Навчальні задачі етапу
| Зміст етапу
| Можливі методи та прийоми
| |
1. Організаційний етап
| |
1. Привітання, фіксація відсутніх.
2. Перевірка підготовки
учнів до заняття.
3. Перевірка підготовки
класного приміщення
до заняття.
4. Організація уваги учнів.
5. Розкриття загальної
мети та плану проведення уроку
|
| 1.Привітання,
пожання хорошого
настрою.
2. Долонька до долоньки.
3. Рапортичка.
4. Привітання учнів, які після тривалої
відсутності прийшли на заняття
| |
2. Етап перевірки виконання домашнього завдання
| |
1. Установити
правильність,
повноту й усвідомленість
виконання д/з
більшістю учнів.
2. Виявити прогалини
у знаннях і способах
дій учнів, з'ясувати
причини їх
виникнення.
3. Ліквідувати в ході
перевірки знайдені
прогалини
| 1. З'ясування ступеня
засвоєння знань і способів дій учнів.
2. З'ясування причин
невиконання домашнього завдання
окремими учнями.
3. Визначення
типових недоліків
у знаннях і способах дій учнів і причин їх появи.
4. Ліквідація знайдених недоліків
| 1.Тестові завдання.
2. Виконання учнями завдань, які подібні до домашніх.
3. Постановка
додаткових запитань.
4. Перевірка д/з під копірку.
5. Продовження іншими відповіді учня.
6. Різнорівневі самостійні роботи.
7. «Торт рішень»
(фіксація своїх утруднень).
8. «Гірлянда асоціацій»
| |
3. Підготовка учнів до роботи на основному етапі
| |
1. Забезпечити
мотивацію навчання,
прийняття учнями
цілей уроку.
2. Актуалізувати
суб'єктний досвід
учнів
| 1. Повідомлення
теми уроку.
2. Формулювання
цілей уроку разом
з учнями.
3. Показ соціального
і практичного
значення матеріалу,
що вивчається.
4. Постановка перед
учнями навчальної
проблеми.
5. Актуалізація
суб'єктного досвіду
учнів
| 1. Пояснення учням цілей уроку одночасно з повідомленням теми.
2. Повідомлення цілей у вигляді евристичного питання, проблемного
завдання, через показ кінцевих результатів, опору на послідовність
матеріалу, що вивчається.
3. Асоціативний ряд.
4. Використання результатів попереднього соціологічного опитування.
5. Метод доречних задач.
6. Усна лічба, предметні диктанти.
7. «Намалюй картину».
8. «Мозковий штурм».
9. Доповнення реальної ситуації фантастикою
| |
4. Етап засвоєння нових знань і способів дії
| |
1.Забезпечити сприйняття, осмислення та первинне
запам 'ятовування
учнями матеріалу, що вивчається.
2. Сприяти засвоєнню учнями способів, засобів, які привели до
певного висновку.
3. Створити змістові та організаційні умови засвоєння учнями методики відтворення
вивченого матеріалу
| 1.Організація
уваги учнів.
2. Повідомлення
основної ідеї матеріалу, що вивчається.
3. Забезпечення осмислення методу
дослідження знань,
що вивчаються,
способів та засобів,
які привели до
зроблених висновків.
4. Забезпечення засвоєння методики
відтворення вивченого матеріалу
| 1. Робота з визначенням
понять, які вводяться.
2. Використання аналогій як способу включення в зміст
суб'єктного досвіду учнів.
3. Подання матеріалу
одночасно в словесній і знаково-символічній формах, у порівняльних або
класифікаційних таблицях.
4. Екстроактивний режим (розповідь, лекція, повідомлення, пояснення).
5. Інтроактивний режим (навчання проблемно-модульне, програмоване, комп'ютерне).
6. Інтерактивний режим (навчання проблемне,адаптивне, колективне, проектне).
7. Побудова структурно-логічних схем.
8. Генетичний метод навчання
9. Метод доречних задач
| |
5. Етап перевірки первинного розуміння
| |
1. Установити правильність усвідомлення
вивченого матеріалу.
2. Виявити прогалини
первинного осмис-
лення вивченого ма-
теріалу, неправильні
уявлення учнів.
3. Провести корекцію
виявлених прогалин
в усвідомленні учнями вивченого матеріалу
| 1.Перевірка вчителем розуміння учнями того, що є суттю основного змісту.
2. Перевірка повноти
й усвідомлення учнями нових знань і способів дій.
3. Виявлення прогалин первинного осмислення вивченого матеріалу.
4. Ліквідація неясностей осмислення учнями вивченого матеріалу
| 1. Асоціативний ряд.
2. «Бджолиний вулик».
3. Опорний текст.
4.Використання за-
вдань на впізнання
вивчених об'єктів.
