ТОП 10:

Предмет дисципліни: історична ґенеза філософського знання, проблеми онтології, гносеології, антропології, соціальної філософії, філософії історії та філософії економіки.



Предмет дисципліни: історична ґенеза філософського знання, проблеми онтології, гносеології, антропології, соціальної філософії, філософії історії та філософії економіки.

Мета дисципліни:

-ознайомлення студента з однією з історично перших форм суспільної свідомості – філософією, яка слугує підґрунтям духовної культури людства та окремого індивіда, і, таким чином, долучення його до цієї форми свідомості;

- розкриття світоглядної, методологічної, логічної та інших функцій філософського знання, аналіз його історичних типів, розкриття значення загальнонаукових методів пізнання для розуміння закономірностей буття та розвитку природи, суспільства й людини;

- дослідження соціально та особистісно важливих філософських проблем із урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студента;

- надання можливості людині осмислити саму себе та навколишній світ, осмислити власне майбутнє, визначивши його ціннісні пріоритети та світоглядні орієнтири.

Завдання дисципліни:

- засвоєння знань про предмет, структуру, функції філософії, етапи її історичної ґенези, основні напрямки та школи; формування у студента навиків самостійного аналізу сутності проблем, що хвилювали філософів минулого та сучасності;

- сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософської думки;

- оволодіння знаннями з онтології, гносеології, соціальної філософії, філософії історії та філософії економіки, формування у студента вміння застосовувати ці знання в процесі осмислення реалій економічного буття, у професійній діяльності;

- поштовх людини до самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загальнофілософські проблеми із розв’язанням завдань економічної теорії і практики;

- підвищення рівня культури мислення студента.

Структура дисципліни передбачає два модулі: перший – Філософія як універсальний тип знання. Історія філософії;другий –Система філософії. Зміст першого модулю складається з тем, пов’язаних з розкриттям сутності філософії як історичного типу світогляду, її функцій, значення в житті суспільства та індивіда, історичної генези філософського знання. Зміст другого модуля складається з тем, що розкривають загальнотеоретичні засади філософії.

Форми викладання дисципліни:

- лекційні та семінарські заняття, обговорення рефератів та есе, підготовлених студентами, ділові ігри, дискусії, «круглі столи», консультації викладачів;

- самостійна робота студентів, що передбачає: засвоєння теоретичного матеріалу, підготовку до семінарських занять, виконання письмових робіт (рефератів, есе, тестових завдань, контрольних робіт), підготовка до участі в студентській науково-практичній конференції, дискусіях, ділових іграх та «круглих столах».

Зв’язок з іншими дисциплінами:

У процесі засвоєння філософських знань формуються компетенції, спрямовані на підвищення рівня культури мислення індивіда, його здатності до аналізу та синтезу. Дисципліна «Філософія» формує світоглядне підґрунтя для вивчення соціально-економічного, політичного, культурного життя суспільства й тому є тісно пов’язаною, насамперед, з такими гуманітарними дисциплінами, як: «Історія українського суспільства», «Історія міжнародних відносин», «Історія європейської цивілізації» та «Культурологія».

