Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лекція 14. Соціології культури

Поиск

Поняття «культура».

Основні поняття соціології культури.

Системний аналіз сучасної культури.

Ділова культура як культура нової соціальної спільності.

Поняття «культура».

Слово «культура» у перекладі з латинської — «обробіток», «облагороджування», що в Стародавньому Римі означало обробіток землі, а також виховання, освіту. Ста­ють зрозумілими такі вирази, як «культурна рослина», «сільськогосподарська куль­тура», тобто створені, виведені людиною.

Нині відомо більше п'ятисот варіантів використання терміна «культура» у різно­манітних галузях науки і практики. Найбільш удале для соціологічної науки визна­чення цього терміна дав англійський етнограф Е. Тейлор «Культура — те деяке складне ціле, що містить у собі знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї й інші здібності і звички, які здобуваються і досягаються людиною як членом су­спільства».

У широкому контексті синонімом слова «культура» є «цивілізація». Коли ми го­воримо про культуру, то, насамперед, маємо на увазі ті явища людського життя, які якісно відрізняють людину від природи чи навіть не зустрічаються в природі. На­приклад, виготовлення знарядь праці, політична організація суспільства тощо. Хоча, звичайно, у культурі завжди відзначається вплив природи.

У вузькому розумінні слова під цим терміном розуміється художня, духовна куль­тура. У соціологічному контексті характерний для даного суспільства, людини спосіб життя, думки, дії, система цінностей і норм. Культура - це ті мури, що об'єднують людей у цілісність, у суспільство. Японець, європеєць, представник малих народів Півночі — вони розрізняються між собою, насамперед, визначеним типом культури.

Усе, що пов'язано з обробленим, окультуреним у житті людини, визначається свідомістю. Чи ведемо ми мову про господарську діяльність чи політику, нові техно­логії, поведінку в побуті, сприйнятті художніх цінностей — усе це пов'язано з культу­рою суспільства, людини. Досить часто застосовується вираз: культурна людина чи, навпаки, малокультурна людина.

Поведінка тварин, комах при всій висоті їх організації значною мірою диктується програмою, закладеної в генах. Людині програма її поведінки не передається в спад­щину. Такою генетичною програмою є саме культура і її складові елементи. Освоєн­ня культури відбувається поступово в процесі навчання, виховання, соціалізації і три­ває практично все свідоме життя людини. Без культури люди були б цілком дезорієнтовані і не змогли б жити в суспільстві. Досить згадати Мауглі і подібних йому дітей джунглів. Вони після визначеного віку вже не можуть освоїти мову, навчитися добувати засоби до існування. Справа втому, що в таких дітей не було спілкування з людьми, вони не могли засвоїти елементарну культуру.

Саме культура регулює поведінку людей у суспільстві, і тому не випадково Зиґмунд Фрейд називав її репресивною. Культура придушує деякі небезпечні і шкідливі для суспільства, навколишніх людей схильності і спонукання людини - агресивні, сексуальні. Але саме норми культури не виключають їх цілком, а тільки регламенту­ють умови їхнього задоволення: агресивні, наприклад, у спорті, сексуальні - обо­в'язково при певному соціальному і моральному аранжуванні.

Звичайно, можливості таких елементів культури, як звичаї, моральні норми в регулюванні поведінки людини, теж досить обмежені, змінюються залежно від об'єктивних обставин, наприклад, кризового стану суспільства, рівня матеріального стану соціальної групи чи окремої людини тощо. У Цих випадках вимагаються більш сильні регулятори з боку суспільства, держави. Феномен культури полягає й у доборі певних видів поведінки і досвіду людей. Поетичний вираз «Звичай - Деспот серед людей» показує, що люди самі створюють такі культурні зразки, яким згодом підко­ряються, приймають їх за такі, що самі собою розуміються. Коли культура вказує на те, як і що ми повинні робити чи не робити, говорять, що вона нормативна, тобто така, що дає нам зразки необхідної поведінки.

