ТОП 10:

Тема 8: Українська філософська думка



Особливості формування світогляду Київської Русі. Міфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський, язичницький період. “Слово о полку Ігоревім” як явище історичного, художньо-естетичного значення в культурі східних слов’ян. Вплив антично-візантійської, західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Розуміння філософії як “любові до мудрості”. Проблема відношення людини до Бога. Християнський антропоцентризм. Творчість Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського, Даниїла Заточника.

Відображення ідей рівноправності, політичної самостійності, незалежності в народній творчості, в творчості мислителів-“книжників” у період формування української нації (ХІV–ХV ст.). “Києво-Печерський патерик”. Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скорини. Зародження професійної філософії. Творчість І. Вишенського, С. Зизанія, З. Копистенського, Й. Борецького, Г. Смотрицького.

Класична доба розвитку української філософії (ХVІІІ–ХІХ ст.). Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів (Ф. Прокопович. Г. Кониський, Г. Бужинський, Я. Горка та ін.). Проблеми відношення людини і бога, природи і духу, простору і часу. Місце людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально гуманістична проблематика. Становлення Просвітництва в Україні. Г.С.Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г.С. Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог. “Філософія серця”, її вплив на світову філософську думку. “Внутрішня людина”. Концепція “сродної праці”. Есхатологічні погляди Г.С.Сковороди. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велленський (Кавунник) та ін.). Академічна філософія в Україні (А. Дудрович, О. Новицький, С. Гогоцький, О. Козлов, П. Юркевич та ін.). “Філософія серця” П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Екзистенціальні мотиви в творчості П. Юркевича. Проблеми людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Шевченко як філософ. М. Костомаров про український народний характер. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на ровиток слов’янського менталітету.

Особливості української духовності на межі ХІХ–ХХ ст. Філософія І. Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Вплив “філософії серця” на формування “російського космізму”, філософії всеєдності В. Соловйова, “філософії спільної справи” М. Федорова на філософські погляди С. Подолинського, К. Ціолковського, О. Чижевського, М. Холодного. В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство й ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку. Соціально-політичні погляди М. Міхновського, В. Липинського, Дм.Донцова.

Філософія України в радянський період: втрати й досягнення. Логіко-методологічні школи у Львові та Києві (Львівсько-Варшавська, “червоного позитивізму”). Розробка філософських проблем у пострадянській Україні.

 

модуль № 2

 

СИСТЕМА ФІЛОСОФІЇ

Тема 10: Онтологія

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі і часі.

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття “свідомість”. Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількості та якості, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 11: Гносеологія

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм (гносеологічний оптимізм) і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання. Принципи пізнання: діалектики; історизму; практики як основи та рушійної сили пізнання, основного критерію істини; пізнаваності світу; об’єктивності; активності й творчого відображення дійсності; конкретності істини.

Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітариний та ін. Практика як основний критерій істини.

Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретно наукові (спеціальні) методи. Творчість в науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки ХХІ ст.

Тема 12: Соціальна філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства у філософії. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства: натуралістична, феноменологічна, діалектико-матеріалістична, соціологічна. Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального.

Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості (рівні, сфери, форми). Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Діалектика взаємодії між суспільством і природою. Антропогенний вплив суспільства на природу. Наслідки негативного антропогенного впливу на природу. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Коеволюція.

Проблема взаємодії суспільства і природи. Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Методи соціального прогнозування. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації, причини їх виникнення. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.

Антропологія, її сутність та специфіка. Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми,спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм, сенс життя). Проблема виховання. Свобода й відповідальність.

 

Тема 13. Філософія історії.

Предмет та специфіка філософії історії як галузі філософського знання. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський).

Проблема історичного процесу у філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи до аналізу історії (формаційний та цивілізаційний). Сенс історії. Роль особи в історичному процесі.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.160.19.155 (0.022 с.)