Навчальний курс із філософії передує таким курсам, як: «Соціологія», «Політологія», «Логіка», «Етика», «Цінності європейської цивілізації», «Філософія глобальних проблем сучасності», «Релігієзнавство», створюючи підгрунтя для ефективного засвоєння матеріалу згадуваних вище дисциплін; формує у студента основи логічного мислення, вміння виявляти закономірності розвитку природи та суспільства, сприяє формуванню в молодої людини активної та зрілої громадянської позиції. Базові знання, якими має володіти студент у результаті вивчення дисципліни «Філософія», покликані сприяти більш результативному вивченню дисциплін, спрямованих на формування професійних знань та вмінь. Вимоги до результатів опанування дисципліни: У результаті вивчення дисципліни студент має: · знати: - предмет, методи, структуру та функції філософії; - історію філософії; - основні поняття та категорії філософії; - основні проблеми онтології, гносеології, антропології та соціальної філософії; - закономірності розвитку природи, суспільства та мислення. · уміти: - використовувати гуманітарні, соціально-економічні знання з метою аналізу суспільних проблем та процесів, вирішення соціальних та професійних завдань; - застосовувати понятійно-категоріальний апарат філософії у процесі аналізу питань, пов’язаних з професійною діяльністю; - застосовувати методи та засоби пізнання з метою підвищення рівня власного інтелектуального та культурного розвитку, професійної компетентності; - використовувати правила та закони логічного мислення при побудові міркувань в усній та письмовій формі; - реалізовувати в практичній діяльності набуті знання про етичні норми та цінності; -використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; - самостійно аналізувати та оцінювати ті чи інші світоглядні, зокрема, етичні позиції громадян та організацій. · володіти: - навиками філософського аналізу світоглядних проблем, зокрема, з метою формування системного, цілісного погляду на проблеми індивіда та суспільства; - навиками застосування понятійно-категоріального апарату філософії; - навиками публічного мовлення, аргументації, провадження дискусії; - навиками ефективного використання власного творчого потенціалу; - навиками практичної актуалізації морально-етичних якостей та принципів. Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на ініндивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та ініндивідуально-консультативної роботи. Загальний обсяг курсу216 год., з них: -для студентів денної форми навчання - лекції – 40 год., семінарські заняття –50 год., індивідуальна робота студентів –24год., самостійна робота студентів -102 год. -для студентів заочної форми навчання - лекції – 16 год., семінарські заняття –6 год., індивідуальна робота студентів – 53 год., самостійна робота студентів -138 год. Тривалість курсу:для студентів денної та заочної форм навчання - навчальний курс викладається впродовж одного навчального семестру (6 кредитів) і розрахований на 216 аудиторних годин.    
 
 

2. Тематичний план дисципліни “Філософія”
(усі спеціальності)

№ пп Назва тем та модулів Денна форма навчання Заочна форма навчання
Л С І СРС Л С І СРС
  Модуль 1. Філософія як універсальний тип знання. Історія філософії.                
Філософія: предмет, функції, значення
Генеза філософської думки Стародавнього Сходу: Індія, Китай  
Філософія античності
Філософія Середньовіччя    
Філософія Відродження та Реформації.    
Філософія Нового часу та доби Просвітництва    
Німецький класичний ідеалізм    
Посткласична філософія    
Українська філософська думка  
  Разом за перший модуль:
  Модуль 2. Система філософії.                
Онтологія  
Гносеологія  
  Логіка та методологія наукового пізнання -    
Соціальна філософія    
  Антропологія -    
Філософія історії  
Культура й цивілізація    
  Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності -  
Філософія економіки  
  Разом за другий модуль:
  Разом за дисципліну: 6 кред., 216 год.
                     

Де Л – лекції, С – семінари, СРС – самостійна робота студентів, І – індивідуально-консультаційна робота

 


Зміст Дисципліни за модулями і темами

Модуль 1

 

ФІЛОСОФІЯ ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ТИП ЗНАННЯ.

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Тема 1: Філософія: предмет, функції, значення

Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду – міф, наука, мистецтво, релігія та філософія. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду. Предмет філософії. Філософія як метод. Головні питання (проблеми) філософії. Структура філософського знання. Функції філософії. Теоретичне та практичне значення філософії.

Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавнього Китаю. Перший етап – конфуціанство (Конфуцій, головні поняття: жень, лі, сяо, цзин, шень, інь та ян). Даосизм (Лао-цзи, головні поняття – дао, де, у-вей) та менш відомі філософські школи – легізм, моїзм. Другий етап – філософія Стародавнього Китаю після проникнення в Китай буддизму (чань-буддизм). Значення філософії Стародавнього Китаю для сучасної філософії.

Соціальні та духовні передумови філософії Нового часу та доби Просвітництва. Головні напрями і представники філософії Нового часу: 1) початковий етап філософії Нового Часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт, Томас Гоббс); 2) сенсуалістична філософія Нового часу (Джон Локк, Джордж Берклі, Девід Юм); 3) раціоналістична філософія Нового часу (Бенедикт Спіноза, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц). Головні риси (природоцентризм, раціоналізм, емпіризм, етичний раціоналізм, критика схоластики й вільнодумства, механістичне світорозуміння).