5. «Опитування експерта».
6. Наведення учнями
своїх прикладів за но вим матеріалом
| |
6. Закріплення нових знань і способів дій
|
1. Забезпечити закріплення в пам'яті учнів
знань та способів дій, які їм необхідні для
самостійної роботи за
новим матеріалом.
2. Забезпечити
в ході закріплення
підвищення рівня усвідомлення вивченого
матеріалу
| 1. Організація діяльності учнів з відтворення суттєвих ознак вивчених об'єктів.
2. Організація діяльності учнів з відпрацювання вивчених знань і способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях.
3. Закріплення методики вивчення нового матеріалу, логіки відповіді при перевірці знань.
4. Відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил
| 1. Використання
на уроці взаємообер-
нених задач.
2. Складання карти
миследіяльності.
3. «Опитування експер-
та».
4. «Розбери слово за
буквами».
5. Спілкування «питан-
ня — відповідь».
6. Структурна модель.
7. «Що було б, якби...»
8. Придумай свої завдання.
9. Інтелектуальний ма-
рафон
| |
| | | | | | | | | | | | | | |
7. Етап застосування знань і способів дій
|
1. Забезпечити
засвоєння учнями
знань і способів дій на рівні
застосування їх у різноманітних ситуаціях.
2. Забезпечити формування в учнів умінь
самостійно застосовувати знання в різноманітних ситуаціях
| 1. Організація
діяльності учнів із
застосування знань
і способів дій у змінених і нових
ситуаціях
| 1. Різнорівневі самостійні роботи.
2. Лабіринт дій.
3. Проектне навчання.
4. Ділова гра.
5. Спілкування «питання-відповідь».
6. Учбові станції.
7. Подвійні асоціації.
8. Групова робота.
9. Дебати «за» й «проти».
10. Ринок можливостей.
11. «Завдання по колу».
12. Завдання на самостійну побудову алгоритму розв'язування задач певних типів
|
8. Етап узагальнення й систематизації знань
|
1. Забезпечити
формування цілісної системи провідних знань учнів.
2. Забезпечити
встановлення
учнями внутрішньопред-метних та між-
предметних зв'язків.
3. Забезпечити
формування в учнів
узагальнених понять
| 1. Організація діяльності учнів з переводу окремих
знань і способів дій
у цілісну систему
знань і умінь
| 1. Метод кооперації.
2. Складання карти миследіяльності.
3. Моделювання.
4. Побудова «дерева» теми.
5. Побудова «будинку» теми.
6. «Павучок».
7. Побудова блок-формули.
8. Мозкова атака у письмовій формі.
9. Учбові станції.
10. Завдання з визначення учнями
у списку слів, фактів, понять, правил, законів.
11. «Перетин тем»
|
| | | | |
9. Етап контролю й самоконтролю знань і способів дій
|
1.Виявити якості та рівень засвоєння знань і способів дій.
2. Виявити недоліки
в знаннях і способах
дій учнів.
3. Установити причини
виявлених недоліків.
4. Забезпечити розвиток у школярів здатності до оціночних дій
| 1. Глибока й усебічна
перевірка знань і
способів дій учнів.
2. Перевірка образу
мислення учнів.
3. Перевірка рівня
сформованості
загальних учбових
умінь.
4. Коментування відповідей учнів
| 1. Різнорівневі контрольні й самостійні роботи.
2. Тестові завдання.
3. Завдання на виявлення всіх ознак поняття і їх зв'язків (повнота знань).
4. Завдання на виділення суттєвих ознак (глибина).
5. Завдання на конструювання кількох способів розв'язування
однієї задачі.
6. Завдання з надлишковими даними, щопротирічать (здатність до оціночних дій)
|
10. Етап корекції знань і способів дій
|
1.Відкоректувати виявлені прогалини
в знаннях і способах
дій у межах вивченої теми
| 1. Організація діяльності учнів з корекції своїх виявлених недоліків
| 1. Використання спеціально поділених на дрібні етапи вправ.
2. Застосування розгорнутих інструкцій з регулярним контролем.
3. Тестові завдання.
4. Завдання з «пропусками».
5. Структурно-логічні схеми з «пропусками»
|
11. Етап інформації про домашнє завдання
|
1. Забезпечити розуміння учнями цілей, змісту й способів виконання домашнього
завдання
| 1.Інформація про д/з.
2. Мотивування виконання д/з.
3. Інструктаж з виконання д/з.
4. Перевірка розуміння учнями змісту й способів виконання д/з
| 1. Цікава постановка
навчальної проблеми, якщо йдеться про пізнавальні завдання.
2. Різнорівневі д/з.
3. Завдання масивом.
4. Особливе завдання.
5. «Незвичайна Звичайність».
6. Ідеальне завдання
|
| | | | |