Стаття 104. Відповідальність актуарія

1. Актуарій несе персональну відповідальність за неналежне виконання посвідчених ним 70

 

актуарних розрахунків та підготовки актуарних звітів.

2. Уповноважений орган має право застосувати заходи впливу до актуарія (попередження, зупинення дії свідоцтва до 1 року, анулювання свідоцтва) на підставі:

– встановлення неодноразових фактів здійснення актуарних розрахунків низької якості;

– здійснення актуарної діяльності з систематичним порушенням вимог законодавства;

– розголошення або передачі третім особам (за винятком Уповноваженого органу) конфіденційної інформації, отриманої в ході проведення актуарних розрахунків;

– невиконання вимоги частин 7-8 статті 103 або несвоєчасного інформування Уповноваженого органу;

– ухвали суду про притягнення особи, яка здійснює актуарні розрахунки, до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів у сфері господарської діяльності.

Стаття 105. Професійне об’єднання актуаріїв

1. Актуарії мають право об‟єднуватися в громадські організації за професійною ознакою для координації своєї діяльності, здійснення спільних програм та захисту інтересів своїх членів, якщо їх утворення не суперечить законодавству України.

Об'єднання актуаріїв діє на підставі статуту, який затверджується рішенням конференції актуаріїв, і набуває статусу юридичної особи після його державної реєстрації.

2. За рішенням Уповноваженого органу одному з професійних об‟єднань актуаріїв може бути надано статус саморегулівної організації актуаріїв.

Статут та внутрішні положення саморегулівної організації актуаріїв у частині здійснення функцій щодо регулювання актуарної діяльності, делегованих Уповноваженим органом, підлягають погодженню з його боку. Уповноважений орган здійснює моніторинг реалізації делегованих ним саморегулівній організації актуаріїв функцій і в разі необхідності має право припиняти або відкликати відповідні повноваження включно до позбавлення об'єднання актуаріїв статусу саморегулівної організації.

Розділ 18

Зовнішній аудит та фінансова звітність страховика

Стаття 106. Призначення та кваліфікаційні вимоги до зовнішнього аудитора страховика

1. Аудиторська перевірка діяльності страховика проводиться зовнішнім аудитором, який має право на провадження аудиторської діяльності на території України згідно із законодавством та внесений до реєстру аудиторів, що можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ.

2. З метою підтвердження фінансової звітності та звітних даних страховика, передбачених цим Законом, наглядова рада страховика щорічно зобов‟язана призначати зовнішнього аудитора, що має відповідати вимогам, встановленим частиною 3 цієї статті.

3. Зовнішній аудитор може бути призначеним за таких умов:

а) аудитор внесений до реєстру аудиторів, що можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ;

б) аудитор є незалежним відповідно до частини 4 цієї статті від страховика та його пов‟язаних осіб;

в) аудитор є незалежним відповідно до частини 4 цієї статті від керівників страховика та пов‟язаних осіб таких керівників;

г) аудитор не має конфлікту інтересів зі страховиком;

ґ) аудитор не надає відповідному страховику послуги обов‟язкового аудиту протягом більше трьох років поспіль;

4. Аудитор не вважається незалежним від страховика, якщо такий аудитор: 71

 

а) має будь-які фінансові стосунки зі страховиком, крім випадків, коли аудитор є страхувальником або застрахованою особою;

б) є членом наглядової ради або правління, або є працівником, або агентом страховика, або будь-якої пов‟язаної особи страховика;

в) має будь-які фінансові стосунки з членами наглядової ради або правління, або з працівником, або агентом страховика, або будь-якої пов‟язаної особи страховика;

г) прямо або опосередковано має істотну участь у страховику або пов‟язаній особі страховика;

ґ) був ліквідатором або тимчасовим адміністратором будь-якої пов‟язаної особи страховика протягом двох років, які передують призначенню такого аудитора.

5. Зовнішній аудитор страховика має право за рахунок страховика:

а) відвідувати та висловлювати свою позицію на всіх засіданнях служби внутрішнього аудиту страховика;

б) ініціювати засідання служби внутрішнього аудиту страховика.

6. За ініціативою зовнішнього аудитора керівник служби внутрішнього аудиту зобов‟язаний провести зустріч із зовнішнім аудитором на надати інформацію, яка необхідна для виконання його професійних обов‟язків.

7. Уповноважений орган встановлює додаткові вимоги до формату аудиторських висновків за наслідками обов‟язкового аудиту страховика.

8. У випадку, коли зовнішній аудитор розриває угоду про надання послуг зовнішнього аудиту за власною ініціативою або отримує повідомлення або якимось іншим чином отримує інформацію про припинення такої угоди, зовнішній аудитор має право подати страховику в письмовій формі пояснення щодо причини свого звільнення за власним бажанням або причини, через які така особа не погоджується з своїм звільненням.

9. У випадку, коли особа, яка є зовнішнім аудитором страховика, розриває угоду про надання послуг зовнішнього аудиту за власною ініціативою через незгоду з діями керівників страховика, така особа зобов‟язана надіслати страховику та Уповноваженому органу письмову заяву, яка містить детальну інформацію про причини такої незгоди.

Стаття 107. Обов’язки зовнішнього аудитора

1. Зовнішній аудитор, призначений відповідно до статті 106 цього Закону за рахунок страховика, зобов‟язаний виконувати обов‟язки, передбачені цією статтею.

2. Зовнішній аудитор зобов‟язаний щорічно робити перевірку фінансової звітності та звітних даних страховика.

3. За вимогою зовнішнього аудитора страховика керівники страховика, працівники та агенти страховика зобов‟язані надати доступ зовнішньому аудитору до будь-якої інформації та надати пояснення щодо цієї інформації, яка, на думку зовнішнього аудитора, необхідна йому для виконання професійних обов‟язків.

4. Зовнішній аудитор страховика щорічно перевіряє:

а) діяльність служби внутрішнього аудиту;

б) існуючі процедури страховика, які затверджені з метою моніторингу відповідності страховика вимогам законодавства України, та зобов‟язаний надати повний та об‟єктивний звіт наглядовій раді та правлінню.

5. Зовнішній аудитор страховика перевіряє достовірність та повноту річної, консолідованої фінансової звітності та звітних даних страховика за рік, передбачених статтею 108 цього Закону, та надає звіт, складений:

а) відповідно до міжнародних стандартів аудиту; та 72

 

б) який має інформацію відповідно до вимог Уповноваженого органу.

6. Звіт зовнішнього аудитора, передбачений частиною 5 цієї статті, повинен включати в себе зокрема інформацію про те, що:

а) чи є на думку аудитора фінансова звітність та звітні дані страховика достовірними та повними, складені належним чином; та

б) у випадку, коли на вимогу аудитора надати певну інформацію від членів наглядової ради або правління або працівників страховика, така інформація не була отримана.

7. У випадку, якщо під час здійснення аудиту страховика зовнішньому аудитору стане відомо про будь-який факт, угоду або дію, які:

а) можуть призвести до погіршення фінансового стану страховика;

б) можуть призвести до значних втрат страховика;

в) можуть значним чином зачіпати інтереси страхувальників, застрахованих осіб або вигодонабувачів або інших споживачів фінансових послуг, наданих страховиком;

г) порушують цей Закон, нормативно-правові акти Уповноваженого органу або будь-яке інше законодавство України;

ґ) містять ознаки шахрайства або іншого злочину; або

д) вказують на те, що рівень регулятивного капіталу знизився або може знизитися,

зовнішній аудитор зобов‟язаний негайно повідомити про це наглядову раду, правління страховика та Уповноважений орган.