Головні напрями філософії Просвітництва: 1) деїзм (Франсуа Вольтер, Шарль Монтеск’є, Жан - Жак Руссо, Етьєн Кондільяк); 2) атеїстично-матеріалістичний напрям (Жюльєн Ламетрі, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах); 3) утопічно-соціалістичний напрям (Габріель Маблі, Мореллі, Гракх Бабеф, Клод Сен-Сімон). Головні досягненняй характерні риси (раціоналізм, антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії й церкви, атеїзм, матеріалізм). Значення філософії Нового часу та доби Просвітництва для сучасної філософії.

Соціально-економічні і духовні передумови німецького класичного ідеалізму. Головні напрями і представники німецької класичної філософії: 1) об’єктивний ідеалізм (Іммануїл Кант, Ґеорг Геґель, Фрідріх Шеллінґ); 2) суб’єктивний ідеалізм (Йоган Фіхте); 3) матеріалізм (Людвіґ Фоєрбах). Головні досягнення (внесок у розвиток діалектики, методології, онтології, гносеології; дослідження проблеми “мікрокосмосу”, зокрема його моральної складової, дослідження співвідношення пізнавальних, вольових, діяльних можливостей людини і суспільства; розкриття зв’язку між об’єктивними законами історії та діяльністю різних суб’єктів історичного процесу, дослідження взаємозв’язку людини і суспільства у перспективі подолання релігійного відчуження). Значення німецької класичної філософії для сучасної філософії.

Соціальні та духовні передумови посткласичної філософії. Напрями пост класичної (сучасної світової) філософії: позитивізм, неопозитивізм (логічний, семантичний, лінгвістичний позитивізм), прагматизм, “філософія життя”, фрейдизм, неофрейдизм, екзистенціалізм, феноменологія, персоналізм, філософська антропологія, християнський еволюціонізм, герменевтика, неопротестантизм, російський релігійний ідеалізм, російський космізм, постмодернізм, неотомізм та ін. Головні досягнення і характерні риси: критика раціоналізму, критика класичної та некласичної філософії, сприйняття людського буття як неповторного та індивідуального у своїх засадах.

Марксизм (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс): теоретичні джерела, соціально-економічні та природничо-наукові передумови. Головні проблеми: філософська антропологія, філософія історії, концепція методу, натурфілософія. Головні досягнення й характерні риси: синтез матеріалізму і діалектики, матеріалістичне розуміння історії, гуманізм, проблема сутності людини, концепція соціального відчуження, поняття перетворюючої практики, ідея революційності суб’єкта історичного процесу, вчення про суспільно-економічні формації, роль власності на засоби виробництва в процесі зміни історичного часу, концепція діалектичного методу.

СИСТЕМА ФІЛОСОФІЇ

Тема 10: Онтологія

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількості та якості, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 11: Гносеологія

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм (гносеологічний оптимізм) і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання. Принципи пізнання: діалектики; історизму; практики як основи та рушійної сили пізнання, основного критерію істини; пізнаваності світу; об’єктивності; активності й творчого відображення дійсності; конкретності істини.

Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітариний та ін. Практика як основний критерій істини.

Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретно наукові (спеціальні) методи. Творчість в науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки ХХІ ст.

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства у філософії. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства: натуралістична, феноменологічна, діалектико-матеріалістична, соціологічна. Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального.

Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості (рівні, сфери, форми). Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Діалектика взаємодії між суспільством і природою. Антропогенний вплив суспільства на природу. Наслідки негативного антропогенного впливу на природу. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Коеволюція.

Проблема взаємодії суспільства і природи. Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Методи соціального прогнозування. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації, причини їх виникнення. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.

Антропологія, її сутність та специфіка. Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми,спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм, сенс життя). Проблема виховання. Свобода й відповідальність.

 

Тема 13. Філософія історії.

