М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.

Проблему цінностей та успішного господарства розглядав німецький філософ та соціолог Макс Вебер. За його вченням ефективність господарства залежить від менталітету, віросповідання нації. Він стверджував, що його цікавить не об'єктивний аспект економічної поведінки, а певні нахили людей до раціональної економічної поведінки. Він критикував впровадження капіталізму Марксом у держави східної Європи, бо на його думку капіталізм має базуватися на довготривалому веденні торгівлі, сумлінного співставлення податків, прибутків та витрат, а також на господарській діяльності, в основі якої лежить тривале очікування прибутку шляхом обміну (мирного придбання).

[а дальше нужно написать о нашем замечательном славянском менталитете, по причине которого мне стало лень писать дальше самому:)]

147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнеа. [народ, по поводу кейнсианства напишу вам коротко и своими словами, потому что теория, о которой спрашивают, сама проста как табуретка, а воды вы и сами сможете налить]
Отже, сутність кейнсіанської теорії полягає в тому, що стабільність макроекономіки держави залежить від зайнятості трудових ресурсів країни. Революційною свого часу вона була тому, що за нею не пропозиція створює попит, а попит створює пропозицію. Далі слідує простий причинно-наслідковий ланцюг: зацікавленість споживача у придбанні продукції - збільшення обсягу виробництва продукції - залучення більшої кількості трудових ресурсів - зменшення безробіття - зменшення державних витрат або збільшення податків - підйом економіки.
Повна зайнятість на ринку праці майже неможлива, але якщо вона буде перевищувати рівень безробіття хоча б у 1,5-2 рази, то підйом економіки почнеться, хоча й повільними темпами.
[я бы мог вам ещё график красивый сделать, но думаю, он не понадобится на экзамене по философии]

148. Економіка і розвиток суспільства (Ф.Хайек).

Фрідріх фон Хайєк є представником неокласичного напрямку в економічній науці, який виник наприкінці 19 ст. Основною неокласичною теорією вважається маржиналізм (напрям економічної теорії що характерізується використанням граничних величин, статичністю,сприйняттям ринкової економіки як рівноважної системи). Хайєк вважав, що ринок з його законами в змозі регулювати економічні відносини та встановлювати необхідні пропорції, він спрямовує виробництво на потреби споживачів, стимулює і забезпечує ефективність виробництва. Він вивчають такі проблеми, як: механізм формування ринкової ціни та фактори, що його визначають; структуру потреб споживача і можливості їх задоволення при певному рівні доходів; формування витрат виробництва на певний товар; проблеми продуктивності капіталу. Сучасним варіантом неокласичної теорії вважається теорія раціональних очікувань, яка грунтується на тих самих принципах: раціональність поведінки господарських суб'єктів; повнота інформації; досконала конкурентність, негайна реакція попиту і пропозиції на нову економічну інформацію та ін.

149. Еволюція методології економічної науки.

Сучасні тенденції еволюції методології економічної науки:

1) поглиблення диференціації та спеціалізації наукових дослі­джень, а, отже, збільшення числа конкуруючих і навіть альтернати­вних теорій;

2) зближення відносно відокремлених напрямів економічної теорії;

3)синтез її окремих провідних напрямків;

4) посилення міждисциплінарного підходу до наукових дослі­джень, у тому числі прагнення до синтезу економічної науки з ін­шими галузями суспільствознавчого знання;

5) виникнення нових варіантів теорії конвергенції (сходження, зближення) соціально-економічних систем з урахуванням економі­чних реформ у постсоціалістичних країнах, Китаї та В'єтнамі;

6) розбіжність точок зору щодо сучасного стану загальної еко­номічної теорії і розповсюдження у літературі оцінки його як пе­редкризового.

Із появою нових філософських вчень та підходів стали зявлятися нові методи досліджень. Наприклад, Френсіс Бекон ввів у широкий обіг метод індукції (вивчення явмща зсередини, від окремого до загального) і цей метод одразу почав використовуватись у дослідженні економічної науки.

Також використовуються й такі методи: дедуцкія, гіпотези, абстракція, аналогія, моделювання тощо.

150. Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики
[Ребята, надеюсь, вы понимаете, насколько конченным является сей вопрос. В надеждах на ваше понимание, я напишу кратко то, что помню из школьного курса экономики, а вы разберётесь с водичкой]

- сучасні економічні відносини неможливо уявити без базових знань ділового етикету, від знань якого дуже часто залежать підсумки переговорів та імовірність підписання контракту, взаємопорозуміння між партнерами тощо.

- через гостру необхідність у поглибленні наукових знань в галузі етикету створили економічну етику — розділ науки, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до росту продуктивності праці і на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.

- побудова нової етико-економічної теорії потребує звернення до теоретичних пошуків західноєвропейської філософії, що відбувалися протягом двох тисячоліть.

- сучасна ділова етика являє собою складну систему підрозділів, а саме: етика ділової розмови, етика рухів, етика ведення переговорів тощо.

- золоте правило економічної етики "Точність - ввічливість королів"

- співвідношення етики та економіки важливе є прямим та істотним в будь-якому випадку, але складність структури ділової етики може бути простішою в залежності від рівня економічного процесу (чи то придбання товару у магазині, чи то укладення багатомільйонного контракту з інвестиційною корпорацією).

 

1. Світогляд: його сутність і структура.

2. Основні історичні типи світогляду.

3. Філософія і світогляд: сутність і співвідношення.

4. Філософія і релігія: порівняльний аналіз.

5. Філософія і наука: порівняльний аналіз.

6. Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.

7. Структура філософського знання.

8. Філософія: основні теми дослідження. «Вічні» філософські питання.

9. Особливості філософського пізнання та його методологія.

10. Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.

11. Східний і західний типи філософствування.

12. Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.

13. Філософія як раціоналізований та систематизований світогляд.

14. Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови та етапи становлення.

15. Ортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

16. Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

17. Філософія Давнього Китаю: вихідні принципи.

18. Етико-політичне вчення Конфуція.

19. Онтологія та етика Даосизму.

20. Етико-політичні вчення моїзму та легізму: порівняльна характеристика.

21. Ранньогрецька філософія про першооснову світу (мілетська філософська школа).

22. Давньогрецька атомістична теорія.

23. Сократівське тлумачення природи людини.

24. Проект ідеальної держави у Платона.

25. Сенс платонівського міфу про печеру.

26. Вчення Аристотеля про матерію та форму. 4 причини виникнення речей.

27. Етика Аристотеля.

28. Етичні вчення стоїків та епікурейців: порівняльна характеристика.

29. Античний скептицизм.

30. Філософія неоплатонізму.

31. Особливості філософського пізнання в епоху Середньовіччя.

32. Основні етапи становлення середньовічної філософії та їх характеристика.

33. Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії.

34. Західна апологетика (Тертулліан про парадоксалізм віри).

35. Західна патристика (філософська проблематика у Аврелія Августина).

36. Схоластика (основні проблеми філософського вчення Фоми Аквінського).

37. Розуміння історії в середньовічній християнській філософії.

38. Проблема людини в філософії епохи Відродження: гуманізм та антропоцентризм.

39. Соціальні утопії епохи Відродження (Т.Мор, Т.Кампанелла).

40. Політична філософія Н.Мак’явеллі.

41. Натурфілософія Дж. Бруно.

42. Світоглядне значення природничо-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.

43. Ідеї Реформації та їх значення для формування культури Нового часу.

44. Наукова революція 17 ст. та формування механістичної картини світу.

45. Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового Часу.

46. Значення методології Ф.Бекона для формування філософії Нового часу.

47. Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Дж.Локка.

48. Недоліки методології емпіризму, виявлені Д.Юмом.

49. Принципи методології Р.Декарта.

50. Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца.

51. Концепція «природного права» Т.Гоббса.

52. Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.

53. Вчення про суспільство та цивілізацію Ж.-Ж.Руссо.

54. Матеріалізм епохи Просвітництва (Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).

55. Філософія І.Канта: антиномії теоретичного розуму.

56. Практичний розум і кантівська етика.

57. Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.

58. Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.

59. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Критика релігії як форми відчуження.

60. Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.

61. Матеріалістичне розуміння історії в марксизмі. Вчення про суспільно-економічні формації.

62. «Філософія життя» Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

63. Перегляд неопозитивістських ідей в постпозитивізмі.

64. Загальна характеристика прагматизму (Ч.Пірс, В.Джеймс, Дж.Дьюї).

65. Філософія атеїстичного екзистенціалізму: основні теми і проблеми (Ж.-П.Сартр, А.Камю).

