Носії інформації радіоелектронних приладів.

Методичні вказівки

У сучасних радіоелектронних приладах застосовується великий

асортимент різних носіїв інформації. Наприклад, у сучасних електро-

фонах, електропрогравачах, радіолах та в інших виробах, які у своєму

складі мають електропрогравальний пристрій, - використовують пла-

тівки; у магнітофонних виробах - магнітофонні касети і бобіни; у ві-

деокамерах і відеомагнітофонах - відеокасети; у комп'ютерах та ін-

ших радіоелектронних приладах із лазерними "зчитувальними" при-

строями - компакт-диски.

Платівки. Згідно з діючою класифікацією, платівки поділяють

на звичайні, довгограючі, моно- і стереофонічні. До звичайних від-

носять ті, які в останні роки майже вийшли з ужитку. Звук у таких

платівках відтворюється при швидкості їх обертання 78 об/хв. Вони

розраховані для використання їх на звичайних грамофонах (пате-

фонах) або на сучасних радіоприладах. На відміну від них довго-

граючі платівки розраховано на використання тільки з допомогою

електроакустичного звуковідтворення. Збільшення часу звучання дов-

гограючих платівок досягається за рахунок скорочення (зменшення)

відстані між суміжними звуковими канавками і повільнішою швидкіс-

тю обертання платівки (33 Уг об/хв). "Віддача" платівки (вихідна по-

тужність, Вт), під якою можна розуміти її гучність при електроакус-

тичному звуковідтворенні, пропорційна коливальній швидкості голки

при звуковідтворенні. Максимальний рівень запису відповідає амплі-

туді коливальної швидкості 18,4 см/с для монофонічного запису

(78 об/хв) і 12,2 см/с для мікрозапису (33 '/2 об/хв) моно- і стереозву-

чання.

Поверхню платівок з обох боків поділено від краю на зони -

борт, записи і дзеркало. На дзеркалі кожного боку платівки наклею-

ється або випресовується етикетка діаметром 80 мм, яка містить такі

дані: товарний знак заводу-виготовлювача, клас платівки, назва твору,

прізвища авторів та виконавців, порядковий номер запису відповідно

до порядку (номера), зробленому на дзеркалі, й літер репертуарної

групи. Сучасний асортимент платівок виготовляють п'яти форматів.

Залежно від репертуару та змісту записів платівки класи-

фікують за 15 розділами, що об'єднані в чотири репертуарні групи. На

етикетках вони позначаються буквами А, Б, В, Г: А - документальні і

політико-просвітницькі записи; Б - записи симфонічної і камерно-

інструментальної музики, художнього читання, записи для дітей; В -

записи творів народної творчості, оперної і камерно-вокальної музики,

маршів, бальних танців, естрадних пісень та з кінофільмів; Г - записи

танцювально-розважальної музики, естрадної музики з оперет.

Магнітофонні стрічки для звукозапису складаються з основи і

феромагнітного шару. Виготовляють їх на діацетатній, триацетатній і

лавсановій основі шириною 6,25 і 3,81 мм.

Маркування типів стрічок складається із шести елементів. Пер-

ший елемент (буква) означає головне позначення стрічки: А - для зву-

козаписів, Т - для відеозаписів. Другий елемент (цифра) - матеріал ос-

нови: 2 - діацетилцелюлоза, 3 - триацетилцелюлоза, 4 - поліетилен-

терефталатна смола (лавсан). Третій елемент (цифра) - товщина стріч-

ки: 2 - 18 мкм; 3 - 27; 4 - 37,6-55 мкм. Четвертий елемент (число) -

порядковий номер розробки. П'ятий елемент (цифра) - ширина стріч-

ки. Він відокремлюється дефісом: 6 - 6,25 мм, 3 - 3,81 мм. Шостий

елемент - буква Б. Вона означає, що стрічка призначена для побуто-

вих магнітофонів.

