Стаття 71. Обов'язки страховика

1. Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з правилами страхування;

2) протягом 7 робочих днів, як тільки стане відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку, вжити заходів, спрямованих на своєчасне здійснення страхової виплати;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законодавством.

 

2. Страховик не пізніше одного місяця з дня зміни назви постійного місцезнаходження повинен повідомити про ці зміни страхувальників шляхом розміщення повідомлення у офіційних друкованих виданнях, визначених за переліком, встановленим Уповноваженим органом, та на офіційному сайті страховика.

У випадку зміни місцезнаходження відокремленого підрозділу страховика, страховик не пізніше одного місяця з дня зміни місцезнаходження повинен повідомити про ці зміни страхувальників шляхом розміщення повідомлення у двох місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу та на офіційному сайті страховика.

3. Страховик зобов‟язаний розмістити нотаріально посвідчену копію ліцензії на право здійснення страхування в місці, доступному для огляду та ознайомлення з нею страхувальників.

4. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов‟язки страховика.

Стаття 72. Обов'язки страхувальника

1. Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором;

2) при укладенні договору страхування надати страховикові письмову інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 53

 

3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта страхування. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним;

4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;

5) повідомити страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку у строк, встановлений договором.

2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.

Стаття 73. Умови та порядок здійснення страхової виплати

1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третьої особи, визначеної договором страхування) і страхового акта (аварійного сертифікату), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що встановлюється страховиком.

Після отримання повідомлення про настання події, що покривається страховим захистом, протягом 7 днів від дати отримання такого повідомлення страховик інформує про це страхувальника та застрахованого, й виконує процедури, пов‟язані з визначенням фактичного статусу події, обґрунтованості поданих претензій та розміру страхових виплат, а також інформує у письмовій або електронній формі страхувальника, застрахованого, бенефіціаріїв про те, які документи необхідні для визначення розміру страхової виплати. Страховик не має права вимагати від страхувальника додаткові документи для визначення розміру страхової виплати крім тих, що передбачені умовами договору, законом.

Якщо в строк, передбачений договором або цим Законом, страховик не здійснює страхову виплату, він повідомляє в письмовій формі протягом трьох робочих днів з моменту закінчення терміну здійснення страхової виплати особу, що подала заяву на отримання страхової виплати, про причини, що роблять неможливим задоволення її вимог у повному обсязі або частково, а також виплачує безспірну частину страхової виплати.

Якщо страхова виплата не підлягає виконанню або якщо сплаті підлягає інша сума, ніж зазначена в поданій заяві на отримання страхової виплати, то страховик в терміни, встановлені договором страхування чи законодавством, інформує про це в письмовій формі особу, що подала заяву, із зазначенням обставин та правових підстав для повної або часткової відмови у здійсненні страхової виплати. Інформація від страховика повинна містити вказівку про можливість забезпечення задоволення претензій шляхом подання позову до суду.

Страховики зобов‟язані надавати особам, зазначеним у частинах першій, другій цієї статті інформацію та документи, які впливають на визначення гарантійної відповідальності страховика, а також розміру страхових виплат. Такі особи мають право ознайомитися з страховими актами (аварійними сертифікатами) в приміщенні страховика та зробити за власний рахунок дублікати чи фотокопії документів, що містяться або додаються до страхового акта (аварійного сертифікату). Надання доступу до страхового акта (аварійного сертифікату) не повинно супроводжуватися перешкодами для цих осіб.

2. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма відомими страховику обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріали та документи.

3. Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків. 54

 

4. Страхова виплата не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об‟єкта, страхова виплата виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

5. У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро України можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

6. Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхова виплата, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

7. Підприємства, установи та організації зобов'язані надсилати відповіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро України на запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є комерційною таємницею. При цьому страховик та Моторне (транспортне) страхове бюро України несуть відповідальність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.