Якщо в суспільстві чи окремій соціальній групі з'являються культурні норми, що перестають відповідати новим умовам, стають незручними чи марними, то люди праг­нуть змінити їх, щоб привести у відповідність з умовами життя, що змінилися. Саме перетворення культурних норм відбувається по-різному. Одні норми, наприклад, норми етикету, повсякденної поведінки можуть бути перетворені відносно легко, інші — державні закони, релігійні традиції економічної і політичної поведінки — змінити досить важко і прийняття їх відбувається дуже болісно. Переконливий тому приклад: економічні і політичні реформи в Україні.

Деякі культурні норми, що торкаються життєвих інтересів соціальної групи, су­спільства, стають моральними нормами. Весь соціальний досвід людства переконує, що моральні норми не винаходяться, не встановлюються. Вони виникають поступово з повсякденного життя і соціальної практики людей.

Те ж саме відбувається і із соціальними інститутами. В одному суспільстві вста­новлюється така норма культури, як багатоженство, в іншому воно засуджується. В одному галюцинації вважають захворюванням, в іншому розглядають як вищу форму свідомості, «містичні бачення», пророцтва.

Навіть поверхове знайомство з різними культурами виявляє численні відмінності. В одних країнах правобічний рух, в інших—лівосторонній, в одних ставлення до корови як священної тварини, в інших — зовсім навпаки. Однак практично у всіх культурах є речі, які можна було б назвати культурними універсаліями. Джордж Мердок виділив їх поря­док. Серед них спорт, прикраси тіла, спільна праця, танці, свята, весільні і похоронні ритуали, подарунки, гостинність, заборона на кровозмішення. Цілком ймовірно, куль­турні універсали формуються на основі найважливіших біологічних потреб: продовження роду, збереження життя, здорове потомство тощо.

Культура як феномен свідомості є і способом, методом ціннісного освоєння дійсності. Активна діяльність людини, суспільства із задоволення своїх потреб вима­гає визначеної позиції. Треба рахуватися з інтересами інших людей і інших співтова­риств, без цього немає свідомої соціальної дії. Це визначена позиція людини, співто­вариства, що відслідковується щодо світу, в оцінці реальних явищ, виражається в куль­турному менталітеті.

Культура як спосіб ціннісного освоєння дійсності виражається в практичній діяльності людей — і зовнішній, і внутрішній. Зрозуміло, що в процесі внутрішньої діяльності формуються мотиви, ціннісні орієнтації, відбираються завдання, техно­логії майбутніх дій. Саме менталітет людини, співтовариства складає суть і зміст внут­рішньої діяльності. Культура — винуватець змісту, стилю всього практичного життя людей. Зрозуміло, вона здійснює активний вплив зовнішнього середовища, соціаль­но-економічних обставин, модифікується.

Як свідчить аналіз даних соціологічних досліджень, у сучасному українському суспільстві склалося кілька основних менталітетів:

• радянсько-соціалістичний менталітет як результат колишнього суспільного ладу, збереження радянських соціалістичних традицій;

• прозахідно-капіталістичний менталітет як результат зміни суспільно-політич­ного ладу, проведення ринкових реформ, впливу культурних норм, характерних для Північної Америки і Західної Європи;

• релігійно-конфесійний менталітет, що має глибокі корені в релігійній традиції;

• кримінальний-мафіозний менталітет, що розквітає пишним кольором у нових соціально-економічних умовах;

• мозаїчно-прагматичний псевдоменталітет, породження масової культури, кон­гломерат осколків кількох менталітетів.

Саме в сформованому культурному менталітеті соціальної групи, нації, індивіда ховається розгадка того, чому в однаковій ситуації представники різних народів реагують по-різному, ведуть різний спосіб життя. Японський і європейський художник той самий пейзаж зобразять по-різному. Це закономірно. Менталітет, культура —жива душа кожного народу.

Довгі роки у вітчизняній науці про суспільство було прийнято поділяти культуру на матеріальну і духовну. Але візьміть автомобіль, літак, меблі. Погодитеся, що це не тільки предмет матеріальної культури, але й духовної, показник моральної, естетич­ної культури виконавців.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 308; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.53.238 (0.01 с.)