Відеокасети - це носії звукової і візуальної інформації, що ви-

користовуються у відеомагнітофонах і відеокамерах. Принцип їх бу-

дови приблизно такий самий, що й у магнітофонних стрічках: на шир-

шій, ніж для звичайних магнітофонів, плівці нанесено магнітний шар,

необхідний для запису і відтворення відеозображення та звукового

супроводу. Призначення відеокасет визначається насамперед їх якіс-

тю. Так, якщо покупець планує здійснити запис із лазерного диска з

метою наступного тиражування, то для цього необхідна відеокасета

категорії "Супер" або "Екстра". Якщо планується відтворювати фільм

багаторазово, то звертають увагу на оцінку за параметром "Зно-

шування сигналограми: відеокасета повинна оцінюватися високою

оцінкою (не нижче "добре"). Якість відеокасет переважно визначає

попит і роздрібні ціни на них. Саме тому розглянемо поняття "критерії

якості".

Аналіз показників якості (насамперед за показниками "відео-

параметри") дає можливість згрупувати сучасний асортимент відео-

касет на чотири групи. Як правило, рівень та напрям її спаду спів-

падають із такими рангами:

група І включає: ВА5Р РНО; ТОК ЕНО; РШІ 8НО. Вони є ліде-

рами за показниками якості й ціни. Всі вони мають категорію якості

"Екстра" (тому що тільки за деякими показниками не дотягують до

вищої категорії якості "Супер"). Але найбільшу перевагу віддають

відеокасеті ВА8Р Ргешіит НО завдяки відмінній оцінці параметра

"випадання". Вони ж мають пересувну защіпку, яка запобігає випад-

ковому стиранню запису. Відеокасети ТБК ЕНО мають відмінні пока-

зники аудіопараметрів. Відеокасета РШІ 8НО майже нічим (крім ці-

ни) не поступається двом попереднім. Реальна тривалість у них запису

становить 185, 182, 185 хв;

група II - відеокасети: ВА8Р ЕС>, 80МУ УЕ, МАХЕІХ ОХ,

ВА8Р СМ, ТОК Н8. Три перших, як і відеокасети попередньої групи,

мають категорію якості "Екстра". Серед них перевагу віддають відео-

касеті ВА8Р Ер. Відеокасети 80ИУ УЕ поступаються своїм конку-

рентам лише параметром "зношування сигналограм". Відеокасети

МАХЕІХ ОХ - Віак утримують хороший рівень. Новинкою фірми

ВА8Р є відеокасета СОРУ МА8ТЕК, що впевнено одержала категорію

"Прима". Цим же характеризується одна з найпопулярніших відеока-

сет - ТБК Н8. Реальна тривалість запису - 182, 183, 184, 190, 200 хв;

група III включає: 80ИУ СБС, IVС ХК, РШІ Р, РАИАЗОМС

ХР, МАХЕІХ. Цю групу очолює одна з найпопулярніших - 80КУ

СБс. За показниками якості вона нічим не поступається лідерам групи

II. Оцінка параметрів відеокасет 80ИУ СБс і 80ИУ УЕ свідчить про

те, що для їх виготовлення використано одну й ту саму магнітну стріч-

ку. Відносним недоліком цієї, загалом хорошої касети, є тільки серед-

ня оцінка параметра "зношування сигналограми". Другу позицію в цій

групі посідає відеокасета ІУС ХК (поступається параметром "чутли-

вість" - середня);

група IV включає: Е8Р НО, МС\¥ 8НО, УГОЕОШХ НО, ІУС

8Х, 5АЕНАК 8НС, 8АЕНАК Нд, Копіса 88К, КАК8 80, ОоМ 8іаг

8Н(2, ЗАМЗШС н д, ЗНІУАКІ 8НО, 8ЕІКІ 8НО, 8КС НО, НІТАСНІ

НК, Ооісігоп Очолюють цю групу відеокасети трьох російських

виробників. Вважають, що за показниками якості відеокасети Е8Р,

МС\У і УШЕОШХ нічим не поступаються відеокасетам ТБК Н8,

.ГУС ХК, МАХЕЬЬ УХ, РШІ Р. Перші 13 мають категорію якості

"Прима", а чотири останні - "Стандарт". Реальна тривалість запису на

них знаходиться в інтервалі 184-192 хв (відповідно до названих на

початку. 183; 184; 185; 188; 187; 190; 191; 192; 194 хв).

Компакт-диски. На початку 80-х років минулого сторіччя на

масовому ринку з'явилися цифрові лазерні компакт-диски. їх визнали

найбільшим винаходом в історії звукозапису з часів Едисона (вина-

йшов у 1877 р. фонограф з валиком), або з часів появи (початок 60-х

років) стереофонічного звукозапису. У США за 1992 р. виготовлено

понад 44 млн компакт-дисків, а платівок - 22 млн шт.

