Стаття 319. Незмінність складу суду

Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.

Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

К.: Головуючий як суддя не має переваги над іншими суддями в колегіальному розгляді й вирішенні справи. Водночас, він має великі організаційні повноваження, пов'язані з керівництвом судового розгляду, здійсненням учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанням ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд у русло передбаченої законом процедури, усуває поточні перешкоди нормальному ходу судового провадження, зокрема, діями з підтримання порядку в судовому засіданні.

Принципово визначена роль головуючого полягає у створенні в судовому провадженні атмосфери неупередженості, однаково урівноваженого ставлення до сторін і сторін між собою, забезпеченні реальної змагальності в процесі та свободи сторін у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (див. коментар до ст. 22 КПК).

Оскільки головуючий зобов'язаний керувати судовим засіданням та усувати із судового розгляду все, що не стосується розглядуваної справи, він має право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або явно виходять за межі справи. Запитання і мотиви їх зняття заносяться до журналу судового засідання. При цьому слід мати на увазі, що кожен з учасників провадження вправі висловити заперечення проти дій головуючого, які, на його думку, обмежують або порушують його права. Кожне таке заперечення має бути зафіксоване в журналі судового засідання і може бути використане в апеляційному та касаційному оскарженні.

Стаття 320. Запасний суддя

У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

К.: Згідно з ч. 2 ст. 314 та ч. 1 ст. 344 КПК головуючий оголошує в підготовчому судовому засіданні після оголошення складу суду прізвище запасного судді. Учасники судового провадження мають право заявити відвід призначеному запасному судді (див. ст.ст. 75, 344 КПК). Виконання цих процесуальних дій повинно відбуватись лише в підготовчому засіданні, а інакше вступ запасного судді до складу суду замість судді, що вибув, не допускається.

Запасний суддя, який замінив суддю, має такий самий обсяг прав та обов'язків у здійсненні правосуддя, як і інші судді, що входять до складу суду.

68. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. Стаття 333.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з'ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.

Прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, та надати їх суду у встановлений строк.

К.: Заходи забезпечення кримінального провадження під час судового провадження застосовуються з метою досягнення дієвості судового провадження (див. ч. 1 ст. 131 КПК). Законом передбачається застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали суду (див. ч. 1 ст. 132 КПК). Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо в ході судового провадження не буде доведено стороною кримінального провадження з наданням конкретних доказів, що (а) встановлений під час судового розгляду ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення є таким, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (б) потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні сторони кримінального провадження; (в) завдання, для виконання якого сторона кримінального провадження звертається із клопотанням, реально може бути виконано.

Застосовуючи приписи ст. 333 КПК у судовому провадженні, особливу увагу слід звернути на її ч. 4. В ній наголошується, що під час розгляду клопотання про встановлення або перевірку обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження суд повинен ураховувати причини, з яких не були здійснені належні для встановлення або перевірки обставин слідчої дії на стадії досудового розслідування. Тут законодавець висловлює однозначний імператив: якщо під час досудового розслідування були відомі обставини, які свідчили про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, щодо проведення яких у ході судового розгляду клопоче прокурор, то суд неодмінно має відмовити прокурору в задоволенні його клопотання. Така позиція законодавця цілком логічна, оскільки саме прокурор уповноважений здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі керівництва досудовим розслідуванням (ч. 2 ст. 36 КПК).