Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лекція 14. Соціології культуриСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Поняття «культура». Основні поняття соціології культури. Системний аналіз сучасної культури. Ділова культура як культура нової соціальної спільності. Поняття «культура». Слово «культура» у перекладі з латинської — «обробіток», «облагороджування», що в Стародавньому Римі означало обробіток землі, а також виховання, освіту. Стають зрозумілими такі вирази, як «культурна рослина», «сільськогосподарська культура», тобто створені, виведені людиною. Нині відомо більше п'ятисот варіантів використання терміна «культура» у різноманітних галузях науки і практики. Найбільш удале для соціологічної науки визначення цього терміна дав англійський етнограф Е. Тейлор «Культура — те деяке складне ціле, що містить у собі знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї й інші здібності і звички, які здобуваються і досягаються людиною як членом суспільства». У широкому контексті синонімом слова «культура» є «цивілізація». Коли ми говоримо про культуру, то, насамперед, маємо на увазі ті явища людського життя, які якісно відрізняють людину від природи чи навіть не зустрічаються в природі. Наприклад, виготовлення знарядь праці, політична організація суспільства тощо. Хоча, звичайно, у культурі завжди відзначається вплив природи. У вузькому розумінні слова під цим терміном розуміється художня, духовна культура. У соціологічному контексті характерний для даного суспільства, людини спосіб життя, думки, дії, система цінностей і норм. Культура - це ті мури, що об'єднують людей у цілісність, у суспільство. Японець, європеєць, представник малих народів Півночі — вони розрізняються між собою, насамперед, визначеним типом культури. Усе, що пов'язано з обробленим, окультуреним у житті людини, визначається свідомістю. Чи ведемо ми мову про господарську діяльність чи політику, нові технології, поведінку в побуті, сприйнятті художніх цінностей — усе це пов'язано з культурою суспільства, людини. Досить часто застосовується вираз: культурна людина чи, навпаки, малокультурна людина. Поведінка тварин, комах при всій висоті їх організації значною мірою диктується програмою, закладеної в генах. Людині програма її поведінки не передається в спадщину. Такою генетичною програмою є саме культура і її складові елементи. Освоєння культури відбувається поступово в процесі навчання, виховання, соціалізації і триває практично все свідоме життя людини. Без культури люди були б цілком дезорієнтовані і не змогли б жити в суспільстві. Досить згадати Мауглі і подібних йому дітей джунглів. Вони після визначеного віку вже не можуть освоїти мову, навчитися добувати засоби до існування. Справа втому, що в таких дітей не було спілкування з людьми, вони не могли засвоїти елементарну культуру. Саме культура регулює поведінку людей у суспільстві, і тому не випадково Зиґмунд Фрейд називав її репресивною. Культура придушує деякі небезпечні і шкідливі для суспільства, навколишніх людей схильності і спонукання людини - агресивні, сексуальні. Але саме норми культури не виключають їх цілком, а тільки регламентують умови їхнього задоволення: агресивні, наприклад, у спорті, сексуальні - обов'язково при певному соціальному і моральному аранжуванні. Звичайно, можливості таких елементів культури, як звичаї, моральні норми в регулюванні поведінки людини, теж досить обмежені, змінюються залежно від об'єктивних обставин, наприклад, кризового стану суспільства, рівня матеріального стану соціальної групи чи окремої людини тощо. У Цих випадках вимагаються більш сильні регулятори з боку суспільства, держави. Феномен культури полягає й у доборі певних видів поведінки і досвіду людей. Поетичний вираз «Звичай - Деспот серед людей» показує, що люди самі створюють такі культурні зразки, яким згодом підкоряються, приймають їх за такі, що самі собою розуміються. Коли культура вказує на те, як і що ми повинні робити чи не робити, говорять, що вона нормативна, тобто така, що дає нам зразки необхідної поведінки. Якщо в суспільстві чи окремій соціальній групі з'являються культурні норми, що перестають відповідати