
Класифікація гепатитів Класифікація ГВГ За збудником: А, В, С, D, E, F, G, TTV, SEN. Клінічні форми ГВГ: жовтянична, безжовтянична, субклінічна, інапарантна, фульмінантна. За циклічністю перебігу: гострий, затяжний (підгострий), хронічний. За ступенем тяжкості: легкий, середній, тяжкий, дуже тяжкий. Ускладнення: гостра печінкова енцефалопатія, гостра печінкова недостатність, загострення (клінічне, ферментативне), функціональні та запальні захворювання жовчовивідних шляхів. Наслідки: видужання, залишкові явища (астено-вегетативний синдром, гепатомегалія), затяжна реконвалесценція, гіпербілірубінемія, хронічний гепатит, цироз печінки, первинний рак печінки. Класифікація ХГ Єдиної клінічної класифікації ХГ немає. В Україні користуються класифікацією ХГ, запропонованою міжнародним конгресом гастроентерологів (Лос-Анджелес, США, 1994 р.): 1 За етіологією і патогенезом: 1.1 хронічний вірусний гепатит В; 1.2 хронічний вірусний гепатит Д; 1.3 хронічний вірусний гепатит С; 1.4 невизначений хронічний вірусний гепатит; 1.5 автоімунний гепатит (типи 1, 2); 1.6 медикаментозно-індукований гепатит; 1.7 криптогенний хронічний гепатит (невизначеної етіології). 2 За ступенем активності ХГ: 2.1 за клініко-біохімічними критеріями; 2.2 за гістологічними критеріями. 3 Стадії хронічного гепатиту: 0, 1, 2, 3, 4 (визначаються за даними гістологічного дослідження – наявність і поширеність фіброзу). Ступінь активності некрозозапального процесу при ХГ: - мінімальна; - незначна; - помірно виражена; - виражена. Клінічна активність оцінюється за рівнем збільшення АлАТ: - мінімальна активність – АлАТ менше 3 норм; - помірна активність – АлАТ від 3 до 10 норм; - значна активність – АлАТ більше 10 норм. При вірусних гепатитах необхідно встановити патогенетичну фазу перебігу інфекції (визначається за результатами ПЛР): - фаза реплікації; - фаза інтеграції. Оцінка стадії хвороби за вираженістю та поширеністю процесів фіброзування здійснюється за градацією активності з урахуванням гістологічних даних, що запропонована Міжнародною робочою групою гастроентерологів. Таблиця 1- Критерії визначення стадії ХГ
Таблиця 2- Гістологічний індекс ступеня активності ХВГ В або ХВГ С (за В.В. Сєровим і Л.О. Севергіною)
Таблиця 3- Гістологічний індекс стадії захворювання як ступеня хронізації ХВГ В і ХВГ С (за В.В. Сєровим і Л.О. Севергіною)
Відсутність умов для виявлення усіх критеріїв, запропонованих американською класифікацією, спонукає лікарів звертатися до МКХ – 10.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 256; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.97.14.87 (0.01 с.) |