Предмет та специфіка філософії історії як галузі філософського знання. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський).

Проблема історичного процесу у філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи до аналізу історії (формаційний та цивілізаційний). Сенс історії. Роль особи в історичному процесі.

 

МОДУЛЬ 2

 

Тема 10. Онтологія(2 год.)

План лекції:

1. Проблема буття в історії філософії.

2. Структура буття та місце в ній людини.

3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія». Спосіб і форми існування матерії.

4. Рух і розвиток.

5. Онтологічне значення свідомості, її сутність і структура.

6. Буття людини, його форми. Проблема сенсу людського буття.

Тема 11. Гносеологія (2 год.)

План лекції:

1. Гносеологія як теорія пізнання.

2. Феномен знання. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

3. Сутність та структура пізнавального процесу.

4. Проблема істини в теорії пізнання. Істина як процес.

Тема 12. Соціальна філософія (2 год.)

План лекції:

1. Структура і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку.

2. Типологія суспільства. Суспільство і особистість.

3. Особливості взаємодії суспільства і природи.

4. Негативний антропогенний вплив на природу. Екологічна криза.

5. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. Ідея коеволюції.

6. Проблема майбутнього в філософії. Соціальне прогнозування.

 

Тема 13. Філософія історії(2 год.)

План лекції:

1. Поняття „філософії історії“.

2. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський).

3. Проблема історичного процесу у філософії.

4. Головні підходи до аналізу історичного процесу.

5. Сенс і спрямованість історичного процесу. Роль особи в історії.

 

Тема 14. Культура й цивілізація(2 год.)

План лекції:

1. Культура як образ світу. Головні філософські підходи до розуміння культури.

2. Внутрішній вітальний цикл розвитку культури та його фази.

3. Цивілізація як неминуча доля культури.

4. Поняття «культура» і «цивілізація», їх співвідношення в історії соціально-філософської думки.

5. Проблема зіткнення цивілізацій у ХХI ст. Місце та роль України у світовому культурно-історичному просторі.

Тема 15. Філософія економіки(2 год.)

План лекції:

1. Філософія економіки як галузь соціального знання, її основні проблеми.

2. Ліберальні філософські концепції XVII ст. як підгрунтя економічної науки.

3. Історія економічних вчень з точки зору філософії економіки.

4. Людина як носій економічних відносин.

5. Ринок - необхідне середовище для вільного самовизначення людини.

6. Практична філософія підприємництва. Етика бізнесу.

7. Методологічні дискусії у філософії економіки ХХ і ХХІ ст.

Плани семінарських занять

 

Модуль 1

тема 1: Філософія як світогляд, її предмет, структура та функції(2 год.)

План семінару:

1. Світогляд, його історичні типи.

2. Джерела та особливості філософського знання.

3. Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки.

4. Предмет, структура й основні функції філософії.

5. Роль філософії у житті суспільства та особистості.

 

Література

Джерела:

· Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. Раздел: Философия как мысль своей эпохи. — С-Пб.: Наука, 1993. — С. 110-112.

· Кант И. Понятие философии вообще // Трактаты и письма. — М.: Мысль, 1980. — С. 329-340.

· Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. — №7.

· Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992.

· Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.

· Ортега-і-Гассет. Чиста філософія // Вибрані твори. — К., 1994. — С. 227-237.

· Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. - 1989. — №2.

 

Додаткова література:

· Арцишевский Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. – Львов, 1986.

· Вандишев В. М. Філософія. - Ч. 1. Історико - філософський вступ: Конспект лекцій. - Ч.1.– Суми: Вид-во СумДУ, 2000.

· Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 147.

· Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для вузів. – К., 1999.

· Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991.

· Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 2000.

· Мифология древнего мира. – М., 1977.

· Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т.т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992.

· Наука и культура. – М., 1991.

· Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / М. А. Скринник (ред.), З. Е. Скринник (ред.). — Л.: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

· Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2003.

· Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996.

· Философия: Учебное пособие для студентов вузов / Авт. кол. под рук. Ю. В. Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994.

· Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

· Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФА, 1997.

· Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008.

· Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів / За ред. І. В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993.

· Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006.

· Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., випр. і доп. / За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Либідь, 1996.

· Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.

· Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

· Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

· Хамітов Н., Гармаш Л., Кирилова С. Історія філософії. Проблеми людини. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

Тема 2: Філософія Стародавнього Сходу: Індія, Китай.(4 год.)

План семінару 1:

1. Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Індії.

2. Неортодоксальні філософські системи (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята)

3. Ортодоксальні філософські системи (йога, веданта, вайшешика, ньяя, міманса, санкх’я).

4. Особливості давньоіндійської філософії.

 

План семінару 2:

1. Основні етапи і головні напрями філософії Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм, моїзм, чань-буддизм).

2. Особливості давньокитайської філософії.

 

Література

Джерела:

· Дао дэ цзин. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001.

· Древнеиндийская философия. – М., 1963. Раздел: Упанишады.

· Конфуций. – М.–Харьков, 2000.

Додаткова література:

· Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. -Т. 1. -Ч. 1.

· Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Либідь, 2001.

· Буддизм. История и культура. – М., 1989.

· Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000.

· Вандишев В. М. Філософія. - Ч. 1. Історико - філософський вступ: Конспект лекцій. - Ч.1.– Суми: Вид-во СумДУ, 2000.

· Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999.

· Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.

· Дао: гармония мира. - М.- Харьков, 2000.

· Древнеиндийская философия. – М., 1972.

· Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972.

· Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000.

· Жоль К. К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001.

· История философии. Учебник для вузов. – Ростов н/Д., 2002.

· Історія філософії: Підручник / Ярошевець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошевця. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002.

· Історія філософії: Підручник для вищої школи. - 2-ге вид., перероб. та доп. -Х.: Прапор, 2003.

· Історія філософії: Словник / За ред. Ярошевця В.І. – К.: Знання України, 2006.

· Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.

· Лукьянов А. Е. Истоки Дао. – М., 1992.

· Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). – М., 1992.

· Лысенко В. Г., Терентьев А. А., Шохин В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. – М., 1994.

· Мифология древнего мира. – М., 1977.

· Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т.т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992.

· Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2003.

· Соловьев Вл. Лекции по истории философии // Вопросы философии. - 1988. - № 6.

· Томас П. Индия. Эпос, легенды, мифы. – СПб., 2000.

· Торгинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехника и трансперсональные состояния. – СПб., 1998.

· Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996.

· Философия: Учебное пособие для студентов вузов / Авт. кол. под рук. Ю. В. Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994.

· Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

· Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФА, 1997.

· Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008.

· Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів / За ред. І. В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993.

· Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006.

· Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., випр. і доп. / За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Либідь, 1996.

· Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.

· Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

· Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. — К.: Абрис, 2002. — 742 с.

· Хамітов Н., Гармаш Л., Кирилова С. Історія філософії. Проблеми людини. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

· Шохин В. К. Брахманистская философия. – М., 1994.

· Шуцкий Ю. К. Китайская классическая книга перемен Ицзин. -Харьков, 2000.

· Ярошевець В. І. Історія філософії. – К.: Знання, 2004.

 

Тема 3: Філософія античності(4 год.)

План семінару 1:

1. Періоди у розвитку античної філософії. Філософські школи та їх представники.

2. Особливості філософії о сократівського періоду.

3. Особливості філософії класичного (сократівського) періоду.

 

План семінару 2:

1. Особливості філософії елліністичного періоду.

2. Особливості філософії римського періоду.

 

Література

Джерела:

· Аристотель. Метафизика. Кн. Первая (гл. I-IV) // Сочинения: В 4 - х т.т. - Т. 1. — М.: Мысль, 1976.

· Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

· Виндельбанд В. Платон // Избранное: Д ух и история. — М.: Юрист, 1993. — С. 409-451.

· Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. – М., 1979.

· Платон. Альбин. Учебник платоновской философии // Платон. Диалоги. - М.: Мысль, 1986. — 650 с.

· Платон. Апологія Сократа // Діалоги. — К.: Основи, 1999.

· Платон. Бенкет. –Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005.

· Платон. Держава. Книги: 1-9. — К.: Основи, 2000.

· Платон. Крітон // Діалоги. — К.: Основи, 1999.

· Платон. Протагор // Діалоги. — К.: Основи, 1999.

· Платон. Собрание починений: В 4-х т.т. – М., 1990-1994.

· Плотин. Эннеады: В 2-х кн. – К., 1995-1996.

· Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

· Сенека, Луцій Анней.Моральні листи до Луцілія. (Листи: I-CXXIV). — К.: Основи, 1999.

· Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

· Фрагменты ранних греческих философов. - Ч. I.: Семь мудрецов: Фалес; Анаксимандр; Анаксимен; Пифагор; Гераклит; Парменид; Зенон; Анаксагор; Кратил. — М., Наука, 1989.

Додаткова література:

· Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969. - 1972. -Т. 1. - Ч. 1.

· Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

· Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001.

· Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

· Вандишев В. М. Філософія. - Ч. 1. Історико - філософський вступ: Конспект лекцій. - Ч.1.– Суми: Вид-во СумДУ, 2000.

· Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999.

· Джохадзе Д. В. Основные этапы развития античной философии. – М., 1997.

· История философии. Учебник для вузов. – Ростов н/Д., 2002.

· Історія філософії: Підручник / Ярошевець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошевця. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002.

· Історія філософії: Підручник для вищої школи. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Х. : Прапор, 2003.

· Історія філософії: Словник / За ред. Ярошевця В.І. – К.: Знання України, 2006.

· Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 1998.

· Материалисты Древней Греции. – М., 1955.

· Мифология древнего мира. – М., 1977.

· Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т.т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992.

· Рассел Б. Історія західної філософії. — К.: Основи, 1995.

· Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2003.

· Соловьев В. С. Жизненная драма Платона. Собрание сочинений: В 2-х т.т. — Т. 2. — М., Мысль, 1990. — С. 582-625.

· Соловьев Вл. Исторические дела философии / / Вопросы философии. - 1988. — №8. — С. 118-125.

· Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996.

· Философия: Учебное пособие для студентов вузов / Авт. кол. под рук. Ю. В. Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994.

· Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

· Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФА, 1997.

· Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008.

· Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів / За ред. І. В. Бичка та ін. – К.: Либідь, 1993.

· Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006.

· Філософія: Навчальний посібник. – 6-е вид., випр. і доп. / За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Либідь, 1996.

· Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.

· Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.

· Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. — К.: Абрис, 2002.

· Хамітов Н., Гармаш Л., Кирилова С. Історія філософії. Проблеми людини. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

· Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

· Шестов Л. Доля Сократа. — Сочинения: В 2-х т.т. — Т. 1. — М.: Наука, 1993.

· Ярошевець В. І. Історія філософії. – К.: Знання, 2004.

Тема 4: Філософія Середньовіччя(2 год.)

План семінару:

1. Теоцентризм: народження філософії із духу епохи.

2. Головні етапи розвитку середньовічної філософії та їх основні риси.

3. Етап патристики та філософське вчення Авґустина Блаженного.

4. Етап схоластики та філософське вчення Фоми Аквінського.

5. Дискусія номіналістів і реалістів у середньовічній філософії.

6. Середньовічна містика Майстера Екгарта.

 

Література

Джерела:

· Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.). — К.: Основи, 1999.

· Аквінський Т.Коментарі до Арістотелевої "Політики". — 2. вид. — К.: Видавництво Соломії Павличко "ОСНОВИ", 2003.

· Бл. Августин. Энхиридион, или о вере, надежде и любви. – К., 1996.

· Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

· Боецій. Розрада від філософії. –К.: Основи, 2002.

· Боецій. Теологічні трактати. –Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2007.

· Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

· Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

· Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.

· Кентерберийский Ансельм. Сочинения. – М., 1995.

· О началах: Сочинения Оригена учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.

· Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

· Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

· Фома Аквинский. Доказательства бытия бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИНФРА, 2000. – С. 33-77.

· Фома Аквинский. Сумма против языч







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.160.19.155 (0.052 с.)