новим умовам, стають незручними чи марними, то люди прагнуть змінити їх, щоб привести у відповідність з умовами життя, що змінилися. Саме перетворення культурних норм відбувається по-різному. Одні норми, наприклад, норми етикету, повсякденної поведінки можуть бути перетворені відносно легко, інші — державні закони, релігійні традиції економічної і політичної поведінки — змінити досить важко і прийняття їх відбувається дуже болісно. Переконливий тому приклад: економічні і політичні реформи в Україні. Деякі культурні норми, що торкаються життєвих інтересів соціальної групи, суспільства, стають моральними нормами. Весь соціальний досвід людства переконує, що моральні норми не винаходяться, не встановлюються. Вони виникають поступово з повсякденного життя і соціальної практики людей. Те ж саме відбувається і із соціальними інститутами. В одному суспільстві встановлюється така норма культури, як багатоженство, в іншому воно засуджується. В одному галюцинації вважають захворюванням, в іншому розглядають як вищу форму свідомості, «містичні бачення», пророцтва. Навіть поверхове знайомство з різними культурами виявляє численні відмінності. В одних країнах правобічний рух, в інших—лівосторонній, в одних ставлення до корови як священної тварини, в інших — зовсім навпаки. Однак практично у всіх культурах є речі, які можна було б назвати культурними універсаліями. Джордж Мердок виділив їх порядок. Серед них спорт, прикраси тіла, спільна праця, танці, свята, весільні і похоронні ритуали, подарунки, гостинність, заборона на кровозмішення. Цілком ймовірно, культурні універсали формуються на основі найважливіших біологічних потреб: продовження роду, збереження життя, здорове потомство тощо. Культура як феномен свідомості є і способом, методом ціннісного освоєння дійсності. Активна діяльність людини, суспільства із задоволення своїх потреб вимагає визначеної позиції. Треба рахуватися з інтересами інших людей і інших співтовариств, без цього немає свідомої соціальної дії. Це визначена позиція людини, співтовариства, що відслідковується щодо світу, в оцінці реальних явищ, виражається в культурному менталітеті. Культура як спосіб ціннісного освоєння дійсності виражається в практичній діяльності людей — і зовнішній, і внутрішній. Зрозуміло, що в процесі внутрішньої діяльності формуються мотиви, ціннісні орієнтації, відбираються завдання, технології майбутніх дій. Саме менталітет людини, співтовариства складає суть і зміст внутрішньої діяльності. Культура — винуватець змісту, стилю всього практичного життя людей. Зрозуміло, вона здійснює активний вплив зовнішнього середовища, соціально-економічних обставин, модифікується. Як свідчить аналіз даних соціологічних досліджень, у сучасному українському суспільстві склалося кілька основних менталітетів: • радянсько-соціалістичний менталітет як результат колишнього суспільного ладу, збереження радянських соціалістичних традицій; • прозахідно-капіталістичний менталітет як результат зміни суспільно-політичного ладу, проведення ринкових реформ, впливу культурних норм, характерних для Північної Америки і Західної Європи; • релігійно-конфесійний менталітет, що має глибокі корені в релігійній традиції; • кримінальний-мафіозний менталітет, що розквітає пишним кольором у нових соціально-економічних умовах; • мозаїчно-прагматичний псевдоменталітет, породження масової культури, конгломерат осколків кількох менталітетів. Саме в сформованому культурному менталітеті соціальної групи, нації, індивіда ховається розгадка того, чому в однаковій ситуації представники різних народів реагують по-різному, ведуть різний спосіб життя. Японський і європейський художник той самий пейзаж зобразять по-різному. Це закономірно. Менталітет, культура —жива душа кожного народу. Довгі роки у вітчизняній науці про суспільство було прийнято поділяти культуру на матеріальну і духовну. Але візьміть автомобіль, літак, меблі. Погодитеся, що це не тільки предмет матеріальної культури, але й духовної, показник моральної, естетичної культури виконавців.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 308; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.53.238 (0.01 с.) |