Загальні поняття про цифровий звукозапис. Згадаймо спо-

чатку про те, як відбувається звичайний звукозапис на платівках. Му-

зичні звуки записуються у вигляді безперервної хвилястої доріжки, що

нагадує відображення звукових хвиль. Звуки відтворюються з допо-

могою грамофонної голки, яка рухається в канавці диска, що обер-

тається. У процесі руху в хвилястій канавці платівки голка вібрує. Ця

вібрація приводить до утворення невеличкого електричного сигналу,

ідентичного сигналу, спійманому з допомогою мікрофона в студії зву-

козапису. Сигнал проходить через підсилювач - і лине музика.

Процес цифрового звукозапису зовсім інший. Через рівні про-

міжки часу - кілька тисяч разів на секунду - цифровий звуко-

записуючий пристрій відбирає і вимірює амплітуду сигналів. Потім

здійснює її кодування у вигляді чисел. Виміри записуються мовою

комп'ютера - у двійковій системі рахування, де всі числа позна-

чаються з допомогою двох цифр - 0 і 1. Потім цей безперервний циф-

ровий потік обробляється з допомогою комп'ютера і спрямовується в

пам'ять, тобто, як правило, на плівку. Для відтворення інформації

комп'ютеру необхідно "прочитати" цифрову інформацію і відтворити

початковий сигнал. Потім цей сигнал проходить через підсилювач - і

знову чути музику.

У цього методу звукозапису менше недоліків, ніж у записах на

платівках або на магнітофонних плівках. Завдяки досконалості нового

обладнання зникає велика кількість перешкод, які погіршують якість

записів. Крім того, інформація, записана у цифровій формі, займає

дуже мало місця і її легко знайти, тому що цифровий звукозапис є на-

слідком співпраці комп'ютера і магнітофона.

Закордонні фірми звукозапису застосовували цифровий метод

запису в студіях. Але системи звуковідтворення були занадто склад-

ними для звичайних програвальних пристроїв. Тому великим досяг-

ненням у галузі цифрового звукозапису (щодо масового споживача)

став випуск систем звуковідтворення, доступних для пересічних по-

купців. Завдяки цьому з'явилися компакт-диски і програвачі компакт-

дисків.

Подвійні числа, або біти, кодуються в дрібнісінькі комірки на

поверхні пластикового диска, вкритого блискучим алюмінієвим ша-

ром. Діаметр диска становить лише 120 мм. Алюмінієвий шар вкри-

вається захисним прозорим пластмасовим шаром. Для прослухо-

вування музики сріблястий диск встановлюють у програвач компакт-

дисків. Замість голки по доріжці диска ковзає точно сфокусований

лазерний промінь, який "ловить" нерівності. Потрапляючи в комірки,

промінь розсіюється, а ковзаючи по гладкій поверхні, повертається на

датчик. Таким чином, усі нерівності на поверхні компакт-диска пере-

творюються на електричні сигнали, які розшифровуються складними

електронними системами програвача.

Будова компакт-дисків. Компакт-диск одержав свою назву

справедливо. На блискучій поверхні здатного вміститися на долоні

диска знаходиться від 5 до 6 млрд дрібнесеньких комірок, розміщених

спірально. Якби цю спіраль випрямити, то її довжина досягла б 5-

6 км. Спіраль бере початок у центрі й утворює 20 000 витків, які на-

стільки щільно прилягають один до одного, що 60 із них помістилися

б в одній канавці платівки. Підраховано, що якби кожна комірка була

величиною з рисову зернину, то тоді б компакт-диск сягнув розмірів,

що дорівнюють чотирьом футбольним полям.

Компакт-диски виготовляють у приміщеннях, повітря в яких

ретельно фільтрується. Розміри звичайної порошинки в п'ять разів

більші за розміри комірки компакт-диска, тому пил здатний пошко-

дити чимало інформаційних комірок і призвести до помилок у запи-

сах. Якщо порівнювати норми чистоти приміщень, де виготовляють

компакт-диски, із нормами чистоти хірургічної операційної - останні

можна назвати "свинарником".

Оскільки в процесі програвання компакт-диск обертається зі

швидкістю до 500 обертів за хвилину, то необхідна велика майстер-

ність, щоб сфокусувати лазерний промінь на малюсінькі комірчинки і

не дати йому можливості сповзти з доріжки. Тому лазерний промінчик

контролюється неймовірно складною керуючою системою.

Характеристика якості компакт-дисків. Чи правдою є те,

що компакт-диск кращий за платівку? Порівняймо: при програванні

компакт-диска використовується промінь світла, а не алмазна голка.

Тому його не можна "заграти", скільки б разів його не ставили. На

якість звуку не впливають навіть подряпини і брудні плями на поверх-

ні диска. Це тому, що лазерний промінь сфокусовано на заглиблення в

доріжках, а не на саму поверхню. Немає подразнюючих вухо потріс-

кувань і шипіння, знайомих тим, хто прослуховує платівки. Компакт-

диски мають таку міцність, якої не має жодна платівка. Теоретично

компакт-диски вічні при правильному їх виготовленні й експлуатації.

На користь компакт-диска свідчать також малі габарити і більш

тривалий час програвання музики. Можна насолоджуватися музикою

більше години, тому що диск, на відміну від платівки, не треба пе-

ревертати. Крім того, програвачі компакт-дисків працюють за прин-

ципом комп'ютера. Саме тому в багатьох з них можна запрограмувати

бажану послідовність програвання окремих творів, записаних на диск,

а також повтор. У деяких програвачах є функція "пошук", що дає мо-

жливість швидко знаходити на диску будь-який потрібний твір (пісню

тощо). Програвачами цієї конструкції почали вкомплектовувати лег-

кові автомобілі.

Якість звуків. Практично всіх слухачів компакт-дисків дивує

чистота і якість звучання. Це пояснюється великим інтервалом між

найбільшими і найменшими показниками потужності музики, який

називається динамічніш діапазоном. Він значно більший, ніж у зви-

чайної платівки, і оскільки немає шумів і спотворень, надає музиці з

компакт-дисків більшої близькості до живого звучання.

Недоліком компакт-дисків є висока ціна.

Компакт-диск і комп'ютер. Зовсім недавно компакт-диски

почали використовувати для зберігання величезних обсягів будь-якої

інформації. Зміст і їх пошук можна легко здобути з компакт-диска з

допомогою комп'ютера, який має вмонтований або підключений до

нього пристрій для зчитування компакт-дисків. Так само і програвач

компакт-дисків може швидко знайти будь-який музичний уривок з

допомогою іншого виду пристроїв для зчитування компакт-дисків. З

допомогою добре підготовленої програми можна за лічені секунди

знаходити, прочитувати або робити копії будь-якої інформації, що

зберігається на дисководі.

Якщо говорити мовою комп'ютера, то компакт-диск може вмі-

щувати більше 600 мегабайтів, що дорівнює 200 000 друкованих сто-

рінок (1000 флопі-дисків). Іншими словами: для десяти комплектів 20-

томної енциклопедії, записаних у цифровій формі, знадобиться всього

один компакт-диск. Однак користь компакт-дисків не обмежується

лише можливістю зберігання величезних обсягів інформації. Почина-

ючи з 1985 р. на ринках з'явилися компакт-диски, призначені для

комп'ютерів КД-ПЗУ (компакт-диск і постійний запам'ятовуючий

пристрій). На них зберігають переважно довідкові матеріали, на-

приклад енциклопедії, словники, довідники, каталоги, бібліографічні і

технічні дані, а також різного роду архіви і колекції. Спочатку через

високу ціну компакт-диски використовували переважно в бібліотеках,

вузах і державних закладах. Сьогодні компакт-диск, який кілька років

тому коштував не одну сотню доларів, можна купити за значно нижчу

ціну.

Нещодавно КД-ПЗУ почали використовувати не лише для збе-

рігання інформації. В останні роки на ринку з'явились КД-ПЗУ з ко-

льоровою графікою і звуковим супроводом. Тепер стало можливим не

тільки читати біографію якоїсь видатної людини, а й бачити її, слуха-

ти її голос. Крім того, з'явилося чимало різних комп'ютерних ігор із

звуковим супроводом і з рухомим кольоровим зображенням. Схоже,

що так звані багатоінформаційні або діалогові системи "комп'ютер

плюс домашні розваги" в майбутньому набудуть величезної популяр-

ності.

Цифровий компакт-диск - це дійсно технічне чудо, яке так само

можна застосовувати й у сфері освіти і в галузі розваг.