66. Філософське значення психоаналізу (З.Фрейд, К.Юнг).

67. Філософія неотомізму: розвиток філософської традиції (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Войтила).

68. Проблема розуміння в герменевтиці.

69. Філософія постмодернізму: деконструкція людини і культури (Ж. Дерріда).

70. Провідні ідеї української філософії та їх оцінка.

71. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

72. Філософія в Києво-Могилянській академії у 2 пол. 17 – 18 ст.

73. Філософія Г.С.Сковороди: вчення про три світи і дві натури.

74. Соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди: ідея «сродної праці».

75. Соціально-філософські погляди Т.Г.Шевченка.

76. «Філософія серця» П.Д.Юркевича.

77. Філософські ідеї В.Вернадського.

78. Соціально-політичні погляди В.Липинського та Д.Донцова: порівняльна характеристика.

79. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби.

80. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції.

81. Становлення онтологічного знання в європейській філософій традиції.

82. Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.

83. Буття як предмет філософського аналізу.

84. Основні форми буття та їхній взаємозв’язок.

85. Філософській сенс вчення про матерію. Основні рівні організації матеріального буття.

86. Поняття «матерії» в історії філософії.

87. Категорії руху, розвитку, спокою в онтології.

88. Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна концепції.

89. Діалектика як теорія і як метод.

90. Альтернативи теорії діалектики (метафізика, некласичні моделі діалектики, концепція глобального еволюціонізму).

91. Походження та сутність свідомості.

92. Структура свідомості (сфери та рівні).

93. Онтологічний статус явищ свідомості. Проблема ідеального.

94. Пізнання як предмет філософського аналізу (пізнаваність світу, структура та закономірності процесу пізнання).

95. Концепції істини в історії філософії.

96. Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.

97. Чуттєве та раціональне в пізнанні, їх основні форми та взаємозв’язок.

98. Наукове пізнання: структура та функції.

99. Методи і форми емпіричного рівня наукового пізнання.

100. Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання.

101. Методології загальнонаукового рівня (аналіз, синтез, аналогія, моделювання).

102. Методології конкретно-наукового рівня (герменевтичний аналіз, математичний аналіз).

103. Методологічне забезпечення сучасних економічних досліджень.

104. Ненаукові форми пізнання: буденне, релігійне, художньо-естетичне.

105. Сутність людини як предмет філософської антропології.

106. Антропосоціогенез. Єдність біологічного і соціального в людині.

107. Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.

108. Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.

109. Сенс життя: проблема «справжнього» та «несправжнього буття».

110. Парадокси свободи: філософській аналіз.

111. Загальнолюдські цінності: ілюзія чи реальність?

112. Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.

113. Поняття «суспільство» в філософії.

114. Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

115. Природа як передумова виникнення й розвитку людського суспільства.

116. Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.

117. Суспільна свідомість та її структура (сфери, рівні, форми).

118. Роль матеріального виробництва в існуванні та розвитку суспільства.

119. Духовне життя суспільства. Особливості духовної культури суспільства.

120. Людина як творець і творіння культури.

121. Мораль та моральність: сутність і функції.

122. Політична і правова свідомість: сутність та роль у суспільстві.

123. Глобалізація як визначальний феномен сучасності: сутність, можливі сценарії. Необхідність планетарного мислення.

124. Філософській аналіз глобальних проблем сучасності та шляхи їх розв’язання.

125. Екологічні проблеми сучасності.

126. Екологія та екологічні проблеми в Україні.

127. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.

128. Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.

129. Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.

130. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.

131. Мета та сенс історичного розвитку за К.Ясперсом. Поняття «осьового часу».

132. Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.

133. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

134. Особливості філософського розуміння культури.

135. Поняття «цивілізація»: ґенеза та розуміння його в філософії.

136. Співвідношення культури і цивілізації в концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва.

137. Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.

138. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.

139. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.

140. Концепція «Третьої хвилі» А.Тоффлера.

141. Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.

142. Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.

143. Філософські засади економічної теорії А.Сміта.

144. Філософсько-методологічні засади політекономії К.Маркса.

145. Філософія грошей Г.Зіммеля.

146. М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.

147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.

148. Економіка і розвиток суспільства (Ф.Хайек).

149. Еволюція методології економічної науки.

150. Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики.